20.11.2025м. СумиСправа № 920/1402/25
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Захарченка Романа Миколайовича;
до відповідача Фізичної особи - підприємця Ульянинської Світлани Анатоліївни;
про стягнення 164359 грн 59 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 164359 грн 59 коп., з яких: 144000 грн 00 коп. заборгованість по сплаті орендної плати, 15447 грн 25 коп. пені, 1730 грн 64 коп. - 3% річних, 3181 грн 70 коп. інфляційних збитків, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень №4 від 01.12.2023, а також судові витрати по справі.
Позов обґрунтовано тим, що 01.12.2023 між сторонами був укладений договір оренди нежитлових приміщень №4. Відповідач безпідставно порушував умови договору оренди та не сплачував позивачу орендну плату, у зв'язку з чим у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивачем не доведено факт передання майна в оренду за договором №4 від 01.12.2023 та не подано суду акту прийому-передачі майна за цим договором в оренду. При цьому, між сторонами був укладений інший договір оренди №2 від 01.01.2022, за яким відповідач орендує нежитлові приміщення, які також є об'єктом оренди згідно договору оренди №4 від 01.12.2023.
Однак відповідач орендує та здійснює орендні платежі саме за договором оренди №2 від 01.01.2022, а не за договором, який є предметом цього договору. Так, останній платіж був здійснений відповідачем за січень 2025 саме за договором №2 від 01.01.2022.
Рух справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
06.11.2025 відповідачем подано відзив на позов (вх. №5315).
Відповідач разом із відзивом на позов подав клопотання про розгляд справи з викликом сторін (вх. №5849 від 06.11.2025).
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
За приписами ч.6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Розглянувши вказану заяву, судом встановлено, що остання подана в межах встановленого судом строку, в той же час, у поданій до суду заяві, як на підставу своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позивач посилається на характер спірних правовідносин та предмет доказування. Проте відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, зокрема, не обґрунтовано необхідності розгляду справи в судовому засіданні, враховуючи характер спірних правовідносин.
Суд зазначає, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, всім документально підтвердженим доводам, твердженням та запереченням сторін судом буде надана оцінка при розгляді справи по суті.
За таких обставин, беручи до уваги характер спірних правовідносин та ціну позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Фізичної особи - підприємця Ульянинської Світлани Анатоліївни. Відтак справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.11.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх. №5390).
13.11.2025 відповідачем подано заперечення (вх. №5443).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Законодавство, що підлягає застосуванню. Висновки суду.
01.12.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №4, за умовами п.п. 1.1.1-1.2. якого позивач передає відповідачу в оренду на термін оренди приміщення загальною площею 89,1 кв.м« що включає в себе приміщення № 3, № 4, № 8, № 9, розміщені за адресою: м. Суми, пров. Терезова, 2, 1й поверх (надалі - "Приміщення") з обладнанням. Перелік обладнання та його технічний стан вказаний в Акті прийому - передачі Приміщення. Приміщення призначені для розміщення магазину «Любава».
Згідно із п. 2.2. договору термін Оренди складає 12 місяців з 1 грудня 2024 року та закінчується 1 грудня 2025 року (надалі - "Термін Оренди"). Початковою датою оренди (надалі - «Початкова Дата Оренди») вважається дата, коли Сторони підпишуть відповідний акт прийому-передачі Приміщень в оренду (надалі - "Акт Прийому-Передачі").
Також у п. 4.1. договору сторони узгодили, що Орендар вступає в термінове платне користування Орендованим Приміщеннями у термін, зазначений у Договорі (п.2.2), після підписання Сторонами Акту Прийому-Передачі Орендованих Приміщень.
Копія договору оренди додана позивачем до позову (а.с. 9-11).
Договір оренди №4 від 01.12.2023 не визнавався судом недійсним, тому відповідно до ст. 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину) є правомірним.
Визначення договору найму (оренди) міститься у ст. 759 ЦК України, згідно з якою за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої . капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря.
Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові ВПВС від 16.05.2018 у справі №127/14633/16-ц.
Сторони узгодили у п.п. 2.2., 4.1. договору, що початковою датою оренди вважається дата, коли сторони підписують акт прийому-передачі приміщень в оренду. При цьому, суд зазначає, що для підтвердження факту передачі майна в оренду за договором №4 від 01.12.2023 позивач повинен подати суду акт приймання-передачі в оренду майна саме за цим договором, а не за будь-яким іншим договором оренди.
Позивач та відповідач у заявах по суті підтвердили факт відсутності підписаного акту прийому-передачі приміщення в оренду за договором №4 від 01.12.2023.
Також у заявах по суті відповідач не заперечував факт користування майном, яке є предметом договору оренди №4 від 01.12.2023, але за іншим договором оренди - №2 від 01.01.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ураховуючи той факт, що позивач самостійно сформував та заявив вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди №4 від 01.12.2023, суд розглядає позов та досліджує докази саме у межах , визначених позивачем.
Тому суд критично оцінює викладене у відповіді на відзив пояснення позивача щодо факту визнання відповідачем користування нежитловим приміщенням за адресою: м. Суми, пров. Терезова, 2, 1й поверх, у грудні 2024 - серпні 2025 (період, за який позивач просить стягнути орендну плату), так як відповідач зазначає, що мало місце користування та оплата за іншим договором оренди №2 від 01.01.2022.
Згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Тому суд не має можливості досліджувати обставини укладення та виконання договору оренди №2 від 01.01.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також ст. 76 ГПК України унормовує, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
А ч. 1 ст. 77 ГПК України установлює, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено факту передачі майна в оренду відповідачу за договором №4 від 01.12.2023, тобто не подано доказів користування відповідачем майном саме за зазначеним договором.
Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення орендної плати у розмірі 144000,00 грн.
У зв'язку з відмовою у позові в частині стягнення заборгованості за основним зобов'язанням відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення штрафних санкцій.
Таким чином, суд відмовляє у позові в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом у позові відмовлено повністю, то на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп.
Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У позові Фізичної особи - підприємця Захарченка Романа Миколайовича до відповідача: Фізичної особи - підприємця Ульянинської Світлани Анатоліївни про стягнення 164359 грн 59 коп. - відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. покласти на позивача.
3. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.11.2025.
Суддя О.Ю. Резніченко