Постанова від 05.11.2025 по справі 910/11430/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2025 р. Справа №910/11430/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Косяк Н.В.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025

у справі №910/11430/25 (суддя Балац С.В.)

за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Деніз Логістік Корпорація"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маістранс"

про визнання недійсними договорів; визнання недійсними актів, скасування рішення про державну реєстрацію, проведення державної реєстрації та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков Ігор Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Маістранс" (далі - ТОВ "Маістранс") вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869; номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869; номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869; номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869; номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869; номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869; номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869; номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869; номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869; номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869; номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869; номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869; номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869; номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869; номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869;

- заборони Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника рухомого майна: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869; номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869; номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869; номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869; номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869; номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869; номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869; номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869; номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869; номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869; номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869; номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869; номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869; номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869; номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869.

Заявник вважає, що існують ризики реалізації рухомого майна всупереч діючої заборони на вчинення таких дій, а саме ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.10.2024 у справі №910/11684/24 та постанови про арешт майна боржника від 28.10.2024 ВП №76410952.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 у задоволенні заяви приватного виконавця Щербакова І.М. про забезпечення позову відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, приймаючи до уваги звернення заявника до господарського суду з заявою про забезпечення позову разом з позовом, у відкритті провадження за яким судом відмовлено ухвалою від 15.09.2025 №910/11430/25, дійшов висновку про відсутність підстав вжиття заходів забезпечення позову, в розумінні приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, приватний виконавець Щербаков І.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що його звернення з заявою про забезпечення позову базується на чинних нормах статей 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України.

На переконання апелянта, враховуючи позовні вимоги, за період розгляду спору в суді, вже третій власник майна ТОВ "Маістранс" матиме можливість відчужити зазначене рухоме майно на користь будь якої іншої особи, що утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову. В такому разі для досягнення цілі звернення стягнення на вказане майно, позивач буде вимушений звертатись з аналогічним позовом вже до нового (четвертого) власника цього майна.

Також, апелянт вказує, що при наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскет Шиппінг" (далі - ТОВ "Аскет Шиппінг") перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - ТОВ "ОТП Лізинг") в розмірі 38 532 877,48 грн, принцип співмірності вимог, в достатній мірі дотримується.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 25.09.2025 апеляційну скаргу приватного виконавця Щербакова І.М. у справі №910/11430/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця Щербакова І.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11430/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 15.10.2025.

16.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11430/25.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідачі, у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористалися, до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 05.11.2025 з'явився представник позивача.

Відповідачі своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Таким чином, відповідачі повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/11430/25 розглядається за їх відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом

Приватний виконавець Щербаков І.М. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Аскет Шиппінг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Деніз Логістік Корпорація" (далі - ТОВ "Деніз Логістік Корпорація") та ТОВ "Маістранс", в якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортних засобів (вагонів) від 04.10.2024 №04/10/2024, укладений між ТОВ "Аскет Шиппінг" та ТОВ "Деніз Логістік Корпорація";

- визнати недійсним акт приймання-передачі від 16.10.2024 транспортних засобів (вагонів) до договору купівлі-продажу транспортних засобів (вагонів) від 04.10.2024 №04/10/2024, укладений між ТОВ "Аскет Шиппінг" та ТОВ "Деніз Логістік Корпорація";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу залізничних вагонів від 30.12.2024 №30/12/24, укладений між ТОВ "Деніз Логістік Корпорація" та ТОВ "Маістранс";

- визнати недійсним додаток від 30.12.2025 №1 (специфікація №1) до договору купівлі-продажу залізничних вагонів від 30.12.2024 №30/12/24, укладений між ТОВ "Деніз Логістік Корпорація" та ТОВ "Маістранс";

- визнати недійсними акти 1-15 приймання-передавання вагонів новому власнику від 01.01.2025 до договору купівлі-продажу залізничних вагонів від 30.12.2024 №30/12/24, укладені між ТОВ "Деніз Логістік Корпорація" та ТОВ "Маістранс";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на рухоме майно (вагони, а саме: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869, номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869, номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869, номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869, номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869, номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869, номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869, номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869, номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869, номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869, номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869, номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869, номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869, номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869, номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869 за ТОВ "Маістранс";

- визнати право власності на рухоме майно (вагони, а саме: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869, номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869, номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869, номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869, номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869, номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869, номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869, номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869, номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869, номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869, номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869, номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869, номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869, номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869, номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869 за ТОВ "Аскет Шиппінг";

- провести державну реєстрацію прав власності на рухоме майно (вагони, а саме: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869, номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869, номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869, номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869, номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869, номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869, номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869, номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869, номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869, номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869, номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869, номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869, номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869, номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869, номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869 за ТОВ "Аскет Шиппінг".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Аскет Шиппінг" здійснено реалізацію належного останньому рухомого майна, всупереч діючої заборони на вчинення таких дій, а саме ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.10.2024 у справі №910/11684/24 та постанови про арешт майна боржника від 28.10.2024 ВП №76410952.

