Рішення від 06.11.2025 по справі 922/3173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3173/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське", м. Харків

про стягнення 84 590,14 грн

за участю представників:

позивача: Кухтик В.М.

відповідача: Худякова Н.О.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - Позивач) 04 вересня 2025 року звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" (надалі - Відповідач) заборгованості у вигляді вартості послуг з урахуванням затвердженого тарифу у розмірі 84 590,14 грн, а також стягнути з Відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 позовну заяву АТ "Укртрансгаз" залишено без руху, встановлено строк у три дні з дня отримання ухвали на усунення недоілків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

15 вересня 2025 року представником АТ "Укртрансгаз" адвокатом Жирним О.С. подано заяву (вх. № 21154) про усунення недоліків, у якому повідомляє про усунення недоліків та надав докази сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3173/25, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно ст. 251 - 252 ГПК України, суд направив на адреси зареєстрованих Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд ЄСІТС сторін ухвалу суду про відкриття провадження від 17.09.2025.

01 жовтня 2025 року до суду від представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О. надійшла заява (вх. № 22802) про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України, оскільки Позивач, як на підставу стягнення заборгованості, у тексті позовної заяви посилається на договір транспортування природного газу №1601000621 від 01.03.2016. Також у додатках до позовної заяви вказано: «Додатки: 1. Копія договору №1601000621 від 01.03.2016 з додатком 1 та додатковими угодами. 2. Копія рахунку №04-17-1601000621 /P/1 від 20.04.2017…». При цьому, до позовної заяви такі документи не додані, договір №1601000621 від 01.03.2016 між Позивачем та Відповідачем не укладався. Просить суд залишити без руху позовну заяву АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Сахалінське" про стягнення заборгованості у справі №922/3173/25, до усунення недоліків позовної заяви.

02 жовтня 2025 року до суду від представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О., в межах процесуального строку, надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22925), в якому останній проти позовних вимог заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволеною та зазначає, що Позивач у позовній заяві як на підставу стягнення заборгованості посилається на договір транспортування природного газу №1601000621 від 01.03.2016. Такий договір між Позивачем та Відповідачем не укладався, що виключає можливість задоволення заявлених позовних вимог. Також Позивачем не надані докази існування заборгованості, якими можуть бути тільки належним чином складені та підписані документи первинного бухгалтерського обліку. Стосовно наведеного Позивачем розрахунку вартості послуги з урахуванням затвердженого тарифу Відповідач зауважує, що Позивач посилається на «таблицю 1» як доказ використання потужності понад рівень. Водночас, наданий Позивачем документ під назвою «таблиця 1» за підписом Алли Мішури (діє на підставі довіреності від 09.08.2024 № 1-4027), а саме, «РОЗРАХУНОК перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю ТОВ «Сахалінське» за квітень 2017 року», не є доказом існування заборгованості Відповідача, цей документ складено Позивачем явно не у квітні 2017 року, та Відповідачу не зрозуміло з яких саме первинних джерел у вказаному розрахунку наведені відомості щодо щодобових обсягів фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю. Водночас, Позивач не направляв Відповідачеві у строк до 10 травня 2017 року Звіт про використання договірної потужності, який би містив розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату у відповідності пункту 8.4. Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497. За умови існування заборгованості Відповідача перед АТ «Укртрансгаз», такі фінансові зобов'язання мають бути підтверджені первинними документами, які Позивачем не складалися та не додані до позовної заяви. Крім того, Позивачем не зареєстровано податкові зобов'язання на суму ПДВ, яку Позивач заявляє у тому числі до стягнення, що також свідчить про відсутність заявленої до стягнення заборгованості у бухгалтерському та податковому обліку Позивача та безпідставність позовних вимог. Звертає увагу суду на те, що дія постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 (яка взята Позивачем для розрахунку) була зупинена з 27 квітня 2017 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17. Отже, станом на квітень 2017 року дія вказаної постанови в частині тарифу для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу не діяла.

03 жовтня 2025 року до суду від представника АТ "Укртрансгаз" адвоката Кухтика В.М., надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначає про те, що у тексті позовної заяви допущено описку в одній цифрі номеру договору. До позовної заяви надані належні докази, тоді як за текстом позову номер договору вказано з опискою, зокрема в одній цифрі замість «4» помилково вказано «1», тобто замість номеру №1604000621, помилково вказується №1601000621. З огляду на викладене, просить суд вказаний недолік вважати опискою та всюди за текстом позовної заяви, де вказується «№1601000621», вважати правильним номер «№1604000621», що відповідає тим документам, які додані до позову та на підставі яких заявлені позовні вимоги.

06 жовтня 2025 року до суду від представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О. надійшло клопотання (вх. № 23009) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування поданого клопотання Відповідач зазначає, що оскільки предметом позову в даній справі є стягнення грошової суми за договором транспортування природного газу, враховуючи складний характер спірних правовідносин, що регулюються Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, ТОВ «Сахалінське» просить суд проводити судове засідання в даній справі з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Вважає, що предмет доказування у справі вимагає дослідження судом конкретних умов договору транспортування природного газу та надання можливості сторонам подати необхідні пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2025 клопотання (вх. № 23009 від 06.10.2025) представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О. про розгляд справи № 922/3173/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "23" жовтня 2025 р. о 12:15.

13 жовтня 2025 року до суду від представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О. надійшли письмові пояснення (вх. № 23682) з окремого питання - щодо правовідносин між Позивачем та Відповідачем за договором транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621, де останній зазначає, що Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на обставини, які є предметом розгляду у іншій справі - №922/2090/25, зокрема, щодо замовленої потужності за квітень 2017 в межах рівня, оплата якої регулюється пунктом п. 8.3 договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621. Водночас оплата обсягу використаної потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору, регулюється іншими положеннями договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621, зокрема, пунктом 8.4. Позивач неправомірно у позовній заяві стверджує про наявність умов «попередньої оплати» для перевищення розміру договірних потужностей, оскільки факт такого перевищення підлягав фіксації подобово Оператором згідно вимог Кодексу ГТС, та не міг бути сплачений та розрахований «наперед» як вважає Позивач. Виходячи з умов договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621, строк оплати послуги перевищення потужності за квітень 2017 року не міг настати раніше 15 травня 2017 року, та лише після того, як Позивач мав надати Відповідачеві рахунок на оплату та Звіт про використання договірної потужності. Доказів надсилання Відповідачеві таких документів матеріали справи не містять. Натомість наданий Позивачем до позовної заяви документ під назвою «таблиця 1» за підписом Алли Мішури (діє на підставі довіреності від 09.08.2024 № 1-4027), а саме, «РОЗРАХУНОК перевищення розміру фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю ТОВ «Сахалінське» за квітень 2017 року», не є Звітом про використання договірної потужності, як того вимагають умови договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621 та в ньому не зазначено, що цей розрахунок стосується договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621. Додана до позовної заяви довіреність від 09.08.2024 № 1-4027 взагалі не надає МІШУРІ Аллі Сергіївні право підпису документів з інформаційної платформи оператора ГТС, відповідачу не зрозуміло з яких саме первинних джерел у вказаному розрахунку наведені відомості щодо щодобових обсягів фактично використаної потужності над замовленою (договірною) потужністю ТОВ «Сахалінське» за квітень 2017 року. А тому, на думку Відповідача, заявлений Позивачем обсяг перевищення потужності 237,506 тис.куб.м є спірним та не підтверджений належними та допустимими доказами з боку Позивача.

