79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
12.11.2025 Справа № 914/992/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни - Сніжани Дудяк розглянув матеріали справи
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех», м. Дрогобич, Львівська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів,
предмет позову: стягнення 364 652,83 грн,
підстава позову: завищення вартості придбаного товару,
за участю представників:
позивача: Петрінець Богдан Романович (в режимі відеоконференції),
відповідача: Супрун Олег Олегович,
третьої особи: Волянський Олег Романович, Надрага Світлана Євгенівна,
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області 28.03.2025 надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» про стягнення 364 652,83 грн.
1.2. Ухвалою суду від 02.04.2025 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 15.04.2025 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Західний офіс Держаудитслужби.
1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.4. У судовому засіданні 17.09.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2025, в якому через неявку представників позивача та третьої особи розгляд справи по суті не розпочато і відкладено засідання на 12.11.2025.
1.5. У судовому засіданні 12.11.2025 за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Спір виник у зв'язку із завищенням відповідачем, на переконання позивача, вартості товару у розмірі 364 652,83 грн. Тому позивач вважає, що такі кошти отримані відповідачем безпідставно і підлягають поверненню позивачу.
2.2. Відповідач заперечує позовні вимоги, стверджує, що розрахунок ціни товару здійснено коректно; що застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України при виконанні договору не є допустимим; що акт ревізії не може бути правовою підставою для стягнення коштів, сплачених на виконання умов договору.
2.3. Третя особа підтримує позовні вимоги, стверджує, що в ході ревізії на підставі наданих відповідачем документів розраховано загальну ціну - 5 135 347,17 грн, що на 364 652,83 грн більше від ціни, визначеної в калькуляції.
3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України як покупець і Товариство з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» як продавець 12.09.2023 уклали договір №3/СР/395 про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти.
3.2. Відповідно до договору продавець зобов'язався у 2023 році поставити товар: антидронний мобільний п'ятидіапазонний переносний комплекс спрямованого та купольного захисту «PIRANHA-5HAD-R» 4 шт, додатковий АКБ до антидронного мобільного переносного комплексу «PIRANHA-5HAD-R».
3.3. Специфікацією про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти підтверджено описаний перелік товару.
3.4. Ціна договору - 2 374 293,40 грн без ПДВ (п. 3.1 договору).
3.5. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, із письмовим повідомленням та узгодженням (п. 3.2 договору).
3.6. Сума договору планова, бюджетні зобов'язання виникають в межах кошторисних призначень на 2023 рік по загальному фонду та в межах фактичних надходжень по спеціальному фонду (п. 3.3 договору).
3.7. Сторони узгодили порядок оплат: оплата здійснюється замовником після пред'явлення накладної на оплату товару (п. 4.1 договору), до накладної та рахунка може додаватися акт приймання - передачі товарів, специфікація та інші документи (п. 4.2).
3.8. Позивач сплатив відповідачу 2 374 293,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3365 від 19.09.2023.
3.9. Крім цього, 12.09.2023 сторони уклали ще один договір про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти - № 4/СР/396 стосовно товару: система постановки радіозавад - 1 шт, система виявлення дронів - 1 шт, який мав бути поставлений у 2023 році.
3.10. Відповідно до п. 3.1 цього договору ціна становить 5 500 000,00 грн без ПДВ.
3.11. Додатками до цього договору є Специфікація про закупівлю товарів за державні кошти: система постановки радіозавад - 1 шт, вартістю 3 300 000,00 грн, система виявлення дронів - 1 шт, вартістю 2 200 000,00 грн; Калькуляція ціни товару на суму 5 500 000,00 грн.
3.12. Відповідач листом від 30.08.2023 висловив гарантію, що антидронний мобільний п'ятидіапазонний переносний комплекс спрямованого та купольного захисту «PIRANHA-5HAD-R» розроблено та вироблено підприємством на власному виробництві та згідно зі своїми конструктивними особливостями та комплектації, аналогів на території України не має. Аналогічні гарантії висловлено відповідачем у листі від 31.08.2023.
