65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2440/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» /вх.№2-1596/25 від 09.10.2025/ про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2440/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» /ЄДРПОУ 01295813, адреса - 65114, Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В/
до відповідача: Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» /ЄДРПОУ 00206539, адреса - 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3/
про стягнення 973 513,44 грн
за участі представників сторін:
від позивача: адвокат Молодецький Р.А. за ордером;
від відповідача: Сімоненко І.О. в порядку самопредставництва юридичної особи
Товариство з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх.№2498/25 від 23.06.2025/ до Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод», в якій позивач просить про стягнення з відповідача коштів у сумі 973 513,44 грн, з яких: 3% річних - 158 990,77 грн та інфляційні нарахування на суму заборгованості - 814 522,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки товарів №11/ВГЕ від 12.04.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 визначено суддю Степанову Л.В.
Ухвалою суду від 26.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2440/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.07.2025 на 11:30.
В підготовчому засіданні 15.07.2025 було оголошено перерву до 05.08.2025 на 10:40.
У зв'язку з перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 04.08.2025 підготовче засідання 05.08.2025 не відбулося. Ухвалою від 11.08.2025 підготовче засідання призначено на 09.09.2025.
В підготовчому судовому засіданні 09.09.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2025 на 11:20.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» до Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» про стягнення 973 513,44 грн задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» 158 990,77 грн 3% річних та 814 522,67 грн інфляційних нарахувань за період 12.06.2024 - 16.06.2025, 11 682,16 грн судового збору.
Повне рішення складено 15.10.2025.
При цьому 09.10.2025 судом від Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» отримано заяву про ухвалення додаткового рішення /вх.№2-1596/25 від 09.10.2025/, в якій позивач просить прийняти у справі додаткове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 205,40 грн.
Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що 07.10.2025 у справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Концерн «Ксімекс» задоволені в повному обсязі. При цьому між позивачем та АО «Франклін Сайрос» було узгоджено Доручення №7 від 16.06.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №1-01/01/21а від 01.01.2021. За погодженими у вказаному Дорученні №7 умовами вартість послуг (гонорар) адвокатів АО «Франклін Сайрос» у даній справі є фіксованим і складає 3% від ціни позову. Про зазначений розмір витрат на правничу допомогу було зазначено в позовній заяві та і відповідно порахована сума 29 205,40 грн, розрахована як 3% від ціни позову. Зазначена сума підтверджується і підписаним позивачем та Адвокатським об'єднанням Актом від 08.10.2025 щодо надання правничої допомоги з деталізацією наданих послуг.
Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» за вх.№2-1596/25 від 09.10.2025 про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2440/25 до розгляду та призначено розгляд заяви на 18.11.2025 на 11:40.
Розпорядженням Керівника апарату суду від 23.10.2025 №261 відповідно до ст. 15 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», п. 9 ст. 32 ГПК України, у зв'язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 21.10.2025 №2163/0/15-25 “Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку», на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, з метою дотримання строків, визначених ГПК України, відповідно до п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про ухвалення додаткового рішення за вх.№2-1596/25 від 09.10.2025 по справі №916/2440/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 визначено суддю Петренко Н.Д.
Ухвалою суду від 27.10.2025 суддею Петренко Н.Д. прийнято до провадження заяву /вх.№2-1596/25 від 09.10.2025/ про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2440/25 та призначено судове засідання на "18" листопада 2025 р. на 11:40.
18.11.2025 від АТ «Одеський припортовий завод» судом отримано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги /вх.№36675/25 від 18.11.2025/, в якому відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/2440/25, виходячи із загальних засад господарського законодавства, принципів справедливості і критеріїв такого відшкодування, та враховуючи не складність і тотожність справи встановити винагороду за надання правової (правничої) допомоги, що підлягає стягненню з АТ «ОПЗ» в розмірі 0,5% від задоволених вимог по справі.
При цьому відповідач звертає увагу на те, що представником позивача щорічно подаються тотожні позовні заяви щодо стягнення з АТ «ОПЗ» 3% річних та інфляційних за неналежне виконання умов Договору поставки № 11/ВГЕ від 12.04.2021 року і кожного разу відсоток за надані адвокатські послуги зростає, незважаючи на те, що жодної додаткової дії складання та подання позовів не вимагає.
Відповідач стверджує, що з аналізу Акту про надання правової допомоги можна зробити висновок, що представником позивача підготовлено та подано позовну заяву з додатками та прийнято участь у трьох судових засіданнях, а відповідний перелік дій за Дорученням № 7 від 16.06.2025 викликає сумнів щодо необхідності та розумності. Окрім того, справа №916/2440/25 за своєю правовою природою не є складною, правовідносини, що становлять предмет її розгляду та нормативно-правові акти, що їх регулюють, є типовими і не потребують спеціального вивчення з боку представника позивача. Більш того, позовні вимоги по справі № 916/2440/25 за сталою практикою господарських судів є беззаперечними.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
В судовому засіданні 18.11.2025 представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просить задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала та підтримала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи в частині вимог позивача про розподіл судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи отримання позивачем повного рішення 27.10.2025, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.
За приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з засад господарського судочинства.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Разом з цим, об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що у позовній заяві, вх.№2498/25 від 23.06.2025, позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається із суми 11 682,16 грн сплаченого судового збору та 29 205,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З Доручення №7 від 16.06.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №1-01/01/21а від 01.01.2021 вбачається, що на умовах договору Адвокатське об'єднання «Франклін Сайрос» надає правову допомогу у спорі щодо стягнення на користь клієнта Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн «Ксімекс» інфляційних нарахувань та 3% річних на суму боргу за договором поставки №11/ВГЕ від 12.04.2021, укладеними з АТ «Одеський припортовий завод». Правнича допомога, що надається за цим дорученням включає наступні дії:
1.1. Аналіз документів щодо підстав та обґрунтованості вимог клієнта у відповідності до положень чинного законодавства;
1.2. Підготовка правової та процесуальної позиції та викладення її у тексті позовної заяви та/або інших процесуальних документах адресованих суду;
1.3. Подання до компетентного суду позовної заяви або декількох заяв з відповідним розрахунком суми інфляційних нарахувань та 3 % річних за договором поставки;
1.4. Представництво інтересів клієнта в суді, зокрема, комунікація з судом через підсистему «Електронний суд» та безпосередньо у суді, у тому числі шляхом участі у судових засіданнях та подання документів.
1.5. Здійснення інших процесуальних дій в інтересах клієнта у разі необхідності.
Пунктом 2 вказаного доручення визначено, що сторони домовились визначити вартість послуг (гонорар Адвокатського об'єднання) за правовою допомогою, визначеною у п. 1 цього Доручення у фіксованій сумі у розмірі 3% від ціни позову.
Судом досліджено Акт про надання правничої допомоги за Дорученням №7 від 16.06.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01-01/01/21а від 01.01.2021, відповідно п. 2 якого в рамках надання правничої допомоги у зазначений у п. 1 Акту термін Адвокатське об'єднання забезпечило підготовку документів для звернення до суду (позовна заява з додатками), а також інших процесуальних документів у справі №916/2440/25. Адвокатом від Адвокатського об'єднання було забезпечено представництво клієнта у судових засіданнях у справі №916/2440/25, що були призначені на 15.07.2025, 05.08.2025, 09.09.2025 та 07.10.2025 та супроводження справи в системі «Електронний суд» в якості представника.
Відповідно до п. 3 Акту вартість послуг (гонорар Адвокатського об'єднання) за цим Актом склала 29 205,40 грн, відповідно до узгодженого розміру фіксованого гонорару згідно Доручення №7 (пункт 2), що дорівнює 3% від ціни позову у справі №916/2440/25.
В п. 5 Акту клієнт підтверджує, що претензії відносно обсягу та якості наданих послуг відсутні.
Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги адвокатом.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 205,40 грн не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України та приймає в цій частині до уваги доводи сторони відповідача, викладені в запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Суд враховує, що час, що витрачений на надання послуг, зазначених у акті не є виправданим та співмірним зі складністю справи та кількості та обсягу процесуальних документів, які подавались до суду, а також з кількістю судових засідань за участі представника позивача.
Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, господарський вважає за належне стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 244, 254-255 ГПК України, суд
1. Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» /вх.№2-1596/25 від 09.10.2025/ про ухвалення додаткового рішення по справі №916/2440/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Одеський припортовий завод» /ЄДРПОУ 00206539, адреса - 65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Заводська, 3/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн “Ксімекс» /ЄДРПОУ 01295813, адреса - 65114, Одеська обл., м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В/ судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. /десять тисяч гривень 00 копійок/.
3. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено 24.11.2025.
Суддя Н.Д. Петренко