Крім того, відповідно до пункту 11.1. Договору транспортування природного газу №1604000621 передбачено, що послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг. Відповідно до пункту 11.2. Договору транспортування природного газу №1604000621, Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірника акту надання послуг за газовий місяць, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Оператора. Акту наданих послуг за квітень 2017 року Позивач Відповідачу не направляв, не додано такого акту Позивачем і до позовної заяви.

Крім того, Відповідач у поясненнях зазначає про те, що якщо звернутися до додатку 1/1, цей документ підписано сторонами 29 березня 2017 року, до набрання чинності постановою НКРЕКП від 28.03.2017 №348 (яка взята Позивачем для розрахунку) тобто тоді, коли послуга доступу до потужності не була оплатною. Постанова НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз", на яку посилається Позивач, була опублікована в газеті Урядовий кур'єр 31.03.2017 та набрала чинності 01 квітня 2017 року. При цьому, починаючи з 27 квітня 2017 року дія постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17, а тому Додаток 1/1 жодним чином не може засвідчувати факт виникнення у відповідача обов'язку, передбаченого в пункті 8.4 Договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621.

Таким чином, на думку Відповідача, виникнення у Позивача права вимагати стягнення грошових коштів за перевищення Замовником розміру договірних потужностей залежить від оформлення належним чином первинних документів, які б підтверджували здійснення відповідної господарської операції, і саме на позивача як кредитора у розглядуваному спірному грошовому зобов'язанні покладено обов'язок вчинення таких дій з наданням для підписання відповідачу відповідного акту наданих послуг за квітень 2017 року.

16 жовтня 2025 року до суду від представника АТ "Укртрансгаз" адвоката Кухтика В.М. надійшла відповідь на відзив (вх. № 24045) з урахуванням доповнень Відповідача у письмових поясненнях. Позивач звертає увагу суду, що у позовній заяві зазначалось про наявність пов'язаної справи №922/2090/25, предметом позову у якій є Замовлена потужність Відповідача за квітень 2017 в межах рівня, визначеного у додатку 1 до Договору, що становила 4 890,0 тис.куб.м, тоді як обсяг використаної потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору, є предметом позову у цій справі.

Позивач зазначає, що у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі природного газу за квітень 2017 від 04.05.2017, відповідно до якого ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» подано до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» природний газ у загальному обсязі 4 865,488 тис.куб.м. Звертає увагу, що у відповідному акті зазначено про те, що передача газу здійснюється саме на комерційних ВОГ УПГ-2 ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ», відповідно джерелом інформації про щодобову передачу обсягів газу є безпосередньо Відповідач як власник комерційного вузла обліку газу (ВОГ). За отриманими даними фактичного використання потужності за кожну добу Позивачем як Оператором ГТС встановлено використання потужності точки входу в газотранспортну систему понад рівень (163,0 тис.куб.м.), визначений у додатку 1 до Договору, виходячи з чого вирахувано сумарне перевищення по добам в обсязі 237,506 тис.куб.м. З огляду на вказане, Позивач здійснив розрахунки на підставі інформації власником якої є Відповідач та яка була надана Відповідачем на виконання вимог Кодексу ГТС. Дані Відповідача у первісному вигляді (як першоджерело) з обчислювача Флоутек №58 ТОВ «Сахалінське» на ПВВГ-1 та ПВВГ-2 (пункти вимірювання витрат газу) Позивач надає до матеріалів справи на підтвердження того, що вимірювання здійснено саме на вузлах обліку Відповідача.

Позивач зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17 зупинено дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз"». Вказана обставина породила нестандартну ситуацію, зважаючи на що положення п. 8.4 Договору до спірних правовідносин не застосовуються, адже тариф на послуги зупинений раніше, ніж Позивач мав скласти звіт, а Відповідач - здійснити оплату, тобто відповідно були відсутні підстави для складання звіту та розрахунку додаткової плати за перевищену потужність саме у наступному за звітним (квітень 2017) місяці, тобто у травні 2017. З огляду на таке, позовні вимоги і не обґрунтовувались на підставі п. 8.4 Договору, адже із зупиненням тарифу стали відсутніми підстави сформувати та надати Відповідачу звіт, скласти рахунок та акт наданих послуг, враховуючи, що вказані документи підлягали складенню в травні 2017, тоді як дія тарифу була зупинена. Разом з тим, використання потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору свідчить про споживання послуги розподілу по добам в більшому обсязі, що не є безкоштовним та підлягає оплаті на загальних підставах. Також завертає увагу на те, що посилаючись на умови п. 8.4 Договору, Відповідач не зважає, що звіт про використання договірної потужності із визначенням у ньому даних складається Позивачем як Оператором ГТС в односторонньому порядку та не потребує узгодження з Відповідачем. На тих самих умовах Позивачем складено додану до позову таблицю 1, у якій наведені ті самі дані фактичного використання потужності за кожну добу, які могли би бути зазначені і у звіті, якби не був зупинений тариф та якщо сторони б виконували умови п. 8.4 Договору.

Позивач зауважує, що Постановою НКРЕП №2001 від 21.12.2018 Постанову НКРЕП №348 від 28.03.2017 визнано такою, що втратила чинність, але при цьому Позивач наводить різницю між словосполученням "втратила чинність" та "скасована" і наголошує, що якщо нормативно-правові акти визнаються такими, що втратили чинність, вони припиняють свою дію з моменту прийняття такого рішення. На підставі наведеного, на переконання Позивача, внаслідок визнання Постанови НКРЕП №348 такою, що втратила чинність, регулятором збережено чинність правовідносин, які регулювались нею впродовж часу її дії, а саме: у період квітень 2017 року.

Позивач зазначає, що у зв'язку з прийняттям у квітні 2017 НКРЕКП ряду нормативно-правових актів про прийняття тарифів, потім скасування, визнання такими, що втратили чинність, зупинення дії постанови про встановлення тарифу ухвалою суду, тобто внаслідок такої нормотворчої невизначеності регулятора не були оформлені комерційні акти про надання відповідних послуг з контрагентами. Зважаючи також на те, що у квітні 2017 року заздалегідь було невідомо яка буде подальша доля постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348, відповідно і встановлених нею тарифів (припускалася ймовірність її скасування повністю, і як наслідок - відсутність підстав для нарахувань тощо зі сторнуванням в обліку відображених сум), то послуга розподілу замовленої потужності за квітень 2017 року по всім контрагентам, з ким відсутній оформлений комерційний акт, у обліку АТ «Укртрансгаз» тимчасово відображена з контрагентом «невизначений власник» зі складанням податкової накладної №719 від 30.04.2017 на перевищення договірних потужностей в загальному обсязі 98 086,977 тис.куб.м, до складу якого включено обсяг ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ». До звітних некомерційних документів, що підтверджують надання послуги, відносяться Додаток 1 (розподіл потужності), а також Акт приймання-передачі природного газу від 04.05.2017 між ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» та УМГ «Київтрансгаз», Звіт про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1 від 05.05.2017 ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» за квітень 2017 року, Звіт по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ «Укртрансгаз» у квітні 2017 року. Відповідно до МСБО 18 у АТ «Укртрансгаз» був зобов'язаний відобразити в обліку дохід у вигляді дебіторської заборгованості за надану послугу замовленої (договірної) потужності у квітні 2017 року, незважаючи на відсутність первинних документів, складених безпосередньо з контрагентами. Відповідно до складеного реєстру надання послуг розподілу потужності в точках входу до газотранспортної системи (віртуальні точки входу з групи газовидобувних підприємств) у квітні 2017 року (службова записка №13936/12 від 13.05.2017) Позивачем проведено в обліку операції на загальну суму 544 238 173,01 грн. з складанням та реєстрацію чотирьох податкових накладних. Однією з них є податкова накладна №719 від 30.04.2017 на суму 34 934 657,72 грн, якою відображені податкові зобов'язання за надані послуги за перевищення договірних потужностей в загальному обсязі 98 086,977 тис.куб.м, до складу якої включено обсяг перевищення потужності ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ», що складає 237,506 тис.куб.м. природного газу. Розшифровка складу обсягів, проведених за податковою накладною №719 від 30.04.2017, відображена в інформації щодо видобувних компаній, яким надано послугу розподілу потужності в квітні 2017 року.

