вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2025 р. м. Рівне Справа № 918/605/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,
розглянувши матеріали справи за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
про: неплатоспроможність
кредитор: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"
секретар судового засідання: С.Коваль
представники сторін:
від кредитора (ТзОВ"Коллект Центр"): І.Арсемікова
від кредитора (АТ КБ "Приватбанк"): не з'явився
арбітражний керуючий: І.Драгун
від боржника: І.Романчук
Обставини справи
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 7 липня 2025 року суд прийняв заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначив на 15 липня 2025 року.
Ухвалою від 15 липня 2025 року суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ввів процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівну, визначив дату проведення попереднього судового засідання 9 вересня 2025 року.
16 липня 2025 року здійснено оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У судовому засіданні 9 вересня 2025 року суд оголосив перерву до 23 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року суд: відхилив вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН Фінанс" в розмірі 525 150,15 грн; визнав вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 261 527,27 грн заборгованості та 1 730,00 грн судових витрат у справі №2-2387, як вимоги 2 черги задоволення, включив до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4 844,80 грн, вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 5 999 258,34 грн відхилені; визнав вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" в розмірі: 16 429,99 грн (2 черга), включив до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у розмірі 4 844,80 грн.
Також суд зобов'язав керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали, надати суду реєстр вимог кредиторів боржника та докази організації та проведення зборів кредиторів, призначив судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 11 листопада 2025 року.
7 жовтня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" подано заяву по суті справи.
22 жовтня 2025 року арбітражний керуючий надав пояснення щодо результатів проведення зборів кредиторів.
10 листопада 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" подало до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі подання боржником недостовірної інформації в деклараціях та недобросовісної поведінки в процедурі реструктуризації.
10 листопада 2025 року боржником подана заява про визнання банкрутом та введення процедури погашення боргів.
У судовому засіданні 11 листопада 2025 року суд оголосив перерву до 18 листопада 2025 року.
14 листопада 2025 року арбітражним керуючим подано клопотання про долучення звіту про результати перевірки декларацій, проект плану реструктуризації.
17 листопада 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" подало до суду додаткові пояснення до клопотання про закриття провадження у справі на підставі подання боржником недостовірної інформації в деклараціях та недобросовісної поведінки в процедурі реструктуризації.
Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність
Згідно з нормами статті 124 КУзБП, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 126 КУзПБ, керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів. До заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника додаються: 1) план реструктуризації боргів боржника; 2) протокол засідання зборів кредиторів; 3) письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника (за наявності).
Господарський суд розглядає заяву про затвердження плану реструктуризації боргів боржника протягом 10 днів з дня її отримання.
22 жовтня 2025 року арбітражним керуючим надано суду лист яким повідомлено, що керуючим реструктуризацією організовано проведення зборів кредиторів, шляхом опитування, з наступним порядком денним:
1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;
2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;
3. Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За результатом голосування арбітражний керуючий констатував:
1. По першому питанню порядку денного більшістю голосів (263257 проти 16429) звіт рахується прийнятим до відома;
2. По другому питанню порядку денного більшістю голосів (263257 проти 16429) план реструктуризації прийнятий до відома;
3. По третьому питанню порядку денного більшістю голосів (263257 проти 16429) кредитори проголосували за закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з недобросовісністю боржника.
Як слідує з бюлетеня для голосування Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", кредитор проголосував наступним чином:
1. По першому питанню голосує проти затвердження звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
2. По другому питанню голосує проти схвалення плану реструктуризації в наданій до повідомлення редакції.
3. По питанню третьому голосує за скликання повторних зборів кредиторів на якому, арбітражному керуючому надати розгорнутий звіт реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника, з запитами до відповідних державних органів та відповідей від них, наданням декларацій про майновий стан боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" голосує проти схвалення плану реструктуризації в наданій до повідомлення редакції, голосує проти звернення до суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів та голосує проти закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Кредитор вказує, що жодних відомостей щодо витрат боржника та аргументації, з приводу чому ним буде виділятись саме 200,00 грн щомісячно на погашення вимог кредиторів в плані реструктуризації не зазначено. До того ж, планом реструктуризації не зазначено в яких саме частинах у відповідності до кредиторських вимог задоволених судом, буде здійснено розподілення грошових коштів, що буде виділятись боржником на погашення вимог кредиторів.
