вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"24" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/3404/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали
за позовомФізичної особи-підприємця Лялюка Степана Дмитровича
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансплюс ЛТД"
простягнення 551196,50 грн.
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Лялюка Степана Дмитровича (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансплюс ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 551196,50 грн., з яких 323049,16 грн. основного боргу, 59021,08 грн. інфляційних втрат, 16003,51 грн. 3% річних, 153122,75 грн. пені.
Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
У відповідності до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно положень ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У відповідності до положень ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказ Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. Усі документи суду складаються державною мовою. У випадках, передбачених міжнародним договором України, суд складає процесуальний документ мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до нього завірений відповідно до законодавства України переклад на таку мову. Іноземною мовою можуть складатися документи суду, які адресуються безпосередньо міжнародній або іноземній організації, підприємству, установі, посадовій особі, іноземному громадянину. При складанні документа іноземною мовою також обов'язково складається примірник цього документа державною мовою. Документи іноземною мовою складаються (перекладаються) працівником суду, при наявності відповідного сертифікату (документу про освіту), що підтверджує вільне володіння іноземною мовою, або надаються перекладачу (бюро перекладів) за погодженням із керівництвом суду. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Всупереч наведених вимог, позивачем до позовної заяви додані документи на іноземній мові - міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) в кількості 4 шт. без належно засвідченого перекладу на українську мову.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, встановлених ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру про стягнення 551196,50 грн.
Враховуючи наведені положення Закону України «Про судовий збір» та те що, позовна заява була подана до суду в електронній формі, розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить - 6614,36 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку «одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв'язку із зазначенням необхідних реквізитів.
Реквізити для сплати судового збору вказані, зокрема, на офіційному веб-порталі судової влади України (court.gov.ua).
На підтвердження виконання вимог щодо сплати судового збору за подання до суду вказаної позовної заяви позивачем додано до позовної заяви квитанцію від 02.11.2025 на суму 8267,95 грн., яка не містить відміток банківської чи іншої фінансової установи про проведення вказаного платежу.
В базі даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» не відображається інформація щодо зарахування до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України судового збору за подання позивачем до суду даної позовної заяви відповідно до вказаної квитанції від 02.11.2025 на суму 8267,95 грн.
З оглядну на викладене, суд дійшов висновку, що додана до матеріалів позовної заяви квитанція від 02.11.2025 на суму 8267,95 грн. про сплату судового збору в сумі 8267,95 грн. не є належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 162, 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Лялюка Степана Дмитровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансплюс ЛТД" про стягнення 551196,50 грн., з яких 323049,16 грн. основного боргу, 59021,08 грн. інфляційних втрат, 16003,51 грн. 3% річних, 153122,75 грн. пені залишити без руху.
2. Зобов'язати позивача усунути зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- належним чином засвідчений переклад на українську мову доданих до позовної заяви міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) в кількості 4 шт.;
- належні та допустимі докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
3. Попередити позивача що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у п. 2 цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута йому без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та у відповідності до ст. 255 ГПК України оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Подоляк