Також Позивач зазначає, що фактичні обставини надання послуг підтверджуються:

- дані фактичного використання потужності за кожну добу, що викладені у таблиці 1;

- підписанням додатку №1/1 від 29.03.2017 сторони визначили обсяг замовленої потужності, тобто Відповідачем здійснено замовлення місячної потужності в обсязі 163,0 тис.куб.м. на добу за період квітня 2017;

- у Звіті про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1 від 05.05.2017 ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» за квітень 2017 року підтверджено подачу на точку входу 4 865,488 тис.куб.м.;

- сторонами складено Акт приймання-передачі природного газу від 04.05.2017 про передачу 4 865,488 тис.куб.м;

- Центрально-диспетчерське управління у Звіті по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ «Укртрансгаз» у квітні 2017 підтвердило надходження від ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» 4 865,488 тис.куб.м. природного газу в розрізі його власників: ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» - в обсязі 198,057 тис.куб.м., ПрАТ «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» - в обсязі 1866,971 тис.куб.м., ТОВ «Сіріус-1» - в обсязі 1 714,770 тис.куб.м., ТОВ «Укргазінвест» - в обсязі 933,489 тис.куб.м., ТОВ «Актив Газ Ресурс» - в обсязі 152,201 тис.куб.м.

Позивач зауважує, що вчинення Відповідачем дій, направлених на користування потужністю газотранспортної системи та оформлення вищевказаних документів, за умови оплатності послуг розподілу потужності, є свідченням того, що вони впливають на зміну фінансового результату за господарською операцією та обов'язково призведуть до зміни активів та майнового стану сторін.

23 жовтня 2025 року до суду від представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи ти, що оскільки до наданої Позивачем відповіді на відзив додані додаткові докази, зокрема роздруківки з обчислювача Флоутек ТОВ «Сахалінське» на ПВВГ-1 та ПВВГ-2, при цьому, у розрахунках Позивача, наведених у таблиці 1 також враховуються дані ВТВ (обсяги витрат природного газу під час витікань з лінійної частини Сахалінського вихідного газопроводу), які не підтверджені доказами та потребують додаткового часу для їх перевірки Відповідачем, ТОВ «Сахалінське» потребує додаткового часу для подання до суду заперечень до початку розгляду справи по суті з наведенням (перевіркою) розрахунків Позивача щодо обсягів сумарного перевищення потужності в обсязі 237,506 тис.куб.м. та надання можливості надати власні розрахунки витрат природного газу у вихідному газопроводі. Відтак, просить суд відкласти розгляд справи №922/3173/25 у судовому засіданні на іншу дату, визначену за можливості суду та надати ТОВ «Сахалінське» додатковий час для подання до суду заперечень до початку розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2025 повідомлено учасників справи про наступне: судове засідання призначене на 23 жовтня 2025 року не відбулося з підстав відсутності електроенергії, а отже виникла неможливість проведення судових засідань з застосуванням технічних засобів фіксації судового засідання та неможливість проведення судового засідання з застосуванням відеоконференцзв'язку; прийнято та долучено до матеріалів справи: письмові пояснення (вх. № 23682 від 13.10.2025), відповідь на відзив (вх. № 24045 від 16.10.2025), клопотання (вх. № 24608 від 23.10.2025); засідання у справі відбудеться 06 листопада 2025 року о 12:00 год.

28 жовтня 2025 року до суду від представника ТОВ "Сахалінське" адвоката Худякової Н.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 24985), в яких зазначає, що у наданому Позивачем до позовної заяви документі під назвою «таблиця 1» за підписом Алли Мішури, у колонці «обсяг факт» дійсно містяться відомості з обчислювачів Флоутек №58 та № 59 на ПВВГ-1 та ПВВГ-2 ТОВ «Сахалінське». Однак, Відповідач не погоджується із даними наведеними у «таблиці 1» щодо подобового обсягу «ВТВ», які враховуються Позивачем при визначенні обсягу подобового перевищення потужності на ПВВГ-1 та ПВВГ-2. Наведені у розрахунках Позивача подобові дані ВТВ (обсяги витрат природного газу під час витікань з лінійної частини Сахалінського вихідного газопроводу) не підтверджені доказами, та є невірними. За розрахунками Позивача, обсяги ВТВ рівномірно поділені на весь місяць та враховуються навіть у дні, коли фактично був відсутній видобуток по лінії ПВВГ-2. Вказані рівномірно розподілені Позивачем витрати обумовлюють невірність розрахунків щодо подобового використання потужності точки входу в газотранспортну систему понад рівень (163,0 тис.куб.м.), визначений у додатку 1 до Договору (є загальним по двох лініям), а тому сумарне перевищення по добам в обсязі 237,506 тис.куб.м. вирахувано невірно. ТОВ «Сахалінське» проведено власні розрахунки подобових обсягів витрат природного газу по дням у квітні 2017 року з урахуванням подобового видобутку та подачі газу через єдиний вихідний газопровід, підключений до газотранспортної системи України. Сумарне перевищення потужності згідно розрахунків Відповідача становить 123,202 тис.куб.м., що значно менше обсягу, зазначеного Позивачем у «таблиці 1» 237,506 тис.куб.м.

Відповідач зауважує, що зупинення дії постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 жодним чином не скасовує положення п. 8.4. Договору транспортування від 01.03.2016 №1604000621, які регулюють порядок оплати обсягу використаної потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору. Виходячи з умов договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621, строк оплати послуги перевищення потужності за квітень 2017 року не міг настати раніше 15 травня 2017 року, та лише після того, як позивач мав надати відповідачеві рахунок на оплату та Звіт про використання договірної потужності. Зміст п. 8.4 Договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621, повністю спростовує твердження Позивача про настання обов'язку у відповідача здійснити оплату за перевищення розміру договірних потужностей з 03 квітня 2017 року, на умовах «попередньої оплати». Не погоджується Відповідач також і з твердженням Позивача, що звіт про використання договірної потужності із визначенням у ньому даних складається Позивачем як Оператором ГТС в односторонньому порядку та не потребує узгодження з Відповідачем. Таким чином, Позивач неправомірно у позовній заяві стверджує про наявність умов «попередньої оплати» для перевищення розміру договірних потужностей, оскільки розрахунок такого перевищення залежить від подобового видобутку та врахування ВТВ (обсягів витрат природного газу під час витікань з лінійної частини вихідного газопроводу), що здійснюється після закінчення газового місяця, а тому не міг бути здійснений та сплачений на умовах передплати, як вважає Позивач.

