8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3193/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)
до Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 275)
про стягнення 846585,30 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про стягнення заборгованісті зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, буд. 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021 №б/н за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 у розмірі 846585,30 грн. та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
15.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №21143) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Беручи до уваги те, що ціна позову у справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, враховуючи необхідність недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, судом на підставі частини 5 статті 252 ГПК України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зазначає, що 18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам", який набрав чинності 21.07.2023.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи зазначене, сторони зобов'язані мати зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Таким чином, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи - в електронній формі через "Електронний кабінет" (правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21).
Матеріали справи свідчать, що учасники справи зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 по справі №922/3193/25 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, а тому справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
09.11.2021 між Харківською міською радою (далі - позивач, орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір).
Згідно з умовами пункту 1 договору орендодавець на підставі рішення 6 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 14.07.2021 №153/21 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - (11.02) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016, яка розташована м. Харків, просп. Московський, 275.
Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,02 га у тому числі під забудовою 7,02 га.
Згідно з пунктом 3 договору погоджено, що на земельній ділянці розміщено об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "С/2-3", а також інші об'єкти інфраструктури - немає.
Відповідно до пункту 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 192405749 грн. У разі зміни нормативної грошової оцінки земель м. Харкова за рішенням міської ради орендар самостійно замовляє витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і направляє його до територіального органу Державної фіскальної служби України за місцем знаходження земельної ділянки. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнтів індексації чи за рішенням міської ради) зміни до цього пункту договору оренди землі не вносяться.
Відповідно до пункту 8 договору погоджено, що договір укладено строком до 01.08.2070 року.
Відповідно до пункту 9 договору погоджено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно в грошовій формі на рахунок Державного казначейства України у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному територіальному органі Державної фіскальної служби України за місцем розташування земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку за рік становить 2,4% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно з пунктом 10 договору погоджено, що у подальшому орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до законодавства.
У разі зміни нормативної грошової оцінки земель міста Харкова за рішенням міської ради орендар на підставі отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки самостійно розраховує розмір орендної плати із застосуванням ставки (%), передбаченої пунктом 9 цього договору, без погодження орендодавця та без внесення змін до цього договору.
Умовами пункту 11 договору погоджено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками за місцем розташування земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування будівель і споруд.
Згідно з пунктом 16 договору цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; код КВЦПЗ - (11.02) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 17.04.2025 №8433/5/20-40-04-16-10, ПрАТ "Харківський тракторний завод" обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 загальною площею 7,02 га. За даними податкових декларацій з плати за землю ПрАТ "Харківський тракторний завод" за земельну ділянку площею 7,02 га нараховано, зокрема, за період 23.11.2021 - 31.12.2021 року - 487427,90 грн., за 2022 року - 4617737,98 грн. орендної плати.
З рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" убачається, що на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель", Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", рішення 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 №806/17 "Про заходи щодо розроблення Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки спірна земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати, Харківська міська рада змушена звернути до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення заборгованості за договором оренди землі від 09.11.2021 №б/н за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 у сумі 846585,30 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із частиною 1 статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Положеннями частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з статтею 80 ЗК України самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Як зазначено вище та погоджено між сторонами умовами пункту 1 договору, орендодавець на підставі рішення 6 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 14.07.2021 №153/21 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, код КВЦПЗ - (11.02) - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016, яка розташована м. Харків, просп. Московський, 275.
Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,02 га у тому числі під забудовою 7,02 га.
Згідно з пунктом 3 договору погоджено, що на земельній ділянці розміщено об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. "С/2-3", а також інші об'єкти інфраструктури - немає.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є в тому числі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.
Відповідно до статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Відповідно до пункту 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 192405749 грн. У разі зміни нормативної грошової оцінки земель м. Харкова за рішенням міської ради орендар самостійно замовляє витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і направляє його до територіального органу Державної фіскальної служби України за місцем знаходження земельної ділянки. У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнтів індексації чи за рішенням міської ради) зміни до цього пункту договору оренди землі не вносяться.
Відповідно до пункту 9 договору погоджено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно в грошовій формі на рахунок Державного казначейства України у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному територіальному органі Державної фіскальної служби України за місцем розташування земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку за рік становить 2,4% від суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Умовами пункту 10 договору погоджено, що у подальшому орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до законодавства.
У разі зміни нормативної грошової оцінки земель міста Харкова за рішенням міської ради орендар на підставі отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки самостійно розраховує розмір орендної плати із застосуванням ставки (%), передбаченої пунктом 9 цього договору, без погодження орендодавця та без внесення змін до цього договору.
Умовами пункту 11 договору погоджено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками за місцем розташування земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
Відповідно до наказу Держкомстату "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" від 27.07.2007 №265 індекс споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за відповідні роки розміщена на сайті Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").
З матеріалів справи убачається, що рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" Харківська міська рада вирішила затвердити Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.
Отже, розмір орендної плати в місяць з урахуванням коефіцієнтів індексації у 2021 р. складав 384811,50 грн. в місяць, а у 2022 р. (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,1) - 423292,65 грн. При цьому розмір орендної плати за договором за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 становить: 23.11.2021 - 31.12.2021 - 487427,90 грн., 01.01.2022 - 28.02.2022 - 846585,30 грн.
Натомість відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 17.04.2025 №8433/5/20-40-04-16-10, відповідач обліковується платником орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:02:001:0016 загальною площею 7,02 га на підставі договору оренди від 09.11.2021 №б/н, державна реєстрація 23.11.2021 №45274922. За даними податкових декларацій з плати за землю ПрАТ "Харківський тракторний завод" нараховано орендної плати за вказану земельну ділянку: за період 23.11.2021 - 31.12.2021 р. - 487427,90 грн., за 2022 р. - 4617737,98 грн. орендної плати.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц зазначив, що принцип належного виконання зобов'язання полягає в тому, що виконання має бути проведене, зокрема у належний строк (термін).
Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з статтею 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 ЗК України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати оренду плату.
Пунктом 28 договору передбачено, що орендар зобов'язується: б) сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановлених договором; в) в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки вчинити дії, передбачені п. 10 цього договору.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які свідчили про сплату орендної плати у належному розмірі за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, буд. 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021, суд констатує, що заборгованість у розмірі 846585,30 грн. за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 є обґрунтованою, правомірною, жодним чином не спростованою відповідачем у розумінні вимог 13, 74 ГПК України, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Крім того, з статтями 142-145 Конституції України передбачено, що фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Однак, всупереч вимог наведених статей 13, 74 ГПК України будучи обізнаним про розгляд справи, жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано. При цьому, така несплата порушує права місцевої громади, адже остання недоотримує грошові кошти, на які вона має право та наповнення місцевого бюджету задля виконання міських програм, а тому суд констатує, що відповідачем порушено права та законні інтереси позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Водночас судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених вище судом доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Героїв Харкова, буд. 275 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 09.11.2021 №б/н за період з 23.11.2021 по 28.02.2022 у розмірі 846585,30 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10159,02 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "24" листопада 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова