61022, м. Харків, пр. Науки, 5
17.11.2025р. Справа № 905/169/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,
при секретарі Кравець А.Є., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за заявою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145)
про визнання кредиторських вимог в розмірі 402.998.263,58 грн. в порядку ст. 45 КУзПБ (вх. № 2406/25 від 16.04.2025), -
у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),
розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -
за участю представників:
від заявника: Урєкє А.В. (в режимі відеоконференції),
від боржника: не з'явилися,
від розпорядника майна: Карауш Ю.В. (в режимі відеоконференції),
інші учасники справи не забезпечили участь своїх представників, -
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.
На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).
16.04.2025 в системі «Електронний суд» надійшла заява Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про грошові вимоги до боржника у сумі 402.998.263,58 грн. та 6056,00 грн. відшкодування сплаченого судового збору (вх.№ 2406/25).
Кредиторські вимоги обґрунтовуються наявністю невиконаного податкового зобов'язання, що складається з:
- узгодженого податкового боргу у загальній сумі 104.730.414,39 грн., який виник у зв'язку із несплатою нарахованих штрафних санкцій, а саме: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 14010100, у розмірі 95.505.086,72 грн., з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у розмірі 5.745.008,79 грн., з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код 7101000) у розмірі 3.480.318,88 грн.;
- неузгодженого грошового зобов'язання у загальному розмірі 298.267.849,19 грн., а саме: з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 04.02.2025 № 145/Ж10/31-00-07-04-02-25, від 04.02.2025 № 146/ж10/31-00-07-04-02-25.
На підтвердження вимог надано суду: ідентифікаційні дані боржника, довідку про стан податкового боргу від 15.04.2025 № 4770/6/31-00-13-02-06, розрахунок з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податкові декларації з податку на додану вартість від 19.02.2025, від 19.03.2025, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.03.2025, податкове повідомлення-рішення від 29.01.2025 № 108/Ж10/31-00-04-01-01-27, розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до акту камеральної перевірки від 30.12.2024 № 2986/Ж5/31-00-04-01-01-26/32281519, рекомендоване повідомлення від 11.02.25 про вручення поштового відправлення, податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 № 161/Ж10/31-00-04-01-01-27 з розрахунком штрафних санкцій, фіскальний чек УКРПОШТА від 06.02.2025 та копію конверта-повернення з штриховим ідентифікатором 0408610022684, податкові повідомлення-рішення від 04.02.2025 № 145/Ж10/31-00-07-04-02-25 та № 146/Ж10/31-00-07-04-25 з розрахунками штрафних санкцій до них та доказами надсилання (опис вкладення, фіскальний чек та поштова накладна від 04.02.2025), роздруківку сайта УКРПОШТА про відстеження поштового відправлення, витяг з інтегрованої картки платника податків за 2024 рік, розрахунок боргу з податку на прибуток приватних підприємств, податкову декларацію з податку на прибуток від 08.08.2024, податкове повідомлення-рішення від 13.01.2025 № 45/Ж10/31-00-04-01-01-27 з розрахунком штрафних санкцій та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, податкове повідомлення-рішення від 29.01.2025 № 107/Ж10/31-00-04-01-01-27 з розрахунком штрафних санкцій та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, витяг з інтегрованої картки платника податків, розрахунок боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальні чеки від 01.10.2024, рішення № 1941/Ж10/31-00-04-01-01-31 від 01.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та розрахунок штрафної санкції, витяги з ІКП з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2024 та 2025 рік.
Листом від 22.04.2025 суд повідомив заявника про відкладення вирішення питання щодо прийняття його заяви з кредиторськими вимогами до повернення матеріалів справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на адресу Господарського суду Донецької області.
Ухвалою суду від 23.06.2025 прийнято заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про грошові вимоги до боржника (вх.№ 2406/25 від 16.04.2025) та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.
