ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
24.11.2025Справа № 910/14101/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Альнаїр»
до Дочірнього підприємства «Нафтогазова компанія «Фактор»
про видачу судового наказу
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Альнаїр» (далі - ТОВ «Альнаїр») із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Нафтогазова компанія «Фактор» (далі - ДП «НК «Фактор») заборгованості в сумі 8942,55 грн за договором поставки № 200751 від 18.02.2019.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Пунктом 5 частини 1 статті 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається із поданї заяви, ТОВ «Альнаїр» заявило вимогу про стягнення з ДП «НК «Фактор» заборгованості за договором поставки, право на стягнення якої у заявника виникло ще у жовтні 2020 року, про що свідчить долучений до заяви лист-претензія ТОВ «Альнаїр» № 768/22/НК від 22.10.2020 з вимогою про повернення боржником попередньої оплати в сумі 8942,55 грн.
За таких обставин судом з'ясовано, що на час подання заяви про видачу судового наказу (13.11.2025) пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для відповідної вимоги (три роки) з моменту виникнення права такої вимоги у заявника.
З огляду на викладене у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п. 5 частини першої статті 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно з ч. 5 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 152, 153, 234, 235 ГПК України, суд
Відмовити у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Альнаїр» до Дочірнього підприємства «Нафтогазова компанія «Фактор» про видачу судового наказу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десятиденного строку.
Суддя Головіна К. І.