3.13. Відповідно до інформаційних довідок по чотирьох видах продукції встановлено прибутковість продажу в розмірі 6 %.
3.14. Відповідно до Калькуляції ціни товару до договору № 4/СР/396вартість виробу в сумі 5 500 000,00 грн визначена з урахуванням таких складових:
- Матеріали та комплектуючі - 1 845 000,00 грн
- Заробітна плата - 652 500,00 грн,
- ЄСВ - 143 550,00 грн,
- Виробничі витрати - 401 500,00 грн,
- Товари - 1 848 000,00 грн,
- Адміністративні витрати - 298 130,00 грн,
- Прибуток - 311 320,00 грн (становить 6 % від собівартості товару 5 188 680,00 грн).
3.15. Позивач сплатив відповідачу 3 300 000,00 грн 07.12.2023 і 2 200 000,00 грн 19.10.2023.
3.16. Західний офіс Держаудитслужби провів ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 за період 01.01.2022 - 31.12.2023, за результатами чого складено акт від 27.06.2024. Зроблено висновки, що Військовою частиною НОМЕР_1 зайво використані бюджетні кошти на оплату завищеної вартості товару в сумі 364 652,83 грн, чим завдано шкоди Військовій частині на вказану суму.
3.17. Вказаний акт ревізії підписано зі сторони позивача із застереженнями, «які будуть надіслані у встановлені строки».
3.18. Західний офіс Держаудитслужби звертався до відповідача про отримання інформації щодо реалізації товару військовим частинам НОМЕР_1 , 3002, про надання фінансової звітності товариства за 2022 - 2023 роки, про надання зареєстрованих податкових накладних на реалізований військовим частинам товар, зазначення стану розрахунків станом на 01.01.2022, 01.01.2023 та 31.12.2023.
3.19. Відповідач відповів листами від 01.07.2024 про те, що собівартість виготовленої продукції для військової частини НОМЕР_1 по договору № 4/СР/396 на суму 5 500 000,00 грн становить 4 444 000,00 грн і 4 649 058,43 грн. Стосовно таких розбіжностей відповідач листом від 01.07.2024 надав Західному офісу Держаудитслужби пояснення: у зв'язку з тривалим відключенням електроенергії та стислими строками надання відповіді були використані не зовсім коректні дані, перша інформація надана без врахування витратної частини, а саме бухгалтерських рахунків 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «затрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», 90 «Собівартість». Просив врахувати для перевірки останній варіант документів (фактична калькуляція, витратні рахунки, пояснення), які додані до цього листа.
3.20. Позивач звернувся до відповідача із претензією від 20.08.2024 про повернення 364 562,83 грн, розглянувши яку, 06.09.2024 відповідач скористався правом на ознайомлення з актом ревізії і листом від 25.10.2024 повідомив позивача, що не погоджується із розрахунком собівартості виготовленої продукції по договору 396 та не вбачає підстав для повернення грошових коштів, оскільки відсутні порушення п. 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Кабінетом Міністрів України 11.11.2022.
3.21. Листом від 24.12.2024 позивач звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про вжиття заходів з метою усунення порушення, оскільки відповідач відмовився виконувати претензію позивача.
3.22. Прокуратура листом від 27.01.2025 відповіла позивачу, що відсутні підстави для вжиття заходів представницького характеру. Водночас повідомила, що при визначенні собівартості товарів важливим є те, чи займається підприємство - постачальник купівлею та продажем товарів без їх виробництва, чи самостійно здійснює виготовлення продукції.
3.23. За замовленням відповідача Київська незалежна судово - експертна установа 19.06.2025 склала висновок експерта за результатами проведення економічної експертизи. Відповідно до висновку викладені в акті Західного офісу Держаудитслужби України від 27.06.2024 ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 щодо розміру матеріальної шкоди (збитків) на суму 364 652,83 грн військовій частині НОМЕР_1 з придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» в межах договору про закупівлю товарів (послуг) за державні кошти № 4/СР/396 від 12.09.2023 документально не підтверджуються.
3.24. Такі висновки зроблені після того як експерт встановив, що собівартість товару, що поставлявся, становить 4 242 288,57 грн; прибуток, включений до ціни товару, на суму 1 007 275,73 грн, становить 23,74 % від собівартості товару; сума інших витрат товариства - адміністративних та інших комерційних, включених до ціни товару - 250 435,70 грн.
3.25. Натомість у акті ревізії зроблено висновок, що собівартість виготовлення товару по договору № 396 становить 4 108 277,74 грн, і з урахуванням граничного розміру прибутку, що визначений п. 9 Особливостей № 1275 загальна ціна товару по договору становить 5 135 347, 17 грн, 364 652, 83 грн безпідставно включені до складу собівартості ціни товару інших накладних витрат.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши надані суду докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для задоволення вимог позивача у зв'язку таким.
4.2. Відповідно до обставин справи спірною є вартість товару: система постановки радіозавад - 1 шт, система виявлення дронів - 1 шт, що придбавався позивачем і виготовлявся відповідачем по договору № 4/СР/396 від 12.09.2023 про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти.
4.3. Згідно з доводами позивача, відповідач безпідставно завищив вартість товару, придбаного на підставі договору про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти, зокрема необґрунтованим є включення 364 652, 83 грн до складу собівартості ціни товару інших накладних витрат (адміністративних, фінансових витрат, витрат на збут та інших витрат операційної діяльності).
4.4. Суд наголошує, що спір у справі стосується договірних зобов'язань сторін за договором про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти № 4/СР/396 від 12.09.2023, тому суд не досліджує долучені відповідачем акти прийому - передачі виконаних робіт з організації перевезення відправлень за договором № 712221 від 21.07.2021, рахунки - фактури на оплату послуг з організації перевезень, акт проведення комплексу робіт з оцінки відповідності продукції замовника у лабораторних та польових умовах (договір №05-01 від 05.01.2023), акт приймання - передачі до договору № 01 - 06 постачання програмної продукції від 01.06.2023, та інші докази, долучені відповідачем 11.07.2025, що не підтверджують ціноутворення товару по договору, щодо якого виник спір у справі.
4.5. У п. 7.9. договору № 4/СР/396 від 12.09.2023 про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти сторони зазначили, що при укладенні договору враховують положення постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022.
4.6. Постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 затверджено «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, включно з Особливостями здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (надалі по тексту рішення - Особливості).
4.7. Відповідно до п. 9 вказаних Особливостей в редакції, чинній на час укладення договору (вересень 2023 року), придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. N 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., N 84, ст. 5176), допускається за однієї з таких умов:
- розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
- якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
4.8. Як встановив суд, відповідач листами від 30.08.2023 та 31.08.2023 висловив гарантію, що предмет закупівлі, антидронний мобільний п'ятидіапазонний переносний комплекс спрямованого та купольного захисту «PIRANHA-5HAD-R», розроблено та вироблено підприємством на власному виробництві та згідно зі своїми конструктивними особливостями та комплектації, аналогів на території України не має.
4.9. Отже з урахуванням згаданих вище положень Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, розрахунок ціни договору міг передбачати прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг.
4.10. Сторони договору погодили прибуток на рівні 6 % собівартості товару, із розрахунку 5 188 680, 00 грн * 6 % прибутку (311 320, 00 грн) = 5 500 000, 00 грн ціна реалізації товару без ПДВ.
4.11. У калькуляції ціни товару, що є додатком № 2 до договору про закупівлю товарів за державні сторони визначили, що відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції несе Товариство з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех».
4.12. Суд бере до уваги зауваження позивача та третьої особи щодо безпідставності застосування при калькуляції ціни товару (додаток до договору від 12.09.2023) положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», що втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №736 від 18.07.2023.
