ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.11.2025Справа № 910/10765/25
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Треф" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Треф"
про стягнення 209 571,93 грн
У серпні 2025 року Київська міська рада (далі - Рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Треф" (далі - Товариство) 209 571,93 грн за використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:427:0003 площею 0,0640 га, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Ломоносова, 73 (далі - земельна ділянка), у період з 11.05.2021 по 19.10.2022, без укладання договору оренди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь 113 000,04 грн безпідставно збережених коштів та 1356,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
10.11.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 11.11.2025) Товариство подало заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просило стягнути з Ради 39 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Згідно з частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20 зазначено, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Оскільки рішення у даній справі ухвалено 06.11.2025, а заява про ухвалення додаткового рішення подана 10.11.2025, тому, докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв'язку з наданням професійної правничої допомоги, були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України.
У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статтею 16 ГПК України.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
На підтвердження вимоги про стягнення з Позивача витрат на правову допомогу у сумі 39 600,00 грн Відповідачем було додано копії: Договору про надання правової допомоги від 15.09.2025, Додаткової угоди №1 від 15.09.2025 до вказаного правочину, Акту приймання-передачі послуг від 07.11.2025 на суму 39 600,00 грн, рахунку на оплату №2 від 07.11.2025, платіжної інструкції №1477 від 07.11.2025 на суму 39 600,00 грн, а також ордеру на надання правничої допомоги серії ВН №1569400 від 23.09.2025, виданого адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально - Чукітовою Вікторією Віталіївною.
За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
15.09.2025 між Товариством (за текстом договору - Замовник) та адвокатом Чукітовою Вікторією Віталіївною (за текстом договору - Виконавець) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в органах внутрішніх справ, прокуратури, слідства, судових органах та інших.
Положеннями пункту 5.2. Договору передбачено, що щомісячно або після закінчення певних етапів надання послуг Виконавець надсилає Замовнику разом із рахунком-фактурою акт приймання-передачі послуг у двох примірниках. Замовник підписує, датує і повертає Виконавцю один примірник такого акта приймання-передачі або надсилає Виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 робочих днів після надсилання акта приймання-передачі.
Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 15.09.2025 до Договору про надання правової допомоги від 15.09.2025 адвокатський супровід судової справи №910/10765/25 За позовом Ради до Товариства з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів у суді першої інстанції становить 39 600,00 грн.
07.11.2025 між адвокатом Чукітовою В.В. та Товариством було підписано Акт приймання-передачі послуг, зі змісту якого вбачається, по даній судовій справі Виконавцем було надано, а Клієнтом - прийнято послуги на загальну суму 39 600,00 грн.
Підписавши вказаний акт, Товариство засвідчило відсутність жодних претензій та зауважень щодо наданих послуг.
Отже, вищевказаними доказами та наявними матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Чукітовою В.В. Відповідачу послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між ними розмірі 39 600,00 грн.
Також суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).
Відповідна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Разом із цим, виставлений адвокатом Чукітовою В.В. рахунок на оплату №2 від 07.11.2025 був повністю оплачений Товариством, що підтверджується платіжною інструкцією №1477 від 07.11.2025.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Разом з тим, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
17.11.2025 через систему "Електронний суд" Рада подала заяву, в якій заперечила проти заявлено Товариством розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з тим, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю даної справи і Відповідачем не було надано доказів визначення вартості та порядку обчислення гонорару адвоката.
Однак суд не погоджується із зазначеними запереченнями, оскільки розмір гонорару встановлений у фіксованому розмірі та становить лише 5,3% від ціни позову.
З огляду на викладене, враховуючи складність справи, розумну необхідність витрат для даної справи у суді, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, на переконання суду, співмірною є компенсація витрат Відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 39600,00 грн.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги Ради було задоволено частково, виходячи з положень статті 129 ГПК України, судові витрати Товариства, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги, становлять 18 247,90 грн (209 571,93 грн - 113 000,04 грн) х 39 600,00 грн / 209 571,93 грн), та покладаються на Раду.
Керуючись статтями 123-129, 221, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Треф" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Треф" (65033, Одеська область, місто Одеса, вулиця Аеропортівська, 33А; ідентифікаційний код 41678320) 18 247 (вісімнадцять тисяч двісті сорок сім) грн 90 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