Також Відповідач вважає, що з 27 квітня 2017 року - з моменту зупинення дії вказаної постанови ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17, відсутні підстави застосування тарифу, затвердженого вказаною постановою до відносин оплати послуги за перевищення договірних потужностей, які регулюються п. 8.4. Договору транспортування природного газу від 01.03.2016 №1604000621. Крім того, додаток 1/1 (згідно якого сторони визначили обсяг замовленої місячної потужності в обсязі 163,0 тис.куб.м. на добу за період квітня 2017 року) підписано сторонами 29 березня 2017 року, але станом на 29 березня 2017 року послуга доступу до потужності ще не була оплатною, оскільки Постанова НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз", на яку посилається Позивач, набрала чинності з 01 квітня 2017 року.

Відповідач вважає, щодо не оформлення Акту наданих послуг за квітень 2017 року законодавчого обґрунтування вчинення таких дій Позивач не навів. Також Відповідач не згодний з твердженням Позивача що «на підставі рішення суду та у разі отримання оплати АТ «Укртрансгаз» буде складено належну податкову накладну на Відповідача з оформленням первинних документів, відповідно в обліку будуть проведені відповідні коригування раніше відображеного боргу з перенесенням сум на належного контрагента». На підставі податкового законодавства реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Крім того, у наданій Позивачем податковій накладній № 719 від 30.04.2017 зазначено, що отримувач послуги - «Неплатник». Водночас Відповідач являється платником ПДВ, що свідчить про те, що надана Позивачем податкова накладна взагалі немає ніякого відношення до ТОВ «Сахалінське».

Представник Позивача - АТ "Укртрансгаз" адвокат Кухтик В.М., присутній в судовому засіданні 06.11.2025, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача - ТОВ "Сахалінське" адвокат Худякова Н.О., присутня в судовому засіданні 06.11.2025, проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в їх задоволенні.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі “Смірнова проти України»).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

З врахуванням вказаних приписів чинного законодавства та з огляду на фактичні обставини справи суд констатує, що вчинив всі необхідні та можливі заходи для належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання по даній справі, їм надана можливість скористатись своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України, в тому числі судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чинним законом процесуальні строки для звернення учасників справи із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи, як того вимагають приписи ст.ст.6, 120, 242 ГПК України, однак не скористався своїми правами на подання пояснень, доказів, заперечень на позов та участь у судовому засіданні.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача щодо заявлених до нього позовних вимог, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.03.2016 між АТ "Укртрансгаз" (далі за текстом договору - Оператор) та ТОВ "Сахалінське" (далі за текстом договору - Замовник) було укладено договір №1604000621 транспортування природного газу (далі за текстом - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили послуги, які можуть бути надані Замовнику за цим Договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Відповідно до пункту 2.4. Договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс) (пункт 2.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.6. Договору, Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з пунктом 2.7. Договору, Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Додатки 1, 2, 3 є невід'ємними частинами договору (пункт 2.8. вказаного правочину).

Оператор зобов'язаний своєчасно надавати Послуги належної якості (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 договору визначено, що Оператор зокрема має право своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги; стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності….., в порядку, визначеному цим Договором.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; здійснити додаткову оплату Оператору у разі перевищення розміру договірної потужності….., в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, Замовник має право отримувати від Оператора Послуги належної якості та в обумовлені цим Договором строки.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що вартість Послуг розраховується:

1) розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

2) транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

3) балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

За умовами пункту 7.3. Договору тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов'язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності).

У відповідності до положень пункту 8.1. Договору величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього договору. Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору.

У додатку 1 сторони визначили величину замовленої потужності на рівні 163,0 тис.куб.м. на добу на період з 01.04.2017 по 30.04.2017.

За умовами пункту 8.3. Договору вартість договірної потужності на період газового місяця визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця. Оператор направляє рахунки-фактури на електронну адресу Замовника. Оплата вартості договірної потужності замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100% попередньої оплати за п'ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей. Замовник сплачує оператору вартість замовленої потужності, як зазначено в цьому розділі, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність.

Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (пункт 11.1. Договору).

Пунктами 11.2. та 11.3. Договору визначено, що Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора.

Згідно з пунктом 11.5. Договору, Оператор і Замовник зобов'язується здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до пункту 12.1. Договору протягом всього строку отримання послуг Замовник надає Оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пунктом 12.2. Договору фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов'язань на користь Оператора.

Цей Договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2016. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1. Договору)

Пунктом 17.4. Договору узгоджено, що цей Договір може бути розірваний:

- за згодою сторін цього Договору;

- будь-якою стороною в односторонньому порядку шляхом надання письмового повідомлення іншій стороні за тридцять календарних днів, якщо інша сторона не виконує свої зобов'язання за цим Договором;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та Кодексом.

Згідно з пунктом 17.5. Договору розірвання цього Договору не звільняє сторони від виконання своїх фінансових зобов'язань за цим Договором.

28.03.2017 НКРЕКП прийнято Постанову №348, якою установлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (пункт 1).

Ця постанова набирає чинності з 01.04.2017, але не раніше дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" (пункт 2).

Згідно з пунктом (рядком) 3 вказаного додатку вбачається, що для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.

29.03.2017 між сторонами підписано та скріплено печатками Додаток 1/1 до Договору №1604000621 транспортування природного газу від 01.03.2016.

Вказаним додатком сторони погодили гарантовану потужність у період з 01.04.2017 по 30.04.2017 в обсязі 152,5 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу УКНГ Сахалінське (Г-в до ГРС Олексіївка), ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPHAR1003528O та 10,5 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу УКНГ Сахалінське 2 (Г-н до ГРС Олексіївка) ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPHAR1003532Х.

01.04.2017 Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності.

Відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу Відповідача №1 від 05.05.2017 та відповідно до акту приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 05.05.2017 Позивач у квітні 2017 року прийняв на точці входу в газотранспортну систему від відповідача 4 865,488 тис.куб.м видобутого природного газу.

20.04.2017 АТ "Укртрансгаз" склав рахунок №04-17-1604000621/Р/1 вартості наданих послуг розподілу потужності на точці входу за квітень 2017 року на загальну суму 1 741 622,40 грн (163 тис.куб.м х 30 (кількість днів) х 296,80 грн (тариф без ПДВ) х 1,2 (ПДВ). АТ "Укртрансгаз" звернувся до ТОВ "Сахалінське" із листом від 20.04.2017 №5190/12, в якому пропонувало останньому здійснити оплату потужності відповідно до умов Договору. Однак вказана претензія була залишена Замовником без задоволення. Зазначена заборгованість була предметом розгляду у справі № 922/2090/25.

Сторонами складено акт приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 04.05.2017, відповідно до якого ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» подано до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» газ, у загальному обсязі 4 865,488 тис.куб.м., зокрема, природний газ, що належить ТОВ «Сіріус-1», ПрАТ «Видобувна Компанія «УкрНафтоБуріння», ТОВ «Укргазінвест» за спільним між ними договором виробництва від 22.09.2015 - в обсязі 4 286,927 тис.куб.м., ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» - в обсязі 198,057 тис.куб.м., ТОВ «Актив Газ Ресурс», ПрАТ «Видобувна Компанія «УкрНафтоБуріння», ТОВ «Укргазінвест» за спільним між ними договором виробництва від 17.02.2016 - в обсязі 380,504 тис.куб.м.

Відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» від 05.05.2017 до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» подано газ власного видобутку групи газовидобувних підприємств, зокрема, ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» - в обсязі 198,057 тис.куб.м., ПрАТ «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» - в обсязі 1866,971 тис.куб.м., ТОВ «Сіріус-1» - в обсязі 1 714,770 тис.куб.м., ТОВ «Укргазінвест» - в обсязі 933,489 тис.куб.м., ТОВ «Актив Газ Ресурс» - в обсязі 152,201 тис.куб.м., який Позивач прийняв на точці входу від ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» в обсязі 4 865,488 тис.куб.м. і замовником послуг використання потужності газотранспортної системи в обсязі поданого природного газу є ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ».

Замовлена потужність Відповідача за квітень 2017 в межах рівня, визначеного у додатку 1 до Договору, становила 4 890,0 тис.куб.м. та була предметом розгляду у справі №922/2090/25, де сума вартості послуг розподілу замовленої потужності в розмірі 1 741 622,40 грн. Тоді як обсяг використаної потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору, є предметом позову у цій справі.

Угодою від 05.08.2019 Договір №1604000621 транспортування природного газу від 01.03.2016 було розірвано з 01.03.2019. Також в цій угоді зазначено, що з 01.03.2019 зобов'язання сторін, що виникають із договору, припиняються, окрім фінансових зобов'язань, що виникли в період дії договору і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками в цій частині.

Позивач зазначає, що тариф на потужність точки входу до газотранспортної системи є єдиним та не залежить від того чи обсяг розподіленої потужності є обсягом в межах замовленої потужності чи обсягом понад ці межі, оскільки йдеться саме про використану потужність точки входу до газотранспортної системи.

Незалежно від того, що Відповідачем подано на точку входу 4 865,488 тис.куб.м. природного газу, а замовлений обсяг складав 4 890,0 тис.куб.м., в щодобовому розрізі все одно має місце використання потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору.

Водночас, за приписами п. 8.3 договору, Замовник сплачує Оператору вартість замовленої потужності, незалежно від того, була чи не була повністю використана замовлена потужність. Це означає, що Відповідач може взагалі не користуватись потужністю точки входу в газотранспортну систему, проте якщо замовив (забронював) потужність - зобов'язаний за неї сплатити.

Особливість вказаної послуги у правовідносинах з транспортування природного газу полягає в тому, що її надання оператором і отримання замовником (у вигляді доступу до використання) відбувається в один і той же момент - в момент вчинення правочину щодо узгодження сторонами обсягу цієї послуги на відповідний газовий період шляхом підписання додатку № 1 до Договору з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності у відповідному газовому періоді (пункти 2.3, 2.4 Договору), що і засвідчує як факт надання цієї послуги оператором, так і факт її отримання замовником, а відповідно, обумовлює виникнення у замовника обов'язку, передбаченого в пункті 8.3 Договору, оплатити цю послугу на умовах та за правилами цього пункту Договору.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №910/1878/20, яка узагальнює висновок про те, що укладання додатку №1 є достатнім доказом надання відповідної послуги без оформлення додатково будь-яких актів.

Таким чином, вартість замовленої договірної потужності у справі №922/2090/25 розраховано з урахуванням вказаних положень, виходячи з величини замовленої потужності на рівні 163,0 тис.куб.м. на добу, незалежно від того, що за якусь певну добу у квітні 2017 року Відповідач не використав її у повному обсязі.

Проте, для визначення у цій справі обсягу використання потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору, враховуються дані фактичного використання потужності за кожну добу, при тому сумується обсяг використання потужності понад рівень саме по тим дням, де мало місце перевищення.

За рахунок того, що Відповідач по деяким дням не повністю використав замовлену потужність, а по деяким дням використав понад визначений рівень, то розмір перевищення використаної потужності за кожну добу у Відповідача загалом складає 237,506 тис.куб.м., незалежно від того, що її розмір не відповідає різниці між обсягом замовленої потужності 4 865,488 тис.куб.м. і обсягом фактично використаної потужності 4 890,0 тис.куб.м. Крім того, в даному конкретному випадку, така різниця має негативне значення, з чого може здаватись, що перевищення використання потужності відсутнє, натомість варто зважати на щодобові дані.

Відповідно вартість такої послуги з урахуванням затвердженого тарифу складає 84 590,14 гривень (237,506 тис.куб.м х 296,80 грн х 20%ПДВ).

Також Позивач зазначає, що у акті приймання-передачі природного газу за квітень 2017 від 04.05.2017, відповідно до якого ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» подано до газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» природний газ у загальному обсязі 4 865,488 тис.куб.м., зазначено про те, що передача газу здійснюється саме на комерційних ВОГ УПГ-2 ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ», відповідно джерелом інформації про щодобову передачу обсягів газу є безпосередньо Відповідач як власник комерційного вузла обліку газу (ВОГ).

Пунктом 1 глави 6 розділу III Кодексу ГТС визначено власник комерційного ВОГ (ПВВГ) щодобово до 12-00 по каналах диспетчерського зв'язку надає операторам суміжних систем та іншим суб'єктам, безпосередньо підключеним до газотранспортної системи, оперативну інформацію про кількість та обсяг газу, переданого через комерційний ВОГ (ПВВГ), а також середньозважене значення вищої теплоти згоряння за минулу добу. До 5-го числа місяця, наступного за звітним, власник комерційного ВОГ (ПВВГ) надає іншій стороні, яка приймає/передає природний газ, в електронному вигляді інформацію, яка міститься в погодинних роздруківках, у повному обсязі (об'єм та ФХП газу, характер і тривалість аварійних ситуацій та втручань).

За отриманими даними фактичного використання потужності за кожну добу Позивачем як Оператором ГТС встановлено використання потужності точки входу в газотранспортну систему понад рівень (163,0 тис.куб.м.), визначений у додатку 1 до Договору, виходячи з чого вирахувано сумарне перевищення по добам в обсязі 237,506 тис.куб.м.

З огляду на вказане, Позивач здійснив розрахунки на підставі інформації власником якої є Відповідач та яка була надана Відповідачем на виконання вимог Кодексу ГТС.

Дані Відповідача у первісному вигляді (як першоджерело) з обчислювача Флоутек №58 ТОВ «Сахалінське» на ПВВГ-1 та ПВВГ-2 (пункти вимірювання витрат газу) Позивач надає до матеріалів справи на підтвердження того, що вимірювання здійснено саме на вузлах обліку Відповідача.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність підстав для стягнення з Відповідача вартості обсягу використаної потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору.

Таким чином, у зв'язку з несплатою Відповідачем вартості додаткової плати за перевищення договірних потужностей за договором №1604000621 транспортування природного газу від 01.03.2016 року за квітень 2017 року, АТ "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Сахалінське" 84590,14 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 509, частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526, частина 1 статті 628, стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з наведеними нормами, що є загальними, які регулюють правовідносини з надання послуг та порядок виконання відповідних зобов'язань, спірні правовідносини між сторонами як суб'єктами ринку природного газу України також регулюються спеціальними нормами, якими регламентовані правовідносини, що виникають стосовно послуг у сфері функціонування газотранспортної системи України.

Так правовідносини за участі всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувних підприємств, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ, що виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, регламентовані Кодексом газотранспортної системи, який:

- розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу"; Про метрологію та метрологічну діяльність"; Про трубопровідний транспорт"; Про нафту і газ"; Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів;

- визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України;

- є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до положень пунктів 1, 9, 10 глави 1 розділу VIII цього Кодексу (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком до договору транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу (далі - Типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497.

