19.11.2025м. СумиСправа № 920/1246/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 920/1246/25
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Окружної прокуратури міста Суми
(вул. Г. Кондратьєва,79 м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ/умовний
0352789126) в інтересах держави в особі
1. Державного агентства України з розвитку меліорацій, рибного
господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, 45а,
м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282);
2. Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного
господарства та продовольчих програм у Сумській області
(вул. Магістратська, 29, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 41340490)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ»
(вул. Соборна, 99, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 44604267)
про стягнення 221462 грн 10 коп.
Суть спору: 01.09.2025 Виконувач обов'язків керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі позивачів через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, 45а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (вул. Магістратська, 29, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 41340490) грошові кошти в сумі 221 462,10 грн., також просить стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025, справу № 920/1246/25 призначено судді Ковтуну Володимиру Миколайовичу.
Ухвалою від 02.09.2025 суд відкрив провадження у справі № 920/1246/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановив строки для надання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.09.2025 надіслана сторонам у справі до їхніх електронних кабінетів системи «Електронний Суд» 02.09.2025 о 22:12, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, наявною у матеріалах справи.
Отже, суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.
За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Сумської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У місті Суми, де розташований Господарський суд Сумської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Суми, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів Сумського району та Сумської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до ст. 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення державною установою «Професійні закупівлі» відкритих торгів в інтересах Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області у 2024 році щодо закупівлі товару за класифікатором «Нафта і дистиляти» між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» та Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області Непочатова О.М. укладено три договори щодо закупівлі пального.
Так, 29.07.2024 між Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області Непочатова О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» укладено договір про закупівлю № 9.
Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» пункту 1.1. договору про закупівлю № 9 постачальник зобов'язується поставити у власність покупця нафтопродукти згідно коду ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти, визначені сторонами в специфікації, що є додатком №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах договору.
Згідно з додатком №1 до договору про закупівлю № 9 «Специфікація» сторонами визначено найменування, кількість та ціну товару, а саме: бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 2010 л на суму 117 183,00 грн; дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 1080 л на суму 55393,20 грн, всього товару на загальну суму 172 576,20 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору про закупівлю № 9 загальна ціна договору відповідно до розрахунків, визначених сторонами у специфікації (додаток №1), становить 172 576,20 грн.
В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 31.07.2024 до договору про закупівлю № 9 від 29.07.2024, якою п. 4.1 договору та додаток №1 (специфікація) викладено в новій редакції та визначено ціну договору в сумі 164 717,10 грн. Всі інші умови договору залишені без змін.
За умовами пунктів 3.1, 3.2 договору про закупівлю № 9 поставка товару здійснюється постачальником партіями, за заявкою покупця, підписаною уповноваженим представником, (далі - заявка), шляхом передачі постачальником покупцю талонів та/ або паливних карток, за вибором покупця. В заявці зазначається найменування та асортимент товару (марка палива), кількість (обсяг) партії поставки, представник покупця, уповноважений на отримання товару, спосіб поставки товару (передача талонів та/або із застосуванням паливних карток), у випадку поставки товару із застосуванням паливних карток, кількість паливних карток. яка повинна бути передана покупцю разом з відповідною партією товару, тощо.
Місце передачі покупцю талонів та паливних карток: м. Суми, вул. Магістратська. 29 або інша адреса погоджена сторонами. Місце поставки (місце фактичної заправки автотранспорту покупця) - АЗС зазначені у додатку № 2 до договору та/або додатково будь-які інші АЗС по території України за умовами цього Договору.
У додатку №2 до договору про закупівлю № 9 сторонами визначено найменування товару (вид палива), що постачається підрозділам покупця, а саме: ДП, А-92, А-95, найменування та бренд АЗС - Авіас/ANP та місцезнаходження АЗС - у м. Суми, м. Конотоп, м. Охтирка, м. Шостка, м. Ромни.
За умовами пунктів 3.7, 3.8, 3.9, 3.12, 3.13 договору про закупівлю № 9 постачальник зобов'язаний передати покупцю талони протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання постачальником Заявки в порядку визначеному договором, якщо інший строк не буде погоджений сторонами. У випадку поставки товару із застосуванням паливних карток постачальник зобов'язується в цей же строк зарахувати відповідну кількість товару вказану в заявці покупця на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця та надати відповідне письмове підтвердження такого зарахування. Товар постачається із застосуванням талонів та/або паливних карток та регламентується Порядком відпуску і обліку товару з використанням талонів/ паливних карток (Додаток №3), який с невід'ємною частиною Договору.
Датою поставки (передачі) товару є дата отримання покупцем товару від постачальника шляхом передачі йому талонів та/або дата зарахування відповідного обсягу товару на рахунок покупця в електронному кабінеті покупця у разі застосування паливних карток. Датою фактичної поставки (відпуску) Товару покупцю вважається дата фактичної заправки автотранспортного засобу покупця на відповідній АЗС.
Прийнятий за талонами/паливними картками товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника до моменту відпуску товару покупцю на АЗС (фактичної заправки автотранспорту покупця), про що за вимогою покупця може складатися акт приймання-передачі на відповідальне зберігання товару (складається в двох примірниках, з зазначенням найменування, асортименту та кількості товару).
Відпуск товару зі зберігання на АЗС здійснюється на підставі пред'явлених талонів та/або паливних карток, з обов'язковим наданням розрахункового документу за установленою формою (касовий (фіскальний чек)) на повну суму проведеної операції. що підтверджує факт відпуску товару зі зберігання, та термінального чеку (чек POS - терміналу) - у випадку застосування паливних карток, що підтверджує ініціювання (здійснення) операцій із використанням паливної картки на рахунку покупця у постачальника палива.
Також, в п. 4.4 договору про закупівлю № 9 сторонами погоджено, що первинними документами, якими оформлюється передача товару від постачальника до покупця є видаткова накладна та відповідний акт приймання-передачі талонів, що складається разом з видатковою накладною у разі постачання товару із застосуванням талонів.
Відповідно до п. 2.1 додатку 3 до договору про закупівлю №9, в якому сторони договору узгодили порядок відпустку товару, відпуск товару покупцю (довіреній особі покупця) за допомогою талонів та/або паливних карток здійснюється на підставі пред'явлення талону та/або паливної картки оператору АЗС з використанням POS- терміналу, при умові правильного введення PIN-коду паливної картки. Відпуск здійснюється шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця (довіреної особи покупця) безпосередньо на АЗС в кількості та асортименті, обраних покупцем (довіреною особою покупця) самостійно в межах кількості та асортименту товару, визначеного в талоні або кількості та асортименту товару, визначеного покупцем в електронному кабінету покупця для відповідної паливної картки.
Отже, за умовами вказаного договору про закупівлю № 9 фактична поставка товару (бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 2010 л та дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 1080 л) здійснюється шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС в кількості та асортименті, обраних покупцем в межах кількості та асортименту товару, визначеного в талонах, переданих постачальником покупцю на підставі складених сторонами договору видаткових накладних.
Так, на виконання умов договору про закупівлю № 9 від 29.07.2024 сторонами складені наступні видаткові накладні:
- №0001/0001828 від 01.08.2024 на суму 46589,40 грн на поставку 800 л бензину А-95 та 60 л дизпалива;
- №0001/0001870 від 07.08.2024 на суму 28812,60 грн на поставку 360 л бензину А-95 та 180 л дизпалива;
- №0001/0002382 від 04.10.2024 на суму 44819,60 грн на поставку 560 л бензину А-95 та 280 л дизпалива;
- №0001/0002440 від 11.10.2024 на суму 41618,20 грн на поставку 520 л бензину А-95 та 260 л дизпалива;
- №0001/0002534 від 22.10.2024 на суму 12309,60 грн на поставку 240 л дизпалива;
- №0001/0002738 від 20.11.2024 на суму 2877,30 грн на поставку 60 л дизпалива.
На підставі вказаних накладних покупцем отримано талонів на 2240 л бензину А-95 та 1080 л дизпалива на загальну суму 177 026,70 грн.
У зв'язку з передачею постачальником талонів на пальне у кількості, що перевищує обсяг за умовами договору, покупцем складено накладну №1 від 21.10.2024 про повернення постачальнику товару в кількості 230 л бензину А-95 на загальну суму 12509,70 грн.
