65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"24" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4154/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
розглянувши заяву (вх. № 2-1811/25 від 20.11.2025) Фермерського господарства “Албис»
у справі № 916/4154/25
за позовом: Фермерського господарства “Албис» (66101, Одеська обл., місто Балта(пн), вул. Ломоносова, буд. 162)
до відповідача: Балтської міської ради Одеської області (66101, Одеська обл., місто Балта(пн), вул. Любомирська, буд. 193)
про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 06.11.2018 № 279 укладеною
Фермерське господарство “Албис» звернулося із позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 12.10.2025 (вх. № 4272/25 від 13.10.2025), в якій просить визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 06.11.2018 № 279 укладеною в редакції, зазначеній у позовній заяві; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Фермерське господарство “Албис» звернулося із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 19.11.2025 (вх. № 2-1811/25 від 20.11.2025), в якій просить вжити заходів забезпечення позову у справі № 916/4154/25, а саме:
- заборонити Балтській міській раді Одеської області до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/4154/25 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 площею 20,6174 га, розташованою за адресою: Одеська область, Подільський район, 1.2;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/4154/25 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 площею 20,6174 га, розташованої за адресою: Одеська область, Подільський район.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає про існування у позивача об'єктивних та підтверджених підстав побоюватись, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову Балтська міська рада Одеської області продовжить вчиняти дії, спрямовані на фактичне позбавлення Фермерського господарства “Албис» права користування спірною земельною ділянкою.
Зазначає про отримання від відповідача листа № 04-25/2396 від 17.11.2025 з вимогою звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 площею 20,6174 га, розташовану за адресою: Одеська область, Подільський район, що прямо свідчить про реальний намір органу місцевого самоврядування припинити користування цією ділянкою в односторонньому порядку, не чекаючи рішення суду. Вважає, що такі дії створюють реальну загрозу передачі спірної земельної ділянки іншим фізичним або юридичним особам, виставлення її на земельні торги, поділу, зміни кадастрового номера чи іншим чином зміни її правового статусу. У разі вчинення таких дій до ухвалення рішення суду, навіть позитивне судове рішення буде неможливо виконати, оскільки предмет спору - земельна ділянка буде фактично виведений із володіння позивача та може бути переданий третім особам. Саме така загроза й обумовлює необхідність застосування заходів забезпечення позову, щоб зберегти існуючий фактичний та правовий стан до винесення рішення по суті, а також забезпечити можливість реального та ефективного виконання майбутнього рішення суду. Вказує, що без застосування заходів забезпечення позову існує пряма і реальна небезпека, що Балтська міська рада здійснить дії, які унеможливлять поновлення договору оренди та зроблять виконання судового рішення фактично неможливим.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п'ятій, шостій та сьомій статті 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами Господарського процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення/дії, передбачених законом (чи визначених на його основі судом) найбільш оптимальний у правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Такі правові висновки Верховного Суду викладено в постановах, зокрема, від 24.10.2022 у справі № 916/950/22, від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття або відмова у застосуванні знаходяться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання судового рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність (співмірність) заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 28.07.2021 у справі №914/2072/20 зазначалося, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
При цьому у постанові від 11.06.2025 у справі №907/82/25 Верховний Суд вказав, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
В такий спосіб у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд на підставі поданих заявником доказів має встановити наявність/відсутність обставин того, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 916/2364/20.
Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 та 4 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Верховний Суд України неодноразово зазначав, що заборона вчинення реєстраційних дій є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Такий спосіб забезпечення позову стосується заборони вчинення конкретної дії, прямо пов'язаної з предметом позову, а тому в такому випадку не застосовується заборона, встановлена пунктом 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.01.2022 у справі № 927/461/21, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20, від 23.06.2021 у справі № 920/26/21, від 10.09.2021 у справі № 910/18567/20, від 22.10.2021 у справі № 922/1659/21, від 19.11.2021 у справі № 916/2009/21, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.
Водночас, заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
Ч. 1 ст. 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору, якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
З урахуванням вимог, передбачених ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Предметом позову, з яким звернувся позивач до господарського суду є вимога немайнового характеру про визнання додаткової угоди до договору оренди землі від 06.11.2018 № 279 укладеною.
Підставою позову є наявність, визначених ч. 5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі» підстав для поновлення спірного договору оренди землі, зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, яка відповідно до ч. 8 ст. 33 Закону України “Про оренду землі» мала бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк.
Як вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, земельна ділянка, що перебуває в оренді ФГ «АЛБИС» за договором № 279 від 06.11.2018 кадастровий номер 5120683800:01:001:0429 площею 20, 6174 га належить на праві власності територіальній громаді, Орган державної влади, Балтська міська рада Одеської області, код ЄДРПОУ: 04056954.
Балтська міська рада листом № 04-25/2396 від 17.11.2025 повідомила Фермерське господарство “Албис» про закінчення терміну дії договору оренди землі № 279 від 06.11.2018 на земельну ділянку з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 загальною площею 20, 6174 га; заперечення у поновленні на новий строк договору землі № 279 від 06.11.2018; звільнення Фермерським господарством “Албис» земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 та повернення Балтській міській раді Одеської області.
Таким чином, суд зазначає, що у випадку вчинення будь-яких дій щодо спірної земельної ділянки та невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав та відповідачу, вчиняти будь-які реєстраційні дії або проводити зміни в інший спосіб у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки спрямоване виключно на збереження існуючого становища предмету спору до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.
При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору.
Вказані заходи забезпечення позову безпосередньо пов'язані із предметом розгляду по даній справі, є співмірними і адекватними, оскільки вони не виходять за межі спору.
Суд вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову в даному випадку виступає запорукою виконання рішення суду в разі ухвалення його на користь позивача, а тому, вимоги про забезпечення позову є співмірними позовним вимогам.
З огляду на вищевикладене дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідачу певні дії та іншим особам будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково у відповідності до ст. 145 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 136 - 138, ст. ст. 140, 143, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх. № 2-1811/25 від 20.11.2025) Фермерського господарства “Албис» про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Балтській міській раді Одеської області (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Любомирська, буд. 193; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056954) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/4154/25 вчиняти будь-які дії щодо розпорядження, зміни цільового призначення, зміни конфігурації, межі, склад угідь, кадастрових номерів, здійснювати поділ чи об'єднання, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі продаж на земельних торгах (аукціоні), інші дії, які можуть стати перешкодою для користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 площею 20,6174 га, розташована за адресою: Одеська область, Подільський район, 1.2;
- заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/4154/25 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 5120683800:01:001:0429 площею 20,6174 га, розташована за адресою: Одеська область, Подільський район.
Стягувачем за цією ухвалою є: Фермерське господарство “Албис» (66101, Одеська обл., місто Балта(пн), вул. Ломоносова, буд. 162; ідентифікаційний код юридичної особи: 39661119).
Боржником за цією ухвалою є: Балтська міська рада Одеської області (66101, Одеська обл., м. Балта, вул. Любомирська, буд. 193; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056954).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала набирає законної сили 24 листопада 2025 року з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя Мусієнко Оксана Олегівна