4.13. Суд зауважує, що п. 3 Особливостей здійснення оборонних закупівель (Постанова №1275 від 11.11.2022 у редакції, чинній на момент укладення договору) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель» (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), не застосовуються.
4.14. Натомість відповідно до п. 9 згаданих вище Особливостей собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
4.15. На час укладення договору чинним було Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (надалі по тексту рішення - Положення).
4.16. Відповідно до п. 10 вказаного Положення собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
4.17. Відповідно до згаданого Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 № 246, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Національним положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.
4.18. Відповідно до п. 10. Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за N 27/4248 z0027-00.
4.19. Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Національного положення (стандарту) (п. 11 Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси»).
4.20. При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
- нормативних затрат;
- ціни продажу.
4.21. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів (п. 16 Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси»).
4.22. Відповідно до п. 22. Положення бухгалтерського обліку 9 «Запаси» оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
4.23. Відповідно до пояснень третьої особи калькуляцію позивач здійснив з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення договору з врахуванням всіх податків і зборів, загальновиробничих, адміністративних, операційних та інших витрат, пов'язаних з виготовленням товару. Загальна сума витрат товариства по рахунку 26 за 2023 рік становила 33 693 652,09 грн.
4.24. В ході аналізу інформації відображено в оборотно-сальдовій відомості виготовлення товариством однієї системи виявлення дронів, фактичною собівартістю 1 416 666,67 грн, та однієї системи постановки радіозавад, собівартістю 1 342 418,45 грн. Тобто фактична виробнича собівартість товару становила 2 759 085,12 грн (1 342 418,45+1 416 666,67). Третя особа зазначає, що виробнича собівартість товару, яка обліковується на 26 рахунку, уже включає загальновиробничі витрати.
4.25. На переконання відповідача у справі правильний підхід до визначення максимально допустимої ціни мав би враховувати всі складові, передбачені Законом України «Про оборонні закупівлі» та Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.
4.26. Відповідач зазначає, що при здійсненні перевірки Західний офіс Держаудитслужби проігнорував норми Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, а саме п. 17 - 20, що передбачаються включення до розрахунку очікуваної вартості товарів таких витрат виконавця, як витрати, пов'язані з операційною діяльністю, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
4.27. Суд наголошує, що собівартість реалізованих товарів визначається продавцем за договором про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти, котрий є відповідальною особою за здійснення правильності розрахунку, обґрунтованості витрат за статтями калькуляції, визначеної у додатку № 2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти.
4.28. На переконання суду, перевірка правильності калькуляції ціни товару має полягати у перевірці правильності визначених сум калькуляції (додаток № 2 до договору) відповідно до статей калькуляції, що визначені продавцем товару.
4.29. Доведення відповідачем включення до калькуляції ціни товару інших статей витрат, що хоч і передбачені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, однак не включені відповідачем у додаток № 2 до договору про закупівлю товарів, суперечить принципам оборонних закупівель, зокрема принципу ефективності використання коштів та результативності, як визначено у ст. 3 Закону України «Про оборонні закупівлі».
4.30. Суд враховує, що при проведенні ревізії відповідач надсилав на адресу Західного офісу Держаудитслужби розрахунок питомої ваги накладних витрат на 1 грн собівартості виготовленої продукції по рахунку 26 «Готова продукція». Зокрема, у листі № 01/07/24-3 від 01.07.2024 відповідач вказав, що питома вага накладних витрат на 1 грн собівартості виготовленої продукції по 26 рахунку становить 0, 685 грн, собівартість виготовленої продукції по договору № 4 /СР/396 від 12.09.2023 складає 2 759 085, 12 (рахунок 26 «Готова продукція») * 0, 685 = 1 889 973, 31 + 2 759 085, 12 = 4 649 058, 43 грн.
