ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/10817/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем"
про стягнення 68 079,00 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач, Комітет) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерференц Систем" (далі - відповідач, Товариство) вартості невикористаних талонів на бензин за укладеним між сторонами 26.02.2024 року договором № 26 у загальній сумі 68 079,00 грн.
Ухвалою від 03.09.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/10817/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановив відповідачу строк на подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на викладене, копія ухвали суду від 03.09.2025 року про відкриття провадження у справі № 910/10817/25 у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету відповідача, та доставлена останньому 03.09.2025 року о 19:32 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.
Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 04.09.2025 року о 09:16 год.
За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2025 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Також, суд зауважує, що після відкриття судом провадження у справі № 910/10817/25 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені зміни щодо відомостей про Товариство (код ЄДРПОУ 45067285), а саме: змінилися місцезнаходження та найменування юридичної особи відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (03146, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 20).
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
26.02.2024 року між Комітетом (замовник) та Товариством (постачальник) був укладений договір № 26 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався протягом 2024 року та відповідно до умов, зазначених у Договорі, передати замовнику товар на АЗС постачальника з використанням скретч-карток/талонів (бланків - дозволів внутрішнього обігу на відпуск товару), а замовник - приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах, визначених в Договорі.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені в Специфікації Додаток № 1 до даного Договору. Код Товару за ДК 021:2015-09130000-9 - Нафта і дистиляти - Бензин (пункт 1.2 Договору).
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору його загальна ціна становить 277 560,00 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ - 46 260,00 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Замовник здійснює закупівлю в залежності від виробничої необхідності замовника та реального фінансування.
Відповідно до пункту 6.1 наведеного правочину постачальник поставляє (передає у власність) замовнику товари на таких умовах: EXW - адреса АЗС (згідно з Додатком № 2) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS у редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) завантаження товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами постачальника.
Поставка за Договором здійснюється постачальником цілодобово по скретч-картці/талону (бланку) з АЗС постачальника, перелік яких міститься в Додатку № 2 до Договору. Скретч-картка/талон (бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.
У пункті 6.3 Договору його сторони погоди строк передачі товару: з дати укладення Договору до 31.12.2024 року.
За умовами пункту 6.5 Договору місцем поставки товару є: 69713, Полтавська область, Кременчуцький район, АЗС в радіусі 14 км. від місцезнаходження замовника торгів. Перелік АЗС постачальника міститься у Додатку № 2 до Договору.
Згідно з пунктом 7.3.3 цієї угоди постачальник після здійснення операцій з передачі товарів замовнику зобов'язується надати замовнику податкову накладну на суму поставлених протягом місяця товарів, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за звітним в межах дії цього Договору.
Відповідно до пункту 7.3.5 Договору постачальник зобов'язався забезпечувати наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним скетч-картки/талону (бланку) на певній АЗС.
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 року, а в частині взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання.
26.02.2024 року замовник та постачальник підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, в якій дійшли згоди внести зміни до пункту 5.1 Договору та викласти його в новій редакції, за якою розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що зазначений у цьому Договорі, відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України.
Вищевказана додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитками печаток цих юридичних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору відповідач передав замовнику паливні талони на 2 100 літрів бензину А-92 та 2 090 літрів бензину А-95 загальною вартістю 236 331 грн. за видатковими накладними від 01.03.2024 року № 92, від 01.03.2024 року № 94, від 08.05.2024 року № 539, від 03.06.2024 року № 703, від 11.06.2024 року № 747 та від 11.06.2024 року № 749.
Вказані талони позивачем оплачені на суму 236 331,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 06.03.2024 року № 1 на суму 5 100,00 грн., від 06.03.2024 року № 53 на суму 30 441,00 грн., від 10.05.2024 року № 111 на суму 23 220,00 грн., від 11.06.2024 року № 2 на суму 15 300,00 грн., від 11.06.2024 року № 137 на суму 18 030,00 грн. та від 11.06.2024 року № 138 на суму 144 240,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог Комітет посилався на те, що на його обліку перебувають нереалізовані талони (скретч-картки) у кількості 57 шт. на бензин А-92 загальним об'ємом 765 літрів та 33 шт. на бензин А-95 об'ємом 560 літрів, що вбачається з наданої позивачем довідки від 21.08.2025 року № 03-22/996. Однак, починаючи з грудня 2024 року на визначені у Договорі автозаправні станції не здійснюється поставка передбаченого Договором товару, у зв'язку з чим Комітет позбавлений можливості отримати оплачений ним обсяг палива на загальну суму 68 079,00 грн.
Зважаючи на викладені обставини, Комітет звернувся до Товариства з претензією від 27.02.2025 року № 03-22/280, в якій просив відповідача у десятиденний строк повернути замовнику 68 079,00 грн. попередньої оплати за непоставлений бензин. Однак, вказане звернення було залишене Товариством без відповіді та задоволення.
Враховуючи відсутність у позивача фактичної можливості отримати бензин загальним об'ємом 1 325 літрів вартістю 68 079,00 грн. за невикористаними талонами, а також беручи до уваги неповернення Товариством на користь замовника вартості цього пального у добровільному порядку, Комітет звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Суд зазначає, що за умовами Договору предметом поставки фактично є бензин, відпуск якого здійснюється на визначених у Переліку АЗС та на підставі пред'явлених замовником талонів, що надані постачальником за відповідними видатковими накладними.
Так, відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.
За змістом пункту 2.3 Договору скретч-картка є документом встановленого зразка та форми, одноразового використання, що посвідчує право замовника та/або уповноваженого ним користувача на одержання певної кількості та певної марки пального на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) надає право замовнику або довіреній особі отримати товар на АЗС. Скретч-картка/талон (бланк) не є платіжним документом, що підтверджує оплату.
Враховуючи наведене, талон не підтверджує право власності на придбане пальне, а містить лише інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, попередньо оплачених позивачем. У той же час, фактичне отримання пального відбувається лише на АЗС.
За таких обставин, позивач вважається таким, що фактично отримав товар лише після отоварення скретч-карток (талонів) на АЗС (отримання відповідних паливно-мастильних матеріалів на підставі цих талонів).
Проте, всупереч умовам укладеного між сторонами Договору відповідач у повному обсязі не виконав покладеного на нього обов'язку з передачі товару на сплачену Комітетом суму коштів у розмірі 68 079,00 грн. (у позивача невикористаними залишились талони у кількості 765 літрів бензину А-92 вартістю 51 грн./1 літр пального та 560 літрів бензину А-95 по ціні 51,9 грн./1 літр пального), заборгувавши таким чином позивачу 68 079,00 грн.
Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Відповідачем не було надано й доказів на спростування того, що у спірний період Товариство було позбавлене можливості здійснити заправку транспорту на АЗС, що вказані в Додатку № 2 до Договору, або докази отоварення позивачем спірних талонів.
Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За приписами частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року в справі № 918/631/19.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 68 079,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Комітетом, а також доказів поставки товару на цю суму, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до Товариства про стягнення зазначеної суми боргу.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної сплати грошових коштів передоплати за Договором у спірній сумі вартості невикористаних талонів.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Комітету в даній справі.
Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача, у зв'язку з задоволенням задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультпан" (03146, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 20; код ЄДРПОУ 45067285) на користь Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (39713, Полтавська область, Кременчуцький район, село Омельник , вулиця Центральна, будинок 66, код ЄДРПОУ 40490537) 68 079 (шістдесят вісім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 24.11.2025 року.
Суддя В.С. Ломака