Справа № 188/33/25
Провадження № 2/188/1203/2025
24 листопада 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Місюри К.В.
з участю секретаря судового засідання Сахно А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Петропавлівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 у сумі 2023,25 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2021 р. у справі № 204/8924/20 постановлено змінити встановлений рішенням суду від 18.04.2028 р. у справі №204/8381/17 спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми (1492,00 грн. щомісячно) на ? частину доходу відповідача. З вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів за листопад 2021 р. про що позивачці стало відомо у жовтні 2024 року , коли у виконавчому провадженні № 58359476 було встановлено , що відповідач подав до органу ДВС у 2021 році підроблену довідку про доходи , наслідком чого стало проведення державним виконавцем 28.10.2024 р. розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Внаслідок протиправних дій відповідача протягом майже трьох років сплачувалися аліменти в меншому розмірі, про що він був достеменно обізнаний.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином, представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надала, також не подала відзив на позовну заяву та позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи тому у відповідності з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15.04.2021 р. у справі № 204/8924/20 постановлено змінити встановлений рішенням суду від 18.04.2028 р. у справі №204/8381/17 спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми (1492,00 грн. щомісячно) на ? частину доходу відповідача. З вини відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів за листопад 2021 р. про що позивачці стало відомо у жовтні 2024 року , коли у виконавчому провадженні № 58359476 було встановлено , що відповідач подав до органу ДВС у 2021 році підроблену довідку про доходи , наслідком чого стало проведення державним виконавцем 28.10.2024 р. розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні від 28.10.2024 р. , здійсненого Петропавлівським ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеси) у виконавчому провадженні в грудні 2021 р. почався перебіг заборгованості зі сплати аліментів за листопад 2021 року. 28.12.2021р. відповідачем частково сплачені аліменти за грудень 2021 р. в розмірі 1499,00 грн., при цьому відповідно до розрахунку, сплаті в грудні 2021р. підлягали аліменти в розмірі 3522,25 грн. Після сплати 28.12.2021р. частини аліментів пеня нараховується з 01.01.2022р. на несплачену частину аліментів в розмірі 2023,25 грн. , яка не сплачена станом на 10.01.2025р.Зазначені факти підтверджуються відповідними копія ми документів , наявних у справі.
Відповідно до ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
З роз'яснень, викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною. Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч.1 ст.196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане (тобто до останнього числа поточного місяця), та з урахуванням установленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Зазначений висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження №14-37цс18), відступивши від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі № 6-94цс15. Такий підхід Верховного Суду до розрахунку пені застосований також Касаційним цивільним судом в постановах від 12.09.2018 року у справі №759/9457/15-ц, від 17.10.2018 року у справі №359/9950/16-ц, від 05.12.2018 року у справі №372/264/15-ц.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц та від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц, розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Факт прострочення відповідачем сплати аліментів на користь позивача за вказані у позовній заяві періоди доведено належними й допустимими доказами розрахунками заборгованості зі сплати аліментів. Відповідачем не доведено, що це прострочення сталося не з його вини.
При визначені розміру неустойки судом враховується правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 14-37цс18.
Отже загальний розмір неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 становить 2023,25 грн.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася з незалежних від нього причин.
Таким чином, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, беручи до уваги заявлений позивачем розмір, а також розмір заборгованості зі сплати аліментів, визначений державним виконавцем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 2023,25 грн. пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 грудня 2021 по 31 грудня 2021 року включно.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд вважає помилковим розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, наведений у позовній заяві, оскільки, у відповідності до ст. 196 СК України, у цьому випадку необхідно використовувати розмір заборгованості за зобов'язанням відповідача за періодичними (щомісячними) платежами, а не сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження, як зроблено позивачем.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 1211 грн 20 коп.
На підставівикладеного,ст.196СК України,керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,95,141,223,247,280-282ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( зареєстрований : АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період 2023,25 грн.( дві тисячі двадцять три гривні 25 копійок) пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 грудня 2021 по 31 грудня 2021 року включно
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( зареєстрований : АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) .
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя К. В. Місюра