Рішення від 12.11.2025 по справі 904/354/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2025м. ДніпроСправа № 904/354/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ"

про стягнення боргу за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Морозі А.О.

Представники:

Позивача - Кравченко І.В.

Відповідача - Бондар О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177,71 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024, позов задоволено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі 904/354/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі №904/354/24 скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд та передано на розгляд судді Юзікову С.Г.

14.07.2025 суд прийняв справу до свого провадження та призначив підготовче засідання на 23.07.2025.

17.07.2025 Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача 8 007 500 грн. 00 коп. попередньої оплати (авансу) за непоставлений товар за Договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022; 1 449 357 грн. 50 коп. пені; 1 580 031 грн. 21 коп. інфляційних втрат; 501 510 грн. 82 коп. 3% річних, мотивуючи тим, що розмір інфляційних втрат та 3% річних розраховувалися Позивачем станом на 25.01.2024, а зобов'язання Відповідач виконав 18.03.2025, отже наявні правові підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат та 3% річних також і за період з 26.01.2024 до 18.03.2025.

23.07.2025 від Відповідача надійшли письмові пояснення, з урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2025. В яких Відповідач зазначає, що Відповідач неодноразово вчиняв дії, направлені на повідомлення Замовника про готовність товару та можливість його відвантаження, зокрема, повідомлення в телефонному режимі, через месенджери "Telegram" та "WhatsApp", а також направлення листів-повідомлень кур'єрською службою. Однак, вказані дії (дзвінки, повідомлення та листи) Позивач проігнорував, що унеможливило виконання Відповідачем свого обов'язку за Договором №23/12-1 від 23.12.2022 у повному обсязі. Проте, всупереч принципу добросовісності господарської діяльності, Позивач штучно створив умови для невиконання зобов'язань за Договором та звернувся із даним позовом до суду. На підтвердження закупки та формування продуктових пакетів, які замовлено за спірним договором, Відповідач раніше додав до матеріалів справи копії договорів з третіми особами - постачальниками. спірний Товар є специфічним товаром, з обмеженою сферою реалізації, упаковка товару відповідає умовам, погодженим сторонами, оскільки остання виготовлялася на замовлення Позивача. Етикетку для зазначеного товару Позивач погодив у месенджері "Telegram". На підтвердження виготовлення товару ще 03.01.2023 в матеріалах справи містяться наступні документи: оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 за січень 2023 року, накладні на передачу готової продукції з виробництва на склад № 2 від 05.01.2023, вимоги-накладні № 4 від 05.01.2023, № 5 від 05.01.2023, № 6 від 05.01.2023, № 7 від 05.01.2023, № 8 від 05.01.2023, № 9 від 05.01.2023, № 10 від 05.01.2023. Факт достовірності відомостей, що містяться в первинних бухгалтерських документах, презюмується, якщо не доведено інше. Внутрішній облік на підприємстві підтверджує факт готовності виготовленого на замовлення Товару за Договором №23/12-1 від 23.12.2022 станом на 15.01.2023 та 31.01.2023. Щодо повідомлення покупця про готовність товару, то сторони не погодили, що повідомлення між ними за Договором здійснюється саме у спосіб направлення письмових листів, роздрукованих на папері з підписами уповноважених представників сторін. Будь-які додаткові угоди щодо встановлення останнього між сторонами також не укладались. Посилання Позивача, як на спосіб листування між сторонами Договору на розділ XIII "Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін", які містять лише адреси та телефони сторін, є хибним, оскільки в договорі відсутнє застереження, що тільки через ці адреси здійснюється листування. Практика комунікації, яка склалася між сторонами договору здійснювалась засобами онлайн зв'язку через месенджери (застосунки) Telegram та WhatsApp, що не суперечить умовам Договору та/або чинного законодавства. В обґрунтування зазначених обставин надані нотаріальні заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідач просить взяти до уваги надані поясненням ФОП Булавіна Сергія Семеновича, який надавав Відповідачеві кур'єрські послуги та фактично здійснював доставку поштових відправлень №0216061015 від 10.01.2023, №0216061030 від 25.01.2023, та надану нотаріальну заяву-свідка ОСОБА_3 щодо дійсності здійснення таких відправлень. В матеріалах справи відсутні докази вчинення Замовником дій, спрямованих на отримання товару за Договором поставки та/або контролю за постачанням товару, існують обґрунтовані сумніви щодо наявності у Позивача бажання досягти мети договору поставки.