Попереднє засідання відкладалось. Ухвалою суду від 23.10.2025 призначено попереднє засідання на 17.11.2025, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.
Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені в системі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).
Боржником подано до суду додаткові пояснення у справі від 21.07.2025 б/н, з додатками (вх.№ 01-41/7080/25 від 21.07.2025), в яких вказує, що ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» не визнає заборгованість перед Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у повному обсязі, посилаючись на те, що пред'явлені до визнання суми не можуть вважатися узгодженим грошовим зобов'язанням, оскільки тривають судові процеси у адміністративній справі № 320/24929/24 про стягнення податкового боргу в загальній сумі 169.472.320,36 грн. та адміністративній справі № 200/1244/25 про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.02.2025 № 145/Ж10/31-00-07-04-02-25 та № 146/Ж10/31-00-07-04-02-25, які стали підставою для нарахування заявником неузгодженого податкового зобов'язання на суму 298.267.849,19 грн.
Розпорядником майна ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подано до суду повідомлення № 02-47-25/262 від 14.05.2025 про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника, з додатками (вх.№ 01-41/4956/25 від 16.05.2025), за змістом яких вказує, що на даний час не прийнято рішення у судовій справі № 320/24929/24, предметом якої є суми, заявлені Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків у справі № 905/169/25 про банкрутство, тому не є можливим повідомити господарський суд про результати розгляду таких грошових вимог.
Станом на дату судового засідання надійшли наступні документи:
від боржника:
- 11.11.2025 клопотання про долучення до матеріалів справи копії Висновку експерта № 003-ГОМ25 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 21.07.2025, з додатками за переліком (вх.№ 01-41/10593/25 від 12.11.2025),
- 12.11.2025 клопотання про продовження процесуального строку на подання заперечень на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника (вх.№7020/25 від 12.11.2025),
- 13.11.2025 додаткові пояснення у справі - заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, з додатками (вх.№ 01-41/10647/25),
- 16.11.2025 клопотання - заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, з додатками (вх.№ 01-41/10691/25 від 17.11.25),
- 16.11.2025 заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№ 7093/25 від 17.11.25).
- 17.11.2025 заява про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх.№ 01-41/10697/25).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням чи продовженням процесуального строку унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 119 ГПК України).
Суд враховує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк. Відновлення чи продовження процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. (Близька за змістом правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі N 904/5995/16).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як відомо з матеріалів справи, в ухвалі від 23.10.2025 суд між іншим встановив сторонам строк до 11.11.2025 для надання суду всіх заяв по суті, клопотань, пояснень тощо, разом з доказами надсилання їх копій іншим учасникам справи з дотриманням вимог ст. 42 ГПК України.
Після спливу такого строку боржник подав до суду клопотання про продовження процесуального строку на подання заперечень на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника (вх.№7020/25 від 12.11.2025), додаткові пояснення у справі - заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, з додатками (вх.№ 01-41/10647/25), клопотання - заперечення на заяву про грошові вимоги кредитора до боржника, з додатками (вх.№ 01-41/10691/25 від 17.11.25), заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№ 7093/25 від 17.11.25), у яких не наведено поважних причин пропуску встановленого судом строку, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, та не надано відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску встановленого судом строку.
Відтак, суд залишає без розгляду такі клопотання та пояснення на підставі ч.2 ст. 118 ГПК України.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні в режимі відеоконференції представників Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та розпорядника майна боржника, суд зазначає наступне.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).
Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).
Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Стаття 57 Податкового кодексу України регулює строки сплати податкового зобов'язання: за загальним правилом платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Стаття 61 Податкового кодексу України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" є юридичною особою, резидент України, діє на підставі власного установчого документа, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 32281519, основним видом діяльності є: 05.10 Добування кам'яного вугілля, перебуває на податковому обліку як платник податків за основним місцем обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
У заяві з грошовими вимогами до боржника податковий орган стверджує про наявність зокрема узгодженого податкового боргу у загальній сумі 104.730.414,39 грн., який виник у зв'язку із несплатою основного зобов'язання та нарахованих фінансових санкцій (пені, штрафи), а саме:
- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 14010100, у загальному розмірі 95.505.086,72 грн., що виникли з:
податкова декларація № 9037571992 від 19.02.2025 на суму 7.973.453,00 грн. (залишок боргу 2.897.053,42 грн.),
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9050991108 від 01.07.2024 на суму 48.370.678,00 грн.,
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9051173812 від 01.08.2024 на суму 21.666.667,00 грн.,
податкове повідомлення-рішення (форма «Н») № 108/Ж10-31-00-04-01-01-27 від 29.01.2025 на суму 4.081.282,8 грн.,
податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 161/Ж10/31-00-04-01-01-27 від 06.02.2025 на суму 3.377.174,42 грн.,
податкова декларація № 9070742491 від 19.03.2025 на суму 15.663.186,00 грн.;
- з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у розмірі 5.745.008,79 грн., що виникли з
податкова декларація № 9224852432 від 08.08.2024 на суму 4.782.394,00 грн. (залишок боргу 2.037.874,48 грн.),
податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 45/Ж10/31-00-04-01-01-27 від 13.01.2025 на суму 1020,00 грн.,
податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 107/Ж10/31-00-04-01-01-27 від 29.01.2025 на суму 1020,00 грн.);
- з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код 7101000) у розмірі 3.480.318,88 грн., що виникло з рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску № 1941/Ж10/31-00-04-01-01-31 від 01.10.2024.
Як відомо і сторонами не оспорюється, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/24929/24 за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України до ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" про стягнення заборгованості, що виникла з причин несплати штрафних санкцій, самостійно задекларованих зобов'язань та нарахованої пені, зокрема:
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 77.282.429,63 грн. по податковій декларації № 9037571992 від 19.02.2025 на суму 2.897.053,42 грн., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9050991108 від 01.07.2024 на суму 48.370.678,00 грн., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9051173812 від 01.08.2024 на суму 21.666.667,00 грн., податкове повідомлення-рішення (форма «Н») № 108/Ж10-31-00-04-01-01-27 від 29.01.2025 на суму 2.604.156,09 грн. та № 108/Ж10-31-00-04-01-01-27 від 29.01.2025 на суму 629.032,90 грн.;
з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5.643.948,61 грн., що виник з податкової декларації № 9224852432 від 08.08.2024 на суму 2.037.874,48 грн., податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 45/Ж10/31-00-04-01-01-27 від 13.01.2025 на суму 1020,00 грн., податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 107/Ж10/31-00-04-01-01-27 від 29.01.2025 на суму 1020,00 грн.
та податковій вимозі «Ю» від 02.01.2024 № 0000019-1301-3100.
На дату судового засідання (17.11.2025) до матеріалів справи не надано доказів вирішення адміністративної справи № 320/24929/24 по суті, прийняття адміністративним судом відповідного рішення та набрання ним законної сили у встановленому порядку. В Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України таке рішення відсутнє. В порядку частини 3 статті 7 КУзПБ адміністративний спір до господарського суду не передавався.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 року у справі № 908/2189/17).
З поданих заявником документів господарським судом встановлено, що платником податків (ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ») самостійно подано до податкового органу:
08.08.2024 декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2024 року, півріччя, базовий звітний період квартал, на суму 4.782.394,00 грн.,
19.02.2025 декларацію з податку на додану вартість за 1 місяць 2025 року на суму податкових зобов'язань що сплачуються до державного бюджету 7.973.453 грн.,
19.03.2020 декларацію з податку на додану вартість за 2 місяць 2025 року на суму зобов'язань що сплачуються до державного бюджету 15.663.186 грн.,
04.03.2025 подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточнюється - 7 місяць 2024 року, згідно з яким підлягає сплаті до державного бюджету 48.370.678 грн. (первинна податкова декларація за вказаний податковий (звітний) період до справи не подавалась).
04.03.2025 платником подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період, що уточнюється - 8 місяць 2024 року, згідно з яким підлягає сплаті до державного бюджету 21.666.667 грн. (первинна податкова декларація за вказаний податковий (звітний) період до справи не подавалась).
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
З урахуванням вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, а суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 цього Кодексу, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Таким чином, платник податків мав сплатити за самостійно поданими деклараціями:
- податок з прибутку підприємств до 19.08.2024 (декларація від 08.08.2024),
- податок на додану вартість по декларації від 19.02.25 - до 03.03.2025, по декларації від 19.03.2025 - до 31.03.2025, по уточненим деклараціям від 04.03.2025 відповідно - до 04.03.2025.
До заяви з кредиторськими вимогами, що розглядається, податковим органом не було надано документів первинного бухгалтерського обліку про здійснення ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» будь-яких платежів за податками у конкретні дати (платіжні доручення, виписки банку по рахунку).
Водночас податковий орган стверджує, що за декларацією з податку на прибуток підприємств від 08.08.2024 у зв'язку із частковою оплатою основного платежу за ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» обліковується заборгованість у сумі 2.037.874,48 грн., а також у зв'язку із частковою сплатою по декларації з податку на додану вартість від 19.02.2025 залишок заборгованості становить 2.027.787,53 грн., по декларації з податку на додану вартість від 19.03.2025 заборгованість не сплачена і становить 15.663.186,00 грн., по уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період від 04.03.2025 заборгованість не сплачена і становить 48.370.678 грн. та 21.666.667 грн. відповідно, на підтвердження чого надає відомості з інтегрованої картки платника податків за 2024 та 2025 рік (далі - ІКП).
Також, до матеріалів справи надано рішення податкового органу № 1941/Ж10/31-00-04-01-01-31 від 01.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким за період з 01.01.2024 до 31.03.2024 нараховано штраф у розмірі 2.959.357,00 грн. та за період з 01.01.2024 до 31.03.2024 нараховано пеню у розмірі 521.061,88 грн. Дане рішення та розрахунок надіслані рекомендованою поштою боржнику 01.10.2024 та вручені 14.10.2024.
Суд враховує, що відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Роботодавець як платник єдиного внеску є особою, на яку покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати за найманих працівників (застрахованих осіб) єдиний внесок, а також подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, які визначені податковим законодавством.
У відповідності до підп. "б" п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Проте, як встановлено судом, до матеріалів справи не подавався податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (відповідні декларації ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»).
Наданий витяг з ІКП з єдиного внеску за 2024 та 2025 рік містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
Первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.
Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).
З урахуванням наведеного, за висновком суду, фактом підтвердження сум нарахувань з заробітної плати є первинні документи, які заявником разом з поданою до суду заявою надано не було, а не податкова звітність, що подається до ДПС відповідно до податкового законодавства, лише підтверджує порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування боржником не свідчить беззаперечну наявність вказаної суми виплат з заробітної плати робітнику.
Відсутність доказів (саме первинних документів), які підтверджують підстави для нарахування боржнику суми недоїмки у тому числі й з єдиного внеску, позбавляє суд можливості визначити обґрунтованість заявленої у складі вимог кредитора у справі про банкрутство суми єдиного внеску, оскільки унеможливлює належну перевірку у розумінні статей 76, 77, 78, 79, 86 ГПК України відповідність визначення податковим органом цієї суми, як вимог кредитора, вимогам законодавства.
Податковий орган зазначає, що у зв'язку із наявністю податкового боргу, у тому числі за минулі звітні періоди, платнику податків нараховані фінансові санкції (пені, штрафи).
