Справа № 214/4666/25
2/214/3427/25
Іменем України
24 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Сіденка С. І.,
за участю секретаря судового засідання Розстальної К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Криворізької міської ради в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті Кривому Розі ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Територіальної громади Криворізької міської ради в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті Кривому Розі ради, в якому просить суд встановити їй додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті її тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на поважність пропуску строку.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що, вона є племіницею, померлої ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкодавець за життя заповіту не склала. Я є спадкоємицею третьої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки є її племінницею. Інших спадкоємців немає.Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки вона отримала, роз'яснення, що у разі пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини з поважної причини пропуску, рекомендовано звернутися до суду, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Поважність пропуску обґрунтовує, що займається доглядом своєї свекрухи, яка хворіє на онкозахворювання і потребує постійного догляду, що позбавило її можливості вчасного звернення до нотаріуса з відповідною заявою. За вказаних обставин позивач, просить суд визначити їй додатковий строк після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 26 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено по справі підготовче судове засідання.
Ухвала від 09 липня 2025 в частині витребування доказів виконана, суду надані витребувані докази.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Встановлено загальний порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та загальний порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
Представник позивача Кудлюк О. І. судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача Виконкому Саксаганської районної у місті ради Карповська Н.О. у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.
За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області померла ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала за життя спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на спадщину ВКА №156787 від 12.10.2007 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №419729407 від 26.03.2025 року частка житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії та номер № НОМЕР_1 .
Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її померлою тіткою підтверджується копіями свідоцтва про народження матері позивача та витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюби, що вони являлися рідними сестрами.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79237329 від 21.11.2024 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - не заводилась.
З матеріалів справи слідує, що позивач, ОСОБА_1 , як племіниця спадкодавця є єдиним спадкоємцем померлої - ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, які мають право прийняти спадщину за заповітом чи за законом - відсутні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, єдиним спадкоємцем третьої черги за законом померлої ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
За приписом ч. 2 ст.1269 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За приписом ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З аналізу цих норм права можна зробити висновок, що прийняття спадщини є особистісним правом особи, яке вона реалізує шляхом вчинення одностороннього правочину у виді звернення із відповідною заявою, який здійснюється за певних умов і тягне за собою певні юридичні наслідки.
Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини, після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лосінець С. М. отримала роз'яснення, що у разі пропуску спадкоємцем строку для прийняття спадщини з поважної причини.
Крім того, суд враховує, що 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено вести в Україні воєнний стан.
24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Тобто, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, позивач не звернулася до нотаріальної контори, в зв'язку з тим, що займається доглядом своєї свекрухи ОСОБА_3 , яка хворіє на онкозахворювання, яка потребує постійного догляду, а також що з 24 лютого 2022 року на території Держави введено військовий стан, територія міста Кривого Рогу перебуває під постійними систематичними обстрілами з боку агресора і тому під час тривоги нотаріальні контори призупиняють свою діяльність.
З системного аналізу подій та обставин встановлених судом, слід дійти висновку, що Позивач з поважних, об'єктивних та незалежних від нього причин не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом частини першої та третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З аналізу цих норм права можна зробити висновок, що прийняття спадщини є особистісним правом особи, яке вона реалізує шляхом вчинення одностороннього правочину у виді звернення із відповідною заявою, який здійснюється за певних умов і тягне за собою певні юридичні наслідки.
Отже відповідно до наведених норм шестимісячний строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 спливав 07.07.2023 року.
У п.п.47-49 постанови від 20.03.2024 у справі №545/1231/23 Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними. Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1486цс15, від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №565/1145/17, від 17.10.2019 у справі №766/14595/16, від 30.01.2020 у справі №487/2375/18, від 31.01.2020 у справі №450/1383/18, від 17.08.2023 у справі №626/274/22.
Разом з тим, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
У постанові від 20.03.2024 у справі №545/1231/23 Верховний Суд акцентує увагу на доцільності дотримання принципу пропорційності при вирішенні питань надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Застосовуючи зазначенні вище висновки, при вирішені питання щодо визначення Позивачу додаткового строку, суд враховує, що, Позивач є спадкоємцем третьої черги за законом, яка не була обізнана.
Крім того, суд враховує і ту обставину, що після смерті ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину не видавалось, а відтак спадщина залишилась відкритою та ніким не прийнята.
Зважаючи на те, що інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, відсутні, поновлення права Позивача на прийняття спадщини не призведе до втручання у право власності Відповідача та не порушить принцип пропорційності, оскільки очевидно, що приватний інтерес на спадкування після смерті близького родича, а саме тітки Позивача, переважає інтерес територіальної громади.
З огляду на вище наведене, враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав Позивача в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення Позивачу - ОСОБА_1 , додаткового строку тривалістю в два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після тітки ОСОБА_2 , у зв'язку з чим пред'явлені ним вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, зважаючи на позицію відповідача, який не заперечує проти задоволення позову, відсутність інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 - повністю.
Визначити додатковий двомісячний строк ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Відомості про учасників справи:
Позивач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Територіальна громада Криворізької міської ради в особі Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.
Суддя Сіденко С. І.