вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2400/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" м. Київ
до Комунального підприємства "Ірпіньводоканал", Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь
про стягнення 160506,00 грн.
25.07.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" до Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" про стягнення 160506,00 грн., з яких 60521,52 грн. заборгованості, 11138,83 грн. 3 % річних, 62422,32 грн. інфляційних втрат та 26423,33 грн. вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати переданого позивачем природного газу у строк, встановлений п. 4.3 укладеного між сторонами договору № 41FP417-2199-21 від 01.12.2021 р. на постачання природного газу, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 60521,52 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 11138,83 грн. 3 % річних та 62422,32 грн. інфляційних втрат. Крім того, оскільки відповідач був зареєстрований в Реєстрі постачальника на підставі укладеного між сторонами договору № 41FP417-2199-21 від 01.12.2021 р., після закінчення строку дії зазначеного договору з урахуванням неприпинення відповідачем споживання природного газу обсяги відібраного природного газу споживачем були віднесені за алокацією на постачальника за періоди споживання природного газу з січня по квітень 2022 року. Враховуючи викладене та посилаючись на ст. 1212 ЦК України, позивач також просить стягнути з відповідача 26423,33 грн. вартості безпідставно набутого майна у вигляді 704,45 куб.м. природного газу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України сторонами до суду не подано.
26.08.2025 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення 160506,00 грн. та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, вказуючи на те, що позивач неправильно провів розрахунки вартості газу, зокрема, за актом № КО382001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу до договору позивач неправильно визначив вартість одиниці товару не за погодженою сторонами у договорі вартістю 37680,00 грн за 1000 кубічних метрів; за розрахунками відповідача, за січень 2022 року ним спожито газ на суму 117190,45 грн. з розрахунку 3110,15 куб.м.газу х 37,680 грн.; враховуючи, що у актах приймання-передачі № КО381024769 від 31 грудня 2021 р. та №КО382001467 від 31 січня 2022 р. розрахунки було здійснено не за ціною одиниці товару (газу), яка передбачена пунктом 3.1. договору, відповідачем було направлено лист позивачу про відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу і акт приймання-передачі №КО382001467 від 31.01.2022 р. було повернуто без підпису із вимогою привести розрахунки по договору постачання природного газу у відповідність до його істотних умов, але відповіді отримано не було. Також відповідач вказує, що позивач мав вжити заходів на припинення газопостачання відповідача 01 лютого 2022 року, але не виконав свої зобов'язання, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 року № 1687 «Про затвердження Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення»; відповідач зазначає про повну сплату ним спожитого газу за грудень 2021 року, січень 2022 року (по вартості, яка погоджена договором) та лютий 2022 року; порушення строків оплати відбулося у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які проявилися у веденні бойових дій у місті Ірпінь Київської області по відбиттю військової агресії проти України. Факт оплати боргу відповідач підтверджує доданими до відзиву платіжними інструкціями.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд
01.12.2021 р. між Комунальним підприємством «Ірпіньводоканал» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (постачальник) укладено договір № 41FР417-2199-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно з п. 1.2. договору для цілей Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі за цим договором відноситься до коду ДК 021:2015-09120000-6 - Газове паливо.
Згідно із п. 2.1. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 8,0 тис.куб.м.
Пунктом 2.2. договору встановлено наступні планові обсяги постачання газу у 2021 році по місяцях в тис.куб.м, а саме: I квартал: січень - 0; лютий - 0; березень - 0; II квартал: квітень - 0; травень - 0; червень - 0; III квартал: липень - 0; серпень - 0; вересень - 0; IV квартал: жовтень - 0; листопад - 0; грудень - 8.
За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов (п. 2.4. договору).
Відповідно до п. 2.6. договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних вузлів обліку (лічильників газу), визначених у заяві приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Відповідно до п. 2.10. договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:
2.9.1. за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРС;
2.9.2. на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника;
2.9.3. споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу;
2.9.4. у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника;
2.9.5. у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обгрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГТС.
Згідно з пунктом 3.1. договору ціна газу визначається за 1000 кубічних метрів і становить 37680,00 грн з ПДВ, в тому числі: ціни газу, що становить 31263,424 грн без ПДВ; тарифу на послуги транспортування природного газу в розмірі 136,576 грн без ПДВ; податку на додану вартість (ПДВ) 6280,00 грн.
Загальна очікувана вартість договору становить 301440 грн з ПДВ (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки споживача за поставлений газ здійснюються за розрахунковий період.
Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць (п. 4.2. договору).
Пунктом 4.3. договору визначено, що оплата газу здійснюється споживачем у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 днів з дня підписання акта приймання-передачі.
Пунктом 5.3.1. договору передбачено право споживача отримувати газ в обсягах та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 9.1 договору договір набуває чинності з 01 грудня 2021 року і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Істотними умовами договору є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору (п. 9.4. договору).
Згідно з п. 9.5. договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, а також у випадку зменшення обсягу споживної потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Внесення таких зміни можливе з використанням формули, передбаченої договором.
Відповідно до п. 9.6. договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
Згідно з додатком №1 місцезнаходження об'єкта споживача: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, 1-А, ЕІС - код 56XO00003А2D300K.
30.12.2021 р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду №1 до договору, якою продовжили строк дії договору на наступний рік, до 31.01.2022 р.
Таким чином, місяцями постачання природного газу за договором були грудень 2021 року та січень 2022 року.
В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, січень 2022 року та лютий 2022 року, які підписані позивачем в односторонньому порядку.
Відповідно до акта № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору позивач передав відповідачу у грудні 2021 року природний газ в обсязі 3133,11 м. куб загальною вартістю 118055,58 грн з розрахунку ціни за 1 куб. м. - 37,68 грн з ПДВ.
Відповідно до акта № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу до договору позивач передав відповідачу у січні 2022 року природний газ в обсязі 3110,15 куб. м. загальною вартістю 204255,65 грн з розрахунку ціни за 1 куб. м. - 65,6738903 грн з ПДВ.
Відповідно до акта № КО382002957 від 28.02.2022 р. приймання-передачі природного газу до договору позивач передав відповідачу у лютому 2022 року природний газ в обсязі 704,45 куб. м. загальною вартістю 31815,71 грн з розрахунку ціни за 1 куб. м. - 45,1639 грн з ПДВ.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ним було направлено позивачу лист № 179 від 09.02.2022 р. про відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
З вказаного листа, адресованого Старшому менеджеру із збуту ТОВ «Київоблгаз збут» Людмилі Шлак, вбачається що Комунальне підприємство «Ірпіньводоканал» повідомило постачальника, що акт № КО382001467 від 31 січня 2022 року з не обґрунтованою ціною природного газу - 54,728242670 грн за 1 куб. м. без ПДВ не відповідає умовам договору і підлягає скасуванню. Відповідно, КП «Ірпіньводоканал» повертає акт № КО382001467 від січня 2022 року без підпису для приведення його до умов договору. Матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа на адресу постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут».
Відповідно до електронного листування сторін на елетронну пошту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1) позивач (ІНФОРМАЦІЯ_2) повідомив, що заборгованість за спожитий природний газ по Комунальному підприємству «Ірпіньводоканал» по договору № 41FP417-2199-21 від 01.12.2021 р. за період січень-лютий 2022 р. станом на 25.04.2023 р. становить 236071,36 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ним було направлено позивачу лист № 1246 від 27.04.2023 р.
З вказаного листа, адресованого керівнику ТОВ «Київоблгаз збут» Денису Смолякову, вбачається, що Комунальне підприємство «Ірпіньводоканал» повідомило постачальника, що при отриманні акта № КО382001467 від 31 січня 2022 року підприємством було встановлено односторонню зміну умов договору з боку постачальника, що являється порушенням п. 9.2. договору та ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України. Вказаним листом відповідач просив позивача привести розрахунки по договору постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41FP417-2199-21 від 01.12.2021 р. у відповідність до його істотних умов, відповідно до яких заборгованість Комунального підприємства «Ірпіньводоканал» із розрахунку 37680,00 грн у тому числі ПДВ за 1000 кубічних метрів (пункт 3.1. договору), становить 143734,13 грн у тому числі ПДВ, які підприємство зобов'язується сплатити протягом 5 (п'яти) місяців поточного року. Матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа на адресу постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут».
Листом № 417-Сл-1011-0924 від 26.09.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» звернулось до Комунального підприємства «Ірпіньводоканал» з проханням підписати та повернути в одному екземплярі на адресу постачальника акт № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору; акт № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу до договору; акт № КО382002957 від 28.02.2022 р. приймання-передачі природного газу до договору. Надсилання листа підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною №0410800023053 від 26.09.2024 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що ним було направлено позивачу також лист № 2074 від 22.11.2024 р.
З вказаного листа, адресованого директору ТОВ «Київоблгаз збут» Смолякову Д.А., вбачається, що Комунальне підприємство «Ірпіньводоканал» повернуло на адресу постачальника підписаний акт № КО381024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору; не підписані акти: № КО382001467 від 31 січня 2022 р. та № КО382002957 від 28 лютого 2022 р. Зазначені акти не було підписано у зв'язку з тим, що вони суперечать укладеному між підприємствами договору на постачання природного газу від 01.12.2021 р. №41FP417-2199-21. Матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа на адресу постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут».
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не оплатив вартість природного газу, спожитого у січні 2022 року - в період дії договору, а також у лютому 2022 року - після закінчення строку дії укладеного договору, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких "умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України містить правила про те, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки товару, а саме - природного газу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, виданої на підставі Постанови НКРЕКП від 21.04.2017 № 527.
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
За змістом частин 1-3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Договір № 41FР417-2199-21 від 01.12.2021 р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів укладено сторонами за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно із імперативною нормою, встановленою у ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Оскільки договір № 41FР417-2199-21 від 01.12.2021 р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів укладено сторонами за результатами процедури відкритих торгів, то до спірних правовідносин застосовується ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка допускає зміну істотних умов договору, включаючи ціну за одиницю товару, у виняткових випадках.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 3.1. договору ціна газу за договором визначається за 1000 кубічних метрів і становить 37680,00 грн з ПДВ.
Згідно з п. 9.6. договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
Матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору № 41FР417-2199-21 від 01.12.2021 р. постачання природного газу для потреб непобутових споживачів в частині вартості одиниці товару, а тому вартість 1000 кубічних метрів природного газу є визначеною і становить 37680,00 грн.
За відомостями Інформаційної платформи оператора ГТС за період з 01.12.2021 р. по 31.12.2021 р. відповідач спожив 3133,11 куб. м. природного газу, що відповідає відомостям, зазначеним в акті № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору.
Також, з відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не заперечує поставку йому природного газу за актом № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору в обсязі 3133,11 куб.м. на суму 118055,58 грн.
Відповідно до долученої до відзиву копії платіжної інструкції №11332 від 10.01.2022 р. на суму 118055,58 грн КП «Ірпіньводоканал» здійснило на рахунок ТОВ «Київоблгаз збут» оплату за спожитий природний газу у сумі 118055,58 грн, що узгоджується із ціною спожитого природного газу, відображеною в акті № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору, яка відповідає п. 3.1. договору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не має грошових вимог до відповідача за актом № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору.
Таким чином, акт № КОЗ81024769 від 31 грудня 2021 р. приймання-передачі природного газу до договору на суму 118055,58 грн повністю оплачений відповідачем.
За відомостями Інформаційної платформи оператора ГТС за період з 01.01.2022 р. по 31.01.2022 р. відповідач спожив 3110,15 куб. м. природного газу, що відповідає відомостям, зазначеним в акті № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу до договору.
Відповідач у відзиві не заперечує поставку йому природного газу за актом № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу в обсязі 3110,15 куб. м., втім не погоджується із зазначеною в акті ціною одиниці товару - 54,728242670 грн без ПДВ.
Як вже зазначалось, у акті № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу позивачем вказано ціну одиниці товару (природного газу) - 54,728242670 грн/м.куб без ПДВ (65,6738903 грн/м.куб з ПДВ).
Проте, як вже встановлено судом, вартість 1000 кубічних метрів природного газу становить 37680,00 грн, як то передбачено п. 3.1. договору.
Враховуючи погоджену у п. 3.1. договору ціну за одиницю товару, розрахунок вартості спожитого газу за актом № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу до договору мав бути здійснений позивачем виходячи із ціни одиниці товару (одного метра кубічного) - 37,68 грн.
У зв'язку з викладеним, вказана позивачем в акті № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу вартість одиниці товару (газу) - 54,728242670 грн без ПДВ є такою, що не узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору, та відповідно акт № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу на суму 204255,65 грн є таким, що складений з порушенням п. 3.1. договору, ст. ст. 525, 632, 651 ЦК України.
Відповідно до п. 2.9.3. договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.9.4. договору).
За змістом п. 2.9.5. договору у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГТС.
Судом при вирішенні даного спору враховано умови п.п. 2.9.3., 2.9.4. та 2.9.5 договору, які фактично стосуються непідписання акта у зв'язку з незгодою з обсягами спожитого природного газу.
Втім, у даній справі обсяги спожитого природного газу у січні 2022 року споживачем не оспорюються.
До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено його лист №179 від 09.02.2022 р. про відмову від підписання акта приймання-передачі природнього газу, за змістом якого відповідач повертає позивачу без підписання акт № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу з підстав зазначення в акті вартості ціни одиниці товару, яка не узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору.
У матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного листа на адресу позивача.
В свою чергу, позивач відповідь на відзив не подав, твердження відповідача про направлення позивачеві листа №179 від 09.02.2022 р. про відмову від підписання акта приймання-передачі - не спростував.
У зв'язку з викладеним, враховуючи невідповідність акта № КОЗ82001467 від 31 січня 2022 р. приймання-передачі природного газу пункту 3.1. договору в частині зазначення в ньому ціни одиниці товару, вказаний акт не може вважатись підписаним споживачем в порядку п. 2.9.5. договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Враховуючи погоджену сторонами у п. 3.1. договору ціну одиниці товару, доведеність під час розгляду справи факту поставки відповідачу природного газу у січні 2022 року обсягом 3110,15 м. куб, у відповідача виникло грошове зобов'язання зі сплати газу, отриманого у січні 2022 р., виходячи з наступного розрахунку: 3110,15 (кількість спожитих м. куб. природного газу за січень 2022 року) х 37,680 грн (вартість одиниці товару, погоджена у п. 3.1. договору) = 117190,45 грн.
Позивач вказує що відповідачем було отримано природний газ за лютий 2022 року в обсязі 704,45 куб.м. без достатніх на те підстав (без укладення договору постачання природного газу).
Згідно з пунктом 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2496 постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Розділом ІІ Правил визначено порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими.
Відповідно до пункту 1 вказаного розділу підставою для постачання природного газу споживачу є:
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу ІІ Правил).
У пункті 5 розділу ІІ Правил визначені істотні умови договору постачання природного газу, до яких належать, зокрема: обсяги природного газу, що замовляється споживачем; режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду; ціна постачання природного газу за договором; порядок та строки проведення розрахунків; відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Правил постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу. За умови дотримання споживачем умов договору постачання природного газу постачальник, крім постачальника "останньої надії", зобов'язаний забезпечити своєчасну реєстрацію споживача в Реєстрі споживачів постачальника (на інформаційній платформі Оператора ГТС) у відповідному розрахунковому періоді.
Пунктом 10 розділу ІІ Правил визначено, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача.
У пункті 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи вказано, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
За приписами пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених п. 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи скрін-шота з Інформаційної платформи Комунальне підприємство «Ірпіньводоканал» зареєстровано в Реєстрі постачальника - ТОВ «Київоблгаз Збут».
Постачальник, за винятком постачальника зі спеціальними обов'язками, має право визначити по споживачу, крім побутового, в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру споживачів такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.
Інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначення кінцевої дати.
Відповідно до пункту 4 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС постачальник, який має намір постачати природний газ новому споживачу, має право не пізніше кінцевого терміну подання номінації на газову добу газового місяця, визначеного цим Кодексом, зареєструвати за собою такого споживача в інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу (за умови відсутності споживача в Реєстрі іншого постачальника на період запланованого постачання крім Реєстру постачальника "останньої надії").
Якщо при реєстрації споживача за постачальником інформаційна платформа виявляє цього споживача в Реєстрі іншого постачальника (крім Реєстру постачальника "останньої надії"), зміна постачальника здійснюється з урахуванням цієї глави Кодексу та Правил.
Інформаційна платформа забезпечує можливість здійснення в автоматичному режимі перевірки за ЕІС-кодом споживача (точки комерційного обліку споживача) наявності/відсутності діючого постачальника природного газу у такого споживача та кінцеву дату постачання природного газу цим постачальником (у випадку наявності постачальника) (пункт 7 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС).
За змістом пункту 8 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах) виходячи з інформації про споживачів, яким не замовлені постачальником обсяги транспортування природного газу для їх потреб, зобов'язані протягом двох робочих днів наступної доби з дати отримання відповідної інформації від оператора газотранспортної системи проінформувати таких споживачів про відсутність у них замовлених постачальником обсягів транспортування природного газу з певної дати та можливі для них наслідки та зобов'язані розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку розподілу (транспортування) природного газу на об'єкти таких споживачів.
До закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) транспортування (розподілу) природного газу таким споживачам, алокація їх відборів відноситься на діючого постачальника, крім випадків початку в цей період постачання природного газу таким споживачам постачальником "останньої надії".
Після закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) транспортування (розподілу) природного газу споживачам, алокація фактичного обсягу споживання природного газу такими споживачами здійснюється на відповідного оператора газорозподільної системи (для прямих споживачів - на оператора газотранспортної системи).
Отже, як вбачається з наведених нормативних положень, підставою для постачання природного газу постачальником споживачу, та, відповідно, - включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС є договір, укладений між постачальником та споживачем, в якому визначаються узгоджені сторонами періоди постачання природного газу, його обсяги та ціна.
Разом з цим, Правила постачання природного газу не дозволяють постачальнику здійснювати постачання газу споживачу, який не є побутовим, без досягнення попередньої домовленості з ним щодо обсягів постачання, а порядок функціонування газотранспортної системи взагалі це унеможливлює.
Зокрема, постачальник повинен попередньо замовляти обсяги транспортування природного газу для своїх споживачів та може не замовляти таких обсягів, тобто, припинити постачання природного газу тим споживачам, договірні відносини з якими припинилися. А кожен споживач, у свою чергу, має можливість самостійно перевіряти інформацію про свого постачальника та кінцеву дату постачання природного газу цим постачальником за власним ЕІС-кодом на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Обсяги постачання природного газу постачальником кожному зареєстрованому за ним споживачу фіксуються на інформаційній платформі та контролюються трьома сторонами цих відносин - постачальником, споживачем та Оператором ГРМ/ГТС.
Так, згідно з відомостями Інформаційної платформи оператора ГТС у період з 01.02.2022 р. по 28.02.2022 р. відповідачем відібрано 704,45 куб. м. природного газу.
В матеріалах справи відсутні докази існування чинних договорів поставки природного газу у відповідності до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" в період споживання відповідачем природного газу за лютий 2022 року.
При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що протягом спірного періоду відповідач не отримував природний газ від позивача у заявленому останнім обсязі.
Відповідач у відзиві не заперечує факт споживання ним природного газу за період лютий 2022 року в обсязі 704,45 куб. м.
Отже факт постачання позивачем природного газу відповідачу за лютий 2022 року в обсязі 704,45 куб. м. доведений належними доказами.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючи те, що спожитий без договору природний газ не може бути повернутий споживачем постачальнику в натурі, відповідач повинен відшкодувати позивачу його вартість.
Обставини вжиття або не вжиття позивачем заходів з обмеження споживання газу відповідачем не впливають на виникнення та існування зобов'язань, оскільки ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачає застосовність відповідних наслідків незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
При цьому, оскільки постачання природного газу за період лютий 2022 року здійснювалося без укладення відповідного договору, а відтак без оформлення належним чином домовленості сторін щодо обсягів подачі природного газу та його ціни, то при розрахунку вартості поставленого природного газу позивачем було обгрунтовано застосовано звичайні ціни на цей товар згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа".
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» природний газ є товарною продукцією.
Так, за даними Української енергетичної біржі середньозважена ціна на природний газ за лютий 2022 року становить 37509,1575 грн. за тис.куб.м.
Таким чином, вартість безпідставно набутого майна за лютий 2022 року становить 26423,33 грн (704,45 х 37,5091575).
У матеріалах справи наявні платіжні інструкції про здійснення оплат за договором № 41FР417-2199-21 від 01.12.2021 р. на загальну суму 261789,71 грн (№ 11332 від 10.01.2022 р. на суму 118055,58 грн., № 1687 від 27.04.2023 р. на суму 30000,00 грн., № 1749 від 05.05.2023 р. на суму 30000,00 грн., № 1889 від 06.06.2023 р. на суму 30000,00 грн., №2068 від 06.07.2023 р. на суму 30000,00 грн., № 2195 від 09.08.2023 р. на суму 23734,13 грн.).
Вказані платіжні інструкції містять призначення платежу: « 03362471 за дог. № 41FР417-2199-21 від 01.12.2021 р., рах. №62000389 від 06.01.2022, за природний газ (заборг частк)».
Всього за грудень 2021 року відповідач спожив природний газ на суму 118055,58 грн, за січень 2022 року на суму 117190,45 грн, за лютий 2022 року на суму 26423,33 грн, що разом становить 261669,36 грн.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем всього було сплачено позивачу 261789,71 грн, то матеріалами справи підтверджується, що відповідач повністю здійснив розрахунки за спожитий природний газ у грудні 2021 року, січні 2022 року та лютому 2022 року, до звернення позивача з позовом до господарського суду, а саме: 09.08.2023 р.
Крім того, з наступного розрахунку вбачається, що відповідачем здійснено 120,35 грн переплати за спожитий газ: 261789,71 грн (проведені відповідачем оплати за договором) - 118055,58 грн (спожита відповідачем вартітсь газу за грудень 2021 року) - 117190,45 грн (спожита відповідачем вартітсь газу за січень 2022 року) - 26423,33 грн (спожита відповідачем вартітсь газу за лютий 2022 року) = 120,35 грн (переплата).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 60521,52 грн боргу та 26423,33 грн вартості безпідставно набутого майна є необгрунтованими, такими, що протирічать умовам договору та положенням Цивільного кодексу України, з огляду на що задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу та вартості безпідставно набутого майна клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 11138,83 грн 3 % річних та 62422,32 грн інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, стаття 625 Цивільного кодексу України допускає нарахування 3% річних та інфляційних втрат лише у випадку прострочення грошового зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача 11138,83 грн 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 204255,65 грн за актом № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу, за період з 11.02.2022 р. по 09.02.2025 р., з урахуванням здійснених проплат.
Отже, початком періоду, за який позивач здійснює нарахування 3%, є 11.02.2022 р.
Як вже зазначалось, в листі №179 від 09.02.2022 р. відповідач вказав про отримання ним 08.02.2022 р. акта № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п. 4.3. договору оплата газу здійснюється споживачем у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 днів з дня підписання акту приймання-передачі.
Отже, згідно з п. 4.3. договору відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на 16 день з дня підписання акта.
Водночас, судом встановлено, що відповідачем правомірно не підписано акт № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу з огляду на зазначення в акті ціни одиниці товару, яка не узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору, а також встановлено що вказаний акт не є підписаний споживачем в порядку п. 2.9.5. договору, з огляду на що, пункт 4.3. договору не підлягає застосуванню для визначення дати прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого за актом № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. природного газу.
Отже, строк виконання відповідачем обов'язку зі сплати вартості спожитого газу у січні 2022 року не визначений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, враховуючи конкретні обставини даної справи, а саме факт отримання відповідачем 08.02.2022 акта № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу з неправильною ціною та приписи ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що станом на 11.02.2022 р. (дата початку періоду нарахування 3% річних, визначена позивачем у розрахунку) відповідач мав оплатити позивачу вартість отриманого газу, але за ціною, яка відповідає умовам договору.
Судом встановлено, що відповідач сплатив вартість газу за зазначеною ціною, проте з простроченням платежу.
Як вже зазначалось, відповідачем за актом № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу сплачено 117190,45 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1687 від 27.04.2023 р. на суму 30000,00 грн., № 1749 від 05.05.2023 р. на суму 30000,00 грн., № 1889 від 06.06.2023 р. на суму 30000,00 грн., №2068 від 06.07.2023 р. на суму 30000,00 грн.
Перевіряючи правильність розрахунку 3% річних, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є неправильним.
Позивачем неправильно визначена сума боргу, на яку здійснюються нарахування 3% річних, оскільки позивач здійснює нарахування на суму 204255,56 грн, яка розрахована не за погодженою сторонами ціною одиниці товару.
Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 117190,45 грн за загальний період з 11.02.2022 р. по 05.07.2023 р., та з урахуванням здійснених проплат, становить 4512,91 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач просить стягнути з відповідача 62422,32 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 204255,65 грн за актом № КОЗ82001467 від 31.01.2022 р. приймання-передачі природного газу, за період з лютого 2022 року по січень 2025 року, з урахуванням здійснених проплат.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є неправильним з тих самих підстав, що і розрахунок 3% річних.
Відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 117190,45 грн за загальний період з лютого 2022 року по червень 2023 року, та з урахуванням здійснених проплат, становить 34512,88 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Ірпіньводоканал» (08205, Київська обл., Бучанський р-н, місто Ірпінь, вул.Соборна, будинок 1 А, код 03362471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (04201, місто Київ, вул. Полярна, будинок 20 , корпус А, код 39592941) 4512,91 грн (чотири тисячі п'ятсот дванадцять гривень 91 коп) 3 % річних, 34512,88 грн (тридцять чотири тисячі п'ятсот дванадцять гривень 88 коп) інфляційних втрат та 588,99 грн (п'ятсот вісімдесят вісім гривень 99 коп) судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24.11.2025 р.
Суддя О.О. Рябцева