вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2225/25
за позовом Пірнівської сільської ради, с. Пірнове Вишгородського району Київської області,
до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нептун», сільрада Жукинська Вишгородського району Київської області,
2) Вишгородської районної державної адміністрації, м. Вишгород Вишгородського району Київської області,
за участю Вишгородської окружної прокуратури, м. Вишгород
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя О.В. Конюх,
за участю представників:
від позивача: Чуніхін О.М., адвокат, ордер серія АА №1597330 від 02.07.2025;
від відповідача-1: Юзефович А.О., адвокат, ордер серії АІ №1944122 від 09.07.2025;
від відповідача-2: не з'явились;
від прокуратури: Немцев Є.Г., службове посвідчення №052513 від 16.09.2025;
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2025 у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 24.11.2025, визнано обов'язковою явку повноважного компетентного представника позивача.
Після закриття судового засідання через систему «Електронний суд» від Вишгородської окружної прокуратури надійшла заява (сформована 16.11.2025) про залучення третьої особи до участі у справі, об'єднання справ та прийняття позовних вимог до спільного розгляду, у якій прокурор просить суд:
1. Залучити до участі у справі №911/2225/25 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Київську обласну державну адміністрацію;
2. Об'єднати в одне провадження справу №911/2225/25 за позовом Пірнівської сільської ради до ТОВ «Нептун», Вишгородської РДА та справу №911/2739/25 за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської РДА, ТОВ «Нептун»;
3. Прийняти до спільного розгляду у справі №911/2225/25 позовні вимоги Пірнівської сільської ради до ТОВ «Нептун», Вишгородської РДА та позовні вимоги керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ТОВ «Нептун», Вишгородської РДА.
В судове засідання 24.11.2025 з'явились представник позивача, представник відповідача-1 та прокурор.
Представник позивача повідомив, що позов у справі подано на захист порушеного права власності територіальної громади в особі Пірнівської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 3221882800:25:052:001.
Розглянувши за участю представників заяву Вишгородської окружної прокуратури від 10.11.2025 про закриття провадження у справі, су встановив таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства
Обґрунтовуючи подану заяву, прокурор твердить, що предметом оспорюваного договору є земельна ділянка, 450 га якої накладаються на водне плесо - частину Київського водосховища, яке є водним об'єктом загальнодержавного значення. Прокурор твердить, що відповідно до ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації повноважні передавати в оренду земельні ділянки загальнодержавного значення для рибогосподарських потреб. Прокурор твердить, що укладаючи оспорюваний договір, Вишгородська РДА перевищила свої владні повноваження, позаяк законним і належним розпорядником спірної земельної ділянки є Київська обласна державна адміністрація, у звязку з чим у Пірнівської сільської ради у спірних правовідносинах відсутнє право на позов.
Прокурор твердить, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2023 у справі №990/173/25 суд вказав, що суд відмовляє у відкриття провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Прокурор вказав, що оскільки договором оренди земельної ділянки №3472 порушено інтереси держави саме в особі Київської ОДА, а не Пірнівської сільської ради, були відсутні правові підстави для відкриття провадження у справі №911/2225/25 за позовом Пірнівської сільської ради. Відтак, посилаючись на пункт 1 частини 1 ст. 231 ГПК України прокурор твердить, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до частини 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначальною ознакою розмежування господарської та цивільної юрисдикції є зміст правовідносин сторін як таких, чи виникли з господарських відносин та у процесі здійснення підприємницької діяльності.
Проаналізувавши подану позовну заяву, суд встановив, що вона як за суб'єктним критерієм, так і за змістом спірних правовідносин підвідомча господарському суду; поняття «неналежного позивача» у чинному процесуальному законодавстві відсутнє, а наявність порушеного права та обґрунтованість позовних вимог суд не оцінює на стадії відкриття проваження у справі, а досліджує та встановлює на стадії розгляду справи по суті, у зв'язку з чим підстави для задоволення заяви прокурора про закриття провадження відсутні.
Посилання на позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені у справах за позовом Окружного адміністративного суду міста Києва в особі голови ліквідаційної комісії про визнання протиправним і скасування рішення ВРП про звільнення судді у зв'язку з поданням заяви про відставку (постанова від 17.07.2025 у справі №900/173/25), та за позовом фізичної особи - громадянина про визнання протиправним і скасування рішення ВРП про визнання відсутності порушення вимог щодо несумісності (постанова від 14.09.2023 у справі №900/73/23) не є релевантними до спірних правовідносин.
Розглянувши заяву позивача Пірнівської сільської ради від 10.11.2025 про зміну предмету позову, суд встановив таке.
Вбачається, що у первісній редакції позовних вимог позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.06.2004, укладений між Вишгородською РДА та ТОВ «Нептун», посвідчений приватним нотаріусом Голуб Л.А. за №3472.
У заяві від 10.11.2025 про зміну предмету позову позивач доповнює позов двома немайновими вимогами про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та про застосування правових наслідків недійсності правочину у вигляді зобов'язання відповідача-1 ТОВ «Нептун» повернути орендовану земельну ділянку належному власнику - Пірнівській громаді в особі Пірнівської сільської ради.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Верховний Суд у постанові КГС ВС від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 дотримується позиції, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Відповідно до приписів ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Вбачається, що позивач, не змінюючи підстави позову, відповідно до свого права змінює предмет позову, а саме доповнює позовні вимоги новими у спосіб подання до закінчення підготовчого провадження письмової заяви.
Заява належно оформлена, направлена іншим учасникам справи до електронних кабінетів та оплачена судовим збором (платіжна інструкція №389 від 14.11.2025 на суму 4 844,80 грн.), відтак суд приймає вказану заяву до розгляду.
Справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви позивача від 10.11.2025 про зміну предмету позову, а саме про:
1) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.06.2004, укладеного між Вишгородською РДА та ТОВ «Нептун», посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу, реєстровий номер 3472;
2) визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52490083 від 03.06.2020 07:42:30 про реєстрацію права оренди земельної ділянки (орендодавець Вишгородська районна державна адміністрація, орендар ТОВ «Нептун»);
3) застосування правових наслідків недійсності правочину, а саме зобов'язання ТОВ «Нептун» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 3221882800:25:052:0001, цільове призначення: для рибогосподарських потреб, під розміщення риболовецького підприємства, загальною площею 553.87 га. її належному власнику - Пірнівській громаді, в особі Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
Суд зазначає, що відповідачі мають право подати відзив на заяву про зміну предмету позову у строк, який дозволить іншим учасникам справи отримати такий відзив завчасно та надати на нього пояснення (заперечення) до початку судового засідання.
Відповідно до ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Розглянувши заяву від 16.11.2025 Вишгородської окружної прокуратури про залучення третьої особи до участі у справі, об'єднання справи та прийняття позовних вимог до спільного розгляду, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.
За таких обставин у суду відсутні підстави для залучення до участі у справі Київської ОДА як третьої особи із самостійними вимогами, позаяк вступити у справу в якості третьої особи із самостійними вимогами особа може виключно у спосіб подання позову до однієї або декількох сторін у справі. Позаяк такий позов у справу №911/2225/25 Київською ОДА подано не було, клопотання прокурора в частині залучення третьої особи не ґрунтується на нормах чинного процесуального закону.
Статтею 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Справи, що перебувають у провадженні господарського суду, в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
За змістом ч. 3 ст. 173 ГПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Положення ч. 3 ст. 173 ГПК України за своєю суттю є імперативними, а реалізація права на вчинення процесуальної дії, передбаченої цією нормою, допускається виключно до початку підготовчого засідання.
Враховуючи, що у справі №911/2225/25 провадження відкрито ухвалою від 24.07.2025, підготовче провадження призначено на 25.08.2025, заява про об'єднання справ могла бути подана у справі №911/2225/25 після відкриття провадження у справі та до початку підготовчого засідання, тобто до 25.08.2025, про що суд вже вказував в ухвалі від 20.10.2025.
У пункті 49 Огляду проблемних питань застосування судами окремих положень ГПК України за результатами проведених нарад, семінарів, круглих столів із місцевими та апеляційними судами від 01.07.2019 Верховний Суд роз'яснив, що зазначеною нормою встановлено присічний строк для об'єднання справ в одне провадження (як за клопотанням учасника справи, так і з власної ініціативи суду) - до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Цей строк не може бути поновлений судом навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також недопущенням зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання прокурора про об'єднання справ.
Крім того, суд звертає увагу на те, що клопотання прокурора в частині об'єднання справ №11/2225/25 та №911/2739/25 подано з питання, яке вже вирішено судом (пункт 1 частини 2 ст. 43 ГПК України). Суд звертає увагу прокурора на необхідність добросовісно користуватися процесуальними правами.
Разом із тим, суд погоджується з тим, що рішення у справі №911/2225/25 може стосуватися прав та обов'язків Київської обласної державної адміністрації, яку прокурор вважає належним власником та розпорядником спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Тож суд на підставі ст. 50 ГПК України за власною ініціативою залучає до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Київську обласну державну адміністрацію (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, буд.1, ідентифікаційний код 00022533).
Відповідно до ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
Відповідно до частини 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 49, 50, 173, 177, 183, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву від 10.11.2025 Вишгородської окружної прокуратури про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
2. Прийняти до розгляду заяву від 10.11.2025 Пірнівської сільської ради про зміну предмету позову.
3. Заяву від 16.11.2025 Вишгородської окружної прокуратури про залучення третьої особи до участі у справі, об'єднання справ та прийняття позовних вимог до спільного розгляду залишити без задоволення.
4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Київську обласну державну адміністрацію (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, буд.1, ідентифікаційний код 00022533).
5. Зобов'язати позивача протягом двох днів з дня оголошення цієї ухвали направити (вручити) третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами. Докази направлення (вручення) подати суду.
Зобов'язати відповідачів протягом двох днів з дня оголошення цієї ухвали направити (вручити) третій особі копію відзиву з доданими до нього документами. Докази направлення (вручення) подати суду.
6. Підготовче судове засідання відкласти на 16.12.2025 о 10:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).
7. Повідомити учасників справи про судове засідання.
8. Встановити учасникам справи строк для подання заяв по справі, заяв з процесуальних питань, наявних в учасників справи та раніше не поданих доказів до 12.12.2025.
9. Забезпечити участь представника позивача адвоката Чуніхіна Олега Миколайовича в судовому засіданні, яке призначене на 16.12.2025, в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
10. Роз'яснити, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції уповноважений представник зобов'язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку “EаsyCon» (https://vkz.court.gov.ua/) за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камера) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
Попередити учасників справи, що відповідно до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 46 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
Інструкції користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
11. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/), а також за номером телефону (099) 385-76-80.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України негайно після її оголошення та не підлягає апеляційному оскарженню.
Суддя О.В. Конюх