Також, разом з позовною заявою приватним виконавцем Щербаковим І.М. подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони ТОВ "Маістранс" вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869; номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869; номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869; номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869; номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869; номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869; номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869; номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869; номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869; номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869; номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869; номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869; номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869; номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869; номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869;

Вказана заява мотивована існуванням ризику реалізації рухомого майна всупереч діючої заборони на вчинення таких дій, а саме ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.10.2024 у справі №910/11684/24 та постанови про арешт майна боржника від 28.10.2024 ВП №76410952.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України.

Разом із тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 скасовано та ухвалено направити матеріали справи до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Пунктом 3 частини 1 статті 255 ГПК України встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

За приписами частин 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що враховуючи позовні вимоги, за період розгляду спору в суді, вже третій власник майна ТОВ "Маістранс" матиме можливість відчужити зазначене рухоме майно на користь будь якої іншої особи, що утруднить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову. В такому разі для досягнення цілі звернення стягнення на вказане майно, позивач буде вимушений звертатись з аналогічним позовом вже до нового (четвертого) власника цього майна.

Хоча прямих доказів намірів ТОВ "Маістранс" відчужити означене майно позивач не має, із обставин справи випливає що такий механізм ухилення від виконання судового рішення у справі №910/11684/24, відповідачами по даній справі: ТОВ "Аскет Шиппінг", ТОВ "Деніз Логістік Корпорація", ТОВ "Маістранс" вже застосовувався. Крім того, такий механізм уникнення від реалізації майна боржника ТОВ "Аскет Шиппінг" застосовується регулярно та ставить ТОВ "ОТП Лізинг" у скрутне становище.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява №32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Звернувшись до суду з даним позовом про визнання недійсними договорів та актів, скасування рішення про державну реєстрацію, проведення державної реєстрації та визнання права власності позивач посилається на те, що ТОВ "Аскет Шиппінг" здійснено реалізацію належного останньому рухомого майна, всупереч діючої заборони на вчинення таких дій, а саме ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 25.10.2024 у справі №910/11684/24 та постанови про арешт майна боржника від 28.10.2024 ВП №76410952.

Метою забезпечення позову, за змістом заяви позивача, є запобігання відчуження рухомого майна на користь третіх осіб, що може ускладнити або взагалі унеможливить виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, судова колегія вважає, що обраний спосіб забезпечення позову щодо заборони ТОВ "Маістранс" вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна та заборони Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника рухомого майна - є розумним, обґрунтованим та адекватним, має логічний зв'язок з предметом позову та має наслідком лише збереження існуючого становища до набрання рішенням законної сили та протягом дев'яносто днів після цього (частина 7 статті 145 ГПК України).

Колегія суддів дійшла висновку про існування реальної загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника, у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача з відчуження рухомого майна унеможливлять ефективний захист порушеного права позивача без нових звернень до суду.

При цьому, вказаний захід забезпечення позову, за висновком апеляційного суду, є співмірним з предметом позовних вимог. Запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Маістранс" вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна та заборони Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника рухомого майна є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.

Вжиття заходу забезпечення позову, у даному випадку, спрямоване на те, щоб протягом судового розгляду спору по суті суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою та забезпечив протягом розгляду справи продовження існування стану, який є предметом спору. На переконання суду, запропоновані заходи не призведуть до порушення майнових прав відповідачів та не впливають на їх господарську діяльність.

З огляду на наведене, враховуючи предмет та підстави позову, зміст позовних вимог, а також мету забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача та необхідність забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Маістранс" вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869; номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869; номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869; номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869; номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869; номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869; номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869; номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869; номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869; номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869; номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869; номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869; номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869; номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869; номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869, а також шляхом заборони Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця" вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника рухомого майна: номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869; номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869; номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869; номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869; номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869; номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869; номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869; номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869; номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869; номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869; номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869; номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869; номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869; номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869; номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869 - до набрання рішенням законної сили.

У зв'язку з наведеними обставинами, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга приватного виконавця Щербакова І.М. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви приватного виконавця Щербакова І.М. про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 у справі №910/11430/25 скасувати.

3. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про забезпечення позову задовольнити.

4. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Маістранс" (02141, місто Київ, вулиця Руденко Лариси, будинок 6 А, офіс 211; ідентифікаційний код 34838230) вчиняти дії щодо відчуження рухомого майна:

- номер вагону - 59505727, заводський номер 8910, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505685, заводський номер 8907, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505735, заводський номер 8911, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505719, заводський номер 8909, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505743, заводський номер 8912, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505750, заводський номер 8913, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505768, заводський номер 8914, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505776, заводський номер 8915, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505784, заводський номер 8916, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505800, заводський номер 8917, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505818, заводський номер 8918, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505826, заводський номер 8919, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505552, заводський номер 8905, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505578, заводський номер 8906, модель 19-6869;

- номер вагону - 59505701, заводський номер 8908, модель 19-6869.

5. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01030, місто Київ, вулиця Івана Франка, будинок 21, ідентифікаційний код 40081258) вчиняти реєстраційні дії щодо зміни власника рухомого майна: