Справа № 202/8005/25
Провадження № 2-о/202/243/2025
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючої судді Марченко Наталії, за участю секретаря судового засідання Мартинюк Софії, заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, Держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У серпні 2025 року заявники ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту загибелі їх малолітньої дитини внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України.
Їх заява обґрунтована тим, що з травня 2014 року вони перебувають у шлюбно-сімейних відносинах.
20 жовтня 2017 року вони офіційно зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в їх сім'ї народилася довгоочікувана дитина ОСОБА_4 .
Донька стала для них сенсом життя. Вони робили все необхідне для її щасливого дитинства.
Їх сім'я проживала в квартирі АДРЕСА_1 .
24.02.2022 року розпочалося повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації в Україну, яке супроводжувалося, в тому числі, випадками військового протиправного нападу на цивільні об'єкти та цивільне населення.
Вони як батьки відповідально ставилися до своєї дитини, її життя та здоров'я. Робили все необхідне для збереження її життя, а також, щоб дитина не відчувала страху.
При включенні попереджувального звукового сигналу «Повітряна тривога» вони разом із донькою завжди спускалися до підвалу свого двоповерховому будинку.
03 червня 2023 року заявниця ОСОБА_5 разом з донькою ОСОБА_6 перебували у себе вдома в своїй квартирі за адресою АДРЕСА_2 ум. Підгородне.
Заявник ОСОБА_7 цього дня був на роботі на добовому патрульному чергуванні.
Приблизно о 20 годині 33 хвилини годині без попереджувального звукового сигналу «Повітряна тривога» відбувся ракетний удар з боку країни-агресора - Російської Федерації надзвуковою модифікованою крилатою ракетою «Іскандер-К» (бойова частина 500 кг), яка цілеспрямовано прилетіла в їх під'їзд № 1 житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 .
Ворожа ракета носовою частиною пробила лоджію їх квартири АДРЕСА_4 (другий поверх) та лоджію квартири АДРЕСА_5 (перший поверх), пробила фундамент багатоквартирного двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_3 та вибухнула.
Від вибухової хвилі чотири квартири першого під'їзду, в одній з яких перебувала ОСОБА_5 з донькою ОСОБА_6 , перетворилися на купу цегли, зіпсованих речей, будівельних плит, пилу та потрощеного бетону.
Факт ракетного обстрілу 03 червня 2023 року о 20 год. 33 хв. за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується довідкою ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області № 492601-5348/4926 від 13.08.2025 р.
Внаслідок цього ракетного удару їх єдина малолітня дитина ОСОБА_4 , якій у березні 2023 року виповнилося лише два роки, загинула.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 4155 від 04.06.2023 року судово-медичним експертом ОСОБА_8 на підставі огляду трупа визначена послідовність патологічних процесів (станів), які призвели до смерті, та встановлена така причина смерті: Т06.8 інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла; вибухова травма; Y36.2 ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків; визначено дату травми 03 червня 2023 року та місце й обставини, при яких відбулася травма: вибухова травма внаслідок ракетного удару АДРЕСА_2 .
Відділом судово-медичної експертизи трупів та чергових експертів було видано довідку про причину смерті № 4155 від 04.06.2023 року, в якій вказано причину смерті дитини ОСОБА_4 - вибухова травма внаслідок ракетного удару.
На підставі вищевказаних документів відділом державної реєстрації Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області 09 червня 2023 року складено відповідний актовий запис №151 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Заявники зазначають, що втрата єдиної доньки завдала їм тяжких моральних страждань, вони живуть із непереборним болем в душі та з розірваними вщент батьківськими серцями. Тяжкий непереборний біль у душі не дає спокою у зв'язку з втратою єдиної донечки.
Окремого морального страждання завдає втрата здоров'я ОСОБА_5 , якій спричинено інвалідність на все життя (отримала статус особи з інвалідністю другої групи внаслідок війни), втрата єдиного житла (квартира повністю зруйнована, що підтверджено відповідним актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 16 від 20.06.2023 року), побутового майна та особистих речей загального вжитку (повністю все знищене вщент), всіх матеріальних заощаджень, золотих прикрас, цінних родових реліквій.