Від Позивача надійшли додаткові пояснення в яких зазначається, що подані Відповідачем листування в месенджері "Telegram" є неповним, оскільки містить у собі окремі уривки, тобто воно відповідачем відтворено не у повному обсязі, у зв'язку з чим справжній його зміст неможливо встановити. При цьому, месенеджер "Telegram", на відміну від інших популярних месенеджерів передбачає можливість безповоротного видалення будь-яких повідомлень без залишення жодних слідів у чаті про таке видалення, вказане підтверджується Звітом від 07.07.2025 за № 182/2025-ЗВ. Останнє повідомлення в листуванні в месенджері "Telegram", яке стосувалось графіку відвантаження товару датоване 11.01.2023. В цей день Позивач перерахував на користь Відповідача додатково, в якості авансу, 500 000,00 грн., що підтверджує дійсність намірів Позивача в отриманні ДПНП 15.01.2023 та 31.01.2023. Відповідач, стверджуючи про виготовлення товару за першими двома партіями за Договором поставки, не вказує в якому саме об'ємі (кількості) було виготовлено ДПНП. В той же час, у неповному та уривчастому листуванні у месенджері міститься повідомлення від 06.01.2023 про те, що на 09.01.2023 може бути заплановано до відвантаження 12 936 штук ДПНП, що на 12 089 штук ДПНП менше, ніж підлягало постачанню за Договором в строк до 15.01.2023 (25 025 - 12 936), та на 37 114 штук ДПНП менше, ніж підлягало постачанню за Договором поставки до 31.01.2023 (50 050 - 12 936). При цьому, Позивач не був заінтересований в отриманні товару частинами та мав очікування на поставку товару в кількості, визначеній Договором поставки, за яку вніс попередню оплату. Отже, Відповідач не забезпечив виготовлення та поставку продукції за першими двома партіями товару в кількості, визначеній Договором поставки, у зв'язку з чим Відповідач і не повідомив Позивача про готовність товару до відвантаження, як це передбачено п. 6.3. Договору

Від Позивача надійшли пояснення в яких зазначено, що вже в січні 2023 року товар за Договором був виготовлений та готовий на складі Продавця до передачі Позивачу. Доказом цього є первинні бухгалтерські документи, що містяться в матеріалах справи, а саме: оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 за січень 2023 року; накладні на передачу готової продукції з виробництва на склад №2 від 05.01.2023; вимоги-накладні №4- 10 від 05.01.2023, які підтверджують внутрішнє переміщення та облік виготовленої продукції на складі Продавця. Отже, внутрішній облік на підприємстві підтверджує факт готовності виготовленого на замовлення Товару за Договору №23/12-1 від 23.12.2022 станом на 15.01.2023 та 31.01.2023. Строк першої поставки товару визначено до 15.01.2023. Факт зазначення Відповідачем про можливість завантаження 09.01.2023 (завчасно до закінчення строку) більше ніж половини замовленого товару ніяким чином не спростовує готовність усієї партії з 25 025 штук ДПНП станом до 15.01.2023. Про готовність усієї партії товару було повідомлено Позивачеві у листах від 10.01.2023 та 25.01.2023, направлені на офіційну адресу Позивача. У поясненнях від 23.07.2025 Позивач визнав належність листування та мобільного номеру представнику Позивача. Відповдіач просить суд застосувати презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує. У месенджері "WhatsApp" відсутня функції "безслідного" видалення повідомлень, де здійснювалося листування між Левінзоном І.Ю. (керівник, засновник Позивача) та Лисенко Є.С. (комерційний директор Відповідача). Позивач не заперечує ні особи з якою велась комунікація (Левінзон І.Ю.), ні змісту наданих повідомлень. Саме Позивач визнавав листування цими каналами, отримання платіжних інструкцій та передачу контактів. Аналіз Договору показує, що не було чітко визначено, коли товар вважається готовим до передачі за умовами EXW, а також коли постачальник виконав свої зобов'язання щодо поставки. Відсутність дій зі сторони Позивача, зокрема направлення транспортних засобів, повідомлень чи контролю якості та кількості товару, свідчить про його бездіяльність і прострочення прийняття виконання.

За клопотанням сторін судові засідання проводилися в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено скорочену частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2022 ТОВ "Фабрика Смаку" (Позивач) з ТОВ "Олімпіус Консалт" (Відповідач) уклали договір про постачання продовольчих наборів №23/12-1 (Договір), за п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується у 2023 році поставити Замовнику продукти харчування та сушені продукти різні (продуктові набори) продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) 1) ДПНП-Р-1-ДПНП-Р-7 (далі - товар), а Замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки, встановлені Договором.

