ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 910/10711/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового
фонду Печерського району м. Києва»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімож»
про стягнення 22.931,90 грн
Представники сторін: не викликались
27.08.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімож» про стягнення 22.931,90 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами оголошеного та проведеного конкурсу, позивача призначено управителем багатоквартирних будинків, про що укладено відповідні договори про надання з 01.03.2025 послуги з управління багатоквартирним будинком, в тому числі з будинком № 2 на вул. Госпітальній в м. Києві, що входив в об'єкт конкурсу. Відповідач є власником нежитлового приміщення (підвал), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 2, загальною площею 542,4 кв. м. Відповідно до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 116 від 07.02.2025 позивач надає послуги з управління багатоквартирним будинком (послуги з управління). За умовами п. 11 договору плата за послугу нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідачу надавались послуги з управління багатоквартирним будинком у період з 01.03.2025 по 30.07.2025 на загальну суму 35.558,95 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, позивачем було направлено вимогу від 08.08.2025 щодо сплати заборгованості та акти про надання послуг, яка залишилась без реагування. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/10711/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та доказів направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.09.2025 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02094, м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 29, кв. 7, (номер відправлення 0610278925725), яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Проте, 06.10.2025 конверт разом з ухвалою від 03.09.2025 (номер відправлення 0610278925725) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 29.09.2025 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
З огляду на викладене, день (29.09.2025) невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 03.09.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, Указу Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 150 від 13.06.2016 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 121 від 31.01.2011 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», на виконання розпорядження Київської міської військової адміністрації № 1311 від 14.11.2024 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 389 від 03.03.2020», розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 784 від 17.12.2024 «Про затвердження конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва», з метою належного утримання житлових будинків на території Печерського району міста Києва, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та за результатами проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, на підставі протоколу Конкурсної комісії № 4 від 31.01.2025 Печерська районна в місті Києві державна адміністрація прийняла розпорядження № 31 від 03.02.2025 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва» (далі - Розпорядження).
Означеним Розпорядженням Печерська районна в місті Києві державна адміністрація ввела в дію рішення Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва, оформленого протоколом Конкурсної комісії № 4 від 31.01.2025, про визначення переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва - Підприємства, та призначила позивача управителем багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва згідно з додатками № 1 та № 2.
Крім того, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація вирішила укласти з переможцем конкурсу договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу. При цьому, підписання договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників, окремо на кожний багатоквартирний будинок строком на один рік, надано Голові Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Слід зазначити, що пунктом 395 додатку № 1 до Розпорядження до Переліку багатоквартирних житлових будинків Печерського району міста Києва, управителем яких призначено Підприємство, віднесено багатоквартирний будинок № 2, який розташований на вул. Госпітальній у місті Києві.
Враховуючи наведені обставини, 07.02.2025 між Підприємством (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: вул. Госпітальна, 2 в особі Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (співвласники) був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 116 (далі - договір), згідно з яким управитель зобов'язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: вул. Госпітальна, 2, а співвласники зобов'язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
За умовами пункту 2 цього правочину список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною.
Слід зазначити, що згідно з додатком № 1 до договору до співвласників багатоквартирного будинку за адресою: вул. Госпітальна, 2, включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімож» як власника нежитлового приміщення (підвал) загальною площею 542,4 кв. м, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 193 від 28.03.1998.
Відтак, останній є одним із співвласників багатоквартирного будинку № 2, який розташований на вул. Госпітальна у місті Києві.
За змістом п. 3 договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Відповідно до п. 10 договору ціна послуги з управління становить 13,90 грн (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 13,37 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку № 5 до цього договору;
- винагороду управителю в розмірі 0,53 грн на місяць.
Пунктом 11 договору встановлено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Умовами п. 6 договору на кожного із співвласників (у тому числі на Товариство) покладено обов'язок оплачувати управителю надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Цей договір набирає чинності з 01.03.2025 та укладається строком на один рік (п. 30 договору).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вищенаведеним договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення управителем своїх зобов'язань за цією угодою.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що всупереч покладеним на відповідача обов'язкам Товариство протягом березня-липня 2025 року не сплачувало Підприємству вартість наданих останнім послуг з управління багатоквартирним будинком, заборгувавши таким чином позивачу 22.931,90 грн.
Листом № 105/44-2730 від 08.08.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати наявної у відповідача заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 22.931,90 грн з долученням до неї відповідного акту звірки взаєморозрахунків, рахунку-фактури № 4563-2/162 від 02.07.2025 на суму 22.931,90 грн, а також актів про надання послуг від 31.03.2025 на суму 6.769,15 грн., від 30.04.2025 на суму 6.769,15 грн, від 31.05.2025 на суму 7.070,64 грн, від 30.06.2025 на суму 7.412,82 грн та від 31.07.2025 на суму 7.537,19 грн.
Спір виник внаслідок того, що відповідач свої зобов'язання по сплаті наданих послуг з управління не виконав, у зв'язку з чим за період з березня по липень 2025 року виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 22.931,90 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд також врахував, що за умовами частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача, яка складає 22.931,90 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про відсутність чи погашення вказаної заборгованості перед позивачем як управителем багатоквартирного будинку, в якому розташовані належні відповідачу приміщення, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надав належних доказів на підтвердження оплати спірної суми заборгованості у добровільному порядку.
Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімож» (02094, м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 29, кв. 7; код ЄДРПОУ 16293916) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, місто Київ, провулок Івана Мар'яненка, будинок 7; код ЄДРПОУ 35692211) 22.931 (двадцять дві тисячі дев'ятсот тридцять одну) грн. 90 коп. основного боргу, та 3.028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
СуддяВ.В.Сівакова