Справа № 199/15649/25
(3/199/7643/25)
іменем України
24 листопада 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 », який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
- за участі: потерпілої - ОСОБА_3 ,
29.10.2025 о 18:34 годині у м. Дніпро, по вул. Івана Нечуя-Левицького, 73, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Lamberet lvfs-3f», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 ,який був припаркований водійкою ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою SMS-повісткою, яку він отримав 21.11.2025 о 16:50:56 годині, а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпро, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що 29.10.2025 приблизно о 17:04 годині вона припаркувала транспортний засіб марки «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 , на паркувальному майданчику, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул.Каруни, 73. Наступного дня, тобто 30.10.2025, приблизно о 13:00 годині вона прийшла до транспортного засобу та помітила, що автомобіль має ушкодження заднього правого крила, а саме: вм'ятину та пошкодження лакофарбового покриття. Після чого вона звернулась до охоронця паркувального майданчику з вимогою надати записи з камер відеоспостереження. Під час перегляду відеозапису з камер відеоспостереження було встановлено, як транспортний засіб «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Lamberet lvfs-3f», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався бокового інтервалу та скоїв наїзд на її транспортний засіб «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 ,який був припаркований. Наступного дня вона звернулась до УПП в Дніпропетровській області із заявою про факт дорожньо-транспортної пригоди.
Вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 499073 від 31.10.2025, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.10.2025, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій у вказану вище дату сталась дорожньо-транспортна пригода та які завдані транспортному засобу «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 , механічні пошкодження. Разом з тим, відповідно до вказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Lamberet lvfs-3f», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на транспортний засіб «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 ,який був припаркований водійкою ОСОБА_3 .
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, іншого майна.
Відповідно до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вбачається, що 29.10.2025 приблизно о 18:30 годині він, керуючи автомобілем марки «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Lamberet lvfs-3f», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по у м. Дніпро по вул.Каруни, після чого здійснював маневр повороту на паркувальний майданчик, розташований по вул. Енеїди в м. Дніпро. Дорожньо-транспортної пригоди не вчиняв, оскільки на його транспортному засобі відсутні будь-які сліди зіткнення з іншим автомобілем.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення суд вважає, що саме водій ОСОБА_1 , який керуючи автомобілем марки «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Lamberet lvfs-3f», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 ,який був припаркований водійкою ОСОБА_3 , винуватий у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригодита його дії знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, суд зауважує, що механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, викладений водієм ОСОБА_1 в частині того, що він жодної дорожньо-транспортної пригоди не вчиняв, оскільки на його транспортному засобі відсутні будь-які сліди зіткнення з іншим автомобілем, є таким, що не знайшов свого підтвердження, оскільки такі пояснення водія ОСОБА_1 спростовані наданими в судовому засіданні поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , а також схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до яких вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «DAF XF 105.460», державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «Lamberet lvfs-3f», державний номерний знак НОМЕР_2 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 ,який був припаркований водійкою ОСОБА_3 .
Разом з тим, суд констатує, що своїм підписом у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 підтвердив свою згоду зі складеною схемою, а також з переліком пошкоджень транспортного засобу марки «Lexus IS200», державний номерний знак НОМЕР_3 , отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
Суд вважає правильною кваліфікацію даного правопорушення, визначену інспектором поліції за ст. 124 КУпАП, оскільки за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди було складено адміністративний протокол лише на водія ОСОБА_1 .
Додаткових об'єктивних даних, які свідчили про порушення норм КУпАП іншими особами, а також відповідних додаткових доказів водієм ОСОБА_1 , не наведено і суду не надано.
Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того суд звертає увагу, що дії працівників поліції станом на день розгляду справи в суді, водієм ОСОБА_1 не оскаржувались. Тобто суд приходить до висновку, що дії працівників поліції були законними та правомірними.
Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушникаОСОБА_1 , який будучі належним чином попередженим про дату та час розгляду справи до суду не з'явився, відповідно до письмових пояснень, наданих працівникам поліції свою провину фактично не визнав, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП саме у виді штрафу.
Окрім того, суд зазначає, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, кожен несе індивідуальну відповідальність за те, щоб рух був безпечним.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати й те, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
24.11.2025