Справа № 209/6903/25
Провадження № 2/209/2413/25
(ЗАОЧНЕ)
"19" листопада 2025 р. м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді - Ковальової-Писаревої А.Б.,
за участю секретаря - Лушпай І.І.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Юрочкін Ю.В. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 12 грудня 2003 року по 08 листопада 2024 року позивач та відповідач знаходилися в зареєстрованому шлюбі від якого мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За судовим рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровській області від 17 липня 2024 року, яке набрало законної сили 17 серпня 2024 року, по справі №209/2077/24 з відповідача було стягнуто на користь позивача аліменти в розмірі однієї чверті частини його заробітку (доходу), але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з 29 березня 2024 року на час навчання до 28 червня 2025 року , а також аліменти в розмірі однієї чверті частини його заробітку (доходу), але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця, на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з 29 березня 2024 року на час навчання до 30 червня 2027 року. У червні 2025 син сторін ОСОБА_3 сторін закінчив навчання (28 червня 2025) у Кам'янському фаховому енергетичному коледжі, у зв'язку з чим Державною виконавчою службою йому було припинено стягнення аліментів за рішенням суду від 17 липня 2025 року по справі №209/2077/24. Після припинення стягнення аліментів за рішенням Дніпровського районного суду м.Кам'янського (Дніпродзержинська) з 01 вересня 2025 року син сторін ОСОБА_3 продовжив навчання у вищому начальному закладі Дніпродзержинський державний технічний університет, перший курс, державне замовлення. У зв'язку з продовженням сином навчання 01 вересня 2025 року, припиненням стягнення аліментів за рішенням суду та відсутністю матеріальної підтримки відповідача на час його навчання у добровільному порядку, мати самостійно несе тягар усіх фінансових витрат на навчання сина, через, що зазнає матеріальні
труднощі та не в повній мірі зможе забезпечити сина, фінансування його навчання, а відповідач у свою чергу маючи можливість не бажає добровільно надавати матеріальну допомогу на навчання сина, який потребує підтримки батька. Просить суд стягнути аліменти з відповідача на користь позивача в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на період навчання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з 01 вересня 2025 року до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-років та покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 21 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача адвокат Юрочкін Ю.В. в судове засідання не з'явився, через систему "Електронний суд" надав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно з вимогами ст.128, 131 ЦПК України, про що в матеріалах справи наявні поштові документи, заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву не надав, є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, заперечень проти позову не має та не заперечував проти заочного розгляду.
Зі згоди позивача та його представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України - суд, зважаючи на наявність законних підстав, приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 грудня 2003 року по 08 листопада 2024 року. Від шлюбу сторони по справі мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якого є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №261 /а.с. 10/.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 липня 2024 року у справі №209/2077/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі однієї чверті частини його заробітку (доходу), щомісяця, на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період його навчання, починаючи з 28 березня 2024 року, на час навчання до 28 червня 2025 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі однієї чверті частини його заробітку (доходу), щомісяця, на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 28 березня 2024 року, на час навчання до 30 червня 2027 року /а.с.5-7/.
Згідно довідки №001276335 про склад сім'ї від 06 березня 2024 року, виданої ТОВ «Абонент ХХІ», за адресою: АДРЕСА_1 . зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.11/.
Згідно довідки №8 від 02 вересня 2025 року /а.с.12/ ОСОБА_3 є студентом першого курсу групи ХТІ-25-1д денної форми навчання Дніпровського державного технічного університету. Строк навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2029 року за держзамовленням.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, після припинення стягнення аліментів за рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 17 липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 добровільно матеріальну допомогу на утримання та навчання сина не надає.
В контексті вищевикладеного, судом встановлено, що спірні правовідносини по справі врегульовані Сімейним кодексом України (надалі по тексту - СК України).
Згідно ч.1, 2 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Відповідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п.20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 також зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Суд приймає до уваги, що навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватись та одержувати певний дохід, у зв'язку з чим він потребує матеріальної допомоги.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Враховуючи фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись принципом справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи матеріальне становище й інтереси повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання та не досягнув 23 років, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, щомісячно, на період навчання сина ОСОБА_3 , але не більше ніж до досягнення ним 23-річного віку, у зв'язку з тим, що син потребує матеріальної допомоги від батька, який згідно закону повинен утримувати дитину на період навчання і має можливість це робити, розмір аліментів, суд вважає обґрунтованим та доцільним.
З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто аліменти на весь час навчання сина, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років, починаючи з дня звернення позивача до суду, оскільки представником позивача не надано суду доказів того, що позивачка вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати.
З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору за вимоги про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави розмір судового збору за цими вимогами, що становитиме 1211,20 гривень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК, України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 180-183, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 4, 13, 76-89, 142, 258-265, 272-279, 430 ЦПК України, суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти в розмірі однієї чверті частини його заробітку (доходу), але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на період навчання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, починаючи з 10 вересня 2025 року до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-років.
Відповідно до ст.430 ЦПК України, рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Б.Ковальова-Писарева