8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3392/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10);
до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство «Мир» (62504, Харківська обл., м. Вовчанськ, вул. Зелена, 23),
про стягнення коштів у розмірі 62 628, 31 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство «Мир», м. Вовчанськ, про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17382 від 01.01.2019, у розмірі 62 628, 31 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду від 24.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3392/25. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.
Оскільки відповідач, в порушення ст. 6 ГПК України, не зареєстрований в системі "Електронний Суд", з метою повідомлення останнього про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Втім, відповідно до акту канцелярії господарського суду про неможливість відправлення поштової кореспонденції від 24.09.2025, ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.09.2025 по справі № 922/3392/25 (вих. 012765), що адресовано: Товариству з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство «Мир» не відправлено у зв'язку з призупиненням Акціонерним товариством «Укрпошта» приймання та пересилання поштових відправлень до тимчасово окупованих територій України та районів ведення бойових дій, на території яких не працюють відділення поштового зв'язку, у зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України - до поштового відділення 62501.
Враховуючи викладене, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даного спору Господарським судом Харківської області, судом 24.09.2025 було здійснено повідомлення на офіційному порталі судової влади України.
Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно частин 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3392/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Ч. 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ «Харківенергозбут» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут»: zbutenergo.kharkov.ua.
Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що відповідачем було фактично спожито електричну енергію про що свідчать відомості з реєстру фактичних обсягів, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах договору № 17382 від 01.01.2019 з відповідачем (далі - договір), дані про якого передані від попереднього постачальника АТ «Харківобленерго».
Так, відповідачем було фактично спожито електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 17382 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів, (розміщені на офіційному сайті Товариства: zbutenergo.kharkov.ua) (далі - договір).
Згідно п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
П. 5.9 та п. 5.13 договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.
Умовами публічної п. 3 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюються споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду (п. 3 комерційної пропозиції).
Також п. 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго» Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за березень 2022 у сумі 1 525, 06 грн. Відповідачем за березень 2022 спожито 311 кВт*год. Рахунок за березень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 22.12.2022. Строк оплати 29.12.2022.
- за травень 2022 у сумі 50 329, 32 грн. Відповідачем за травень 2022 спожито 9030 кВт*год. Рахунок за травень 2022 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 08.04.2025. Строк оплати 15.04.2025.
- за липень 2023 у сумі 6 729, 30 грн. Відповідачем за липень 2023 спожито 1114 кВт*год. Рахунок за липень 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 08.04.2025. Строк оплати 15.04.2025.
- за листопад 2023 у сумі 10 513, 45 грн. Відповідачем за листопад 2023 спожито 1272 кВт*год. Рахунок за листопад 2023 та акт приймання-передачі електричної енергії були відправлені засобами поштового зв'язку 08.04.2025. Строк оплати 15.04.2025.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).
Умовою п.7 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3 % річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
ПрАТ “Харківенергозбут» як постачальник, виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, проте відповідач умови договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені договором строки не виконано, внаслідок чого відповідачу було нараховано 3% річних та інфляційні втрати, які станом на 01.06.2025 становить: 25, 62 грн 3% річних; 59, 92 грн інфляційних втрат.
Таким чином, згідно договору про постачання електричної енергії споживачу № 17382 від 01.01.2019 у відповідача утворилася заборгованість за несплачену електричну енергію у сумі 62 542, 77 грн, на яку позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 25, 62 грн (за період з грудня 2022 по грудень 2023) та інфляційні втрати у сумі 59, 92 грн (за період з грудня 2023 по січень 2024).
Зазначені обставини, щодо постачання електричної енергії не були спростовані відповідачем. Також, відповідачем не було надано доказів виконання зобов'язання з оплати вартості отриманої електричної енергії.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).
Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
За приписами ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Однак, всупереч викладеним приписам процесуального законодавства, відповідачем не було надано до суду доказів на спростування доводів позивача відносно наявної заборгованості за договором № 17382 від 01.01.2019.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовою п.7 Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3 % річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 25, 62 грн 3% річних та 59, 92 грн інфляційних втрат, враховуючи неподання відповідачем заперечень по заявленим вимогам, суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги по їх стягненню такими, що підлягають задоволенню разом із вимогами про стягнення основної заборгованості.
Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238-241, 252, 256 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство «Мир» (вул. Зелена, будинок 23, Харківська обл., Вовчанський р-н, м. Вовчанськ, 62504, код ЄДРПОУ 23453299) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гоголя, будинок, 10, ідентифікаційний код особи 42206328) заборгованість в розмірі 62 542, 77 грн, три відсотки річних - 25, 62 грн, інфляційні втрати - 59, 92 грн та 2 422, 40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61057, Україна, Харківська обл., м. Харків, вулиця Гоголя, будинок, 10, ідентифікаційний код особи 42206328).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгове підприємство «Мир» (вул. Зелена, будинок 23, Харківська обл., Вовчанський р-н, м. Вовчанськ, 62504, код ЄДРПОУ 23453299).
Повне рішення складено 24.11.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3392/25