Отже, правовідносини між Замовником та Оператором газотранспортної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування газу, у тому числі послуг балансування системи, що є складовими послуги транспортування природного газу, однією із особливостей яких є те, що вони здійснюються виключно на підставі договору транспортування, регламентуються, окрім як загальними положеннями про зобов'язання/договір та їх виконання (пункти 8.2-8.3), також спеціальними нормами, що регулюють правовідносини, які виникають стосовно функціонування газотранспортної системи України, зокрема положеннями Кодексу газотранспортної системи та Типового договору, який визначає зміст та умови Договору, укладеного між сторонами у цій справі.

За приписами Кодексу газотранспортної системи (глава 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII) та відповідно до умов Типового договору (розділ ХІІ) послуги транспортування природного газу надаються за умови надання замовником послуги оператору фінансового забезпечення відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи.

При цьому наведене в главі 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII Кодексу газотранспортної системи законодавче регулювання умов фінансового забезпечення послуг транспортування природного газу фінансового забезпечення цих послуг розмежоване в залежності від виду послуги та є відмінним для кожної із послуг у складі послуг транспортування природного газу: послуги доступу до потужності (пункт 2), послуг балансування системи (пункт 3).

Умови, порядок та розмір надання фінансового забезпечення у випадку надання доступу до потужності визначені пунктом 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу та полягали, зокрема у тому, що розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором.

Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане в таких формах:

1) безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов'язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу;

2) попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.

Надання банківської гарантії, виданої банком, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії проблемного або неплатоспроможного, не є належним фінансовим забезпеченням.

Строк дії фінансового забезпечення повинен закінчуватись не раніше ніж через 1 (один) місяць після завершення періоду, на який було розподілено потужність. У випадку замовлення довгострокових послуг більш ніж на 1 (один) газовий рік строк дії фінансового забезпечення має становити не менше одного року транспортування газу за умови, що таке забезпечення буде поновлене протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів до закінчення його строку дії.

Якщо фінансове забезпечення не буде надано у строк, визначений цим пунктом, оператор газотранспортної системи тимчасово (до внесення відповідного фінансового забезпечення) зупиняє надання послуг, стосовно яких замовник не надав фінансове забезпечення, а в разі ненадання фінансового забезпечення протягом наступних 14 днів після припинення надання послуг - пропонує потужність іншим замовникам шляхом розміщення офіційного оголошення на своєму веб-сайті.

Розподіл потужності здійснюватиметься у порядку, встановленому цим Кодексом. Здійснюючи такий розподіл потужності, оператор газотранспортної системи анулює розподіл потужності, оформлений для попереднього замовника. Період призупинення надання послуг оплачується замовником у вигляді фіксованих платежів, передбачених договором транспортування природного газу.

У випадку, якщо споживачі замовника послуги транспортування розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата замовника за послуги транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужності) здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором.

За змістом цих положень з метою забезпечення виконання зобов'язань замовника послуг транспортування природного газу щодо оплати послуг оператора газотранспортної системи за договором транспортування природного газу, а саме послуги доступу до потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний надавати оператору газотранспортної системи фінансове забезпечення у випадках та відповідно до вимог, встановлених у цьому Кодексі, яке може надаватись у таких формах: або безвідкличної, безумовної банківської гарантії, або попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.

Відповідно до розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи доступ до потужності надається лише замовникам послуг транспортування, які уклали з оператором газотранспортної системи договір транспортування. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди:

1) річні, де потужність доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну годину протягом газового року;

2) квартальні, де потужність доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну годину протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно);

3) місячні, де потужність доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну годину протягом газового місяця (місяці починаються кожного першого дня газового місяця);

4) за добу наперед, де потужність доступна строком на 1 газовий день, постійним потоком за кожну годину протягом газового дня. Замовлені величини розподілу потужності визначаються додатком (Розподіл потужності) до договору транспортування природного газу, який є невід'ємною частиною договору.

За змістом розділу XІІ Типового договору визначені ним умови надання фінансового забезпечення (аналогічно до яких сторони у справі узгодили умови фінансового забезпечення в розділі ХІІ Договору), а саме: умови, порядок та розмір фінансового забезпечення надання всіх послуг за договором транспортуванням природного газу; відсилають до відповідних положень Кодексу газотранспортної системи (пункт 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу), який, в свою чергу, як зазначено вище (пункти 8.7, 8.8), щодо фінансового забезпечення послуг доступу до потужності наводить дві форми надання цього забезпечення:

- або у формі безвідкличної, безумовної банківської гарантії, виданої відповідно до вимог чинного законодавства України, на користь оператора газотранспортної системи в сумі місячних фінансових зобов'язань, що підлягає виплаті на його першу вимогу (підпункт 1 пункту 2 глави 2 "Фінансове забезпечення" розділу VIII цього Кодексу);

- або у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.

Враховуючи викладене, а також узгодження сторонами в пункті 8.3 Договору порядку оплати вартості договірної потужності (пункт 3.1 постанови), суд доходить висновку, що сторони погодили в Договорі умови щодо надання фінансового забезпечення послуг доступу до потужності - у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.

При цьому, ні положення пункту 2 глави 2 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи, ні положення розділу XII Типового договору (що визначають порядок надання фінансового забезпечення) не передбачають повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності (ні можливості, ні обов'язку, ні порядку).

Зокрема, не передбачено повернення фінансового забезпечення послуг доступу до потужності у формі попередньої оплати послуг, якщо така форма фінансового забезпечення була узгоджена умовами договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов'язань.

За змістом норми статті 903 ЦК України, положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (який визначає одним із принципів доступу суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи), положень глави 2 розділу VIII цього Кодексу, положень Типового договору, а також враховуючи умови пункту 3.2 Договору (пункт 3.1 постанови), послуги транспортування природного газу надаються на умовах їх оплатності, що визначаються відповідними нормами та умовами Договору.

При цьому, за змістом наведених положень, умов Типового договору та умов Договору правила та вимоги щодо оплатності послуг транспортування природного газу застосовуються у разі надання відповідних послуг. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг (оператор) позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг (замовника).

Виходячи з того, що Позивач прийняв на точці входу від Відповідача обсяг видобутого природного газу без попередньої оплати, то в силу вказаних положень ст. 538 ЦК України зобов'язання здійснити оплату таких послуг у Відповідача виникають одночасно з наданням йому таких послуг (за фактом виконання зустрічного зобов'язання). При цьому момент прострочення виконання Відповідачем зобов'язання здійснити оплату визначається саме з моменту початку надання послуг.

Тариф на послуги розподілу потужності для точок входу набув чинності лише 01.04.2017 відповідно до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином якщо послуга замовленої потужності стала оплатною лише з 01.04.2017 у зв'язку із вступом в дію прийнятих тарифів, то зобов'язання Відповідача сплатити вартість таких послуг, навіть на умовах попередньої оплати, не могли виникнути до дати набрання чинності тарифу.

Водночас дата набрання чинності тарифу 01.04.2017 є датою виникнення зобов'язання здійснити оплату, однак 01.04.2017 припадає на вихідний день (01.04.2017 є субота, відповідно перший за ним робочий день - понеділок 03.04.2017).