Вказаний ракетний обстріл міста Підгородне набув значного суспільного резонансу та був висвітлений у численних засобах масової інформації, у зв'язку з чим є загальновідомим.
Слідчим відділом Управління служби безпеки України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023040000000432 від 03.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок ракетного обстрілу цивільної інфраструктури м. Підгородне.
Постановами слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Дніпропетровській області про залучення особи до кримінального провадження як потерпілого від 29 червня 2023 року та від 20 вересня 2023 року їх, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , залучено як потерпілих.
В подальшому це кримінальне провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 42022042030000026 від 24.02.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (запис № 850). Наразі досудове слідство триває.
Заявники наголошують на тому, що їх звернення в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обумовлено необхідністю визначення статусу їх доньки ОСОБА_4 , яка загинула ІНФОРМАЦІЯ_4 , як жертви міжнародного збройного конфлікту, цивільної особи, яка перебувала під захистом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що обумовлює виникнення у них прав та обов'язків, передбачених нормами міжнародного гуманітарного права, що складається з Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року, Додаткових протоколів до них, інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; звернення до міжнародного суду (Гаага), отримання допомоги від гуманітарних організацій (Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Міжнародної Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного півмісяця, Товариства Червоного Хреста України), вирішення питання щодо створення та облаштування «Скверу пам'яті імені Лізи Приходько» на місці загибелі дитини в м. Підгородне, для чого треба залучення іноземних благодійних організацій та фондів; вирішення питання облаштування місця поховання Лізи на кладовищі (отримання одноразової матеріальної допомоги від Підгородненської міської ради на підставі п. 4.7 Положення про порядок надання одноразової матеріальної допомоги громадянам, які опинилися в складних життєвих обставинах, та іншим категоріям громадян, затвердженим рішенням сесії Підгородненської міської ради №3446-48/8 від 12.02.2025 року у редакції рішення сесії Підгородненської міської ради №3691-52/8 від 13.06.2025 року).
Заявники звертають увагу, що встановлення причинно-наслідкового зв'язку між загибеллю їх доньки ОСОБА_9 та збройною (військовою) агресією Російської Федерації можливо лише в судовому порядку. При цьому такий юридичний факт є індивідуальним, оскільки має правові наслідки лише для них - заявників.
Крім того, згідно з листом Міністерства соціальної політики України №790/0/5-25/31 від 29.05.2025 року, за результатами підписання Президентом України Закону № 4438-ІХ та Закону № 4440-ІХ Мінсоцполітики буде розроблено проєкт змін до Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р. № 268, а тому для встановлення відповідного статусу необхідно буде надати документи, які підтвердять загибель дитини внаслідок агресії Російської Федерації проти України.
Отже, посилаючись на вищенаведене, а також те, що законом не визначено іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між загибеллю особи та військовою агресією РФ, заявники просять установити факт, що ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні обидва заявники свою заяву підтримали та наполягали на її задоволенні.
Представник заінтересованої особи - Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України в судове засідання не з?явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заперечень проти заяви не надав.
Заінтересована особа - Держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, дипломатичні відносини з якою розірвані, була повідомлена про розгляд справи шляхом оприлюднення інформації про це на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
При цьому слід відзначити, що правило щодо судового імунітету, передбачене ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», не порушено, оскільки, по-перше, Російська Федерація не залучена як сторона чи третя особа у справі позовного провадження, а має процесуальний статус заінтересованої особи у справі окремого провадження. По-друге, через порушення нею державного суверенітету і територіальної цілісності України, а також основоположних принципів і норми міжнародного права, вона не вправі посилатися на судовий імунітет, про що зазначається у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 796/165/18, від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц.
Заслухавши в судовому засіданні заявників, дослідивши докази, надані ними на підтвердження свої вимоги, повно та всебічно з?ясувавши всі обставини їх справи, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Судом установлено, що заявники ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є подружжям.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявників народилася донька ОСОБА_4 .
Їх сім'я проживала в квартирі АДРЕСА_1 .
03 червня 2023 року приблизно о 20 годині 33 хвилини відбувся ракетний удар по житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 .