Пунктами 59.1, 59.3 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
До матеріалів справи не надавались відповідні податкові вимоги, надані лише податкові повідомлення-рішення:
- від 13.01.2025 № 45/Ж10/31-00-04-01-01-27 про накладення на платника податків (боржника) штрафу у сумі 1020,00 грн., складене на підставі акту перевірки від 11.12.2024 № 2877/Ж5/31-00-04-01-01-26/32281519 за неподання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2024 року. (Акти перевірки, на які є посилання в ППР та розрахунку до нього, в матеріалах справи відсутні). Вказане повідомлення-рішення з розрахунком вручено платнику податків 17.01.2025 згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України;
- від 29.01.2025 № 107/Ж10/31-00-04-01-01-27 про накладення штрафу у сумі 1020,00 грн., складене на підставі акту перевірки від 27.12.2024 № 2980/Ж5/31-00-04-01-01-26/32281519 за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2024 року. (Акти перевірки, на які є посилання в ППР та розрахунку до нього, в матеріалах справи відсутні). Вказане повідомлення-рішення з розрахунком вручено платнику податків 11.02.2025 згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України;
- від 29.01.2025 № 108/Ж10/31-00-04-01-01-27 про накладення на платника податків (боржника) штрафу у сумі 4.081.280,38 грн., складене на підставі акту перевірки від 30.12.2024 № 2986/Ж5/31-00-04-01-01-26/32281519 за вчинене порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період квітень-грудень 2024 року. (Акт перевірки в матеріалах справи відсутній, рівно як і відповідні податкові декларації на які є посилання в розрахунку до ППР заявником не подавалися). Вказане повідомлення-рішення з розрахунком вручено платнику податків 11.02.2025 згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України;
- від 04.02.2025 № 145/Ж10/31-00-07-04-01-01-27 про накладення на платника податків штрафу у сумі 42.609.692,72 грн. на підставі акта перевірки № 2983/Ж5/31-00-07-04-02-20/32281519 від 30.12.2024 з урахуванням висновку комісії із розгляду заперечень до актів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.01.2025 № 55/Ж7/31-00-07-04-02-02 за вчинене порушення із заниження податку на додану вартість у звітних періодах. (Акт перевірки та висновок комісії із розгляду заперечень в матеріалах справи відсутні, рівно як і відповідні податкові декларації на які є посилання в розрахунку до ППР). Повідомлення-рішення з розрахунком надіслано платнику податків 04.02.2025 та вручено 11.02.2025 згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України;
- від 04.02.2025 № 146/Ж10/31-00-07-04-01-01-27 про накладення на платника податків штрафу у сумі 85.219.385,44 грн., складено на підставі акта перевірки № 2983/Ж5/31-00-07-04-02-20/32281519 від 30.12.2024 з урахуванням висновку комісії із розгляду заперечень від 29.01.2025 № 55/Ж7/31-00-07-04-02-02. (Акт перевірки та висновок комісії із розгляду заперечень в матеріалах справи відсутній і заявником не подавався). Повідомлення-рішення з розрахунком надіслано платнику податків 04.02.2025 та вручено 11.02.2025 згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України;
- від 06.02.2025 № 161/Ж10/31-00-04-01-01-27 про накладення штрафу у розмірі 25% у сумі 3.377.174,42 грн., складене на підставі акта перевірки від 07.01.2025 № 31/Ж5/31-00-04-01-01-22/32281519 за вчинене порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2024 року. (Акт перевірки в матеріалах справи відсутній, рівно як і відповідні податкові декларації на які є посилання в розрахунку до ППР заявником не подавалися). Таке повідомлення-рішення надіслано платнику податків 06.02.2025 та вважається врученим 24.02.2025 згідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України.
Зміст заяви кредитора та розрахунки, що є додатками до вказаних вище податкових повідомлень-рішень, не містить обґрунтованого розрахунку штрафів та пені, який би містив суми, на які нараховано, періоду нарахування, формули нарахування тощо, що унеможливлює перевірку такого розрахунку.