На виконання умов договору про закупівлю №9 від 29.07.2024 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» сплачені наступні суми коштів, згідно з платіжними інструкціями: №174 від 01.08.2024 - 46589,40 грн; №180 від 07.08.2024 - 28812,60 грн; №227 від 08.10.2024 - 44819,60 грн; №243 від 14.10.2024 - 41618,20 грн; №292 від 28.11.2024 - 2877,30 грн, а всього сплачено 164 717,10 грн.
Таким чином, на виконання умов договору про закупівлю №9 від 29.07.2024 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) сплачено кошти в розмірі 164 717,10 грн за товар (бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 2010 л та дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 1080 л), який Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» фактично не поставлений покупцю шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС, в межах кількості та асортименту товару, визначеного умовами договору.
Також, 11.11.2024 між Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області Непочатова О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» укладено договір про закупівлю №13.
Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» пункту 1.1. договору про закупівлю №13 постачальник зобов'язується поставити у власність покупця нафтопродукти згідно коду ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти, визначені сторонами в специфікації, що є додатком №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах договору.
Згідно з додатком №1 до договору про закупівлю №13 «Специфікація» сторонами визначено найменування, кількість та ціну товару, а саме: бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 1100 л на суму 61468,00 грн; дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 130 л на суму 6496,10 грн, всього товару на загальну суму 67964,10 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору про закупівлю №13 загальна ціна договору відповідно до розрахунків, визначених сторонами у специфікації (додаток №1), становить 67964,10 грн.
В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 21.11.2024 до договору про закупівлю №13 від 11.11.2024, якою п. 4.1 договору та додаток №1 (специфікація) викладено в новій редакції та визначено ціну договору в сумі 67953,70 грн. Всі інші умови договору залишені без змін.
Відповідно до умов договору про закупівлю №13, а саме пунктів 3.1, 3.2, 3.7, 3.8, 3.9, 3.12, 3.13, 4.4, додатку №2 до договору, додатку №3 до договору (є ідентичним за змістом до умов договору про закупівлю №9 від 29.07.2024), фактична поставка товару (бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 1100 л та дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 130 л) здійснюється шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС в кількості та асортименті, обраних покупцем в межах кількості та асортименту товару, визначеного в талонах, переданих постачальником покупцю на підставі складених сторонами договору видаткових накладних.
На виконання умов договору про закупівлю №13 від 11.11.2024 сторонами складені видаткові накладні №0001/0002845 від 03.12.2024 на суму 33866,90 грн на поставку 490 л бензину А-95 та 130 л дизпалива та №0001/0002846 від 03.12.2024 на суму 34086,80 грн на поставку 610 л бензину А-95.
Всього видаткових накладних складено на поставку 1100 л бензину А-95 та 130 л дизпалива на загальну суму 67964,10 грн.
На виконання умов договору про закупівлю №13 від 11.11.2024 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» сплачені наступні суми коштів, згідно з платіжними інструкціями: №297 від 04.12.2024 - 33866,90 грн, №296 від 04.12.2024 - 34086,80 грн, а всього сплачено 67964,10 грн.
Таким чином, на виконання умов договору про закупівлю №13 від 11.11.2024 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) сплачено кошти в розмірі 67964,10 грн за товар (бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 1100 л та дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 130 л), який Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» фактично не поставлений покупцю шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС, в межах кількості та асортименту товару, визначеного умовами договору.
Крім того, 16.12.2024 між Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області Непочатова О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» укладено договір про закупівлю №21.
Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» пункту 1.1. договору про закупівлю №21 постачальник зобов'язується поставити у власність покупця нафтопродукти згідно коду ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти, визначені сторонами в специфікації, що є додатком №1 до договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах договору.
Згідно з додатком №1 до договору про закупівлю №21 «Специфікація» сторонами визначено найменування, кількість та ціну товару, а саме: бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 920 л на суму 50876,00 грн; дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 550 л на суму 28143,50 грн, всього товару на загальну суму 79019,50 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору про закупівлю №21 загальна ціна договору відповідно до розрахунків, визначених сторонами у специфікації (додаток №1), становить 79019,50 грн.
Відповідно до умов договору про закупівлю №21, а саме пунктів 3.1, 3.2, 3.7, 3.8, 3.9, 3.12, 3.13, 4.4, додатку №2 до договору, додатку №3 до договору (є ідентичним за змістом до умов договору про закупівлю №9 від 29.07.2024), фактична поставка товару (бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 920 л та дизельне паливо ДП-Євро 5 в кількості 550 л) здійснюється шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС в кількості та асортименті, обраних покупцем в межах кількості та асортименту товару, визначеного в талонах, переданих постачальником покупцю на підставі складених сторонами договору видаткових накладних.