4.31. Натомість у листі №01/07/24-2 від 01.07.2024 зазначено, що сума реалізованої продукції за 2023 рік становить 65 833 110, 82 грн, сума витрат на виготовлення продукції по Україні 53 188 040, 25 грн, питома вага собівартості на 1 грн виготовленої продукції, яка реалізована на території України складає 0, 808 грн.
4.32. Суд враховує зауваження позивача про те, що відповідач надав для проведення експертизи надав калькуляцію ціни товару, відмінну від тої, що викладена у додатку № 2 до договору про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти - № 4/СР/396 від 12.09.2023.
4.33. Зокрема, на стор. 19 висновку вказано, що на експертизу подано калькуляцію ціни товару у розмірі 5 500 000,00 грн наступних статей витрат та розміру прибутку у порівнянні з калькуляцією ціни товару, що є додатком № 2 до договору:
- Матеріали та комплектуючі - 3 639 084,45 грн /1 845 000,00 грн,
- Заробітна плата - 146 788,64 грн /652 500,00 грн,
- ЄСВ - 32 293,50 грн /143 550,00 грн,
- Виробничі витрати - 424 121,98 грн /401 500,00 грн,
- Товари - 79 055,28 грн /1 848 000,00 грн,
- Адміністративні втрати - 171 380,42 грн /298 130,00 грн,
- прибуток - 1 007 275,73 грн /311 320,00 грн.
4.34. Експерт встановив, що собівартість продукції - система виявлення дронів і система постановки радіозавад, що реалізувалась в межах конкретного договору від 12.09.2023, становить 4 242 288,57 грн; прибуток становив 1 007 275,73 грн, що становить 23,74 %. Тобто в межах 25 %.
4.35. Згідно з висновком експерта від 19.06.2025, викладені в акті Західного офісу Держаудитслужби України від 27.06.2024 ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 щодо розміру матеріальної шкоди (збитків) на суму 364 652,83 грн військовій частині НОМЕР_1 з придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» в межах договору про закупівлю товарів (послуг) за державні кошти № 4/СР/396 від 12.09.2023 документально не підтверджуються.
4.36. Надаючи оцінку висновку експерта, суд зазначає таке.
4.37. Згідно з ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
4.38. Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
4.39. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17).
4.40. Суд зазначає, що предметом спору у справі є вимога позивача про стягнення 364 652,83 грн, що зайво включені до складу собівартості ціни товару інших накладних витрат (адміністративних, фінансових витрат, витрат на збут та інших витрат операційної діяльності). Тобто предметом оцінки офісу Держаудитслужби в ході ревізії та суду в межах розгляду судом справи є калькуляція ціни товару, що є додатком № 2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 12.09.2023.
4.41. Однак в ході експертного дослідження експертом досліджувалась калькуляція ціни товару (арк. 19 - 20 висновку експерта за результатами проведення економічної експертизи), відмінна від погодженої сторонами договору у додатку № 2 до договору про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти - № 4/СР/396 від 12.09.2023.
4.42. Окрім того, суд зауважує, що висновки експерта зроблено за наслідком аналізу приписів п. 11 П(С)БО 16, п. 17-20, п. 22 П(С)БО 16, натомість Західним офісом Держаудитслужби при перерахунку калькуляції ціни застосовано п. 10, 11 П(С)БО 16, п. 10 П(С)БО 9. Тобто в ході ревізії питань фінансово - господарської діяльності встановлено завищення складу витрат в частині собівартості реалізованої продукції.
4.43. Отже суд доходить висновку, що предметом висновку експерта не було дослідження обставин, які входять до предмета доказування, експертом не встановлено чи є обґрунтованою здійснена відповідачем калькуляція ціни товару (додаток № 2 до договору про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти - № 4/СР/396 від 12.09.2023) у розумінні Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318.
4.44. Натомість суд зазначає, що розбіжність у калькуляції товару згідно з розрахунком відповідача та третьої особи полягає у визначенні питомої ваги витрат на 1 гривню собівартості виготовленої продукції.
