майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
24 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/786/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування правничої допомоги від 15.11.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД"
до Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ"
про стягнення 1826932,33 грн (згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 19.09.2025),
У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД" до Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ" про стягнення 1826932,33 грн, з яких 1180088,94 грн основного боргу, 44490,00 грн 3% річних, 421080,21 грн пені та 181273,18 грн інфляційних витрат (згідно із заявою про збільшення позовних вимог від 19.09.2025).
Рішенням від 12.11.2025 у справі №906/786/25 господарський суд задовольнив позов у повному обсязі, стягнув з Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД" 1180088,94 грн основного боргу, 44490,00 грн 3% річних, 421080,21 грн пені, 181273,18 грн інфляційних витрат та 21923,19 грн судового збору.
17.11.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування правничої допомоги від 15.11.2025, у якій останній просив ухвалити додаткове судове рішення у справі №906/786/25 про стягнення з ПП "СЛОБОДИЩЕ" на користь ТОВ "ЕОЛ ЛТД" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 39000,00 грн (т.2, а.с.1-19).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 18.11.2025 суд прийняв заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування правничої допомоги від 15.11.2025 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України ).
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження вищезгаданого принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідний порядок застосування визначений постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16, від 26.10.2022 у справі №911/3001/21, від 17.01.2023 у справі №922/4812/21, від 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, від 27.02.2024 у справі №922/1075/23, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Як встановлено судом, позивач на виконання вимог ч.1 ст.124, п.9 ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві повідомив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складає витрати на сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі та витрати на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн (а.с.11 на звороті).
У судовому засіданні 12.11.2025 представник позивача також заявив про стягнення витрат на правову допомогу та зазначив, що відповідні докази будуть додані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України (т.1, а.с.216).
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Зважаючи на викладене, під час ухвалення рішення від 12.11.2025 за наслідками розгляду справи №906/786/25 питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу господарським судом не вирішувалося.
Заяву про відшкодування правничої допомоги від 15.11.2025 з доданими до неї документами представник позивача надіслав до суду засобами поштового зв'язку 15.11.2025, про що свідчить адресний ярлик на поштовому конверті (т.2, а.с.19).
Отже порядок та строк подання доказів щодо обсягу наданих адвокатом позивачу послуг і виконаних робіт та їх вартості заявником дотримано.
За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Отже склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування під час вирішення заяви сторони.
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ТОВ "ЕОЛ ЛТД" надавав адвокат Починок О.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №000945 від 02.07.2018, видане Радою адвокатів Черкаської області), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером серії СА №1125709 від 17.06.2025 (а.с.13).
Відповідно до ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
02.06.2025 адвокат Починок О.І. (далі - адвокат) та ТОВ "ЕОЛ ЛТД" (далі - клієнт) уклали договір про надання правничої допомоги (далі - договір) (т.2, а.с.5-6), згідно з п.п.1.1, 2.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. У відповідності до статті 59 Конституції України, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правничу допомогу, яка включає в себе представництво інтересів клієнта в судах господарської юрисдикції, зокрема Господарському суді Житомирської області, щодо стягнення боргу за поставлений товар з ПП "СЛОБОДИЩЕ".
Даний договір є оплатним, оплата проводиться клієнтом на розрахунковий рахунок адвоката відповідно до акта виконаних робіт та рахунків (п.4.1 договору).
У п.п.4.2 - 4.6 договору адвокат та клієнт погодили, що:
- кожна заява складена адвокатом по суті справи щодо стягнення боргу з ПП "СЛОБОДИЩЕ" в інтересах клієнта складає 6200,00 грн;
- кожне судове засідання у Господарському суді Житомирської області, у якому буде взята участь адвокатом в інтересах клієнта щодо стягнення боргу з ПП "СЛОБОДИЩЕ", складає 6200,00 грн;
- вивчення документів, судової практики для забезпечення належного стягнення боргу з ПП "СЛОБОДИЩЕ" складає 4000,00 грн;
- підготовка заяви про збільшення позовних вимог у ході стягнення боргу з ПП "СЛОБОДИЩЕ" складає 4000,00 грн;
- у разі стягнення боргу з ПП "СЛОБОДИЩЕ" на користь клієнта, клієнт виплачує на користь адвоката гонорар успіху у розмірі 25000,00 грн.
