ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 41/46
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «К.Енерго»
до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12»
про стягнення 324015,39 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
22.01.2009 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яка змінили своє найменування на Акціонерне товариство «К.Енерго», з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» про стягнення 324015,39 грн, з яких 271149,84 грн основного боргу, 7644,93 грн 3% річних та 45220,62 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №1420225 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2009 порушено провадження у справі №41/46.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 зупинено провадження у справі №41/46 до вирішення пов'язаної з нею справи №8/131.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 поновлено провадження у справі №41/46, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
29.10.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.
У ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача.
21.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» надійшла заява про заміну позивача у справі - з Акціонерного товариства «К.Енерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг».
У вказаній заяві заявник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг») також відмовляється від позову та просить суд закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов'язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Отже правонаступництвом є перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»), яке змінило найменування на Акціонерне товариство «К.Енерго» (справа №905/1965/19), а саме - права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ», що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.
Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, Акціонерне товариство «К.Енерго» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» прийняло майно, що є предметом продажу на аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021 року, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241900394,18 грн.
У Додатку №1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 визначено, що право вимоги було продано до боржника - Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-12» за Договором №1420225 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2007.
Судом встановлено, що 14.09.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №1/2021 від 14.09.2021.
На вказаних зборах було прийнято рішення про зміну найменування стягувача - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» (ідентифікаційний код: 32826328) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (ідентифікаційний код: 32826328).
Наведені обставини (правонаступництво у матеріальних правовідносинах) є підставою для заміни сторони (позивача) у процесуальному сенсі, у зв'язку з чим суд дійшов висновку замінити позивача у даній справі - з Акціонерного товариства «К.Енерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг».
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Згідно з ч. 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Судом встановлено, що заява про відмову від позову підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг», з огляду на що суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви, так як така відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись статтями 52, 185, 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Замінити позивача у справі - з Акціонерного товариства «К.Енерго» (ідентифікаційний код: 00131305) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (ідентифікаційний код: 32826328).
2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» від позову.
3. Закрити провадження у справі №41/46.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя О.М. Спичак