8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4414/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Прохорова С.А.
секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши матеріали справи
за заявою Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Суол Хілс ТД"
про визнання банкрутом ліквідатор - арбітражний керуючий Чипиженко Євген Віталійович
за участю:
представника кредитора - не з'явився
ліквідатора - Чипиженко Є.В. в режимі відеоконференції
Постановою господарського суду Харківської області від 02.06.2025 р. по справі №922/4414/24 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Суол Хілс ТД», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича.
07.11.2025 р. через підсистему Електронний суд від ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. до суду надійшла заява (вх. №25973) в якій він просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, буд.46; код ЄДРПОУ 43983495) на користь арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; рахунок IBAN: НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк» 74650,00 грн., у т.ч.: відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн.; оплату послуг (основну грошову винагороду) ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р. у сумі 72800,00грн., відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у сумі 1165,00 грн.
Ухвалою суду від 12.11.2025 р. призначено до розгляду в судовому заяву ліквідатора на 17.11.2025 року; зобов'язано кредитора надати суду пояснення на заяву ліквідатора.
Присутній в судовому засіданні ліквідатор підтримує заяву про стягнення грошової винагороди з кредитора.
Враховуючи належне повідомлення ініціюючого кредитора про дату, час та місце розгляду заяви ліквідатора, суд вважає за можливе розглянути заяву ліквідатора (вх. №25973) про стягнення грошової винагороди та витрат з кредитора в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора Чипиженка Є.В. про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат, суд дійшов висновку про наступне.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2025 р. по справі №922/4414/24 суд затвердив звіт ліквідатора ТОВ Суол Хілс ТД» про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 72 800,00 грн. та звіт про відшкодування витрат на суму 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р., визначив джерелом оплати грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за рахунок кредитора у справі №922/4414/24 - Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, буд.46; Код ЄДРПОУ 43983495).
Ухвала Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 набрала законної сили та кредиторами у встановленому законом порядку не оскаржувалась.
Набрання судовим рішенням законної сили означає, що воно набуває властивостей: обов'язковості, винятковості, виконуваності і преюдиціальності. Це означає, що судове рішення повинно виконуватися всіма сторонами та учасниками провадження, неприпустимо оспорювання фактів та правовідносин, установлених в рішенні суду, що набрало законної сили в порушення відповідного порядку визначеного в ГПК України та положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Під час прийняття ухвали суду від 27.10.2025 судом було досліджено дії арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р., його витрати в даній справі та за результатом дослідження всіх обставин в сукупності затверджено відповідний звіт арбітражного керуючого про нарахування основної грошової винагороди у загальній сумі в сумі 72 800,00 грн. та понесені витрати, пов'язані із виконанням повноважень ліквідатора у загальному розмірі 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
Частинами 1, 2 ст. 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно з ч. 3 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.
Тобто, надання послуг арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо КУзПБ встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого ліквідатора, а також її черговості.
Конституцією України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч.ч.1, 7 ст. 43 Основного закону).
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Харківської області від 02.06.2025 р. по справі №922/4414/24 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Суол Хілс ТД», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича. Отже, повноваження ліквідатора арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. виконував з 02.06.2025 року.
Наразі арбітражний керуючий просить суд стягнути основну грошову винагороду та витрати в загальній сумі 74650,00 грн. у т.ч.: відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн.; оплату послуг (основну грошову винагороду) ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р. у сумі 72800,00грн., відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у сумі 1165,00 грн.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частинами 2, 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення). Кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Наведені приписи свідчать, що Кодексом визначено декілька джерел отримання арбітражним керуючим грошової винагороди під час виконання своїх повноважень у процедурі банкрутства.
Так, однією з передбачених форм дієвої участі кредиторів у справі про банкрутство є реалізація ними правомочностей на створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відтак нестворення такого фонду, за об'єктивної відсутності інших джерел відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема зі сплати судового збору за заявами про визнання недійсними правочинів боржника, витребування майна з чужого незаконного володіння тощо може вплинути на ефективність здійснення ліквідаційної процедури, що матиме відповідні наслідки і для кредиторів боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718/2011.
У численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 09.07.2020 у справі №15/55/2011/5003, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, від 26.02.2020 у справі №11/Б-921/1448/2013 викладено правовий висновок, згідно з яким у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Тобто, не виявлення ліквідатором (керуючим реалізацією) боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
Така правова позиція викладена також постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б та від 26.02.2019 у справі № 12/23-Б.
Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражного керуючого.
Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов'язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.
Крім цього, суд зазначає, що отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).
Право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищено статтею 43 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов'язок захистити право особи (по даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.
Слід зазначити, що підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора (керуючого реалізацією) має відповідати положенням не лише Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.
Відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати, як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Вирішуючи питання про стягнення з кредиторів оплати грошової винагороди арбітражного керуючого, судом враховується належність виконання арбітражним керуючим обов'язків, покладених на нього законодавством про банкрутство.
Будь-яких майнових активів у банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси - виявлено не було.
Судом встановлено, що арбітражним керуючим Чипиженко Є.В. було дотримано обов'язок щодо здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства. Крім того, дії або бездіяльність арбітражного керуючого під час проведення ним ліквідаційної процедури у справі № 922/4414/24 кредиторами не оскаржувались. Навпаки, на засіданні комітету кредиторів (Протокол №2 від 02.10.2025 р.) було схвалено заключний звіт ліквідатора ТОВ "Суол Хілс ТД", визнано роботу арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. у якості ліквідатора банкрута задовільною та прийнято рішення про ліквідацію банкрута. Такі дії кредиторів підтверджують належне проведення ліквідатором арбітражним керуючим Чипиженко Є.В. всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури банкрута.
Згідно ч.5 ст.30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Однак, кредиторами у цій справі не створювався фонд для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Отже, наразі у банкрута відсутні активи, кошти від реалізації яких можливо було б спрямувати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Суол Хілс ТД».
Разом із тим, відсутність у боржника будь-якого майна, за рахунок реалізації якого можливе погашення грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання ним повноважень ліквідатора, не створення кредиторами банкрута відповідного грошового фонду, не позбавляє арбітражного керуючого права на заробітну плату та не звільняє кредиторів від обов'язку сплатити ліквідатору грошову винагороду за виконання роботи та витрати, понесені ним під час виконання повноважень ліквідатора банкрута.
Крім того, як вже було зазначено, ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 р. суд затвердив звіт ліквідатора ТОВ Суол Хілс ТД» про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 72 800,00 грн. та звіт про відшкодування витрат на суму 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. При цьому судом встановлено, що до цього часу несплаченою є сума відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн., що затверджена Комітетом Кредиторів ТОВ «Суол Хілс ТД» (Протокол засідання комітету кредиторів боржника №1 від 05.05.2025 р. у матеріалах справи).
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява № 56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).
У рішенні ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; Ясіуньєне проти Латвії, заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.
Відповідно, відмова судом у задоволенні заяви арбітражного керуючого про стягнення грошової винагороди та витрат за рахунок кредиторів за умови попереднього затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, в даному випадку ухвали Господарського суду Харківської області від 27.10.2025 р., яка набрали законної сили.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №12/23-Б.
Таким чином, судом встановлено, що загальна сума невиплаченої основної грошової винагороди та невідшкодованих витрат арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. у справі №922/4414/24 складає - 74650,00 грн., у т.ч.: відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн.; оплата послуг (основна грошова винагорода) ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р. у сумі 72800,00грн., відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у сумі 1165,00 грн.
Судом встановлено, що з метою отримання основної винагороди та відшкодування витрат ліквідатором на адресу ГУ ДПС у Харківській області направлено листи вих. №02-32/79 від 03.10.2025 р., вих. №02-32/83 від 28.10.2025 р. Листом від 06.11.2025 р. №58294/6/20-40-13-04-13 ГУ ДПС у Харківській області у задоволенні вимог арбітражного керуючого відмовлено, грошові кошти до цього часу не сплачено.
Враховуючи приписи ухвали господарського суду Харківської області від 27.10.2025 р., а також той факт, що єдиним кредитором у справі є ГУ ДПС у Харківській області, сума за оплату послуг арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. та відшкодування його витрат в цій справі в загальному розмірі 74650,00 грн. підлягає стягненню з ГУ ДПС у Харківській області.
З огляду на встановлене та взявши до уваги обставини відсутності будь-яких активів банкрута, які можуть бути направлені на виплату грошової винагороди, а також обставини, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредиторами не створювався, суд, керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату грошової винагороди арбітражного керуючого розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, дійшов висновку про задоволення заяви ліквідатора про стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого Чипиженко Є.В.
Висновки суду про необхідність оплати грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат за рахунок кредиторів банкрута зроблені із застосуванням положень статей 30, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та гарантій на оплату праці згідно статті 43 Конституції України.
Керуючись статтями 12, 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Заяву арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича вх. №25973 від 07.11.2025 задовольнити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, буд.46; Код ЄДРПОУ 43983495) на користь арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; рахунок IBAN: НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк») 74 650,00 грн, у т.ч.: відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн; оплату послуг (основну грошову винагороду) ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р. у сумі 72 800,00 грн, відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у сумі 1 165,00 грн.
Видати наказ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтями 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 24.11.2025 року.
Суддя Прохоров С.А.