Справа № 214/5442/25
2/214/3669/25
Іменем України
(заочне)
21 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Нестеренко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 214/5442/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної реєстрації виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про зняття арешту майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 06.06.ю2025 року, в якій просила суд: зняти арешт з усього майна, належного йому, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови АЕ № 999783 від 19.05.2010 року, Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, із вилученням з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про державну реєстрацію обтяження від 19.05.2010 року за реєстраційним номером № 9841687, державний реєстратор: Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, предмет обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; судові витрати у справі покласти на відповідача.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що у травні 2025 року йому, ОСОБА_1 , стало відомо, що 19.05.2010 за № 9841687 реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження АЕ №999783 Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (виконавець Зеркаль Л.А.) було накладено арешт на його майно, як боржника у виконавчому провадженні. Про наявність виконавчого провадження до цього йому відомо не було. Перевіркою у Автоматизованій системі виконавчого провадження відкриті провадження щодо нього відсутні. У 2021 році він придбав у свою власність житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Донцовою Н.Ю., він набув на праві приватної власності вищевказане житло. При проведенні даної угоди та реєстрації права власності жодної інформації про наявність накладеного арешту на його майно, як боржника у виконавчому провадженні, йому не повідомляли. Однак у травні 2025 року, відповідно до отриманих ним відомостей спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ще 19.05.2010 року за номером реєстраційного запису про обтяження №9841687 зареєстровано обтяження на невизначене майно, все нерухоме майно Ткаленка О.О., реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Згідно до тієї ж інформації, підставою обтяження нерухомого майна є постанова АЕ №999783 про арешт майна боржника, невизначене майно, все нерухоме майно, винесена 19.05.2010 р. у виконавчому провадженні (номер не визначений) державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Зеркаль Л.А. А отже, на його житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 накладений арешт у виконавчому провадженні державним Саксаганського відділу державної виконавчої служби, що за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися цим майном на власний розсуд. На його звернення до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо надання інформації про підстави накладання арешту на майно та зняття такого арешту, листом від 12.05.2025 №28.11-34/131094, підписаним начальником Саксаганського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу Новіковою О., його повідомлено про наступне: «Саксаганський відділ державної виконавчої служби міста Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на Вашу заявку, яка зареєстрована у відділі 02.05.2025 року, про підстави накладання арешту на майно за постановою АЕ 999783 від 19.05.2010 (реєстраційний номер обтяження 9841687), не маємо можливості в зв'язку з тим, що виконавчі провадження та книги обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, які перебували на виконанні до 2017 року, знищено відповідно до вимог Наказу «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями». Тобто на його звернення до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про скасування арешту, було отримано повідомлення про наявність арешту, та відмову в його знятті. Таким чином, Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовлено у знятті арешту з майна, що належить йому на праві власності. Отже, враховуючи те, що нескасований арешт майна порушує його майнові права та не дають змоги розпоряджатись належним йому нерухомим майном, він змушений звернутися до суду з даним позовом до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відповідач) щодо зняття арешту з нерухомого майна у виконавчому провадженні. Закінчуючи виконавче провадження відносно нього, посадові особи Саксаганського відділу Державної виконавчої служби всупереч вимогам ст.38 Закону № 606-XIV не зняли арешт з належного йому нерухомого та іншого майна, накладеного постановою виконавчої служби від 19.05.2010. В результаті чого протягом 15 років усе належне йому нерухоме майно безпідставно арештовано. Будь-які майнові претензії у виконавчому провадженні до нього відсутні, заборгованості перед стягувачем не має, а саме виконавче провадження, у якому виносилася постанова про арешт майна, знищено. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Враховуючи те, що встановити у рамках якого виконавчого провадження виносилась постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження не можливо, у зв'язку з відсутністю інформації, у вищезазначених державних реєстрах, за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо боржника виконавчі провадження відсутні, а матеріали виконавчого провадження знищено і строком зберігання за таких обставин доцільним є зняти арешт, накладений на майно боржника, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.