Даний договір укладений на строк до 01.12.2026, набирає чинності з моменту його підписання (п.п.5.1, 5.2 договору).
15.11.2025 адвокат Починок О.І. як виконавець та позивач як замовник склали та підписали акт виконаних робіт (т.2, а.с.7) про те, що виконавець виконав роботу для замовника, що полягає в наданні правничої допомоги за договором від 02.06.2025 зі стягнення боргу за поставлений товар з ПП "СЛОБОДИЩЕ" у Господарському суді Житомирської області в рамках справи №906/786/25 належним чином та у повному обсязі. Вартість послуг оцінюється в сумі 39000,00 грн, які сплачені замовником відповідно до отриманих рахунків: від 17.06.2025 № 1 (6200,00 грн), від 25.08.2025 №2 (6200,00 грн), від 26.09.2025 №3 (6200,00 грн), від 14.11.2025 №4 (12400,00 грн), від 15.11.2025 №5 (8000,00 грн) (т.2, а.с.8-12).
Згідно вищевказаних рахунків (т.2, а.с.8-12) адвокатом було виконано таку роботу: складання позовної заяви та її подання до суду (рахунок від 17.06.2025 №1), участь у судовому засіданні Господарського суду Житомирської області 21.08.2025 (рахунок від 25.08.2025 №2), участь у судовому засіданні Господарського суду Житомирської області 22.09.2025 (рахунок №3 від 26.09.2025), участь у судовому засіданні Господарського суду Житомирської області 12.11.2025, підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування правничої допомоги (рахунок від 14.11.2025 №4), вивчення документів та судової практики до подання позовної заяви, підготовка заяви про збільшення позовних вимог (рахунок від 15.11.2025 №5).
Факт понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката на суму 39000,00 грн підтверджується платіжними інструкціями №171 від 17.06.2025, №7 від 26.08.2025, №15 від 29.09.2025, №22 від 14.11.2025, квитанцією №5 від 15.11.2025 (т.2, а.с.13-17).
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду від 05.03.2024 №912/3432/23, від 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, від 12.07.2024 у справі №913/205/23).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №910/2990/24 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Частиною 4 ст.126 ГПК України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5 ст.129 ГПК України).
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 ГПК України.
Як роз'яснено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічні висновки щодо застосування ч.4 ст.126, ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України також наведені у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20.
Враховуючи викладене вище, проаналізувавши додатки до заяви від 15.11.2025 та матеріали справи в цілому, суд визнав обґрунтованими, доведеними й співмірними витрати позивача на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв'язку з розглядом справи №906/786/25, на загальну суму 32800,00 грн (6200,00 грн за складання позовної заяви та її подання до суду + 18600,00 грн за участь у судових засіданнях 21.08.2025, 22.09.2025, 12.11.2025 + 4000,00 грн за вивчення документів та судової практики до подання позовної заяви + 4000,00 грн за підготовку заяви про збільшення позовних вимог), що є пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову.
У той же час, за висновком суду, витрати на суму 6200,00 грн за підготовку заяви про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування правничої допомоги (рахунок від 14.11.2025 №4) не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Таким чином, враховуючи ціну позову, обставини справи і строк її розгляду, загальний обсяг підтверджених доказами наданих послуг з правничої допомоги, виходячи з критеріїв реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку задовольнити заяву представника позивача від 15.11.2025 частково, стягнути з ПП "СЛОБОДИЩЕ" на користь ТОВ "ЕОЛ ЛТД" 32800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення решти суми - 6200,00 грн таких витрат відмовити.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування правничої допомоги від 15.11.2025 задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СЛОБОДИЩЕ" (вул. Карпенка, буд. 1, с. Слободище, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13330, код ЄДРПОУ 33708198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕОЛ ЛТД" (вул. Рози-Люксембург, буд. 8, кв. 15, м. Черкаси, Черкаська обл., 18005, код ЄДРПОУ 14213892) 32800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу;
- сторонам, представнику позивача (до ел.каб.).