У наданому плані реструктуризації відсутні фактичної аргументації суми погашень, що свідчить про формальність розробленого плану реструктуризації та існування у боржника єдиної мети - списання боргів у процедурі погашення. Запропоновані умови плану розроблені виключно з метою спонукання кредиторів їх відхилити і створити формальні підстави для переходу до наступної процедури, що не відповідає добросовісності, справедливості, інтересам кредиторів у цій справі (правомірним очікуванням кредиторів), загальним стандартам поведінки.
Відповідно до проекту плану реструктуризації, що наданий боржником при подачі заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність, на задоволення вимог кредиторів планувалось виділяти по 500,00 грн в місяць при доході 25 035,25 грн, тобто без змін в майновому становищі боржника, не надаючи жодних пояснень що до витрат боржника на задоволення побутових потреб суму було зменшено до 200,00 грн в місяць.
Також кредитор просить боржника надати пояснення щодо сум грошових коштів, що будуть виділятись на оплату послуг арбітражного керуючого у відповідності до договору на виконання повноважень арбітражного керуючого від 20 червня 2025 року, оскільки сума таких витрат не відображена в наданому плані реструктуризації боргів боржника.
Інший кредитор - АТ КБ "ПриватБанк", ознайомившись із повідомленням керуючого реструктуризацією від 29.09.2025 року №02-01/918/605/25P/39 та проектом плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , висловив свої пояснення та заперечення з огляду на наступне.
Запропонований боржником проект плану реструктуризації, на переконання кредитора, не спрямований на реальне відновлення платоспроможності та максимальне задоволення вимог кредиторів, а натомість містить очевидні ознаки недобросовісності та зловживання правом з боку боржника.
Вказує, що згідно з розділами 4 та 5 проекту плану реструктуризації, щомісячний дохід боржника у вигляді грошового забезпечення становить 25 035,25 грн. Сума, яка щомісячно виділятиметься на погашення вимог кредиторів, складає лише 200,00 грн. Сума, яка залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, складає 24 535,25 грн.
Таким чином, боржник пропонує спрямовувати на погашення визнаних судом боргів, загальною сумою 277 957,26 грн, менше 0,8% свого офіційного та стабільного доходу.
Сума, яку боржник планує залишати собі, більш ніж у 122 рази перевищує суму, яку він планує сплачувати кредиторам. Такі умови є відверто несправедливими, порушують баланс інтересів боржника та кредиторів і свідчать не про намагання розрахуватися з боргами, а про бажання створити видимість такого намагання.
Проект плану реструктуризації розрахований на 60 місяців. За цей період боржник планує сплатити кредиторам 12 000 грн.
Ця сума становитиме лише 4,3% від загального розміру визнаних вимог кредиторів. Іншу частину боргу, тобто понад 95%, Боржник прямо пропонує простити (списати).
Метою процедури реструктуризації є створення умов для погашення боргів, а не їх майже повне списання за наявності стабільного доходу, який дозволяє здійснювати погашення у значно більшому розмірі.
Кредитор вказує, що боржник не має жодного майна, яке підлягає реалізації. Єдиним джерелом погашення боргу є його дохід. Свідоме заниження суми щомісячних виплат до економічно необґрунтованого мінімуму (200 грн) робить проект плану завідомо неприйнятним для будь-якого добросовісного кредитора. Такий проект плану розроблено з єдиною метою - отримати відмову зборів кредиторів у його схваленні. Це, у свою чергу, дозволить боржнику клопотати перед судом про перехід до наступної процедури - погашення боргів. Враховуючи відсутність у боржника ліквідного майна, процедура погашення боргів завершиться без задоволення вимог кредиторів, що в результаті призведе до списання (прощення) всієї заборгованості.
Така поведінка є класичним прикладом зловживання процесуальними правами. Зважаючи на викладене, АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що запропонований боржником проект плану реструктуризації боргів є недобросовісним, економічно необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси кредиторів.