На виконання умов договору про закупівлю №21 від 16.12.2024 сторонами складено видаткову накладну №0001/0002938 від 16.12.2024 на поставку 920 л бензину А-95 та 550 л дизпалива на суму 79019,50 грн, а Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» сплачено 79019,50 грн, відповідно до платіжної інструкції №327 від 18.12.2024.
Таким чином, на виконання умов договору про закупівлю №21 від 16.12.2024 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) сплачено кошти в розмірі 79019,50 грн за товар (бензин автомобільний А-95-Євро 5 в кількості 920 л та дизельне паливо ДП- Євро 5 в кількості 550 л), який Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» фактично не поставлений покупцю шляхом заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС, в межах кількості та асортименту товару, визначеного умовами договору.
В подальшому Державною установою «Професійні закупівлі» у листі від 17.01.2025 інформовано центральні органи виконавчої влади, в тому числі і Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль), про припинення відпуску паливно-мастильних матеріалів Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» на АЗС по всій території України.
На момент отримання вказаного листа Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області не було реалізовано у повному обсязі право за договорами про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024 щодо заправки товару в автотранспортні засоби покупця безпосередньо на АЗС, визначені умовами договорів, на підставі пред'явлення відповідних талонів.
Відповідно до пункту 3.16 договорів про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024 (є ідентичним за змістом у вказаних договорах) у разі відмови відпуску товару транспортним засобам покупця на АЗС, зазначених в додатку №2 до договору, працівник покупця спільно з представником (оператором, працівником) АЗС, а у разі їх відмови в участі при складанні документу - самостійно, складає акт про не здійснення відпуску товару за договором у 2 (двох) примірниках.
Зазначений акт направляється постачальнику із викликом для прибуття до відповідної АЗС. Направлення акту здійснюється покупцем на електронну адресу постачальника.
Повноважний представник постачальника зобов'язаний прибути до відповідної А3С, зазначеної у виклику покупця, у строк, що не перевищує 1 (один) робочий день з моменту отримання постачальником такого виклику, для складання спільного з покупцем акту про нездійснення відпуску товару та з'ясування причин невідпуску товару, попередньо повідомивши покупця про конкретну дату та час його прибуття, шляхом направлення електронного листа на електронну адресу покупця.
У випадку неявки представника постачальника у встановлені строки після одержання постачальником виклику до відповідної АЗС у повідомлений ним час або неотримання покупцем від постачальника електронною поштою повідомлення про конкретну дату та час прибуття представника постачальника на АЗС або відмови повноважного представника постачальника від підписання відповідного акту та повторної відмови на такій АЗС у відпуску товару. Працівники покупця складають акт про повторне нездійснення відпуску товару (комісійно у складі не менше 3 (трьох) осіб).
Сторони домовились, що такий акт про повторне нездійснення відпуску товару, в тому числі складений комісійно працівниками покупця, є беззаперечним доказом невідпуску товару та є достатньою підставою для застосування до постачальника штрафних санкцій передбачених договором.
Про неможливість фактичного відпуску пального на АЗС, зазначених у додатку №2 до договорів про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024, працівниками Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) у складі трьох осіб складені відповідні акти: від 14.02.2025 у м. Охтирка, 17.02.2025 у м. Шостка, 18.02.2025 у м. Охтирка, 20.02.2025 у м. Суми, 03.03.2025 у м. Охтирка, 04.03.2025 у м. Шостка, 05.03.2025 у м. Ромни, 12.03.2025 у м. Суми, 14.03.2025 у м. Шостка, 17.03.2025 у м. Суми, 27.03.2025 у м. Шостка, 27.03.2025 у м. Суми).
30.04.2025 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» скеровано вищевказані акти про неможливість фактичного відпуску пального разом з листом, в якому вказано про виклик представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» на АЗС №47, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 128/1, для складання спільного з покупцем акту про нездійснення відпуску товару.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» на вказаний лист відповіді та пояснень не надано, в тому числі щодо повідомлення покупця про конкретну дату та час його прибуття на АЗС для складання спільного акту.
21.05.2025 працівниками Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області у кількості трьох осіб складено акт про нездійснення відпуску товару на АЗС №47, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 128/1.
