Справа № 214/8264/25
2/214/4824/25
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/8264/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії, -
Представники: від позивача - Шевченко Ю.С.,
Представник АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулася до суду з позовною заявою 19.08.2025, в якій просила суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 до 31.05.2025 в розмірі основного боргу - 19 574 грн. 43 коп., інфляційні втрати - 3 252 грн. 48 коп., 3% річних - 788 грн. 24 коп., пеню - 945 грн. 93 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 до 31.05.2025 - 275 грн. 16 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреб опалення і гарячого водопостачання населенню, яке зобов'язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов'язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачами послуг є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Хоча й договір про надання послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою між АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживачами укладено не було, однак послуги фактично надавались, останні цими послугами користувалися, а тому зобов'язані їх оплатити. Крім того, АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачами, як споживачами послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Свої зобов'язання з надання послуг з централізованого опалення АТ «Криворізька теплоцентраль» сумлінно виконувало, однак у зв'язку з неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань, за період з 01.11.2021 до 31.05.2025 утворилась заборгованість в розмірі 19 574 грн. 43 коп., на яку позивачем нараховані збитки в порядку ст.625 ЦК України, а саме, інфляційні втрати - 3 252 грн. 48 коп., 3% річних - 788 грн. 24 коп., пеню - 945 грн. 93 коп. Крім того, заборгованість по платі за абонентське обслуговування в межах періоду з 01.01.2022 до 31.05.2025 складає 275 грн. 16 коп. Оскільки споживачі добровільно заборгованість не погашають, а звернення підприємства з цього приводу ігнорують, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 29.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Згідно з клопотанням представника позивача Шевченко Ю.С., поданим одночасно з позовом, просила справу розглядати за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, викликалися неодноразово у встановленому законом порядку, відзив на позов не подали, про свою участь в судовому засіданні не заявили.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідачів, їх повторну неявку та не подання відзиву у встановлений законом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
За визначенням, наданим у ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові - послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - споживачі житлово-комунальних послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 . За даними з реєстру Криворізької міської територіальної громади та Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 значився зареєстрованим за вказаною адресою з 12.05.2006 до 11.01.2022, знятий з обліку у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання; ОСОБА_2 - зареєстрована з 19.06.2009 та дотепер, ОСОБА_3 - зареєстрована з 20.05.1997 та дотепер.
За даними АТ «Криворізька теплоцентраль», житлове приміщення перебуває у приватній власності, власником є ОСОБА_3 та на її ім'я оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відомості про зміну власника житлового приміщення та переоформлення особового рахунку в матеріалах справи відсутні.
Законом України від 03.12.2020 №1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка обирається виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги, а саме: індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У той же час, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок споживачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку - нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі №369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі №463/6799/18). Крім того, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачами, як споживачами послуги з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.30 типового індивідуального договору, плата за послугу постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, та методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст.16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Щомісяця, протягом дії опалювальних сезонів, в межах періоду з 01.11.2021 до 31.05.2025, позивач нараховував плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів, опалювальної площі житлового приміщення - 84,5 кв.м., відсутності пільг, субсидії та компенсації, однак споживачі кошти за вказані послуги належним чином не сплачували, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 19 574 грн. 43 коп., що слідує з розрахунку, наданого за період з 01.11.2021 до 31.05.2025. При цьому, в межах заявленого періоду відповідачі здійснили 2 платежі, а саме, у грудні 2021 року - 913 грн. 18 коп. та у січні 2022 року - 1 172 грн. 00 коп., що загалом складає 2 085 грн. 18 коп. із фактично нарахованих 21 826 грн. 51 коп. (перерахунок -166 грн. 90 коп.). Нараховану з 01.01.2022 до 31.05.2025 плату за абонентське обслуговування у сумі 333 грн. 30 коп. відповідачі сплатили частково, залишок боргу складає 275 грн. 16 коп.
Докази звернення відповідачів в установленому законодавством порядку з претензіями щодо порушення порядку надання послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни споживчих властивостей, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, боржник несе відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу, суд встановив, що заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2021 до 31.05.2025 розрахована вірно та складає 19 574 грн. 43 коп., плати за абонентське обслуговування 275 грн. 16 коп., що підтверджується доказами у матеріалах справи. При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак розмір інфляційних втрат - 3 252 грн. 48 коп., 3% річних - 788 грн. 24 коп. вважає вірним.
Що стосується пені 945 грн. 93 коп., нарахованої з 30.12.2023 до 15.07.2025, то суд вважає, що її нарахування також є правомірним та проведене з урахуванням обмежень, пов'язаних з дією воєнного стану, введених Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції, з 30.12.2023 урядом скасовано дію мораторію на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, за виключенням територій, де ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих рф, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Оскільки м. Кривий Ріг не належить до переліку таких територій, АТ «Криворізька теплоцентраль» вправі здійснювати нарахування пені на заборгованість, починаючи з 30.12.2023. Розмір нарахованої пені з 30.12.2023 до 15.07.2025 складає 945 грн. 93 коп., а наведений позивачем розрахунок є арифметично вірним.
Враховуючи, що відповідно до ст.322 ЦК України тягар утримання майна, у тому числі обов'язок по оплаті житлово-комунальних послуг покладається на власника приміщення, а також членів його сім'ї, які є споживачами таких послуг за фактом реєстрації їх місця проживання у житловому приміщенні - у даному випадку на відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та з огляду на те, що між ними і позивачем існували фактичні договірні відносини, доведеність заявленого позивачем розміру заборгованості, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині вимог, заявлених до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
При цьому, суд не може погодитись з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 у солідарному порядку із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, відповідач ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 12.05.2006 до 11.01.2022, знятий з обліку у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання, наразі зареєстрованим не значиться. При цьому позивачем не надано доказів, які б свідчили, що відповідач був споживачем послуг, що надавались АТ «Криворізька теплоцентраль» за вищевказаною адресою після 11.01.2022, адже він не є власником/співвласником цього приміщення. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності інших доказів, які б підтверджували факт споживання ним послуг за вищевказаною адресою після 11.01.2022 не є безспірним доказом, який би визначав наявність достатніх підстав для стягнення з нього заборгованості, нарахованої за період з 12.01.2022 до 31.05.2025 включно відповідно до меж заявлених вимог у солідарному порядку з іншими відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Клопотань про витребування доказів в межах встановленого законом строку позивачем на підтвердження заявлених вимог не подано, тим самим на власний розсуд визначено обсяг доказів, достатніх для ухвалення рішення. Відтак, у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити за недоведеністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожної окремо по 1 514 грн. 00 коп. на користь позивача в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Правові підстави для стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_1 відсутні, оскільки у задоволенні позову за вимогами до нього судом відмовлено.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 до 31.05.2025 в розмірі основного боргу - 19 574 грн. 43 коп., інфляційні втрати - 3 252 грн. 48 коп., 3% річних - 788 грн. 24 коп., пеню - 945 грн. 93 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.01.2022 до 31.05.2025 - 275 грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожної окремо в рівних частках, на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» по 1 514 грн. 00 коп. судового збору.
У задоволенні позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача (ів), оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем (ами) в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд.1.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_2 , остання відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 (знятий з обліку та зареєстрованим не значиться).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інн НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 19.11.2025.
Суддя О.І. Євтушенко