У зв'язку з наведеним АТ КБ "ПриватБанк" проголосовано наступним чином:
1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника: АТ КБ "ПриватБанк" голосує за прийняття до відома;
2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника: АТ КБ "ПриватБанк" голосує за прийняття до відома;
3. Прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність: АТ КБ "ПриватБанк" голосує за закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з недобросовісністю боржника.
Підсумовуючи наведене суд констатує, що кредиторами не прийняте рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а натомість прийняте рішення є по суті відхиленням плану реструктуризації боргів боржника. Окрім цього кредитори висловили думку про недобросовісність боржника та більшістю голосів проголосували за закриття провадження у справі про неплатоспроможність саме у зв'язку з недобросовісністю боржника.
За результатами розгляду справи суд установив, що боржник у проекті плану реструктуризації (направлений кредиторам 29.09.2025) стверджує, що у нього наявне джерело отримання доходів в якості грошової винагороди, яку він отримує як солдат у військовій частині, щомісячний розмір якої становить 25 035,25 грн. Інші доходи, які боржник очікує отримати протягом процедури реструктуризації боргів відсутні.
Разом з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів (відповідь на запит суду від № 1980215 від 06.11.2025), у 2025 році боржнику нараховано та виплачено наступні суми доходів: у січні - 9 884,7 грн; у лютому - 28 906,47 грн; у березні - 25 035,50 грн; у квітні - 25 035,50 грн; у травні - 25 035,50 грн; у червні - 65 836,71 грн; у липні - 55 168,73 грн; у серпні - 55 168,73 грн; у вересні - 46 459,05 грн.
Таким чином доходи отримані боржником у червні - вересні 2025 року вищі за зазначений ним щомісячний розмір (25 035,25 грн).
А проте боржник не повідомив суд, арбітражного керуючого та кредиторів про реальний розмір своїх доходів за червень-вересень 2025 року.
Більше того, план реструктуризації боргів боржника поданий на затвердження зборам кредиторів направлено кредиторам у вересні 2025 року, на той час боржник вочевидь не міг не знати про невідповідність його щомісячних доходів вказаній ним у плані реструктуризації боргів сумі (25 035,25 грн).
Також боржник подав суду уточнені декларації про майновий стан боржника, зокрема декларацію за 2025 рік. Вказану декларацію датовано 21.07.2025 року, однак декларація не містить уточнених даних щодо отриманих боржником доходів за червень 2025 року.
Окрім цього боржник направив арбітражному керуючому свої пояснення, з інформацією про доходи та витрати боржника та їх аргументацію, що датовані 16 жовтня 2025 року. Однак у вказаних поясненнях також відсутня інформація щодо дійсного розміру доходів нарахованих та сплачених боржнику у червні-вересні 2025 року. Натомість боржник у своїх поясненнях продовжує стверджувати, що його щомісячний дохід становить 25 035,25 грн.
Боржник подав суду заяву про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, яка датована 10 листопада 2025 року, у якій боржник і далі продовжував стверджувати про щомісячний дохід у розмірі 25 035,25 грн.
Такі дії боржника суперечать нормам пункту 4 частини 2 статті 124 КУзПБ, що передбачає зазначення у плані реструктуризації боргів боржника інформації про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів.
Суд з'ясував, що у плані реструктуризації боргів боржника відсутня аргументація щодо запропонованої боржником суми, яка щомісячно виділятиметься боржником для погашення вимог кредиторів без залучених коштів у розмірі 200,00 грн. Також у плані реструктуризації не зазначено у яких пропорціях розподілятимуться кошти виділені боржником на погашення боргу між кредиторами. Окрім цього, як видно з декларації боржника за 2025 рік, ним вказано, що його доходи за 2025 рік становили 88 862,00 грн. Таку ж суму вказано у декларації за 2025 рік як витрати на побутові потреби у 2025 році. Тобто розмір витрат на побутові потреби, за твердженням боржника дорівнює його доходам. За таких обставин є незрозумілими джерела за рахунок яких боржник має намір погашати вимоги кредиторів.
Як слушно зауважували кредитори у цій справі, залишаються також незрозумілими джерела оплати послуг арбітражного керуючого, що мають здійснюватися за рахунок боржника.
