ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2025Справа № 910/10305/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар"до Державного підприємства "Гарантований покупець"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
про стягнення 7527986,21 грн
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Шокало О.В.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
У судовому засіданні 13.11.2025 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено скорочене рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 7527986,21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1372/01 від 19.12.2019.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.09.2025.
11.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши про спеціальне регулювання правовідносин між сторонами, та його право на зменшення рівня розрахунків із продавцем на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення. Також зазначив про наявність форс-мажорних обставин.
16.09.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позовні вимоги та висловлено заперечення проти доводів відповідача.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, Україна, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок, 25; код ЄДРПОУ: 00100227).
Ухвалою суду від 18.09.2025 задоволено заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про залучення третьої особи, в порядку статті 50 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО", оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі № 910/10305/25 до 27.10.2025.
26.09.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
02.10.2025 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що сторони у справі мають виконувати свої договірні зобов'язання.
Ухвалою суду від 27.10.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 13.11.2025.
В судове засідання 13.11.2025 представник третьої особи не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.
Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 13.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Також заявив про подання доказів в підтвердження розміру витрат на правову допомогу у строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Представник відповідача просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
19 грудня 2019 року між Державним підприємством «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" (виробник за «зеленим» тарифом) укладено Договір №1372/01, відповідно до п. 1.1 якого виробник за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок).
23.04.2020 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" укладено додаткову угоду №1/1241/01/20 до договору №1372/01 від 19.12.2019, в якій сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти у новій редакції.
26.02.2021 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" укладено додаткову угоду № 890/01/21 до договору №1372/01 від 19.12.2019, в якій сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20, продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Згідно п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20, сторони визнають свої зобов'язання згідно із законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку «на добу вперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.
Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20).
Згідно п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20, продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
За умовами п. 2.4 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20, продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.
Пунктом 2.5 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20 передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20).
Відповідно до п. 3.2 договору в редакції додаткової угоди №1/1241/01/20, розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 890/01/21 обумовлено, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Пунктом 4.5. договору в редакції додаткових угод №1/1241/01/20, № 890/01/21, гарантований покупець зобов'язується: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку.
У пункті 7.4 Договору сторони узгодили, що якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договорі набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).
08.02.2024 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1803/07/24 до договору № 1372/01 від 19.12.2019, якою глави 1-8 договору замінено главами 1-9.
Згідно п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24 за цим договором продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2.1-2.5 договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24 сторони визнають свої зобов'язання згідно з законами України "Про ринок електричної енергії", Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку "на добу" наперед та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця та керуються їх положеннями і положеннями чинного законодавства України при виконанні цього договору. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умовами включення генеруючих установок продавця до балансуючої групи гарантованого покупця. Продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим регулятором для кожної генеруючої одиниці "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, у випадку передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку. Цей договір укладається одночасно з договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, крім випадків, передбачених Порядком.
Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ. Гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформляється сторонами в установленому законодавством порядку (п. 3.1, 3.2 договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24).
Відповідно до п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.
Пунктом 4.4. договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24 гарантований покупець зобов'язується здійснювати купівлю-продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку; своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію; виконувати інші зобов'язання, пов'язані з виконанням цього договору та покладені на гарантованого покупця Законом, Порядком ат цим договором.
Відповідно до п. 7.4 договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу.
Постановою НКРЕКП від 06.09.2019 №1841 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до додатка (сонячна електростанція, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт Широке).
Постановою НКРЕКП від 24.10.2019 №2226 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01.01.2030.
Позивач просить стягнути з відповідача борг з оплати електричної енергії придбаної у січні-грудні 2024 року у сумі 7527986,21 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на включених до складу балансуючої групи гарантованого покупця об'єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі відпущену з установки зберігання енергії у складі таких об'єктів (у разі якщо електрична енергія, що відбирається, зберігається і відпускається такою установкою, вироблена з альтернативних джерел енергії), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, обсяг якої не перевищує обсяг електричної енергії, який може бути відпущений відповідним об'єктом електроенергетики або чергою його будівництва (пусковим комплексом) у кожному розрахунковому періоді (годині) згідно із встановленою потужністю електрогенеруючого обладнання, зазначеною в ліцензії на виробництво електричної енергії. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики або черзі його будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (продавець за "зеленим" тарифом) на виконання умов Договору № 1372/01 від 19.12.2019 за період з січня по грудень 2024 продав, а відповідач (гарантований покупець) купив електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, на суму 66153324,49 грн, що підтверджується Актами купівлі-продажу електричної енергії: від 31.01.2024 на суму 25034,75 грн; від 25.01.2024 на суму 1403038,88 грн; від 06.11.2024 на суму 153155,48 грн; від 29.02.2024 на суму 1968482,05 грн; від 14.11.2024 на суму 164169,22 грн; від 31.03.2024 на суму 4616057,88 грн; від 30.04.2024 на суму 6228924,80 грн; від 31.05.2024 на суму 8798141,65 грн; від 30.06.2025 на суму 8838887,96 грн; від 31.07.2024 на суму 9628070,40 грн; від 31.08.2024 на суму 8862021,47 грн; від 30.09.2024 на суму 6966307,39 грн; від 31.10.2024 на суму 4676074,00 грн; від 30.11.2024 на суму 2673937,16 грн; від 31.12.2024 на суму 1151021,40 грн. До актів долучено протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, які підтверджують підписання актів контрагентами.
Відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 58625338,34 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 30 Закону України "Про ринок електричної енергії", виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Пунктом 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 890/01/21 обумовлено, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.
Відповідно до п. 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 1803/07/24 оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку.
Отже, порядок і строки розрахунків за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюються Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
Відповідно до п. 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно допунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Згідно з пунктом 10.4 Порядку №641 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Постановою НКРЕКП Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.01.2024 № 178 було внесено зміни до Порядку № 641.
Відповідно до п. 11.4 Порядку № 641 в чинній редакції гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Отже, відповідно до Порядку №641 позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а відповідач зобов'язаний здійснити повний розрахунок за отриману електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 08.04.2025 № 529 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні, травні, червні 2024 та лютий 2025р. ( дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 10 квітня 2025 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.12.2024 № 2146 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у лютий, березень 2024 року( дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 20 грудня 2024 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 11.02.2025 № 193 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у квітні, серпні 2024 року ( дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 13 лютого 2025 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21.01.2025 № 76 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у липні 2024 року ( дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 23 січня 2025 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.12.2024 № 2418 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у вересні 2024 року ( дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 30 грудня 2024 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 18.02.2025 № 247 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у жовтні, листопаді 2024 року ( дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 19 лютого 2025 року).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 25.02.2025 № 285 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у грудні 2024 року (дата оприлюднення на офіційному вебсайті Регулятора 26 лютого 2025 року).
З урахуванням дат оприлюднення рішень регулятора, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на день прийняття рішення судом є таким, що настав.
Отже, станом на день вирішення спору вартість придбаної за період з січня по грудень 2024 та не оплаченої електричної енергії складає 7527986,15 грн.
Суд відзначає, що позивачем при здійсненні розрахунку боргу було допущено арифметичні помилки на суму 0,06 грн, в зв'язку з чим позов задовольняється частково. З заявленої до стягнення суми - 7527986,21 грн стягненню з відповідача підлягають кошти у розмірі 7527986,15 грн (66153324,49-58625338,34).
Доказів оплати заборгованості за куплену в період з січня по грудень 2024 електричну енергію відповідачем суду не надано.
Суд відзначає, що постанова Верховного Суду від 19.04.2024 № 911/1359/22 (на яку посилається відповідач у відзиві) прийнята з приводу нарахування та стягнення штрафних санкцій, а отже стосується інших правовідносин ніж ті, що є предметом розгляду у даній справі.
Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві, вони частково були спростовані вище зазначеними обставинами.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
Крім того суд відзначає, що предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за отриманий товар, а не питання притягнення відповідача до відповідальності за прострочення. Крім того, постачання товару мало місце у 2024 році, вже після настання форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач. Тобто наявність форс-мажорних обставин може звільнити боржника від відповідальності, однак жодним чином не звільняє від виконання основного зобов'язання.
Наявність заборгованості НЕК "Укренерго" перед відповідачем не спростовує договірних зобов'язань останнього перед позивачем та не звільняє від обов'язку оплатити вартість отриманого товару.
Щодо права відповідача на зменшення розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.
Суд не заперечує обов'язку позивача відшкодовувати відповідачу вартість врегулювання небалансу та права відповідача зменшувати на означені суми розрахунки з позивачем.
Проте, стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у даній справі. Крім того, відповідач зобов'язаний був вчинити дії на реалізацію свого права зменшення розрахунків, зокрема повідомити позивача, відобразити відповідні зменшення в обліку та актах звірки, провести зарахування однорідних вимог. Тобто відповідач мав чітко визначити, на які саме суми, за які періоди, та згідно яких актів ним реалізовано право на зменшення рівня розрахунків. Тобто означене є правом відповідача, яким він фактично не скористався. У суду відсутні правові підстави для здійснення будь-яких дій по реалізації права на зменшення рівня розрахунків замість відповідача.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джі Пі Солар" (53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт Широке, вулиця Соборна, 104-А, ідентифікаційний код 42017247) заборгованість у розмірі 7527986 (сім мільйонів п'ятсот двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн 15 коп., судовий збір у розмірі 90335 (дев'яносто тисяч триста тридцять п'ять) грн 83 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 0,06 грн - відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 24.11.2025
Суддя І.В.Усатенко