Відповідно до умов Договору:

1.2. Ціна, кількість, асортимент та строки постачання товару визначаються специфікацією, викладеною у такій редакції:

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-1"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-2"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-3"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-4"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-5"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-6"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-7"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 15.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-1"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-2"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-3"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-4"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-5"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-6"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно;

найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-7"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750,00 грн; строк постачання до 31.01.2023 включно.

3.1. Ціна цього Договору становить 75 075 000,00 грн, у тому числі, без ПДВ - 62 562 500,00 грн, ПДВ - 12 512 500,00 грн (за загальним фондом). Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури, виданого постачальником.

4.1 Розрахунки за товар здійснюються шляхом проведення 50% попередньої оплати (авансу) на весь товар (кожну партію) відповідно до пункту 1.2 Договору протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, але не пізніше як за 35 днів до кінцевого строку постачання кожної партії згідно з умовами пункту 1.2 Договору. Решта вартості партії сплачується Замовником протягом 3-х робочих днів від дати фактичної поставки партії одержувачу замовника та складання акту приймання-передачі у розмірі визначеного в пунктах 1.2, 3.1 і 4.1 Договору.

5.1. Товар постачається на умовах EXW - склад Постачальника відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Строк поставки товару визначений у специфікації до Договору (п. 1.2).

5.2. Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених Договором.

5.3. Підтвердження належним чином поставленої партії товару є підписання акта приймання-передачі, складеного Замовником, після отримання кожної окремої партії товару одержувачем Замовника.

5.4. Постачання товару одержувачу Замовника Постачальник зобов'язаний провести з обов'язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, якості, черговості поставок у кожній окремо відвантаженій партії.

Завантаження товару в місці приймання здійснюється Постачальником.

6.3. Постачальник зобов'язаний:

6.3.1. Забезпечити виробництво товару у строки, встановлені Договором;

6.3.3. Письмово, не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити, замовника, про дату готовності товару для відвантаження;

6.3.4. Надати замовнику товар, визначений у п. 1.2 Договору для приймання одержувачем замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах Договору;

6.3.5. Нести всі ризики, яких може зазнати товар до моменту належної його передачі та приймання одержувачем замовника.

7.2. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при постачанні товарів, Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірі передбачених пунктом 7.4 Договору.

7.3. У випадку недопоставки (часткової поставки), Постачальник повертає Замовнику попередню оплату в повному обсязі за непоставлений (недопоставлений) товар протягом 10 банківських днів після закінчення встановленого строку постачання в п.1.2. Договору.

7.4.5. За порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості;

7.4.8. За порушення строку повернення попередньої оплати, визначеної пунктом 7.3. договору, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% від не повернутої суми попередньої оплати (від кожної партії товару) за кожний день прострочення.

7.4.10. Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення).

10.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків та гарантійного строку до повного їх завершення.

Відповідач 23.12.2022 виставив Позивачеві рахунок № 266 від 23.12.2022 на загальну суму 15 015 000,00 грн.

Позивач вніс попередню оплату на загальну суму 8 007 500,00 грн. за рахунком на оплату № 266 від 23.12.2022, що підтверджується:

- платіжною інструкцією в національній валюті № 15029 від 23.12.2022 на суму 7 507 500 грн. 00 коп. із призначенням платежу "часткова передоплата за добовий набір згідно з рахунком № 266 від 23.12.2022, у тому числі ПДВ 20% - 1 251 250 грн. 00 коп.";

- платіжною інструкцією в національній валюті № 15156 від 11.01.2023 на суму 500 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу "часткова передоплата за добовий набір згідно з рахунком № 266 від 23.12.2022, у тому числі ПДВ 20% - 83 333 грн. 33 коп.".

Поставка товару за Договором в обумовлені сторонами строки не відбулася.

11.12.2023 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою протягом семи календарних днів повернути передоплату в розмірі 8 007 500,00 грн, оскільки всупереч умов Договору поставки Відповідачем не забезпечено виробництво товару та не повідомило Позивачеві про готовність товару для відвантаження.

За твердженнями Позивача зазначену претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку недопоставки (часткової поставки), постачальник повертає замовнику попередню оплату в повному обсязі за непоставлений (недопоставлений) товар протягом 10-ти банківських днів після закінчення встановленого строку постачання в пункті 1.2. договору. У разі порушення термінів проведення попередньої оплати (авансу) вартості кожної партії в обсягах та розмірах, передбачених пунктами 1.2 та 4.1 договору, строки здійснення постачання товару зміщуються відповідно до термінів проведення попередньої оплати (авансу).

Позивач, з посиланням на п. 7.4.8 Договору, нарахував 1 449 357,50 грн. пені за період з 15.02.2023 по 14.08.2023 (181 день).