Так, за договором на виконання повноважень арбітражного керуючого від 20.06.2025 року укладеним боржником та арбітражним керуючим Драгун І.І. передбачено обов'язок боржника сплатити арбітражному керуючому грошову винагороду у обсязі п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених Законом України "Про державний бюджет" станом на 1 січня поточного року (п.4 договору), що сукупно становить 45 420,00 грн (3 028*15). Натомість у декларації про майновий стан боржника за 2025 рік, також зазначено наступне: дохід боржника за 2025 рік становить 88 862,00 грн, витрати боржника на побутові потреби за 2025 рік, становлять 88 862,00 грн. Пояснення, щодо сум грошових коштів, що будуть виділятись на оплату послуг арбітражного керуючого відповідно до договору на виконання повноважень арбітражного керуючого від 20 червня 2025 боржник не надав. Разом з тим, сума таких витрат не відображена в наданому плані реструктуризації боргів боржника.
Окрім цього, суд з'ясував, що у деклараціях про майновий стан за 2022, 2023, 2024 роки боржник вказує про наявність доходів у однаковому розмірі за кожен вказаний рік: 72 000,00 грн, однак не наводить джерело таких доходів, обмежившись посиланням на "тимчасові підробітки". На думку суду такі відомості боржника є сумнівними (однакова сума доходу за кожен з трьох років, не зазначено джерело доходу).
Посилаючись на те, що боржник внаслідок ряду життєвих обставин опинився у скрутному матеріальному становищі, він однак не надав пояснень щодо долі коштів отриманих від кредиторів. По суті, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та у проекті плану реструктуризації боргів боржник лише констатує невиконання зі свого боку кредитних зобов'язань перед кредиторами, однак не наводить жодних обґрунтувань та пояснень щодо реальних обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника, що на думку суду не можна вважати розкриттям таких обставин.
А проте, відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 124 КузПБ, у плані реструктуризації боргів боржника обов'язково зазначаються обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника.
Із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник долучив проект плану реструктуризації, у якому на задоволення вимог кредиторів планувалось виділяти по 500,00 грн в місяць при доході 25 035,25 грн. Однак, не надаючи жодних пояснень щодо витрат боржника на задоволення побутових чи інших потреб, у плані реструктуризації поданому кредиторам на затвердження, суму на задоволення вимог кредиторів було зменшено до 200,00 грн в місяць. Такі дії боржника не можна вважати добросовісними.
Також, стверджуючи про щомісячні витрати на оренду житла у розмірі 5 000 грн, боржник натомість не надав відповідного договору та інших доказів, що підтверджують такі витрати.
Суд ураховує, що у постанові судової палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, зазначено, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КУзПБ пов'язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, а виявлення недобросовісної поведінки - є підставою саме до закриття провадження в справі про банкрутство, а не переходу до процедури погашення боргів.
Суд вважає поданий боржником план реструктуризації боргів формальним, поданим задля формального дотримання процедури у справі про неплатоспроможність, без реального бажання досягнути компромісу з кредиторами, а натомість з метою наступного переходу у процедуру погашення боргів задля очищення боржника від боргів нехтуючи інтересами кредиторів. Запропоновані умови плану розроблені, на думку суду, виключно з метою спонукання кредиторів їх відхилити і створити формальні підстави для переходу до наступної процедури, що не відповідає добросовісності, справедливості, інтересам кредиторів у цій справі (правомірним очікуванням кредиторів), загальним стандартам поведінки.
Надаючи такий висновок суд опирається на правову позицію Верховного суду викладену постанові від 29.08.2024 року по справі № 918/806/21:
"72. Формальний підхід та вільне трактування норм матеріального права у цьому випадку є неприпустимим, адже, насамперед, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності, а не формальний перехід до процедур, за результатами яких усі борги боржника будуть погашені, в чому, звісно, зацікавлений лише боржник.
74. Отже, встановивши обставини ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо його майна, доходів та витрат, відсутність намірів боржниці досягнути компромісу з кредиторами і як наслідок відсутність погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 КУзПБ".
