Справа № 909/1353/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24.11.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши матеріали заяви № 10224/25 від 19.11.2025 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
встановив:
19.11.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась фізична особа ОСОБА_1 (далі - заявниця) із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність. Заяву обґрунтовує тим, що вона припинила погашення своїх зобов'язань перед кредиторами у розмірі більше 50% місячних платежів за всіма кредитними договорами упродовж двох місяців та наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Водночас, заявницею у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Белінської Наталії Олександрівни (свідоцтво № 190 від 12.02.2013, далі - Белінська Н.О.), яка у свою чергу також подала заяву про участь у даній справі.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на те, що подана заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам, встановленим Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відновлення платоспроможності фізичної особи урегульовано у Книзі четвертій Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства наведено вичерпний перелік підстав для звернення з заявою про відкриття провадження, а саме: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч.3 ст.116 Кодексу переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
При цьому, як зазначає Верховний Суд у постанові від 18.01.2024 у справі №911/2308/23, задля отримання бажаного результату боржник, серед іншого, зобов'язаний : "... повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 Кодексу), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо".
На підтвердження підстав наявності та розміру заборгованості за кредитними договорами заявниця подала кредитний звіт станом на 26.11.2025 із сайту Українського Бюро Кредитних Історій, а також конкретизований список кредиторів, в якому міститься інформація про суму заборгованості, зокрема за тілом кредиту та за відсотками.
У конкретизованому списку кредиторів заявниця зазначила кредитні договори, на підставі яких у неї виникла заборгованість, які укладені з:
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" - договір № 26205363055202 та договір № 20.30.0011900269 від 14.09.2024;
ТОВ "ФК 2ТАЙГЕР ФІНАНС" - договір № 71166675 від 01.08.2025;
ТОВ "БІЗПОЗИКА" - договір № 532894-КС-002 від 29.07.2025;
ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" - договір № 2307028 (подано договір № 59512-06/2025);
ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН2 - договір № 89e68a24-5c29-4cb3-852f-efa90e73e313 від 16.06.2025;
ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" - договір №d9c8b138-fa8c-4f96-bdd1-d716dff81063 від 25.06.2025 та договір № 009f776a-79e4-4ebd-a730-764ec255445f від 05.04.2025 (не подано жодного);
ТОВ "ФК ЮНІТ" - договір № 846353ba-f8dd-40a2-bd5b-3d5dddee3409 від 03.06.2025 (не подано);
ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" - договір № 5516593 від 06.05.2025;
ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" - договір № 2262075 від 04.05.2025;
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" - договір № 24607103 від 27.04.2025 та договір № 24603216 від 20.03.2025 (не подано жодного);
ТОВ "ІННОВА -Фінанс"" - договір № 232958 від 2004.2025 (подано договір № 7889540425 від 20.04.2025);
ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" - договір № 9158200 та договір № 1289d123-17b9-44a3-b7e3-08dd851d9150 (не подано) (цей кредит зазначений як проданий); подано інші договори № 8944284 від. 27.04.2025 та № 71453973 від 16.04.2025
ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" - договір № 2161021 від 14.03.2025 (не подано);
ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" - договір № 14.03.2025-100000412 від 14.03.2025;
ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - договір № 1506-3911 від 02.02.2025;
АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" - договір № 00000000000048527347 від 19.07.2024; також подано № 33945972 від 19.07.024
АТ "ПУМБ" - договір № 200328476098 від 18.06.2024;
АТ "ІДЕЯ БАНК" - договір № 25445335 від 09.08.2024 (не подано);
АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" - договір № 26252980501231 від 09.04.2023;
ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ" - договір № d9c8b138-fa8c-4f96-bdd1-d716dff81063 від 25.06.2025(зазначений як проданий); також подано Договір факторінгу від 10.09.2025
ТОВ "ФК "КІФ" - договір № 1001002 від 24.06.2025 (не подано) (зазначений як проданий);
ТОВ "МІЛОАН" - договір № 6130289 від 27.04.2025 (зазначений як проданий) ; крім вказаного договору до суду подано №102309921 від 20.03.2025;
ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ" - договір № К??4150081від 21.04.2025 (не подано) (зазначений як проданий);
ТОВ "ФК "Є ГРОШІ" - договір № EGROSHI4150081 від 21.04.2025 (не подано) (зазначений як проданий);
ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" - договір № 009f776a-79e4-4ebd-a730-764ec255445f від 05.04.2025 (не подано) (зазначений як проданий).
Однак частину із вказаних договорів до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи не подано, а саме ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" - договір № 2307028, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" - договір № d9c8b138-fa8c-4f96-bdd1-d716dff81063 від 25.06.2025, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" - договір № 009f776a-79e4-4ebd-a730-764ec255445f від 05.04.2025, ТОВ "ФК ЮНІТ" - договір № 846353ba-f8dd-40a2-bd5b-3d5dddee3409 від 03.06.2025, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" - договір № 24607103 від 27.04.2025, ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" - договір № 24603216 від 20.03.2025, ТОВ "ІННОВА-НОВА" - договір № 232958 від 2004.2025, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" - договір № 9158200, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" - договір № 1289d123-17b9-44a3-b7e3-08dd851d9150, ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" - договір № 2161021 від 14.03.2025, АТ "ІДЕЯ БАНК" - договір № 25445335 від 09.08.2024,ТОВ "ФК "КІФ" - договір № 1001002 від 24.06.2025, ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ" - договір № К??4150081 від 21.04.2025, ТОВ "ФК "Є ГРОШІ" - договір № EGROSHI4150081 від 21.04.2025, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" - договір № 009f776a-79e4-4ebd-a730-764ec255445f від 05.04.2025.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Верховний Суд вважає, що самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Також Верховний Суд зазначає, що в п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу. А тому подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні ст. 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Отже, заявниці необхідно підтвердити належними та допустимими доказами наявність, розмір та склад заборгованості за кредитними договорами станом на момент звернення із заявою до суду та відобразити відповідні дані у конкретизованому списку кредиторів із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати.