З посиланням на ст. 625 ЦК України, на борг Відповідача Позивач нарахував 1 580 031 грн. - індексу інфляції за період з лютого 2023 року по березень 2025 року, та 501 510,82 грн. - 3% річних за період з 15.02.2023 по 18.03.2025.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є не поставка товару Відповідачем Позивачеві, настання/ненастання строку повернення передоплати, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.529 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію Відповідача.

Так, 23.12.2022 Сторони уклали договір про постачання продовольчих наборів №23/12-1 (Договір), за п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується у 2023 році поставити Замовнику продукти харчування та сушені продукти різні (продуктові набори) продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) 1) ДПНП-Р-1-ДПНП-Р-7 (далі - товар), а Замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються шляхом проведення 50% попередньої оплати (авансу) на весь товар (кожну партію) відповідно до пункту 1.2 Договору протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, але не пізніше як за 35 днів до кінцевого строку постачання кожної партії згідно з умовами пункту 1.2 Договору. Решта вартості партії сплачується Замовником протягом 3-х робочих днів від дати фактичної поставки партії одержувачу замовника та складання акту приймання-передачі у розмірі визначеному в пунктах 1.2, 3.1 і 4.1 Договору.

Відтак, згідно з умовами Договору в Позивача виник обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар відповідно до п.3.1. Договору (п. 6.1.1 Договору), прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймання-передачі та видатковою накладною (п. 6.1.2 Договору), нести всі витрати, пов'язані з товаром і всі ризики, яких він може зазнати, з моменту належного приймання Замовником.

При цьому, у Відповідача виник зустрічний обов'язок забезпечення виробництва товару в строки, встановлені договором (підп. 6.3.1 Договору); письмово, не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити замовникові про дату готовності товару для відвантаження (підп. 6.3.3 Договору); надання замовникові товару, визначеного в п.1.2 Договору для приймання одержувачем замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах Договору (п. 6.3.4 Договору); нести всі ризики, яких може зазнати товар до моменту належної його передачі та приймання одержувачем замовника (п. 6.3.5 Договору).

На виконання умов Договору, після виставлення Відповідачем рахунку, Позивач вніс попередню оплату на загальну суму 8 007 500,00 грн. за рахунком на оплату № 266 від 23.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 15029 від 23.12.2022 на суму 7 507 500,00 грн. та платіжною інструкцією в національній валюті № 15156 від 11.01.2023 на суму 500 000,00 грн. із призначенням платежу "часткова передоплата за добовий набір згідно з рахунком № 266 від 23.12.2022, в обох платіжних документах зазначено про включення у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно з умовами Договору та Рознарядки Замовника за Специфікацією Відповідач у строк до 15.01.2023 (включно) мав поставити Позивачеві 25 025 штук продуктових наборів (раціони добових польових наборів) та 25 025 штук продуктових наборів (раціони добових польових наборів) в строк до 31.01.2023, загальною вартістю 15 015 000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 Договору сторони дійшли згоди, що товар постачається на умовах EXW - склад постачальника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Тобто, суб'єкти господарської діяльності мають можливість укладати договори, використовуючи при цьому і правила Інкотермс - Правила Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі.

Згідно з правилами Інкотермс 2010, термін "EXW" ("Франко завод") означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці. ? ? , ? ? .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15.02.2022 у справі № 911/2403/18 вказав Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року), видання МТП № 560, "E" - термін покладає на продавця мінімальні зобов'язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. З іншого боку, як часто відбувається на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий останнім. Хоча термін EXW краще відображував би це явище, якби коло зобов'язань продавця охоплювало й відвантаження, автори визнали за бажане збереження традиційного принципу мінімальних зобов'язань продавця за умовами терміну EXW, щоб їх можна було застосовувати тоді, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов'язань щодо відвантаження товару. Якщо покупець бажає покласти на продавця ці додаткові обов'язки, це має бути обумовлено в договорі купівлі-продажу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2025 у даній справі, зазначено, що суди попередніх інстанцій достеменно не з'ясували обставини, зокрема, щодо (1) готовності/неготовності товару, (2) повідомлення/неповідомлення продавцем покупця про готовність товару, поведінку покупця, зокрема, виконаного у формі повідомлення без урахування, яка ділова практика склалася між позивачем і відповідачем у процесі виконання, укладених ними договорів, у тому числі, щодо звичної для них форми комунікації. Суди фактично зосередились на формі повідомлення відповідачем про готовність товару. Втім, не дослідили питання готовності/неготовності товару.