У постанові від 23.05.2023 року у справі №910/5369/21 Верховний Суд вказав, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Також у вказаній постанові Верховний Суд зауважив, що у справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд зауважує, що при вирішенні питання наступної процедури мають бути враховані вчинені дії учасниками процедури на виконання її завдань (в тому числі мають бути з'ясовані причини не подання на затвердження господарського суду плану реструктуризації), мають бути враховані правомірні/легітимні очікування учасників справи. Отже, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №910/8306/20).
Стаття 6 КУзПБ визначає перелік судових процедур, які застосовуються щодо боржника. Згідно з частиною другою названої статті до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Отже, реструктуризація боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (правові висновки Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї, приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї, якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого: ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки (постанова Верховного Суду від 21 січня 2025 року cправа №904/3867/23).
Частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Розкриваючи питання процесуальних запобіжників для недобросовісних боржників судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 також зауважила, що Кодекс України з процедур банкрутства містить цілий ряд процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч.7 ст.123 КУзПБ, тому з власної ініціативи зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності). Тож, на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Аналогічний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.
Колегія суддів суду касаційної інстанції зважаючи на те, що відсутність процесуальних обмежень щодо реалізації приписів статті 123 КУзПБ на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечує невідворотність такого наслідку, як закриття провадження у справі у випадку очевидно недобросовісних дій боржника, погоджується з висновком, який викладений в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції про те, що наявні підстави для задоволення заяви про закриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 27 листопада 2024 року cправа №922/493/21).
Отже здійснюючи у справі про неплатоспроможність судовий контроль суд повинен оцінювати добросовісність боржника.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Таким чином, боржник як особа яка ініціює провадження у справі про власну неплатоспроможність повинна дотримуватися відповідних стандартів щодо взаємодії із судом та кредиторами, що ґрунтується на добросовісності, чесності, відкритості. Дії боржника не повинні мати ознак ухилення від таких стандартів поведінки боржника у процедурі неплатоспроможності.
Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17 зроблено наступний висновок: "з конструкції частини третьої статті 12 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом".
Підсумовуючи наведене суд робить висновок про наявність правових підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі частини 7 статті 123 КУзПБ, пункту 2 частини 8 статті 123 КУзПБ та статті 126 КУзПБ.
Згідно з правилами частини 7 статті 123 КУзПБ, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 123 КУзПБ, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд за власною ініціативою може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржників спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Аналогічні висновки відображені у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №902/1106/21.
КУзПБ встановлює щодо боржника - фізичної особи спеціальні вимоги до його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами щодо погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії із судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
У пояснювальній записці до проекту КУзПБ йшлося про те, що "система врегулювання проблем заборгованості громадян - фізичних осіб, не зайнятих у підприємництві, в усьому світі спрямована на забезпечення надання допомоги чесним, але невдалим боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а в разі неможливості у майбутньому погасити борги, заслужити їх списання. З іншого боку, важливу увагу у проекті приділено можливим випадкам шахрайства та недобросовісного використання системи. Для цього у документі передбачено кілька тестів на добросовісність: на вході в систему, у самому процесі розгляду справи та щодо наслідків визнання особи банкрутом.".
На думку суду боржник у цій справі не був відкритим, чесним та добросовісним. Боржник ініціював провадження про власну неплатоспроможність, а згодом наполягав на визнанні банкрутом та процедурі погашення боргів маючи намір звільнитися від боргів, але прагнучи водночас не зазнавати негативних майнових наслідків.
Такий боржник не заслуговує на позитивні наслідки та переваги процедур неплатоспроможності передбачених КУзПБ. А тому суд робить висновок про необхідність закриття провадження у цій справі.
Закриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачає низку негативних наслідків, які будуть покладені саме на того учасника справи, поведінка якого не відповідає стандартам добросовісності.
На даний час є усталеною судова практика, зокрема позиція Верховного Суду, згідно з якою у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, в тому числі у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності. Здійснюючи свої права, серед іншого - право ініціювати таке провадження, особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Такий підхід часто використовується Верховним Судом. Так, вказана правова позиція знайшла своє відображення, для прикладу, у постанові Верховного Суду від 6 грудня 2023 року у справі №916/3139/22, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі №911/2308/23 та інших.