Внаслідок цього ракетного удару малолітня ОСОБА_4 отримала вибухову травму, від якої загинула, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті № 4155 від 04.06.2023 року.
В своїй заяві подружжя ОСОБА_10 просить установити факт, що їх донька ОСОБА_4 загинула внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України.
При розгляді цієї заяви суд керується тим, що відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Крім того, в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц зроблений висновок, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі особи внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого. Тобто відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім'ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім'ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.
Про можливість встановлення причинно-наслідкового зв'язку між певною подією та збройною агресією Російської Федерації також зазначено в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 363/2981/16-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 428/12368/16, від 21 березня 2018 року у справі № 417/3852/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 243/7029/17, від 06 червня 2018 року у справі № 428/13977/16-ц, від 21 серпня 2018 року у справі № 752/6366/16, від 21 серпня 2018 року у справі № 428/8076/16, від 12 вересня 2018 року у справі № 755/14659/16.
Суд звертає увагу, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (стаття 2 Конституції України).
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини (ст. 27 Конституції України).
Згідно зі статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили: a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства; b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою; c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ «Про оборону України» збройна агресія визначається як застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президентом України виданий Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, згідно з яким запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжений.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
Крім того, аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов'язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.
Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від російської федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Отже, загальновідомим і таким, що не потребує доказування згідно з частиною 3 статті 82 ЦПК України є факт збройної (військової) агресії російської федерації проти України, в тому числі застосування збройної сили стосовно цивільного населення та цивільних об'єктів.
Звернувшись до суду із заявою про встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю своєї малолітньої дочки та збройною агресією російської федерації проти України, заявники обґрунтували мету встановлення такого факту, зокрема, отримання статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, отримання допомоги від гуманітарних організацій, звернення до міжнародних судів тощо.
На підтвердження свої вимог заявники надали суду наступні докази: лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 492601-5348/4926 від 13.08.2025 про те, що 03 червня 2023 року орієнтовно о 20-33 годині було отримано повідомлення про ракетний обстріл за адресою: АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 , та факт такого ракетного обстрілу ним підтверджується; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023040000000432 від 03.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, згідно з яким 03.06.2023 о 20 год. 33 хв. збройні сили російської федерації здійснили обстріл ракетами по цивільній інфраструктурі м. Підгородне Дніпропетровської області, в результаті цих протиправних дій загинула ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та отримала поранення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , копію постанови слідчого про залучення особи як потерпілого; акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 20.06.2023; фотокартки місця ракетного удару 03.06.2023 в місті Підгородне, внаслідок якого було повністю зруйновано квартиру заявників; скриншоти повідомлень у мережі «Телеграм» із заголовками « ІНФОРМАЦІЯ_9 », «По передмістю Дніпра вдарили ракетою « ІНФОРМАЦІЯ_10 »; лікарське свідоцтво про смерть № 4155 від 04.06.2023, довідку про причину смерті, видану судово-медичним експертом, згідно з якими причиною смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є вибухова травма внаслідок ракетного удару 03.06.2023 м. Підгородне; медичні документи, довідку до акта огляду МСЕК та витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни щодо заявниці ОСОБА_5 , згідно з якими їй наданий статус особи з інвалідністю внаслідок війни через поранення, отримані 03.06.2023 в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області.
Оцінюючи досліджені докази, суд вважає доведеним факт, що малолітня ОСОБА_4 загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області саме внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України, оскільки дослідженими доказами в їх сукупності достовірно та переконливо підтверджується, що її смерть настала через вибухову травму, отриману внаслідок ракетного удару по житловому будинку, в якому вона перебувала з матір'ю.
Суд вважає, що встановлення цього факту в судовому порядку матиме для заявників юридичне значення, оскільки є підставою для виникнення і реалізації їх особистих і майнових прав, та носить виключно індивідуальний характер, так як породжує правові наслідки лише для заявників.
Отже, заяву потрібно задовольнити та встановивши факт загибелі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України.
Керуючись ст. 258-259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити факт загибелі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області внаслідок збройної (військової) агресії Російської Федерації проти України.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія Марченко