ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
14.11.2025Справа № 910/13901/25
За позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»
про стягнення 54.572,16 грн
07.11.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про стягнення 54.572,16 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 у справі № 910/19325/13 його призначено ліквідатором у процедурі банкрутства ВАТ «Капітал Лізинг», на якого покладено обов'язок завершення процедури ліквідації товариства. Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19325/13 від 16.10.2023 затверджено звіт позивача про завершення процедури ліквідації у справі № 910/19325/13 та закрито провадження у справі. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 затверджено винагороду позивача та покладено на відповідача обов'язок виплатити частину грошової винагороди у сумі 65.530,02 грн. З метою примусового виконання судового рішення про стягнення грошових коштів з відповідача було відкрито виконавче провадження № 78625321 від 18.07.2025, однак відповідач рішення не виконав. У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 54.572,16 грн, з яких 12.254,11 грн інфляційних втрат, 3.767,97 грн 3% річних та 38.550,08 грн збитків.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частина 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України «Про третейські суди», якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;
17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;
19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.
Терміни «особа, яка надає забезпечення», «збори власників облігацій» вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід'ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення;
21) справи про ліквідацію страховика або кредитної спілки за позовом Національного банку України відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, за загальним правилом господарські суди розглядають справи у спорах за участю юридичних осіб та громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Участь фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності допускається лише у випадках, передбачених законодавчими актами України. Такий випадок передбачений, зокрема, статтею 30 Господарського процесуального кодексу України, яка відносить до підвідомчості господарських судів справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що кредитор може подати до господарського суду письмову заяву з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують лише у тому випадку, коли відкрито провадження у справі про банкрутство щодо боржника.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19325/13 затверджено грошову винагороду ліквідатору ВАТ «Капітал Лізинг» арбітражному керуючому Балябі О.В. за період з 01.12.2022 по 30.09.2023 у сумі 201.000,00 грн; покладено на кредиторів ВАТ «Капітал Лізинг» витрати по оплаті грошової винагороди у сумі 201.000,00 грн пропорційно сумі визнаних судом вимог, зокрема, на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» частину витрат у сумі 65.530,02 грн.
В подальшому ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/19325/13 від 26.05.2025 змінено спосіб виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/19325/13 в частині покладення витрат по оплаті грошової винагороди арбітражного керуючого Баляби Олександра Володимировича на кредитора Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» та стягнуто з Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» часткові витрати по оплаті грошової винагороди на користь арбітражного керуючого Баляби Олександра Володимировича в сумі 65.530,02 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Проте, статус фізичної особи - підприємця це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Також, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутств арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Таким чином, арбітражний керуючий - це фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, яка отримує за виконання своїх повноважень грошову винагороду, а не фізична особа-підприємець, яка здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.
Позовні вимоги в даному спорі стосуються стягнення сум, передбачених приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/19325/13 від 26.05.2025, тобто, фактично спір стосується стадії виконання судового рішення.
При цьому, в даному випадку позивач виступає в якості фізичної особи, а не в якості арбітражного керуючого, оскільки провадження у справі № 910/19325/13 про банкрутство закрито.
Велика Палата Верховного суду послідовно у своїх постановах зазначала, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі № 686/20282/21, від 12.10.2022 року у справі № 183/4196/21, від 01.02.2022 року у справі № 910/5179/20, від 29.06.2021 року у справі № 916/2813/18 та постанова Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 910/13049/22).
Враховуючи те, що позов пред'явлено фізичною особою, яка не є підприємцем, суд відмовляє у відкритті провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають розгляду юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції, а тому у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Відмовити Арбітражному керуючому Балябі Олександру Володимировичу у відкритті провадження у справі.
2. Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В.Сівакова