Таким чином, складений комісійно працівниками Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області акт про повторне нездійснення відпуску товару від 21.05.2025, є беззаперечним доказом невідпуску товару Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» за умовам договорів про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024.
Крім того, 24.02.2025 Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» претензію щодо передачі 2720 л бензину А-95 та 1410 дизельного палива на суму 222 487,90 грн, відповідно до умов договорів про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024.
Дану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» отримало 27.02.2025 (згідно з даними сайту АТ «Укрпошта»), однак відповіді та пояснень не надало.
Відповідно до довідки Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області від 24.07.2025 внаслідок неналежного виконання умов договорів Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» фактично не відпущено пального:
- за договором про закупівлю №9 від 29.07.2024 - 700 л бензину А-95 та 710 л дизельного палива на суму 74 488,90 грн;
- за договором про закупівлю №13 від 11.11.2024 - 1100 л бензину А-95 та 130 л дизельного палива на суму 67 953,70 грн;
- за договором про закупівлю №21 від 16.12.2024 - 920 л бензину А-95 та 550 л дизельного палива на суму 79 019,50 грн.
Окружною прокуратурою міста Суми при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів держави у сфері забезпечення охорони навколишнього природного середовища, внаслідок неналежного виконання постачальником умов договорів про закупівлю пального, укладених Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль).
В обґрунтування позовних вимог, Окружна прокуратура міста Суми зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» внаслідок неналежного виконання умов договорів про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024 фактично не поставлено Управлінню Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) 2720 л бензину автомобільного А-95-Євро 5 та 1390 л дизельного палива ДП-Євро 5 на загальну суму 221 462,10 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву з обґрунтованими запереченнями проти позову не надав, також не надав доказів сплати боргу.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 5.1.1, 5.3.1, 6.1, 7.1 договорів про закупівлю № 9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024 (є ідентичними за змістом у вказаних договорах) покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за переданий товар, а продавець - забезпечувати передачу товару на умовах, передбачених цим договором.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та договором.
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін (за умови використання) та діє до 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.
Вказані договори підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
За умовами спірних договорів передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС талонів на відповідну кількість літрів палива. Тобто, придбаний позивачем товар за договорами у вигляді дизельного палива та бензину по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як підтверджується матеріалами, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів.
Водночас, відповідачем не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 221 462,10 грн.
Згідно з частин 1, 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» підлягає стягненню 221 462,10 грн сплачених Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) за товар (2720 л бензину автомобільного А-95-Євро 5 та 1390 л дизельного палива ДП-Євро 5), який фактично не поставлений Товариством шляхом заправки товару в автотранспортні засоби Управління безпосередньо на АЗС, в межах кількості та асортименту товару, визначеного умовами договорів про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024.
Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у .
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, чинним законодавством визначено дві обов'язкових умови, за обов'язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді:
1) порушення або загроза порушення інтересів держави;
2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, тощо.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) позбавлене можливості належним чином здійснювати свої функції у сфері забезпечення охорони навколишнього природного середовища внаслідок неналежного виконання умов спірних договорів.
Відповідно до положень ст.ст. 36, 37 Закону України «Про тваринний світ» охорона тваринного світу включає систему правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу.
Охорона тваринного світу забезпечується шляхом, зокрема: встановлення правил та науково обґрунтованих норм охорони, раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного світу; встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів тваринного світу; охорони від самовільного використання та інших порушень встановленого законодавством порядку використання об'єктів тваринного світу; охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.
Згідно з ст. 57 «Про тваринний світ» державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
Відповідно до пунктів 1-4 Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль), затвердженого наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм № 77 від 15.02.2024, Управління є територіальним органом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.
Повноваження Сумського рибоохоронного патруля поширюються на Сумську область, територію та акваторію водного об'єкта в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством (далі - район діяльності).
Основним завданням Сумського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, меліорації земель Сумський рибоохоронний патруль є правоохоронним органом (орган рибоохорони), який для виконання його повноважень держава забезпечує транспортними засобами, приладами спостереження, зброєю, спеціальними засобами, відео- і фототехнікою, спецодягом тощо.
