Справа № 175/18205/25
Провадження № 2-з/175/136/25
Іменем України
"20" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Білоусова О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову разом з позовною заявою, згідно якої просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером: 1221455800:02:017:0598, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав: 531552612214) та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 278,7 кв.м, житлова площа: 146 кв.м; опис: житловий будинок літ. А з ґанком; колонка літ. К, зливна яма літ. З/Я; № 1-4 огорожа (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 685880812214), розташований на земельній ділянці площею 0,12 га з кадастровим номером: 1221455800:02:017:0598.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та інші відомості, потрібні для забезпечення позову
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема і інші відомості, потрібні для забезпечення позову (п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Судом встановлено, що до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Територіальної громади Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петренко Катерина Володимирівна, про витребування майна з чужого незаконного володіння та знесення нерухомого майна.
Заявник вважає, що наявні підстави для обґрунтованого припущення про можливість вчинення відповідачем протиправних дій, спрямованих на передачу права власності на житловий будинок та земельну ділянку на користь третіх осіб, що ускладнить виконання можливого рішення суду щодо зобов'язання саме відповідача виконати рішення суду.
З урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, вбачається, що між сторонами виник спір, зазначене майно є предметом розгляду даної справи, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2025 року №451385773, право власності на спірне майно зареєстроване за відповідачем - ОСОБА_3 .
Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом встановлення заборони на відчуження та на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна:
- земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером: 1221455800:02:017:0598, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі прав: 531552612214).
- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 278,7 кв.м, житлова площа: 146 кв.м; опис: житловий будинок літ. А з ґанком; колонка літ. К, зливна яма літ. З/Я; № 1-4 огорожа (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 685880812214), розташований на земельній ділянці площею 0,12 га з кадастровим номером: 1221455800:02:017:0598.
Обов'язок пред'явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача (представника).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О. М. Білоусова