Таким чином, з метою повного та всебічного дослідження інформація у декларації про майновий стан боржника у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи повинна бути повною, достовірною та обґрунтованою, оскільки закриття судом провадження у справі на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ може призвести до негативного наслідку у вигляді обмеження господарського суду протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, на відкриття провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті. Проявом принципу процесуальної доброї совісті є те, що особа (зокрема, позивач) навряд чи може висувати твердження несумісні з тією позицією, яка зайнята нею в судовому процесі, що вже відбувся. Принцип процесуальної доброї совісті навряд чи має толерувати непостійність учасників процесу, а навпаки покликаний забезпечити послідовну поведінку учасників спору. Адже суд не є місцем для "безцеремонної процесуальної гри". Правопорядок не може допускати ситуації, за яких особа наполягає в різних судових процесах на правдивості протилежних одне одному тверджень задля просування власних інтересів (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 30.05.2024 у справі №229/7156/19, від 22.01.2025 у справі №757/22295/17-ц, постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2024 у справі №532/1550/23).
Висновок суду
Суд констатував порушення боржником принципу добросовісності, оскільки звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник приховав обставини цільового використання коштів, які становили заборгованість, долучивши до матеріалів заяви формальний план реструктуризації, пропонуючи виділити на погашення заборгованості лише незначний розмір власного доходу у сумі 500,00 грн.
Згодом боржник запропонував кредиторам інший план реструктуризації, який передбачав щомісячне виділення на погашення заборгованості лише 200,00 грн протягом 5 років при середньому доході 25 035,25 грн, однак надавши недостовірні відомості про такий дохід на час направлення плану кредиторам. Загальна сума погашення заборгованості за запропонованим планом становить 12 000,00 (200*12*5) за п'ять років при загальній заборгованості в розмірі 287 646,86 грн, що становить лише близько 4% боргу. А тому суд робить висновок, що запропонований план реструктуризації ігнорує мету і завдання процедури реструктуризації боргів, що знаходить своє відображення у поданні такої редакції плану, який завідомо буде відхилено кредиторами, та створенні формальних підстав для переходу в процедуру погашення боргів з метою повного списання заборгованості.
Разом з тим суд також ураховує наявність певних життєвих обставин та проблем, наведених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та інших процесуальних документах, як то: хвороби близьких осіб, отримання поранень в ході бойових дій по захисту суверенітету та територіальної цілісності України, пошкодження майна боржника, неможливість мати інший заробіток у даний час тощо. А проте вказані життєві обставини не можуть бути причиною невиконання вимог закону щодо відновлення платоспроможності боржника на взаємовигідних як для самого боржника так і умовах які вигідні кредиторам, оскільки в іншому випадку будуть порушені їхні права, а відновлення платоспроможності боржника за рахунок кредиторів не відповідає принципам добросовісності, справедливості та розумності.
Водночас, закриття провадження у справі не позбавляє права боржника звернутися до суду повторно, урахувавши надані судом висновки, з поданням до суду проекту плану реструктуризації, який відповідатиме вимогам та стандартам процедур неплатоспроможності, задоволить як потреби боржника, так і не порушить законних прав та інтересів кредиторів.
Як видно з висловлених позицій кредиторів, останні не заперечували проти досягнення можливого компромісу, який ґрунтувався б на взаємних поступках задля досягнення взаємовигідних умов та наслідків, проте заперечили фактичне списання майже всієї заборгованості.
З огляду на вищевказані обставини, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів відмовити, припинити процедуру реструктуризації боргів боржника, припинити мораторій на задоволення вимог кредиторів, припинити повноваження керуючого реструктуризацією, провадження у справі №918/605/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) закрити.
Керуючись статтями 90, 130-133 КУзПБ, статтями 234 та 235 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні заяви про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів відмовити.
2. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника.
3. Припинити мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Драгун Ірину Іванівні (35000, Рівненська область, м.Костопіль, вул.Степанська 113/адреса для листування: 33028. м. Рівне, вул.Соборна 34/14, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №255 від 2 квітня 2013 року).
5. Провадження у справі №918/605/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) закрити.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
повну ухвалу складено 24.11.2025
Суддя Андрій КАЧУР