Згідно з п. 6 вказаного Положення Сумський рибоохоронний патруль в районі діяльності та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:
- забезпечує здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;
- здійснює державний контроль за технічним станом рибозахисних споруд, проведенням рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;
- здійснює контроль за дотриманням використання лімітів (частки лімітів) та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів;
- здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;
- здійснює передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства;
- здійснює контроль за дотриманням правил рибальства.
Аналогічні положення визначенні і статтею 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
Отже, внаслідок порушення відповідачем умов спірних договорів Сумський рибоохоронний патруль був позбавлений можливості заправки пальним службових транспортних засобів, що у свою чергу ускладнило виконання Сумським рибоохоронним патрулем функції здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, враховуючи значну кількість водних об'єктів, розташованих на території Сумської області, та їх віддаленість від населених пунктів.
Крім того, фінансування вказаних договорів здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Під витратами бюджету розуміють видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п.п. 13, 14 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Ураховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.
Органами, уповноваженими у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області з огляду на наступне.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).
Як зазначено вище, спірні договори про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024 укладено Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області Непочатова О.М.
Відповідно до пунктів 1, 15 Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 895 (зі змінами), Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, продовольчого забезпечення, гідротехнічної меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Держрибагентство є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Держрибагентство з метою організації своєї діяльності контролює діяльність територіальних органів Держрибагентства, організовує планово-фінансову роботу в апараті Держрибагентства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів (п. 5 Положення про Держрибагентство).
Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони) (п. 7 Положення про Держрибагентство).
Також, як визначено пунктом 6 Положення про Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області, Сумський рибоохоронний патруль з метою організації своєї діяльності: забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів; веде планово-фінансову роботу в Сумському рибоохоронному патрулі, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів; забезпечує самопредставництво Держрибагентства та Сумського рибоохоронного патруля у судах через начальника Сумського рибоохоронного патруля, а також без окремого доручення Голови Держрибагентства та начальника Сумського рибоохоронного патруля через їхніх заступників, державних службовців до функціональних повноважень яких належить забезпечення представництва інтересів Сумського рибоохоронного патруля у судах.
Сумський рибоохоронний патруль має самостійний баланс, відповідні рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, може мати власні логотипи та емблему, бланки та штампи (п. 19 Положення про Сумський рибоохоронний патруль).
За таких обставин, Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) є органами, уповноваженими державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Проте, позивачами не вжито заходів щодо стягнення з відповідача коштів в сумі 221 462,10 грн за фактично непоставлений товар за договорами про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у правовідносинах, що слалися між сторонами спору.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності, бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави.
Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Також слід зазначити, що ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини,т за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.
Окрім цього, необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело.
Відповідні обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави узгоджується із судовою практикою, що склалась за позовами органів прокуратури (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1552/16 та від 04.09.2018 у справі № 920/1072/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 11.12.2019 у справі №487/10132/14-ц).
Так, встановивши наявність порушень інтересів держави у спірних правовідносинах окружною прокуратурою на адресу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) спрямовано листи щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» 221 462,10 грн за фактично непоставлений товар за договорами про закупівлю №9 від 29.07.2024, №13 від 11.11.2024 та №21 від 16.12.2024 та зазначення причин не звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, повідомлено, що у разі не звернення до суду з вказаним позовом окружною прокуратурою буде самостійно вжити заходів представницького характеру на захист інтересів держави.
У відповідь на вказані листи Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) повідомили, що не здійснювали заходів представницького характеру у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору за подання відповідного позову.
Таким чином, Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль) до цього часу не вжито заходів щодо стягнення шкоди в судовому порядку.
Вказане свідчить про не здійснення Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (Сумський рибоохоронний патруль), як органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку. Враховуючи, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі “Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України»).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Враховуючи приписи статті 129 ГПК України та те, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір у сумі 2657 грн 55 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Виконувача обов'язків керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Державного агентства України з розвитку меліорацій, рибного господарства та продовольчих програм та Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» про стягнення 221462 грн 10 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» (вул. Соборна, 99, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, 45а, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області (вул. Магістратська, 29, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 41340490) грошові кошти в сумі 221 462 грн 10 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» (вул. Соборна, 99, м. Павлоград, 51400, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Сумської обласної прокуратури (отримувач Сумська обласна прокуратура, код 03527891, UA5982017203431200001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 2657 грн 55 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний рішення складено та підписано суддею 24.11.2025.
Суддя В.М. Ковтун