Ухвалою суду від 09.06.2025 року позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористався, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, пред'явлені вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача про свою участь в судовому засіданні не заявив, будучи повідомленим у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, їх неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19 травня 2010 року реєстратором - Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України за №9841687 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстровано обтяження за типом - арешт нерухомого майна на об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно, за власником - ОСОБА_1 , підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ №999783 від 19 травня 2010 року Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ОСОБА_2 ; обтяжувач - Саксаганський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
У 2021 році ОСОБА_1 придбав у свою власність житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Донцовою Н.Ю., він набув на праві приватної власності вищевказане житло. При проведенні даної угоди та реєстрації права власності жодної інформації про наявність накладеного арешту на його майно, як боржника у виконавчому провадженні, йому не повідомляли.
У травні 2025 року, відповідно до отриманих ОСОБА_1 відомостей спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ще 19.05.2010 року за номером реєстраційного запису про обтяження №9841687 зареєстровано обтяження на невизначене майно, все нерухоме майно Ткаленка О.О., реєстратор Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Згідно до тієї ж інформації, підставою обтяження нерухомого майна є постанова АЕ №999783 про арешт майна боржника, невизначене майно, все нерухоме майно, винесена 19.05.2010 р. у виконавчому провадженні (номер не визначений) державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Зеркаль Л.А.
Таким чином, на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі договору - купівлі продажу від 12.04.2021 року, накладений арешт у виконавчому провадженні державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби, що за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися цим майном на власний розсуд.
З метою скасування виявленого обтяження та видалення запису про це з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Із відповіді Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.05.2025 року за №28.11-34/131094 слідує, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна по суб'єкту дійсно встановлено наявність обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна за №9841687 від 19.05.2010 року. Надати більш детальну інформацію та видати копії документів по арешту не має можливості, оскільки виконавчі провадження, які перебували на примусовому виконанні до 2017 року, знищені за закінченням строку зберігання.
Виявлення зазначеного запису про обтяження та діючого обтяження у вигляді арешту усього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , стало приводом його звернення до суду з позовом на захист його права власності, зважаючи на неможливість врегулювання спору у позасудовому порядку.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України, за положеннями якої під способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Стаття 12 ЦК України, передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.
Разом з тим, стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду з позовом за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
З урахуванням викладеного, для вирішення спору, який виник на підставі звернення до суду позивача, який вважає порушеними, невизнаними або оспореними свої, зокрема, майнові права, суду необхідно установити наявність у позивача такого права, факт його порушення і у зв'язку із зазначеним з'ясувати, чи вірний спосіб захисту свого права обрано позивачем при зверненні до суду.
Статтею 20 ЦК України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до абз.2 п.10 ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Положеннями ч.1, ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» передбачено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Судовим розглядом встановлено, що обтяження у вигляді арешту на усе нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , було накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АЕ 999783 від 19.05.2010 року державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Зеркаль Л.А.
При цьому, відповідачем не надано до суду доказів про дійсність наявності виконавчого провадження, не виконаного ОСОБА_1 , хто є стягувачем за цим провадженням, а також доцільність подальшого обтяження майна за відсутності доказів незадоволених вимог інших осіб, які б мали претензії до ОСОБА_1 .
До того ж у своїй відповіді на звернення ОСОБА_1 , відповідач фактично визнав той факт, що виконавче провадження було виконане та знищене.
Оскільки в ході судового розгляду доведеним є факт накладення обтяження постановою державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Зеркаль Л.А. від 19.05 2010 року АЕ №999783 на майно ОСОБА_1 , в той час як обтяження не скасоване зі сплином 12 років за відсутності претензій до позивача як боржника та інформації про стягувача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Приймаючи таке рішення, судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11, відповідно до яких «…наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.»
На підставі ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС та виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, а тому вважає за необхідне судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. стягнути з відповідача на його користь.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної реєстрації виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про зняття арешту майна- задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.05.2010 року АЕ №999783, реєстраційний номер обтяження 9841687, реєстратор Дніпропетровська філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, із видаленням з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про це обтяження.
Стягнути із Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред'явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34545897, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.41.
Суддя Н.В. Чернова