На підтвердження готовності товару Відповідач долучив до матеріалів справи:

1) оборотно-сальдову відомість по рахунку 26 за січень 2023 року, згідно з якою Товариством виготовлено продукцію в кількості 50 050,00 одиниць;

2) накладну на передачу готової продукції з виробництва на склад від 05.01.2023 №2, за підписом технолога та завідувача складу було передано 50 050,00 одиниць продукції;

3) вимогу-накладну від 05.01.2023 №4, вимогу-накладну від 05.01.2023 №5, вимогу-накладну від 05.01.2023 №6, вимогу-накладну від 05.01.2023 №7, вимогу-накладну від 05.01.2023 №8, вимогу-накладну від 05.01.2023 №9; вимогу-накладну від 05.01.2023 №10 підтверджується прийняття на склад готової продукції;

4) договори з третіми особами - постачальниками, у яких Відповідач придбав інгредієнти та складові, які були використані для виготовлення та пакування спірного товару, а також платіжні доручення про оплату цих інгредієнтів та складових та видаткові накладні на їх поставку, зокрема договори з ПрАТ "Миронівський Хлібопродукт", ТОВ "Українське дитяче харчування", ТОВ "Компанія "Агродія", ТОВ "Гулапак Україна", ТОВ "Торгівельний будинок "Новіс", ТОВ "Мультипак", ТОВ "Трипільське сонце", ТОВ "Терра-0412", ТОВ "Клуб Чіпсів" та іншими.

Проте, надані Відповідачем докази: оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 за січень 2023 року; накладна на передачу готової продукції з виробництва на склад № 2 від 05.01.2023; вимоги-накладні № 4 - 9 суд оцінює критично та вважає, що вони є неналежними доказами виконання відповідачем умов п.6.3.1. Договору, так як наведені документи складені лише працівниками Відповідача та є внутрішніми документами підприємства. На момент звернення Позивачем з позовом та розгляду справи судом пройшов тривалий час з моменту виникнення у Відповідача обов'язку з виготовлення та поставки товару, тому, суд вважає, що достеменно перевірити готовність товару до відправки (дату/період виготовлення товару, виготовлення документів Відповідачем) в установлений Договором строк - неможливо. В договорах з третіми особами - постачальниками Відповідача, відсутні посилання на те, що постачання відбуваються на користь Позивача чи для забезпечення зобов'язань Відповідача перед Позивачем за спірним Договором, тому наведені договори не є належними доказами виконання Відповідачем зобов'язань перед Позивачем у спірних правовідносинах.

Однак, навіть за наявності продукції на складі Відповідача, Позивач не міг її одержати, в силу умов Договору, без належного повідомлення Відповідачем про готовність поставки партії товару.

До матеріалів справи Відповідач надав листа № вих10/01/23 від 10.01.2023, адресованого Позивачеві, в якому зазначено що: "ТОВ "Олімпус Консалт" повідомляє про готовність товару до відвантаження зі складу ТОВ "Олімпус Консалт" згідно з специфікацією до договору № 23/12-1 від 23.12.2022 (зі строком поставки до 15.01.2023):

- добовий польовий набір продуктів - Р-1 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-2 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-3 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-4 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-5 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-6 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-7 у кількості 3 575 штук.

- просимо завчасно повідомити відповідального менеджера про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт".

В наступному листі № вих25/01/23 від 25.01.2023, наданому Відповідачем до матеріалів справи, зазначено що: "ТОВ "Олімпус Консалт" повідомляє Позивачеві про готовність товару до відвантаження зі складу ТОВ "Олімпус Консалт" згідно з специфікацією до договору №23/12-1 від 23.12.2022 (зі строком поставки до 31.01.2023):

- добовий польовий набір продуктів - Р-1 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-2 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-3 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-4 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-5 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-6 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-7 у кількості 3 575 штук.

- просимо завчасно повідомити відповідального менеджера про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт" .

На підтвердження направлення листа № вих10/01/23 від 10.01.2023 (повідомлення про готовність товару згідно із специфікацією до договору № 23/12-1 від 23.12.2022) Відповідач надав до матеріалів справи накладну про відправку № 0216061015, оформлену на бланку SkyNet Worldwide Express, в якій вантажовідправником (графа "consignor") зазначено ТОВ "Олімпіус Консалт" (вул. Данила Галицького, 2А, м. Дніпро), вантажоодержувачем (графа "consigneе") - зазначено ТОВ "Фабрика Смаку" (вул. Середньофонтанська, 19Б, офіс 263, м. Одеса); у графі "shippers reference" (у перекладі - "довідка вантажовідправника") зазначена дата та час - 10.01.2023 - 15:00; у нижній графі міститься надпис: "час 15:10, дата 10.01.2023, документи повернуті відправнику, так як отримувач за адресою відсутній".