Судом встановлено, що 29.03.2017 між АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "САХАЛІНСЬКЕ" підписано та скріплено печатками Додаток 1/1 до Договору №160400621 транспортування природного газу від 01.03.2016.

Вказаний додаток підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Отже, суд дійшов висновку про те, що сторонами було погоджено величину послугу гарантованої потужності у період з 01.04.2017 по 30.04.2017 в обсязі в обсязі 152,5 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу УКНГ Сахалінське (Г-в до ГРС Олексіївка), ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPHAR1003528O та 10,5 тис.куб.м на добу на точці входу/виходу УКНГ Сахалінське 2 (Г-н до ГРС Олексіївка) ЕІС-код точки входу/виходу 56ZIPHAR1003532Х.

Як було раніше встановлено, відповідно до Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу відповідача №1 від 05.05.2017 та відповідно до акту приймання-передачі природного газу за квітень 2017 року від 05.05.2017 позивач у квітні 2017 року прийняв на точці входу в газотранспортну систему від відповідача 4 890 000 тис.куб.м видобутого природного газу.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач посилається на невиконання Позивачем умов п. 8.4 Договору, вказуючи, що в порушення Позивач не направляв Відповідачу звіт про використання договірної потужності та рахунок на оплату, що мало бути здійснено у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Проте Позивач зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17 зупинено дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 р. №348 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз"».

Вказана обставина породила нестандартну ситуацію, зважаючи на що положення п. 8.4 Договору до спірних правовідносин не застосовуються, адже тариф на послуги зупинений раніше, ніж Позивач мав скласти звіт, а Відповідач - здійснити оплату, тобто відповідно були відсутні підстави для складання звіту та розрахунку додаткової плати за перевищену потужність саме у наступному за звітним (квітень 2017) місяці, тобто у травні 2017.

З огляду на таке, позовні вимоги і не обґрунтовувались на підставі п. 8.4 Договору, адже із зупиненням тарифу стали відсутніми підстави сформувати та надати Відповідачу звіт, скласти рахунок та акт наданих послуг, враховуючи, що вказані документи підлягали складенню в травні 2017, тоді як дія тарифу була зупинена.

Разом з тим, використання потужності понад рівень, визначений у додатку 1 до Договору свідчить про споживання послуги розподілу по добам в більшому обсязі, що не є безкоштовним та підлягає оплаті на загальних підставах.

Позивачем складено додану до позову таблицю 1, у якій наведені ті самі дані фактичного використання потужності за кожну добу, які могли би бути зазначені і у звіті, якби не був зупинений тариф та якщо сторони б виконували умови п. 8.4 Договору.

Заперечуючи проти позовних вимог, Відповідач посилається на те, що між сторонами не оформлені відповідні акти надання послуг, Позивачем не зареєстровані податкові зобов'язання на суму ПДВ.

Позивач зазначає, що акти наданих послуг у той звітний період квітня 2017 року за вищевказаних обставин, пов'язаних з постановою №348, не були оформлені, у зв'язку з чим в обліку АТ «Укртрансгаз» не була відображена заборгованість по контрагенту ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ», тоді як таку заборгованість відображено на тимчасовому контрагенті «невизначений власник».

У зв'язку з прийняттям у квітні 2017 НКРЕКП ряду нормативно-правових актів про прийняття тарифів, потім скасування, визнання такими, що втратили чинність, зупинення дії постанови про встановлення тарифу ухвалою суду, тобто внаслідок такої нормотворчої невизначеності регулятора не були оформлені комерційні акти про надання відповідних послуг з контрагентами. Зважаючи також на те, що у квітні 2017 заздалегідь було невідомо яка буде подальша доля постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348, відповідно і встановлених нею тарифів, то послуга розподілу замовленої потужності за квітень 2017 року по всім контрагентам, з ким відсутній оформлений комерційний акт, у обліку АТ «Укртрансгаз» тимчасово відображена з контрагентом «невизначений власник» зі складанням податкової накладної №719 від 30.04.2017 на перевищення договірних потужностей в загальному обсязі 98 086,977 тис.куб.м, до складу якого включено обсяг ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ».

Складаючи таку податкову накладну, передбачається, що надані послуги мають бути сплачені замовниками, в тому числі Відповідачем, проте з ними відсутні оформлені комерційні акти наданих послуг, тоді як у квітні 2017 за даними вузлів обліку природного газу та інших звітних некомерційних документів фіксується факт надання послуг, відповідно у звітному періоді має бути своєчасно відображений в обліку АТ «Укртрансгаз» дохід за фактом господарської операції незалежно від наявності оформленого комерційного акту, передусім, з метою виконання податкових зобов'язань перед державою. Тому така господарська операція тимчасово оформлена на контрагента «невизначений власник» з наступним коригуванням на підставі оформлених комерційних актів або на підставі рішення суду.

Розшифровка контрагента «невизначений власник» у розрізі замовників послуг транспортування, яким у квітні 2017 року було розподілено потужність з перевищенням рівня замовлення (серед яких наявне ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» з обсягом наданої послуги замовленої місячної потужності 237,506 тис.куб.м та вартістю 84 590,14 грн з ПДВ) наявна в матеріалах справи.

До звітних некомерційних документів, що підтверджують надання послуги, відносяться Додаток 1 (розподіл потужності), а також Акт приймання-передачі природного газу від 04.05.2017 між ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» та УМГ «Київтрансгаз», Звіт про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу №1 від 05.05.2017 ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ» за квітень 2017 року, Звіт по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ «Укртрансгаз» у квітні 2017 року.

Відповідно до п. 187.1 ПК України (в редакції на дату спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

За період квітня 2017 року на підставі Додатку 1 (розподіл потужності) до договорів транспортування природного газу, укладених із замовниками послуг транспортування, з визначеними сторонами обсягами гарантованої (замовленої) місячної потужності у відповідному газовому періоді, було оформлено «Реєстр надання послуг потужності в точках входу до газотранспортної системи (віртуальні точки входу з групи газовидобувних підприємств) у квітні 2017 року» (далі - Реєстр).

Згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 18 «Дохід», якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути попередньо оцінений достовірно, дохід, пов'язаний з операцією, має визнаватися шляхом посилання на той етап завершеності операції, який існує на кінець звітного періоду. Вищезазначені документи дають можливість достовірно оцінити суму доходу та ступінь завершеності операції на кінець звітного періоду.

Таким чином, відповідно до МСБО 18 у АТ «Укртрансгаз» був зобов'язаний відобразити в обліку дохід у вигляді дебіторської заборгованості за надану послугу замовленої (договірної) потужності у квітні 2017 року, незважаючи на відсутність первинних документів, складених безпосередньо з контрагентами.

Відповідно до складеного реєстру надання послуг розподілу потужності в точках входу до газотранспортної системи (віртуальні точки входу з групи газовидобувних підприємств) у квітні 2017 року (службова записка №13936/12 від 13.05.2017) Позивачем проведено в обліку операції на загальну суму 544 238 173,01 грн. з складанням та реєстрацію чотирьох податкових накладних. Однією з них є податкова накладна №719 від 30.04.2017 на суму 34 934 657,72 грн, якою відображені податкові зобов'язання за надані послуги за перевищення договірних потужностей в загальному обсязі 98 086,977 тис.куб.м, до складу якої включено обсяг перевищення потужності ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ», що складає 237,506 тис.куб.м. природного газу.