4.45. Третя особа здійснила розрахунок визначення питомої ваги витрат на 1 гривню собівартості виготовленої продукції, і така становить 0, 489 грн із розрахунку 16 485 008, 43 грн (загальна сума загальновиробничих витрат відповідача у 2023 році, згідно з оборотно - сальдовою відомістю по рахунку 91 за 2023) / 33 693 652, 09 грн (загальна сума витрат відповідача за 2023 рік, згідно з оборотно - сальдовою відомістю по рахунку по рахунку 26 за 2023 рік).
4.46. Визначений показник 0,489 застосовано до фактичної виробничої собівартості товару - 2 759 085,12 грн, внаслідок чого повна собівартість товару становить 4 108 277,74 грн. Додавши до неї 25% прибутку, передбачених Особливостями здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, отримано суму 5 135 347,17 грн, що на 364 652,83 грн більше від визначеної в калькуляції ціни - 5 500 000,00 грн.
4.47. Суд зазначає, що ціна є істотною умовою договору про закупівлю товарів.
4.48. Частина 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
4.49. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (частини 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України ).
4.50. Водночас суд враховує, що між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти із встановленим Кабінетом Міністрів України (Постанова № 1275 від 11.11.2022) рівнем прибутку (граничним рівнем прибутку), ціна товару за відповідним договором, що укладено за неконкурентною процедурою закупівель є визначеною та погодженою у калькуляції ціни товару, що є невід'ємною частиною договору.
4.51. Відповідно до п. 3.3. договору про закупівлю від 12.09.2023 сторони визначили, що сума договору планова, бюджетні зобов'язання по цього договору виникають в межах кошторисних призначень на 2023 рік по загальному фонду та в межах фактичних надходжень по спеціальному фонду.
4.52. Завищення вартості товару в сумі 364 652, 83 грн внаслідок необґрунтованого включення до складу собівартості ціни товару інших накладних витрат має наслідком безпідставне використання бюджетних коштів, що сплачені в рахунок вартості товару, визначеного постачальником у додатку № 2 до договору про закупівлю товарів (продукції) за державні кошти - № 4/СР/396 від 12.09.2023.
4.53. Щодо оцінки Західним офісом Держаудитслужби калькуляції ціни товару за договором суд враховує зауваження відповідача про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами. Даний акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі №910/12793/17).
4.54. Натомість відповідач належними та допустимими доказами не спростував здійснено Західним офісом Держаудитслужби перерахунку собівартості товару, третьою особою розрахунок питомої ваги витрат на 1 гривню собівартості виготовленої продукції здійснено з урахуванням наданих відповідачем оборотно - сальдовим відомістям по рахунку 26 та 91 за 2023, тому, на переконання суду, долучений до справи акт ревізії від 27.06.2024 відповідає критеріям належності, допустимості та вірогідності доказів, визначених ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України.
4.55. Як наголошував суд, відповідно до принципів здійснення оборонних закупівель, що визначені у ст. 3 Закону України «Про оборонні закупівлі» ефективність використання коштів є пріоритетним завданням розпорядника бюджетних коштів. Натомість, непідтвердження статті калькуляції ціни товару згідно з договором про закупівлю товарів за державні кошти суперечить згаданому принципу.
4.56. У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
4.57. Верховним Судом у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 було встановлено, що відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
4.58. Отже суд встановив, що відповідач не підтвердив підстав для включення до калькуляції ціни товару 364 652,83 грн як на момент укладення відповідного договору та, відповідно, формування калькуляції ціни товару, так і на момент оплати вартості такого товару за кошти державного бюджету за завищеною ціною. Тому суд вважає, що кошти, необґрунтовано включені відповідачем до розрахунку ціни товару та сплачені позивачем підлягають поверненню, відповідно заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
4.59. Здійснюючи розподіл понесених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піранья Тех» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, м. Дрогобич, вул. Грушевського Михайла, будинок 170, ідентифікаційний код юридичної особи 43260234) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 364 652,83 грн заборгованості та 5 469, 79 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24.11.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.