8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/4159/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГАРД", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ - ЛІМІТЕД", м. Харків
про стягнення 42377486,00 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАГАРД", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ - ЛІМІТЕД", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу за договором про надання поворотної фінансової допомоги №04/07-19 від 03 липня 2019 року у розмірі 31414 000,00 грн, пеню у відповідності до пункту 3.1 договору про надання поворотної фінансової допомоги №04/07-19 від 03 липня 2019 року та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у розмірі 9 738340,00 грн, 3% річних за час прострочення виконання договірного зобов'язання у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України у розмірі 942420,00 грн та суму втрат внаслідок інфляції, що підлягає оплаті у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, у розмірі 282726,00 грн.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 164 ГПК України з огляду на наступне.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем зазначено ціну позову в розмірі 42377486,00 грн, а отже при зверненні до суду з даною позовною заявою позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 508529,83 грн (з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
У наданому разом з позовною заявою клопотанні Товариство з обмеженою відповідальністю "РАГАРД" просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Суд розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року, у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001року, у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95), зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" (пункт 60).
Таким чином, звільнення від сплати судового збору відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) у випадках визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У той же час положення пунктів 1 і 2 частини 1 наведеної статті Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18.
Крім того, згідно чинного законодавства, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольнити клопотання учасників судового процесу про відстрочення, розстрочення або звільнення їх від сплати судового збору, та оскільки позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГАРД" не підпадає під встановлені пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" випадки, а саме, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не подано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГАРД" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГАРД", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРФЕКТ - ЛІМІТЕД", м. Харків про стягнення 42377486,00 грн - залишити без руху.
3. Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (508529,83 грн).
4. Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
5. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвалу підписано 24.11.2025.
Суддя П.В. Хотенець