просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 листопада 2025 року м.Харків Справа № 913/112/25
Провадження №16/913/112/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області, селище Щирокий Щастинського району Луганської області
про стягнення 175 666,06 грн
Суддя Шеліхіна Р.М.
без виклику (повідомлення) учасників справи,
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області про стягнення заборгованості за природний газ згідно договору постачання природного газу № 11-1120/21-БО-Т від 11.11.2021 у сумі 175 666,06 грн, з яких:
- 111 697,10 грн - основний борг;
- 22 046,26 грн - пеня;
- 8 410,06 грн - три проценти річних;
- 33 512,64 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява без номеру від 01.04.2025, в якій позивач просить долучити докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу на його електронні адреси.
01.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи без номеру від 01.04.2025, в якому останній просить зупинити провадження у справі №913/112/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повного судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.04.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» без номеру від 01.04.2025 про зупинення провадження у справі №913/112/25 задоволено. Зупинено провадження у справі № 913/112/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду 03.10.2025 прийнято постанову (забезпечено надання загального доступу до тексту: 08.10.2025) у справі № 908/1162/23, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.10.2025 поновлено провадження в справі № 913/112/25.
18.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява без номеру від 18.11.2025, в якій останній просить долучити до матеріалів справи пояснення по справі та зупинити провадження у справі №913/112/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
У зазначеній заяві позивач зазначає, що 05.11.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду направлено на розгляд Великої Палати справу №280/5808/23 щодо застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з незгодою з правовою позицією викладеною Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23.
Підстави направлення справи на розгляд Великої Палати, зокрема, наступні:
«При цьому Кабінет Міністрів України не ухвалював рішень про поширення дії положень статей 13 і 13-1 Закону на тимчасово окуповані території, визначені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону, тому, на переконання колегії суддів, немає й підстав поширення означених норм на територію України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими.
У вищенаведених постановах вказане не враховано, а саме, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях.
При цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Так само загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень. Ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23, у якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, які були предметом розгляду у означених вище справах, оскільки вирішувалося питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов'язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію.
Зазначеними постановами фактично ототожнено сам факт окупації території з підставою для автоматичного застосування обмежень, визначених статтями 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Водночас законодавство (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час постановлення ухвали) в умовах воєнного стану передбачає обов'язкову наявність рішення Кабінету Міністрів України про поширення означених норм на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями».
Отже, позивач зазначає, що застосування правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №908/1162/23, а також у справі № 910/9680/23, є передчасним.
Крім того, позивач вказує, що Кабінетом Міністрів України було прийнято ряд постанов, якими на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та інших постачальників природного газу було покладено спеціальні обов'язки постачання природного газу без жодних застережень та заборон. Окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення будь-яких обмежень господарської діяльності на цих територіях не приймалося. Одномоментне припинення постачання газу споживачу неможливо.
Також, посилаючись на ч. 11 Розділу ІІ Правил постачання природного газу, позивач зазначає, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.
Відповідно до абз. 2 ч. 8 Розділу ІІ Правил постачання природного газу: «У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування природним газом споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитого об'єктами газоспоживання природного газу та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів».
Позивач вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не можуть бути застосовані до правовідносин сторін без прийняття Кабінетом Міністрів України окремого рішення.
Отже, і правова позиція, викладена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23, а також у справі № 910/9680/23 не може бути застосована до спірних правовідносин у справі № 913/112/25, як вважає позивач.
Розглянувши подану позивачем заяву без номеру від 18.11.2025, в частині поставленого питання про зупинення провадження у справі №913/112/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача та зупинення провадження в справі.
Таким чином, позивач просить суд повторно зупинити провадження в справі до розгляду вже іншої справи №280/5808/23.
Однак, господарський суд звертає увагу на те, що Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 вже було зроблено висновки щодо питань, які є предметом спору в даній справі.
Постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 набрала законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Зупинення господарським судом провадження в справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ще однієї справи №280/5808/23 з тотожним предметом спору є безпідставним та призведе до затягування судового процесу.
На даний час позивач без достатніх правових підстав викладає суду першої інстанції доводи щодо передчасності правових позицій Верховного Суду у справах № 908/1162/23 та № 910/9680/23. Звертаючись до господарського суду першої інстанції, позивач вказує про неможливість застосування до даної справи висновків Верховного Суду, а також вказує про суперечливу практику вищої касаційної інстанції.
Суд вважає за необхідне вказати на те, що на даний час на розгляді в господарських судах знаходиться чимало справ з подібними правовідносинами, з тотожними питаннями і проблемами їх вирішення. У тому числі такі справи перебувають на розгляді в касаційній інстанції та Верховному Суді. Вочевидь мине деякий час для напрацювання усталеної практики і судами першої інстанції, і судами вищої інстанції. На даний час Господарський суд Луганської області має вирішити дану справу з урахуванням правової позиції Верховного Суду в справі №908/1162/23, заради чого даний спір зупинявся.
Крім цього, господарський суд наголошує на тому, що в силу п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження в справі може здійснюватися не у будь-яких випадках, а лише до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача без номеру від 18.11.2025 про зупинення провадження в справі № 913/112/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23, внаслідок чого в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 228, 232-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви без номеру від 18.11.2025 про зупинення провадження в справі № 913/112/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 24.11.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя Ріта ШЕЛІХІНА