8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/4115/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши матеріали справи № 922/4115/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне
сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе"
до відповідача: Приватного - орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт"
про визнання права колективної власності на земельні ділянки,-
19.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява (вх. № 4115/25 від 19.11.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе" до Приватного - орендного сільськогосподарського підприємства "Агросвіт" про визнання права колективної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе" на земельні ділянки: кадастровий номер 6323981500:01:000:0560 загальною площею 0,7429 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0545 загальною площею 1,8600 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0553 загальною площею 1,3950 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0551 загальною площею 0,2500 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0561 загальною площею 0,2902 га., а також витребування з незаконного володіння земельні ділянки: кадастровий номер 6323981500:01:000:0464 загальною площею 8,6826 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0466 загальною площею 9,7807 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0461 загальною площею 3,5985 га; кадастровий номер 6323981500:01:000:0462 загальною площею 0.9834 га; кадастровий номер 6323981500:20:000:0007 загальною площею 3,6859 га; кадастровий номер 6323981500:05:000:0005 загальною площею 18.7857 га.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 справу № 922/4115/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Юрченко В.С.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
1. Відносно не подання позивачем доказів, що підтверджують повноваження представника позивача.
За приписами частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Частинами 3, 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Згідно з положеннями частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
У зв'язку із введенням процедури електронного генерування ордерів на надання правової допомоги адвокатом через особистий кабінет адвоката на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення).
Пунктами 3, 4 вказаного Положення передбачено, що в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 9 вказаного Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Пунктом 10 Положення встановлено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, скріплений печаткою юридичної особи.
Правова позиція, щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі "Адвокат") викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22, від 13.09.2023 у справі № 712/6458/20, від 07.09.2023 у справі № 204/302/23, а також в постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 450/569/22 та від 07.02.2023 у справі № 466/487/22.
Як слідує зі змісту поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе" позову, його підписано від імені вказаної юридичної особи адвокатом Кожевніковою Тетяною Павлівною.
На підтвердження повноважень адвоката Кожевнікової Тетяни Павлівні здійснювати представництво інтересів позивача до матеріалів позовної заяви додано Ордер на надання правничої допомоги від 21.08.2025 серія ВІ № 1310689, який не відповідає типовій формі ордера, згідно зразку, встановленого у додатку 1 до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги № 41 від 12.04.2019, оскільки не містить особистого (власноручного) підпису адвоката Кожевнікової Тетяни Павлівні.
Підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в "Електронному суді" документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.
Скріплення позовної заяви, поданої через систему "Електронний Суд", електронним цифровим підписом не свідчить про проставлення підпису адвоката на ордері, доданому до позовної заяви на підтвердження наявності повноважень на здійснення представництва інтересів особи, оскільки вказані документи є різними за своїм процесуальним призначенням, в такому випадку адвокатом не було дотримано форми документа, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення.
Аналогічні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 387/1100/23, від 29.02.2024 у cправі № 920/657/23, від 14.03.2024 у справі №127/16340/23, від 15.04.2024 у справі № 914/1668/23.
Таким чином, відсутність у Ордері на надання правничої допомоги від 21.08.2025 серія ВІ № 1310689 обов'язкового реквізиту, як власноручного підпису адвоката, свідчить про процесуальну дефектність такого документа, яка своєю чергою доводить факт відсутності належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Кожевнікової Тетяни Павлівні на підписання позовної заяви від імені позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе".
У постановах Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху у разі наявності у суду сумніву у достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
Аналогічний правовий висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 915/1754/23.
З урахуванням викладеного та положень Господарського процесуального кодексу України суд зазначає, що позивачем не дотримано положень чинного законодавства щодо подання належних доказів на підтвердження повноважень із представництва його інтересів в Господарському суді Харківської області адвокатом Кожевніковою Тетяною Павлівною.
2. Відносно не подання позивачем відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Натомість позивачем не зазначено у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що є недоліком позовної заяви, в розумінні пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, який підлягає усуненню шляхом подання до суду таких відомостей.
3. Відносно не подання позивачем відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Вимогами пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Натомість матеріали позовної заяви не містять зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню шляхом подання суду таких відомостей. При цьому у разі подання до суду нових доказів в обґрунтування позовних вимог на виконання вимог пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України необхідно надати суду відповідні відомості.
4. Відносно ціни позову та відсутності доказів сплати позивачем судового збору.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюютьсяЗаконом України "Про судовий збір".
Проте, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Разом з цим, в прохальній частині позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе", останній просить суд відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, втім у спірних правовідносин позивач за зустрічним позовом є юридичною особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, та Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20, які застосовуються судом на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України .
Водночас, позивач у спірних правовідносинах є юридичною особою та не відноситься до жодної з категорій осіб, наведених у частиною 1статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предмет спору не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до вище зазначеного, суд не вбачає наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 гривень.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, за частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В даній позовній заяві позивачем сформовано дві окремі вимоги: визнання права власності на земельні ділянки та виребування з незаконного володіння земельних ділянок.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 виснував, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (висновки Верховного Суду від 04.04.2021 у справі № 905/1818/19).
На першій сторінці позову зазначено ціну позову - 418 701,95 грн., проте як у тексті позовної заяви не містяться відомості про вартість майна, а також до заяви не надано жодного доказу такої вартості.
Отже, визначена позивачем ціна позову не підтверджена належними доказами.
З урахуванням наведеного, суд позбавлений можливістю визначити розмір судового збору, тому позивачу слід надати суду докази вартості спірних земельних ділянок, визначити ціну позову та, відповідно, сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку та розмірі з поданням до суду доказів такої сплати.
5. Відносно відсутності доказів скерування позову відповідачу.
Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не подано доказів направлення позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу відповідача, що є недоліком позовної заяви у розмінні вимог частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, який підлягає усуненню шляхом подання до суду таких доказів.
6. Відносно відсутності у позовній заяві доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі наведеного, враховуючи недолік позовної заяви, суд вважає, що подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява).
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу Українизаконодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 3 та 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись статтями 58, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе" - залишити без руху.
Позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження правомочностей адвоката Кожевнікової Тетяни Павлівні на вчинення дій в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Ім. Орджонікідзе", зокрема на звернення із відповідною позовною заявою до Господарського суду міста Харківської області;
- доказів вартості майна - спірних земельних ділянок, про витребування яких заявлено позов,
-доказів оплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (1,5% від суми вартості кожної земельної ділянки х 0.8);
- подати усі докази, що підтверджують вказані у позові обставини із визначенням переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви;
- доказів направлення відповідачу позовної заяви із додатками.
Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "ім. Орджонікідзе", що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з положеннямистатті 235 Господарського процесуального кодексу Українидана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню, включаються до апеляційної скарги.
Ухвалу підписано 24.11.2025.
Суддя В.С. Юрченко