Справа № 177/3518/25
Провадження № 2-о/177/107/25
24.11.2025 м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території,-
Представник заявників, адвокат Мартинюк Ю.С., через систему «Електронний суд» 24.11.2025 звернулася до суду з указаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна, чоловічої статі, ОСОБА_3 , матір'ю якого є громадянка України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком є громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження в справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Ознайомившись із заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Відповідно до змісту заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14.10.2017 уклали шлюб, який зареєстровано Рязанським відділом ЗАГС Управління ЗАГС Москви, актовий запис №1974.
Після укладення шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася дитина чоловічої статі, ОСОБА_3 , при народженні якого батькам видано виписний епікриз ГБУЗ РК «Сімферопольський клінічний пологовій будинок № 2», свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис 110249910000604225002, видане 99100006 Відділом реєстрації народження м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим від 25.12.2024.
На підтвердження вказаних відомостей до заяви в якості додатків додані документи, викладені російською мовою.
Згідно з ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою у порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Аналогічні положення викладені у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Переклад робиться з усього тексту документа, у тому числі з печатки і штампу. Переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Так, до матеріалів заяви представником заявників долучено копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження, виписний епікриз, складені російською мовою.
При цьому, переклад відповідних документів, відповідно до зазначених вище вимог, до заяви не долучено.
Також, зі змісту заяви та долучених до неї документів слідує, що заявники не перебувають у шлюбі, який був би зареєстрований не території України, проте просять зазначити відомості про батька ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 3 ст. 317 ЦПК України, у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Неможливість реєстрації шлюбу заявників на території України не свідчить, що батьки дитини зазначаються автоматично згідно свідоцтва про шлюб іншої держави.
Окрім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник заявника, посилаючись на п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає про звільнення заявників від сплати судового збору у даній категорії справ, що є помилковим.
Відповідно до змісту п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку зі збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналізуючи положення п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.
Отже, саме по собі народження на тимчасово окупованій території, не звільняє заявників від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Як слідує зі змісту заяви та даних з Єдиного демографічного реєстру, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані й проживають у м. Сімфорополь, Автономна Республіка Крим (тимчасово окупована територія України).
Заявниками не надано доказів того, що тимчасова окупація території України призвела до їх вимушеного переселення з тимчасово окупованої території України, а тому відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 закону України «Про судовий збір», а тому за звернення з даною заявою судовий збір підлягає сплаті.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28.02.2024 у справі № 759/17678/22.
Як визначено у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір за ставками 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що станом на 24.11.2025 (дата звернення до суду) складає 484,48 грн.
Отже, за звернення до суду з даною заявою заявники повинні сплатити судовий збір у розмірі 484,48 грн за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/м.Кр.Рiг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155
Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача - UA058999980313141206000004645
код класифікації доходів бюджету - 22030101
із наданням суду платіжного доручення (квитанції), оформленого у відповідності до вимог закону.
Отже, заявникам та їх представнику необхідно надати суду належним чином завірений переклад документів, на які вони посилаються у заяві та сплатити судовий збір.
Оскільки заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177, 318 ЦПК України, згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати заявникам строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 317, 318, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, - залишити без руху, надавши заявникам 10-денний строк для усунення недоліків та приведення заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України, який обчислювати з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали направити представнику заявників до електронного кабінету системи «Електронний суд», - для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду заява буде вважатися неподаною та повернута разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя: