ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/14327/25
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо»
3. ОСОБА_3
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо» (далі - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - далі - відповідач-3), у якому просила суд:
- визнати відповідача-2 недобросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 331359280000), за наслідком допущення відповідачем-2 чисельних порушень при зверненні стягнення 07.11.2018 року на цю квартиру, як на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 53/15-І.2 від 01.12.2015 року, шляхом реєстрації права власності на цю квартиру за відсутності у відповідача-2 права на набуття цього нерухомого майна, та під час дії заяви від 05.11.2018 № 144022057 власника/позивача/ ОСОБА_1 про заборону вчинення дій щодо цієї квартири;
- витребувати на користь позивача квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33135928000 з незаконного володіння відповідача-1, яка безвідплатно набула цей об'єкт нерухомого майна, та мала пересвідчитися у наявності права відповідача-3 розпоряджатися даною квартирою;
- витребувати на користь позивача перелічені у Акті приймання-передачі від 01.12.2015 до Договору іпотеки від 01.12.2015 № 53/15-І.2 правоустановчі документи на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 33135928000, у відповідача-3 який недобросовісно отримав ці документи у розпорядження як минулий учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Девелопмент» (код ЄДРПОУ 42623272).
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає окремим положенням статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 заявлені дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру про витребування майна.
Суд зауважує, що з урахуванням вищенаведених приписів законодавства, беручи до уваги подання до суду заяви в електронній формі, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за дві вимоги немайнового характеру складає 4 844,80 грн.
Щодо сплати судового збору за вимогу про витребування на користь позивача нерухомого майна з незаконного володіння відповідача-1, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162, пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається:
- у позовах про стягнення коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться в безспірному (безакцептному) порядку;
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
- у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
З огляду на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ), суд позбавлений можливості визначити точну суму судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання позову майнового характеру.
Суд зауважує, що за вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір, виходячи з 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому, судом враховано, що до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію від 01.09.2025 № 5615-3014-5341-3043 про сплату судового збору на суму 5 000,00 грн.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Під час перевірки зарахування судового збору за квитанцією від 01.09.2025 № 5615-3014-5341-3043, суд встановив, що остання є доказом сплати судового збору у справі № 910/13044/25.
Ухвалою від 07.11.2025 у справі № 910/13044/25 (суддя Нечай О.В.) господарський суд міста Києва відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кари Олександри Олександрівни про визнання незаконними рішень та витребування майна. Не погодившись з означеною ухвалою, 14.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційну скаргу на вказане судове рішення.
Таким чином, судовий збір за квитанцією від 01.09.2025 № 5615-3014-5341-3043 зараховано до справи № 910/13044/25, у зв'язку з чим не може бути доказом сплати судового збору у справі № 910/14327/25.
Крім того, в силу частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вищенаведеним приписам чинного законодавства, до позовної заяви, що надійшла до суду через систему «Електронний суд» не долучено копій доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема копії доказів, що були скеровані на адреси відповідача-1 та відповідача-3 засобами поштового зв'язку. Окремо слід зауважити, що долучені ОСОБА_1 до позову копії доказів не стосуються описаних у позовній заяві обставин.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання доказів сплати судового збору за немайнові вимоги у сумі 4 844,80 грн.;
- подання доказів сплати судового збору, розрахованого виходячи з 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору за вимогу майнового характеру;
- подання копій доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.
Суддя В.С. Ломака