ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.11.2025Справа № 910/14064/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна»
до Компанії «Asstra Forwarding AG»
про стягнення 20 000,00 дол. США
за участю представників:
від позивача: Дробот Є.С.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» (далі - ТОВ «Асстра Україна», позивач) до Компанії «Asstra Forwarding AG» (далі - Компанія, відповідач) про стягнення штрафу в сумі 20 000,00 доларів США за попереднім договором від 03.05.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови вказаного договору в частині укладення в майбутньому договору з надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполученні, у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції.
У позові ТОВ «Асстра Україна» просить стягнути з відповідача штраф у сумі 20 000,00 доларів США.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У зв'язку з тим, що відповідач є іноземною особою та з метою звернення суду з судовим дорученням про вручення іноземній особі - Компанії «Asstra Forwarding AG» (Швейцарія, м. Цюрих) позовної заяви з додатками ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2025 провадження у справі було зупинено, уповноваженому органу направлено судове доручення про вручення відповідачу матеріалів позову.
Ураховуючи виконання вищевказаної ухвали суду, провадження у справі № 910/14064/24 було поновлено ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2025.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, враховуючи положення ч. 3 ст. 202 ГПК України, за змістом яких суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Отже, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 03.05.2024 між Компанією «Asstra Forwarding AG» (сторона-1) та ТОВ «Асстра Україна» (сторона-2) був укладений попередній договір про укладання в майбутньому договору з надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполученні (далі - попередній договір), за умовами якого сторони домовились укласти в майбутньому договір з надання транспортно-експедиторських послуг в міжнародному сполученні (далі - основний договір) на умовах та в строки, визначені цим договором (п. 1.2).
Відповідно п. 1.3 попереднього договору сторона-2 зобов'язується надати транспортно-експедиторські послуги за основним договором, а сторона-1 - приймати та оплачувати такі послуги.
Згідно з п. 2.1 попереднього договору сторони домовились, що основний договір має бути укладений не пізніше 01 червня 2024 року.
Проект основного договору доручається підготувати стороні-1. Сторона-1 зобов'язується підготувати проект основного договору та надати для ознайомлення стороні-2 не пізніше 27 травня 2024 року, а сторона-2 зобов'язується підписати основний договір в строки, передбачені п. 2.1 договору (п. 2.3, 3.1.1, 3.1.3 попереднього договору.
Згідно з п. 6.1 попереднього договору цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
За визначенням статті 635 Цивільного кодексу України (тут і далі - ЦК України) попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, визначеному сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України (що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Таким чином, в силу правової конструкції попереднього договору, визначеної статтями 635 ЦК України та статтею 182 ГК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Будь-які інші зобов'язання сторін попереднім договором встановлюватися не можуть.
Як вбачається зі змісту укладеного сторонами попереднього договору, сторони домовились укласти основний договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів в міжнародному сполученні у строк до 01.06.2024. При цьому на відповідача був покладений обов'язок надати позивачу проект основного договору у строк до 27.05.2025.
Водночас встановлено, що відповідач вимоги попереднього договору не виконав, проект основного договору не надав, унаслідок чого у строк до 01.06.2024 основний договір сторонами не був укладений.
У зв'язку з невиконанням Компанією «Asstra Forwarding AG» попереднього договору, позивач направив відповідачу вимогу від 02.06.2024 щодо підготовки основного договору та надання його для підписання.
Зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання, тому позивач звернувся до Компанії «Asstra Forwarding AG» з вимогою від 10.06.2024 про сплату штрафу в сумі 20 000,00 дол. США, нарахованого на підставі п. 5.1 попереднього договору.
Відповідач листом від 30.06.2024 повідомив позивача про те, що основний договір не був підписаний з вини замовника ТОВ «Асстра Україна» та запропонував виплатити штраф у сумі 12 500,00 дол. США.
Оскільки у подальшому відповідач не сплатив штраф у погодженій попереднім договором сумі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з пунктом 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умов попереднього договору щодо укладення основного договору, чим порушив свої договірні зобов'язання. При цьому його доводи про те, що укладення основного договору не відбулося з вини його контрагента, суд до уваги не приймає, адже обов'язок щодо підготовки та надання проекту основного договору покладався попереднім договором саме на нього, а не на інших осіб.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Водночас частиною 2 ст. 635 ЦК України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
З огляду на наведене у випадку, коли одна із сторін попереднього договору необґрунтовано (без поважних причин) ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право звернутися з вимогою, по-перше, про спонукання до укладення договору і, по-друге, про відшкодування збитків, завданих простроченням укладення основного договору, якщо інше не встановлене самим попереднім договором або актами цивільного законодавства.
При цьому слід зазначити, що положення ч. 2 ст. 635 ЦК України містять спеціальну норму, яка передбачає перелік правових наслідків порушення умов попереднього договору, а саме - встановлює обов'язок сторони, яка безпідставно ухиляється від укладення договору, відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Інше було встановлено пунктом 5.1 попереднього договору, в якому сторони погодили, що у випадку, відмови будь-якої із сторін від виконання умов даного договору або підписання основного договору, винна сторона має сплатити штраф в розмірі 20 000,00 дол. США.
Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, передбаченою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (Інформаційний лист ВГСУ № 01-06/249 від 15.03.2011 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті, за результатами перегляду судових рішень господарських судів").
Таким чином у даному випадку, уклавши попередній договір на умовах, визначених в договорі, сторони саме в такій редакції досягли згоди відносно всіх умов зазначеного договору, зокрема, і стосовно порядку застосування та розміру штрафних санкцій. Відтак, підписавши цей договір, відповідач погодився з таким розміром санкцій та усвідомлював потенційну можливість настання відповідних наслідків у випадку невиконання умов попереднього договору.
На підставі викладеного суд вважає, що застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання та відповідальності за його невиконання як стягнення неустойки у вигляді штрафу є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає нормам Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами доведено факт ухилення Компанії «Asstra Forwarding AG» від укладання основного договору без поважних причин, вимоги позивача є законними та обґрунтованими, відтак, позов ТОВ «Асстра Україна» про стягнення штрафу в розмірі 20 000,00 грн підлягає задоволенню.
При цьому суд зважає на положення ст. 533 ЦК України, відповідно до якої використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц).
Таким чином судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає штраф у сумі 20 000,00 дол. США, що еквівалентно 826 826,00 грн з урахуванням курсу долару НБУ, який станом на дату подачі позову (14.11.2024) становив 41,3413 грн за 1 долар США.
За таких обставин позов ТОВ «Асстра Україна» суд задовольняє в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» до Компанії «Asstra Forwarding AG» про стягнення 20 000,00 дол. США задовольнити.
Стягнути з Компанії «Asstra Forwarding AG» (СНЕ-115.138.470/МvSt, Switzerland, Zurich, Staubstrasse, 15, 8038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 132, ідентифікаційний код 32493177) штраф у сумі 20 000 (двадцять тисяч) дол. США та судовий збір у сумі 12 378 (дванадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 90 коп.
Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 13 листопада 2025 року.
Повне рішення складене 24 листопада 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К. І.