З поданих до суду документів неможливо встановити обґрунтованість правомірності розрахунків заявника по заявленим сумам кредиторських вимог та дату виникнення зобов'язання боржника перед податковим органом по заявленим сумам кредиторських вимог, що в даному випадку має суттєве значення для розгляду заявлених кредиторських вимог. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 925/1500/17, від 09.07.2019 у справі № 909/95/18, від 04.12.2024 у справі № 905/1977/21, а також у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 та від 04.12.2024 у справі № 905/1977/21).
Наявні в матеріалах справи довідки ІКП не визнаються судом належними та достатніми доказами здійснення платником податків платежів за податками у конкретні дати за відсутності у справі первинних документів.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що фактом підтвердження сум нарахувань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є первинні документи, які заявником разом з поданою до суду заявою надано не було, а не податкова звітність, що подається до ДПС відповідно до податкового законодавства, лише підтверджує порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування боржником не свідчить беззаперечну наявність вказаної суми заборгованості. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 та від 04.12.2024 у справі № 905/1977/21).
Таким чином, розмір таких кредиторських вимог щодо пені, штрафу не підтверджений належними доказами у заявленій сумі, підстави для їх визнання відсутні.
Крім того, як свідчать матеріали справи, за самостійно поданою ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» податковою декларацією з податку на додану вартість № 9070742491 від 19.03.2025 на суму 15.663.186,00 грн., терміном сплати є 31.03.2025. Разом з цим, з 26.03.2025, з відкриттям провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» та введенням процедури розпорядження майном, господарським судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Оскільки вимоги податкового органу за вказаною податковою декларацією (№ 9070742491 від 19.03.2025) виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, тому є поточними, і не підлягають вирішенню у попередньому засіданні.
Суд також враховує, що у заяві про визнання кредиторських вимог заявник ставить питання про визнання податкового боргу, який є предметом спору по справі № 200/1244/25, рішення в якій судом не прийнято.
Як відомо, в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває справа № 200/1244/25 за позовом ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального МУ ДПС по роботі з ВВП від 04 лютого 2025 року № 145/Ж10/31-00-07-04-02-25, яким ТОВ «Краснолиманське» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 213.048.463,75 грн, яка складається з 170.438.771,00 грн за податковими зобов'язаннями та 42.609.692,75 грн за штрафними фінансовими санкціями (штрафами); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 04 лютого 2025 року № 146/Ж10/31-00-07-04-02-25, яким до ТОВ «Краснолиманське» застосований штраф в розмірі 85.219.385,44 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Суд зазначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1. ст. 59 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 56.15 статті 59 цього Кодексу унормовано, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Кредиторські вимоги податкового органу, що базуються на неузгодженому податковому зобов'язанні, не можуть бути визнані у справі про банкрутство доки воно залишається неузгодженим, адже саме узгодження є підставою для виникнення обов'язку щодо погашення такого зобов'язання.
На дату судового засідання (17.11.2025) до матеріалів справи не надано доказів вирішення адміністративної справи № 200/1244/25 по суті, прийняття адміністративним судом відповідного рішення та набрання ним законної сили у встановленому порядку. В Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України таке рішення відсутнє. В порядку частини 3 статті 7 КУзПБ адміністративний спір до господарського суду не передавався.
За таких обставин відсутні підстави для визнання господарським судом кредиторських вимог на суму 298.267.849,19 грн. неузгодженого грошового зобов'язання.
Саме на кредитора покладений обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство, який передбачає подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора (постанови Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 918/1154/21, від 27.02.2024 у справі №902/1406/15).
Сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, не підтверджують обґрунтованість вимог Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та наявність підстав для визнання його кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Отже, така заява з кредиторськими вимогами задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
Відмовити у визнанні грошових вимог Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 402.998.263,58 грн. та 6056,00 грн. судового збору (вх. № 2406/25 від 16.04.2025).
Ухвала набирає законної сили в день її проголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна ухвала підписана 24.11.2025.
Суддя Н.В. Величко