На підтвердження направлення листа № вих25/01/23 від 25.01.2023 (повідомлення про готовність товару згідно із специфікацією до договору № 23/12-1 від 23.12.2022) Відповідач надав до матеріалів справи накладну про відправку № 0216061030, оформлену на бланку SkyNet Worldwide Express, в якій вантажовідправником (графа "consignor") зазначено ТОВ "Олімпіус Консалт" (вул. Данила Галицького, 2А, м. Дніпро), вантажоодержувачем (графа "consigneе") - зазначено ТОВ "Фабрика Смаку" (вул. Середньофонтанська, 19Б, офіс 263, м. Одеса); у графі "shippers reference" (у перекладі - "довідка вантажовідправника") зазначена дата та час - 25.01.2023 - 15:00; у нижній графі міститься надпис: "час 15:10, дата 25.01.2023, документи повернуті відправнику, так як отримувач за адресою відсутній".

З наведених документів вбачається, що листи № вих10/01/23 від 10.01.2023 та № вих25/01/23 від 25.01.2023 Позивачеві не були доставлені, оскільки "отримувач за адресою відсутній".

Однак, на спростування доказів Відповідача, Позивач подав листа ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" від 21.03.2024 за вих. № 01/03/2024, наданого у відповідь на адвокатський запит від 20.03.2024 №20/3-24-1. У листі зазначено:

"На даний час та на час відправки кореспонденції, про яку йдеться в запиті, ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" не має і не мало представництва та представників у м. Дніпро та в м. Одеса. ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" призупинило поштову та кур'єрську діяльність в Україні з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації - 24.02.2022; з січня 2013 року нумерація декларацій кур'єрської служби ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" (SkyNet Worldwide Express LLC) складається з 12-ти цифр; копія декларації додається; надані копії документів № 0216061015 та № 0216061030 не належать ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес"; з ТОВ "Олімпіус Консалт" в січні 2023 року і взагалі ніякої співпраці не було; ТОВ "Скайнет Вордвайд Експрес" не приймало поштові відправки та не отримувало грошових коштів за доставки в тому числі за деклараціями: № 0216061015, № 0216061030; у ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" не зареєстровано надання послуг будь-якої кореспонденції для ТОВ "Олімпіус Консалт"; декларації № 0216061015, № 0216061030 не зареєстровані в нашій компанії та вважаються недійсними; копія декларації ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" додається ".

Доводи стосовно відправки зазначених листів кур'єром ФОП Булавін С.С. із використанням накладних SkyNet Worldwide Express оцінюються судом критично, оскільки матеріали справи не містять доказів відправлення листів-повідомлень про готовність товару саме фізичною особою-підприємцем Булавіним С.С. як представником/агентом ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес". Відсутні й будь-які розрахункові документи, які б засвідчували оплату Відповідачем кур'єрських послуг ФОП Булавіна С.С. за доставку спірних листів. Відтак, встановити в межах господарського процесу особу, яка заповнювала накладні SkyNet Worldwide Express №0216061015, 0216061030 та їх доставляла, не вбачається можливим. Факт підроблення зазначених накладних SkyNet Worldwide Express № 0216061015, 0216061030, на який посилається Позивач, не може бути встановлений в межах даної справи, а може бути доведеним в порядку кримінального судочинства.

Також суд не приймає як належні докази, подані Відповідачем пояснення Пономарьова О.І., Торощина М.В., ФОП Булавіна С.С., так як вони не спростовують інформацію ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" про те, що Товариство призупинило поштову та кур'єрську діяльність в Україні з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації - 24.02.2022.

Використання ФОП Булавіним С.С. бланків SkyNet Worldwide Express, за умови призупинення ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" поштової та кур'єрської діяльності в Україні, також ставить під сумнів і не приймається судом як належний доказ твердження ФОП Булавіна С.С.

Що ж до скріншотів переписки в месенджері "Telegram", суд виходить з того, що у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20 на підставі аналізу статей 73, 77, 91, 96 Господарського процесуального кодексу України, сформульовано правовий висновок, відповідно до якого учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Позивач наполягає, що відповідно до умов Договору, Сторони не передбачили порядок електронної комунікації саме у вигляді електронного листування через месенджер "Telegram" та не визначили переліку осіб, уповноважених вести таку комунікацію.

Під час нового розгляду справи Господарським судом Дніпропетровської області, представник Позивача, заперечуючи в якості належного доказу переписку в месенджері "Telegram" з працівником підприємства Позивача "Оленою" за номером телефону: 067 118 67 65, все ж допустив таку переписку.