Заявницею не долучено до заяви докази отримання кредитних коштів від кредиторів та докази використання грошових коштів, отриманих від осіб, зазначених заявницею у конкретизованому списку кредиторів.
Належними доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 по справі №909/937/21 зазначено наступне При ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Суд звертає увагу заявника на правову позицію Верховного Суду у справі №917/1604/21 від 16.11.2022 про недостатність подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, яким являється роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій, без додавання інших документів, зокрема для належного підтвердження розміру та структури заборгованості цього боржника.
Згідно сталої судової практики, наданий заявником кредитний звіт з сайту Українського бюро кредитних історій від 26.11.2025, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів з диференціацією його на складові частини (основний борг, штраф, пеня), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором. Крім того, і заявник в конкретизованому списку кредиторів вказує на те, що в даних з кредитної історії УБКІ не завжди і не вся інформація по боргу точна.
Надані частково, заявником у якості доказів кредитні договори укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, які заявником не додані до заяви на підтвердження факту отримання кредитних коштів.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", зокрема, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявницею, становить 45420,00 грн (3028,00*5*3= 45420,00).
Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.
Так, до матеріалів заяви долучено копію договору про розстрочення авансування винагороди арбітражному керуючому від 13.08.2025 (далі - Договір), укладений із арбітражною керуючою Белінською Наталією Олександрівною (свідоцтво № 190 від 12.02.2013).
У п. 1.1. та 1.2. Договору визначено порядок оплати послуг керуючого реструктуризацією та відшкодування понесених ним витрат, які покладаються на нього відповідно до КУзПБ, та заяви про участь у справі про банкрутство фізичної особи -боржника. Арбітражний керуючий зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені КУзПБ, заявниця зобов'язується оплатити ці послуги та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника.
У п. 3.2. Договору передбачено, що заявниця вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Із змісту п. 1.1 Договору вбачається, що останній визначає порядок розстрочення авансування винагороди керуючому реструктуризацією, покладених на нього відповідно до КУзПБ.
Водночас зі змісту п. 1.2. Договору вбачається, що сторона-1 зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені КУзПБ, а cторона-2 зобов'язується оплатити ці послуги та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство фізичної особи боржника.
Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв'язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.
Разом із цим, п. п. 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 45 420,00 грн за весь строк виконання повноважень сторони-1, починаючи з дати його призначення ухвалою про відкриття провадження у справі та до моменту прийняття судом відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Сторона-2 вносить оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 6.1. Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання предмету договору, якщо інше не передбачено законом.
Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Івано-Франківської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявниці, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Оцінюючи вказані умови договору, належить виходити з того, що сторони відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України між собою не врегулювали умови здійснення виплат. А порядок авансування винагороди керуючому реструктуризацією, визначений наведеними приписами КУзПБ, сторони в договорі змінити не можуть.
За таких обставин, долучений до заяви ОСОБА_1 договір із арбітражним керуючим Белінською Н.О. не може братися судом до уваги.
Як зазначає заявниця, нею внесені на депозитний рахунок суду грошові кошти з метою авансування винагороди арбітражному керуючому у загальному розмірі 13626,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 10.09.2025 на суму 4542,00 грн, від 08.10.2025 на суму 4542,00 грн, від 10.11.2025 на суму 4542,00 грн.
Інших доказів, які б підтверджували здійснення таких оплат заявницею до своєї заяви надано не було.
Ураховуючи зазначене, наявність доказів часткового авансування грошової винагороди керуючому реструктуризацією, та те, що наданий Договір не може братися судом до уваги, у заявниці наявний обов'язок здійснити відповідне авансування у встановленому КУзПБ розмірі.
Таким чином, заявниця повинна надати суду докази здійснення авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 31794,00 грн (45420,00 - 13626,00).
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу. За приписами ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання встановлених вимог, протягом п'яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ураховуючи те, що заявницею подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати час для усунення недоліків.
Керуючись ст. 2, 9, 37, 113, 115, 116, абз.7 п.1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ст. 4, 174, 234, 235, 255 ГПК України, суд
постановив:
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність залишити без руху.
2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст. 116 КУзПБ, а саме надати:
- належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
-докази отримання кредитних коштів від кредиторів;
- докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в сумі 31794,00 грн;
- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів.
Роз'яснити, що якщо заявник усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи вважається неподаною і підлягає поверненню зі всіма доданими до неї документами.
Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на вебсторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя У. І. Гула