Отже з урахуванням вищевикладеного, пояснюється відсутність оформлених первинних документів у вигляді актів наданих послуг, натомість наявними доказами у матеріалах справи підтверджується заборгованість ТОВ «САХАЛІНСЬКЕ». Разом з тим Позивач зазначає, що на підставі рішення суду та у разі отримання оплати АТ «Укртрансгаз» буде складено належну податкову накладну на Відповідача з оформленням первинних документів, відповідно в обліку будуть проведені відповідні коригування раніше відображеного боргу з перенесенням сум на належного контрагента.

Водночас відсутність оформленого акту наданих послуг з Відповідачем не свідчить про не виникнення у Відповідача зобов'язання та про виправдані його очікування у незмінності активів за результатами фактичного отримання платних послуг розподілу замовленої потужності, адже для користування потужністю Відповідач подавав обсяги природного газу на точку входу в газотранспортну систему Позивача, тобто вчиняв дії, направлені на зміну його активів за наслідками відповідної господарської операції.

Згідно з преамбулою Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вище вбачається, що норми Закону регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Вказані норми передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити.

Разом із тим указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами або фактичне надання послуг можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом. Отже, такі обставини можуть підтверджуватись також іншими доказами.

Згідно з усталеною позицією Верховного Суду (наведеною, наприклад, у постанові Касаційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19) визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

У справі №922/3173/25 фактичні обставини надання послуг підтверджуються:

- дані фактичного використання потужності за кожну добу, що викладені у таблиці 1;

- сторонами складено Акт приймання-передачі природного газу від 04.05.2017 про передачу 4 865,488 тис.куб.м;

Вчинення Відповідачем дій, направлених на користування потужністю газотранспортної системи та оформлення вищевказаних документів, за умови оплатності послуг розподілу потужності, є свідченням того, що вони впливають на зміну фінансового результату за господарською операцією та обов'язково призведуть до зміни активів та майнового стану сторін.

У той же час, суд також звертає увагу відповідача на те, що Верховним Судом неодноразово зазначалось, що рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунка-фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача за первісним позовом від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.

Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 11.11.2021 у справі №922/449/21, від 27.03.2021 у справі №920/1343/21, від 10.01.2024 у справі №904/6023/19 (904/4903/22).

Таким чином, ненадання рахунків для оплати не звільняє Відповідача від виконання свого зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати орендних платежів.

Надаючи заперечення, Відповідач підтвердив факт існування перевищення потужності, хоча і не погоджується з розрахунком Позивача, проте окрім контррозрахунку не надав документальних доказів на підтвердження існування меншої величини перевищення потужності.

Також заперечуючи проти позову, Відповідач не погоджувався із тарифом у розмірі 296,80 грн за 1000 куб.м на добу, з огляду на зупинення її дії ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 826/5621/17 та подальше її скасування іншою постановою НКРЕКП.

28.03.2017 НКРЕКП прийнято Постанову №348, якою встановлено Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" тарифи на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу до газотранспортної системи та точок виходу з газотранспортної системи згідно з додатком (пункт 1).

Згідно з пунктом (рядком) 3 вказаного додатку вбачається, що для газовидобувних підприємств. які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи встановлено тариф для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.

01.04.2017 Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 набрала чинності.

Судом встановлено, що пунктом 1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 було внесено зміни до Постанови №348 від 28.03.2017, зокрема скасовано рядки 8-52 додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348.

Таким чином, тариф для газовидобувних підприємств, які подають природний газ на точку входу до газотранспортної системи не змінювався (не скасовувався) та становив 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу.

При цьому, дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17, яку було скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.

Крім цього, на підставі Постанови НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 пункт 1 Постанови НКРЕКП №494 від 10.04.2017 виключено, а постанову НКРЕКП від 28.03.2017 №348 - визнано такою, що втратили чинність.

Постанова НКРЕКП №2001 від 21.12.2018 набрала чинності 01.01.2019.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки Постанова НКРЕКП №348 від 28.03.2017 втратила чинність 01.01.2019, це означає, що на момент спірних правовідносин - квітень 2017 року - вказана постанова в частині тарифу для точок входу у розмірі 296,80 грн (без ПДВ) за 1000 куб.м на добу була чинною, що відповідачем не спростовано.

Отже, враховуючи те, що ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі 826/5621/17, якою було зупинено дію постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348, була скасована, а постанову НКРЕКП від 28.03.2017 №348 визнано такою, що втратили чинність з 01.01.2019, суд дійшов висновку про те, що на момент виникнення спірних правовідносин (квітень 2017 року) вартість послуги з розподілу потужності становила 296,80 грн за 1000 куб.м на добу.

Виходячи із зазначеного, суд висновує, що строк для оплати вартості послуг з розподілу потужності за квітень 2017 року є таким, що настав.

Перевіривши розрахунок спірної заборгованості, суд констатує, що він є обґрунтованим, оскільки відповідає положенням договору та чинному на момент виникнення спірних правовідносин актам законодавства, а тому вартість послуги перевищення замовленої потужності за квітень 2017 року становить 84 590,14 грн (237,506 тис.куб.м х 296,80 грн (тариф без ПДВ) х 1,2 (ПДВ).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів ані повної, ані часткової оплати вищезазначеної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом присудження до стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості у розмірі 84 590,14 грн.

Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд наполягає на застосуванні принципу справедливості (ст. 2 ГПК України) замість закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Адже трапляються випадки, коли несправедливі нормативно-правові акти з'являються внаслідок "помилок" законодавця. Інша ситуація може мати місце тоді, коли застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року по справі №521/17654/15-ц. Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.

Також, суд звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №607/4316/17-ц від 25.03.2019. У вказаній Постанові суд застосував недискримінаційний підхід та принцип неупередженості (Рішення Конституційного Суду України в рішенні від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004у), який також підлягає застосуванню судом у справі, що розглядається.

Свого часу, Верховний Суд застосував західну доктрину "Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав)", у вирішенні договірного спору, який тлумаченні умов договору (Постанови ВС по справам № №753/11000/14-ц, № 910/16011/17).

Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини четвертої статті 11 ГПК України чинної редакції суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасіу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов'язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25 липня 2002 року; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22 листопада 2007 року).

Суд, також нагадує, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, з вини якого виник спір.

З підстав викладеного та наявною загрозою, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні перебої зі світлом та у роботі програмного забезпечення щодо виходу в інтернет, сайтів Судової влади України, Єдиного державного реєстру судових рішень, навантаження та великий обсяг роботи покладений на суди, дослідження та обробки надвеликого обсягу інформації щодо застосування законодавства, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 238 ГПК України, а тому повний текст рішення Господарського суду Харківської області від 06 листопада 2025 року у справі № 922/3173/25 складено за межами ст. 238 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 53, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахалінське" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, провулок Тетральний,4; код ЄДРПОУ: 32337278) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (місцезнаходження: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ: 30019801) 84 590,14 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "24" листопада 2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовзи у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua

Суддя І.П. Жигалкін

Попередній документ

132008245

Наступний документ

132008247

Інформація про рішення:

№ рішення:	132008246
№ справи:	922/3173/25
Дата рішення:	06.11.2025
Дата публікації:	25.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (15.12.2025)
Дата надходження:	15.12.2025
Предмет позову:	стягнення заборгованості

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

23.10.2025 12:15	Господарський суд Харківської області
06.11.2025 12:00	Господарський суд Харківської області

Запланованих засідань немає