При цьому, Позивач посилається на звіт WebFix, в якому зазначено, що за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет та офіційної сторінки http://telegram.org//blog/protected-content-delete-by-date-and-more/uk?In=a з грудня 2021 Telegram надає користувачам повний контроль над своїм цифровим слідом і можливість видалити будь-які повідомлення в чаті в будь-який час. У новій версії ви можете видалити всі повідомлення в особистому чаті за вибраний день або період кількома дотиками. Отже, функціонал месенджера "Telegram", дозволяє видалення повідомлень без залишення будь-яких слідів такого видалення, що свідчить про наявність можливості у кожного абонента, який здійснював це листування чи має доступ до месенджера, здійснити втручання у зміст листування, шляхом видалення частини повідомлень, з метою створення умов для бажаної його оцінки.

Однак, відповідно до умов Договору та Рознарядки Замовника за Специфікацією Відповідач у строк до 15.01.2023 (включно) мав поставити Позивачеві 25 025 штук продуктів і наборів (раціони добових польових наборів) та 25 025 штук продуктів і наборів (раціони добових польових наборів) в строк до 31.01.2023, загальною вартістю 15 015 000,00 грн., проте на момент розгляду справи поставка так і не відбулась.

Відповідно до переписки в месенджері "Telegram" з абонентом Олена Фабрика Смаку 067-118-67-65, Відповідач 06.01.2023 повідомив, що станом на 09.01.2023 має можливість поставити 12 936 шт. ДПНП. Відповідач 09.01.2023 повторно в месенджері повідомив про можливість відвантажити 12 936 шт. ДПНП.

Доказів, що до 13.01.2023 та до 29.01.2023 (за два дні до погоджених дат поставки) Відповідач повідомив Позивачеві про готовність відвантаження товару в кількості по 25 025 штук матеріали справи не містять, навіть в месенджері "Telegram". До того ж, суд бере до уваги, що за даними WebFix з грудня 2021 функціонал месенджера "Telegram" дозволяє видалення повідомлень без залишення будь-яких слідів такого видалення, чим мали можливість скористатися як Позивач, так і Відповідач.

За таких обставин, комунікація в месенджері "Telegram" не може бути беззаперечним доказом повідомлення про готовність поставки товару.

Також не може бути беззаперечним доказом виконання певних умов договору ділова практика комунікації, яка склалася між Позивачем і Відповідачем у процесі виконання, укладених ними договорів, оскільки суд має давати оцінку певним обставинам, які склалися при виконанні певних договірних зобов'язань, зокрема обставинам спірного Договору, виконання/невиконання якого є предметом спору в даній справі.

За змістом ч. 1 ст. 664 ЦК України товар вважається переданим у розпорядження покупця якщо у строк, встановлений договором, товар готовий до передачі покупцеві у належному місці та покупець повідомлений про це.

При цьому, ст.529 ЦК України визначено, що кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, наведена норма не передбачає обов'язку кредитора повідомляти боржника про своє рішення.

Що ж до посилання Відповідача, що з моменту прострочки поставки, Позивач не звертався до Відповідача із запитами причини непоставки товару чи з вимогою поставки товару, то суд погоджується з позицією Позивача, що такого обв'язку Позивача не передбачено ні чинним законодавством, ні Договором.

При цьому, Відповідач не надав належних доказів звернення до Позивача до 11.12.2023 (дати звернення Позивачем до Відповідача з вимогою про повернення передоплати) з вимогами одержання товару від Відповідача.

У постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Верховний Суд у застосуванні положень частини другої статті 693 ЦК України неодноразово наголошував на тому, що умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки закон не визначив форми пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.

У справі №918/631/19 про стягнення попередньої оплати за укладеним сторонами форвардним контрактом, Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 та частини 1 статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Доказів на підтвердження поставки Позивачеві товару, за який Позивач вніс попередню оплату, в сумі 8 007 500,00 грн. Відповідач не надав, також Відповідач не надав доказів повернення суми вказаної попередньої оплати.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги Позивача в частині стягнення попередньої оплати у розмірі 8 007 500,00 грн. є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

За умовами Специфікації та рознарядки строк поставки першої партії визначено до 15.01.2023 включно, другої партії до 31.01.2023.

