Справа № 173/1667/25
Номер провадження1-кп/173/177/2025
іменем України
24 листопада 2025 року м. Верхньодніпровськ
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000291 від 19 червня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянки України, українки, із базовою середньою освітою, незаміжньої, яка має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка офіційно не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , є обізнаною про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжено і діє по теперішній час, 15 червня 2025 року близько 22:00 години більш точний час встановити не надалось можливим, тобто у період дії воєнного стану, перебуваючи на центральній площі м. Верхівцеве за адресою: вул. Привокзальна, 1 м. Верхівцеве, Верхівцевської ТГ, Кам'янського району, Дніпропетровської області, під час спілкування з потерпілою ОСОБА_9 , яка в ході розмови поклала на бордюр свій мобільний телефон, у ОСОБА_5 , раптово виник корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, та вона визначила об'єктом свого злочинного посягання вказаний мобільний телефон.
Далі, ОСОБА_5 , дочекавшись того ж дня 15.06.2025 близько 22.30 години, коли потерпіла ОСОБА_9 залишила без нагляду належний їй мобільний телефон марки “Xiaomi Redmi Note 14 Рго8/256» чорного кольору в чорному чохлі на бордюрі, реалізовуючи свій корисливий умисел, спрямований за таємне викрадення майна ОСОБА_9 , діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла до рук мобільний телефон марки “Xiaomi Redmi Note 14 Рго 8/256» чорного кольору, вартістю 9214,20 гривень в чорному чохлі “Xiaomi Redmi Note 14 Рго8/256» вартістю 248,40 гривень з сім картою оператора «Водафон» вартістю 270 гривень, обернувши дане майно на свою користь та завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 9732,60 гривень, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 1707/25 від 19.06.2025, у цінах, діючих на момент скоєння злочину.
Потерпіла ОСОБА_9 про час і місце розгляду кримінального провадження повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, просила призначити покарання на розсуд суду. З огляду на що, суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у його відсутність.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у вчинені інкримінованого їй правопорушення. Пояснила, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності та вона точної дати та часу не пам'ятає, але в обвинувальному акті вказано правильно вона на вокзалі познайомилась з потерпілою, сиділи спілкувались. Потерпіла в руках тримала мобільний телефон. Потім потерпіла пішла до туалету, а телефон поклала на бордюр. Вона це побачила, взяла телефон потерпілої та пішла з ним додому. Наступного дня до неї приїхали працівники поліції та вона віддала їм телефон, оскільки він їй був не потрібен. Додала, що про скоєне жалкує. Просила не позбавляти свободи, оскільки має на утриманні чотирьох малолітніх дітей батько яких помер.
Оскільки обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та потерпіла, також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочинів, які ніким не оспорюються.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченою, яка критично ставиться до скоєного, щиро розкаюється, тому просить суд визнати ОСОБА_5 винуватою та призначити покарання, з урахуванням обставин які як пом'якшують, так і обтяжують відповідальність обвинуваченої, її ставлення до скоєного, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням ст. 75 КК України та вирішити питання щодо речових доказів.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинувачену та частково дослідивши матеріали кримінального провадження, у тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах доведена повністю, а її дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує приписи статей 50, 65 КК України, зі змісту яких випливає, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд, відповідно до положень ст. 66 КК України визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до положень ст. 67 КК України судом не встановлено.
Разом з цим, суд приймає до уваги досудову доповідь органу пробації від 10.09.2025, згідно з якої орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої та її спосіб життя, історію правопорушень, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінює як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливо без обмеження або позбавлення волі на певний строк. Висновок досудової доповіді має для суду рекомендаційний характер.
Згідно з роз'ясненнями п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».
Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
За таких обставин, судом враховано, що ОСОБА_5 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, раніше не судима, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, батько яких помер, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, корисний мотив скоєного злочину, а також те, що вчинене нею кримінальне правопорушення віднесене до тяжкого злочину, суд вважає за необхідне визначити їй міру покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з цим, судом встановлено, що обвинувачена визнала свою вину в інкримінованому злочині за обставин встановлених судом, висловила жаль з приводу вчиненого,перший раз вчинила кримінальне правопорушення. За таких підстав суд вважав можливим застосувати до неї ст. 75, 76 КК України, надати можливість обвинуваченій виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», не лише покарати за вчинення кримінального правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню нею так і іншими особами злочинів.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України.
Запобіжний захід у підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 349, 363-368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази:
-мобільний телефон марки “Xiaomi Redmi Note 14 Рго8/256» чорного кольору та чохол “Xiaomi Redmi Note 14 Рго чорного кольору передані під розписку потерпілій ОСОБА_9 залишити останній за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1