8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1809/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохоров С.А.
секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.
та за участю:
представника ПАТ "Укрнафта" - Мошенець Д.В.
розглянувши заяву ГУ ДПС у Харківській області (вх. №8783 від 08.04.2025) з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"
про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд"
ліквідатор: арбітражний керуючий Комлик Ілля Сергійович
кредитори:
- Публічне акціонерне товариство "Укрнафта"
- Спільне підприємство "КАШТАН ПЕТРОЛЕУМ ЛТД"
- Спільного підприємства "Бориславська нафтова компанія" в формі ТОВ
Постановою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" (код ЄДРПОУ 39207286) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" (код ЄДРПОУ 39207286) арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича (свідоцтво № 113 від 04 лютого 2013 року).
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом надійшла заява ГУ ДПС у Харківській області (вх. № 8783 від "08" квітня 2025 р.) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 288 832,12 грн заборгованості перед бюджетом та 6 056,00 грн сплаченого судового збору.
Ухвалою суду від 20.10.2025 призначено ліквідатором у справі №922/1809/24 про банкрутство ТОВ “Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №130 від 04.02.2013 року, (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 33/34. прим. 13).
Ліквідатором подано повідомлення на вимоги ДПС в якому він не визнає їх та просить суд застосувати до вимог наслідки пропуску строків позовної давності.
Від ГУ ДПС у Харківській області надійшло клопотання про розгляд заяви без участі його представника.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З поданих до заяви ГУ ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України документів вбачається, що на даний час боржник має заборгованість перед бюджетом зі сплати нарахованої пені на податкові повідомлення рішення:
№0002014806 від 29.03.2017 року на суму 797,62 грн. (за період з 15.04.2017 по 16.09.2024 року) ;
№0005984806 від 28.07.2017 року на суму 753,35 грн. (за період з 28.07.2017 по 16.09.2024 року);
№0009304910 від 28.07.2017 року на суму 718,13 грн. ( за період з 20.10.2017 по 16.09.2024 року);
№0014294810 від 05.12.2017 року на суму 666,70 грн. (за період з 06.02.2018 по 16.09.2024 року);
№0001023900 від 09.09.2016 року в сумі 285 896,32 грн. (за період з 14.04.2017 по 16.09.2024 року).
На підтвердження вказаної заборгованості заявником було надано: розрахунок заборгованості боржника, витяг з облікової картки платника податків, а також копії податкових повідомлень рішень та Акті перевірки.
Вказані вимоги ГУ ДПС у Харківській області є грошовими та виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та не забезпечена майном боржника чи третіх осіб.
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи;
Згідно п.41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пп. 191.1.45 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно п. 1.3. ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. п. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Згідно із ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника
Податкові повідомлення надсилалися боржнику засобами поштового зв'язку. Доказів їх оскарження до матеріалів справи не подано.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України надано право контролюючому органу, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У п. 102.4 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Як зазначено в п. 101.2 ст.101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 цього Кодексу.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків (подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 у справі №910/11620/18, від 31.10.2019 у справі №925/1242/15, від 05.12.2019 у справі №910/1678/19).
При цьому слід зазначити, що у період виникнення спірних правовідносин застосування статті 102 ПК України мало свої особливості, а саме: пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно з пунктом 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 17 березня 2022 року. Цим же Законом в ПК України були внесені певні зміни, зокрема, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: “На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Водночас 07 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2118-IX від 03 березня 2022 року, яким підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69, зокрема, підпункт 69.9 якого встановив, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положення ПК України щодо зупинення усіх строків були чинними до 27 травня 2022 року (дата набрання чинності Законом України № 2260-IX від 12 травня 2022 року). З цього дня у податковому законодавстві з'явились винятки, на які зупинення строків не поширювалося, зокрема, щодо строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.
Із системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв'язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.
Враховуючи, що заявлені Головним управлінням ДПС у Харківській області грошові вимоги, підтверджені належними й допустимими доказами, не спростовані боржником та розпорядником майна, суд вважає за необхідне заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково та визнати грошові вимоги в розмірі 2 935,8 грн нарахованої пені згідно податкових повідомлень №0002014806 від 29.03.2017 року на суму 797,62 грн. (за період з 15.04.2017 по 16.09.2024 року); №0005984806 від 28.07.2017 року на суму 753,35 грн. (за період з 28.07.2017 по 16.09.2024 року); №0009304910 від 28.07.2017 року на суму 718,13 грн. ( за період з 20.10.2017 по 16.09.2024 року); №0014294810 від 05.12.2017 року на суму 666,70 грн. (за період з 06.02.2018 по 16.09.2024 року), оскільки сплив строків позовної давності за цими вимогами припав після 18.03.2020.
Щодо грошових вимог в розмірі 285 896,32 грн нарахованої пені згідно податкового повідомлення №0001023900 від 09.09.2016 року в сумі 285 896,32 грн. (за період з 14.04.2017 по 16.09.2024 року) суд зазначає наступне.
У справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" Цивільного кодексу України. Тлумачення частин 5, 6 ст. 23 Закону про банкрутство (частин 5, 6 ст. 45 КУзПБ з 21.10.2019 року) у взаємозв'язку зі ст. 256, частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України свідчить, що стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника. Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 року у справі № 916/4644/15.
Таким чином, оскільки строк позовної давності за цими вимогами сплив ще до 18.03.2020, і ліквідатором заявлено про застосування наслідків пропуску строків позовної давності, а кредитором не подано обґрунтованих доказів поважності пропуску цього строку, суд дійшов висновку щодо відхилення вимог ДПС в цій частині.
Крім того, Головним управлінням ДПС у Харківській області при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 6 056,00 грн.
Отже, сплачений кредитором судовий збір у розмірі 6 056 грн також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 232-234 ГПК України, суд -
Задовольнити заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вх. № 8783 від 08.04.2025) частково.
Визнати грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 2 935,8 грн пені (6 черга) та в розмірі 6 056,00 грн судового збору (1 черга).
Відхилити грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 285 896,32 грн пені.
Зобов'язати ліквідатора внести відомості щодо визнаних вимог Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до реєстру вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 17.11.2025 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано - 24.11.2025.
Суддя Прохоров С.А.