Отже, з 16.01.2023 та 01.02.2023 відповідно, зобов'язання Відповідача щодо поставки товару є простроченим.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у випадку недопоставки (часткової поставки), постачальник повертає замовнику попередню оплату в повному обсязі за непоставлений (недопоставлений) товар протягом 10-ти банківських днів після закінчення встановленого строку постачання в пункті 1.2. договору. У разі порушення термінів проведення попередньої оплати (авансу) вартості кожної партії в обсягах та розмірах, передбачених пунктами 1.2 та 4.1 договору, строки здійснення постачання товару зміщуються відповідно до термінів проведення попередньої оплати (авансу).

За порушення строку повернення попередньої оплати, визначеної пунктом 7.3. договору, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% від не повернутої суми попередньої оплати (від кожної партії товару) за кожний день прострочення (п. 7.4.8. Договору).

Враховуючи, що Відповідач попередню оплату не повернув, Позивач, з посиланням на п. 7.4.8 Договору, нарахував 1 449 357,50 грн. пені за період з 15.02.2023 по 14.08.2023.

З посиланням на ст. 625 ЦК України, на борг Відповідача Позивач нарахував 1 580 031 грн. - індексу інфляції за період з лютого 2023 року по березень 2025 року, та 501 510,82 грн. - 3% річних за період з 15.02.2023 по 18.03.2025.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки проведено правильно.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналогічні висновки Європейський суд з прав людини зробив у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Відтак, решті доводів сторін суд не дає оцінку, оскільки вони не впливають на вирішення спору.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у розмірі: 8 007 500,00 грн. - попередньої оплати, 1 580 031 грн. - індексу інфляції за період з лютий 2023 року по березень 2025 року, та 501 510,82 грн. - 3% річних за період з 15.02.2023 по 18.03.2025 та з посиланням на п. 7.4.8 Договору 1 449 357,50 грн. пені.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А, код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б, офіс 263, код 39785646) - 8 007 500 грн. 00 коп. - основного бору, 1 449 357 грн. 50 коп. - пені, 1 580 031 грн. 50 коп. - індексу інфляції, 501 510 грн. 82 коп. - 3% річних та 138 460 грн. 79 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 24.11.2025

Суддя С.Г. Юзіков

Попередній документ
132006794
Наступний документ
132006796
Інформація про рішення:
№ рішення: 132006795
№ справи: 904/354/24
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 25.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (22.09.2025)
Дата надходження: 08.07.2025
Предмет позову: стягнення боргу за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп.
Розклад засідань:
27.02.2024 10:00 Господарський суд Дніпропетровської області
12.03.2024 12:40 Господарський суд Дніпропетровської області
04.04.2024 10:40 Господарський суд Дніпропетровської області
08.04.2024 15:30 Господарський суд Дніпропетровської області
24.04.2024 12:40 Господарський суд Дніпропетровської області
01.05.2024 12:00 Господарський суд Дніпропетровської області
06.05.2024 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
18.09.2024 12:20 Центральний апеляційний господарський суд
16.10.2024 12:20 Центральний апеляційний господарський суд
04.12.2024 10:40 Центральний апеляційний господарський суд
26.02.2025 12:20 Центральний апеляційний господарський суд
23.04.2025 10:30 Центральний апеляційний господарський суд
23.04.2025 10:40 Центральний апеляційний господарський суд
06.05.2025 12:40 Касаційний господарський суд
10.06.2025 12:00 Касаційний господарський суд
19.06.2025 15:00 Касаційний господарський суд
03.09.2025 15:30 Господарський суд Дніпропетровської області
16.10.2025 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЛАШЕНКОВА Т М
ЧУС ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
МАЛАШЕНКОВА Т М
ФЕЩЕНКО ЮЛІЯ ВІТАЛІЇВНА
ФЕЩЕНКО ЮЛІЯ ВІТАЛІЇВНА
ЧУС ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
ЮЗІКОВ СТАНІСЛАВ ГЕОРГІЙОВИЧ
ЮЗІКОВ СТАНІСЛАВ ГЕОРГІЙОВИЧ
відповідач (боржник):
ТОВ "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ"
заявник:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ"
заявник апеляційної інстанції:
БРІТ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт"
заявник касаційної інстанції:
ТОВ "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ"
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт"
позивач (заявник):
ТОВ "Фабрика Смаку"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт"
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА СМАКУ"
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ»
представник:
Левінзон Ігор Юхимович
представник відповідача:
Адвокат Ромасько Євген Валерійович
Адвокат Шпакова Тетяна Сергіївна
представник позивача:
Вінчковський В'ячеслав Леонідович
Кравченко Ігор Валентинович
представник скаржника:
Бондар Олег Володимирович
суддя-учасник колегії:
БЕНЕДИСЮК І М
БУЛГАКОВА І В
ДАРМІН МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ЄМЕЦЬ А А
КОЩЕЄВ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