8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/4108/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши матеріали
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе"
до Приватно-орендне сільськогосподарське підприєиство "Агросвіт"
про визнання права колективної власності
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" (надалі - відповідач), в якому просить:
1.Визнати право колективної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" (код ЄДРПОУ 00705350) на земельні ділянки:
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0563 загальною площею 1,8600 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0552 загальною площею 1,8600 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0555 загальною площею 1,8600 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0558 загальною площею 1,8600 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0559 загальною площею 1,8600 га.
2. Витребувати з незаконного володіння земельні ділянки:
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0424 загальною площею 31,3615 га;
- кадастровий номер 6323981500:02:000:0481 загальною площею 18,7735 га;
- кадастровий номер 6323981500:03:000:0556 загальною площею 10,0946 га;
- кадастровий номер 6323981500:02:000:0483 загальною площею 7,8284 га;
- кадастровий номер 6323981500:16:000:0001 загальною площею 37,1946 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0465 загальною площею 2,8663 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0469 загальною площею 2,1845 га;
- кадастровий номер 6323981500:15:000:0002 загальною площею 6,51 га;
- кадастровий номер 6323981500:17:000:0042 загальною площею 7,8987 га;
- кадастровий номер 6323981500:01:000:0457 загальною площею 12, 1185 га.
У позові міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Щодо доказів направлення позовної заяви учасникам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Як встановлено судом, позивачем додано до матеріалів позовної заяви докази надсилання відповідачу позову без додатку 1 вказаному у позовній заяві, який включає у себе докази в обґрунтування заявлених вимог, що є порушенням ч.1 ст.172 та п. ч.1 ст.164 ГПК України.
Щодо судового збору.
В позовній заяві містяться:
- вимоги майнового характеру про визнання права власності на земельні ділянки, вартість яких позивачем не визначена.
- вимоги майнового характеру про витребування 10-ти земельних ділянок, вартість яких позивачем також не визначена.
Згідно із ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено в розмірі 3028,00грн.
При цьому слід враховувати, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу.
Також, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, оскільки позов подано в електронній формі, позивач мав сплатити судовий збір з урахуванням коефіцієнт 0,8 у такому розмірі: 1,5% від суми вартості кожної земельної ділянки х 0.8.
Однак до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Суд позбавлений можливості самостійно визначити ставку судового збору через відсутність будь - яких доказів вартості спірного майна, у зв'язку із чим позивачу необхідно надати господарському суду довідку про вартість спірного майна (окремо по кожній земельній ділянці) та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, виходячи із ставок, визначених Законом України “Про судовий збір».
В підтвердження відповідної довідки, позивач також має надати суду відповідні належні докази на підтвердження вартості спірного майна, з яких можливо встановити та достовірно документально підтвердити ціну позову та відповідний розмір судового збору, зокрема, документальні докази вартості майна (окремо по кожній спірній земельній ділянці), станом на дату подання позову до суду.
В той же час, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, яке мотивоване складним фінансовим становищем підприємства.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, оскільки позивач є юридичною особою і предметом його позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров'ю, у суду відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому у відповідному клопотанні позивача слід відмовити.
Відносно ціни позову.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що законодавець пов'язує визначення ціни позову з моментом пред'явлення позову до суду.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
На першій сторінці позову зазначено ціну позову - 418 701,95 грн., проте як у тексті позовної заяви не містяться відомості про вартість майна, а також до заяви не надано жодного доказу такої вартості.
Отже, визначена позивачем ціна позову не підтверджена належними доказами.
Щодо доказів , на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем у позовні заяві зазначено два додатки до позову, першій додаток, який складається із 12 документів, та другий - із 3 документів.
Проте , позивачем додано до суду лише другий додаток, який включає у себе докази направлення відповідачу копії позовної заяви. Інші документи, зазначені у додатку до позову, додані не були.
У позовній заяві позивач посилається на певні юридичні факти та обставини, в тому числі, на певні докази, водночас, позивач не надає в якості додатків до позову жодного доказу, що є невиконанням вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 172, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:
- докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (1,5% від суми вартості кожної земельної ділянки х 0.8).
- довідку про вартість спірного майна та докази на підтвердження вартості спірного майна (окремо по кожній земельній ділянці), з яких вбачається ціна позову та відповідний розмір судового збору;
- інформацію про ціну позову, що визначена у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України;
- засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії або оригінали всіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164 ГПК України), разом із доказами направлення копій відповідних документів відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 24.11.2025.
Суддя Т.А. Лавренюк