ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.11.2025Справа № 910/13989/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмежено відповідальністю "Легіон 2015"
про стягнення 864 710 грн 02 коп.
11.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з вимогами до Товариства з обмежено відповідальністю "Легіон 2015" про стягнення 864 710 грн 02 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем зобов'язань з оплати за отримані послуги за договором №8383100-0102 від 29.11.2019 на постачання теплової енергії, за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, опублікованому 30.09.2021 на офіційному вебсайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", договором за послуги з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, договором за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії та за договором за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляційних, 3% та пені.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви і доданих до неї документів на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що в позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
З урахуванням вищевказаного, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Судом встановлено, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: договорі № 8383100-0102 від 29.11.2019 на постачання теплової енергії, індивідуальному договорі про надання послуги з постачання теплової енергії, опублікованому 30.09.2021 на офіційному вебсайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", договорі за послуги з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, договорі за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, а також договорі за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води.
При цьому, заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі вказаних договорів не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача за кожним із вказаних правочинів.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою та не є основними та похідними позовними вимогами відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, у даному випадку, вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" заборгованості по окремим договорам не є похідними вимогами від вимог за кожним з таких договорів.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання/невиконання кожного договору окремо у відповідності до умов, визначених у договорі.
За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремих спорів між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання сторонами своїх зобов'язань за кожним з договорів окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами з дослідженням поданих на підтвердження вказаних вимог відповідних доказів окремо, доказів виконання позивачем його зобов'язань за договорами окремо на підставі первинних доказів, доказів часткової сплати відповідачем заборгованості за надані послуги на користь позивача за кожним договором. При цьому, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов'язання за кожним місяцем окремо по кожному з договорів та встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов'язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо. Також за кожним договором позивачем заявлено до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеня, а тому суд має дослідити правильність здійсненних позивачем розрахунків заборгованості за кожним договором окремо відповідно до умов кожного договору та встановити початок перебігу прострочення відповідача по кожному місяцю окремо за кожним договором.
Відтак, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад й правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам статті 173 Господарського процесуального кодексу України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог та ті, що мають бути ще витребувані докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам відповідно до вимог чинного законодавства України й умов правочинів.
Суд зазначає, що об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду, що узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.08.2018 у справі №910/3569/18 та від 16.10.2020 у справі №910/7186/19.
Крім того, суд зазначає, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Отже, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи є окремими доказами по кожному з договорів.
Суд звертає увагу, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За таких обставин, враховуючи порушення правил об'єднання позовних вимог позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд повідомляє, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з вимогами до Товариства з обмежено відповідальністю "Легіон 2015" про стягнення 864 710 грн 02 коп. та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька