вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4964/25
за позовом Комунального підприємства "Добробуд" Селищенської сільської ради, с. Петрушки, Звенигородський район, Черкаська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія", м. Павлоград
про стягнення заборгованості за договором про закупівлю талонов на пальне
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представників сторін
Комунальне підприємство "Добробуд" Селищенської сільської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" про стягнення попередньої оплати вартості пального у розмірі 125 752, 92 грн за договором про закупівлю талонів на пальне № 2914 від 11.12.2024.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме зареєструвати електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та надати докази про наявність електронного кабінету у позивача, надати суду докази про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
18.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4964/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 23.09.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 23.09.25 20:04 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2914 про закупівлю талонів на пальне від 11.12.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
11.12.2024 між Комунальним підприємством "Добробуд" Селищенської сільської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (постачальник) укладено договір № 2914 про закупівлю талонів на пальне.
Відповідно п.1.1 договору, постачальник зобов'язується протягом строку поставки товару та відповідно до умов, зазначених в договорі, поставити покупцю Бензин А-95 (Євро-5), талон, Дизельне паливо (Євро - 5), талон, які надають право здійснювати заправку автомобілів покупця на АЗС паливом (код ДК 021:2015-09130000-9 "Нафта і дистиляти"), а покупець зобов'язується приймати товар у власність та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в цьому договорі.
Пунктом 1.2 договору, визначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талони) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Кількість товару та вартість одиниці товару визначено сторонами в специфікації, що надана в додатку 1 до цього договору. (п.1.3 договору)
Згідно з п. 3.1 договору, сума цього договору становить 125 975 грн, в т.ч. ПДВ.
Джерело фінансування: кошти місцевого бюджету (п. 3.2 договору).
Пунктом 4.2. договору визначено, що оплата товару (талонів) здійснюється після отримання видаткової накладної протягом 10 робочих днів в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до п.5.1 договору, строк поставки товарів: до 23.12.2024 згідно умов проведення закупівлі ЗЦП (у вигляді талонів, об'єм партії палива визначається замовником самостійно).
Місце отоварення талонів - АЗС мережі «УКРНАФТА» (п.5.2 договору).
Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця талону (п.5.3 договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2024, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1 договору).
Сторонами підписано специфікацію № 1 до договору, за умовами якої сторонами погоджено поставку товару - Бензин А-95 (Євро 5) талони, у кількості 1 500 літрів за ціною 64 987, 50 грн без ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5), талони у кількості 1 000 літрів за ціною 39 991, 66 грн без ПДВ. Загальна вартість товару складає у розмірі 125 975 грн з ПДВ.
13.12.2024 сторонами укладено додаткову угоду до договору поставки товару № 2914 від 11.12.2024, якою внесені зміни до специфікації та викладено специфікацію в наступній редакції: «Бензин А-95 (Євро 5) талони, у кількості 1 440 літрів за ціною 64 785, 60 грн без ПДВ; Дизельне паливо (Євро 5), талони у кількості 980 літрів за ціною 40 008, 50 грн без ПДВ. Загальна вартість товару складає у розмірі 125 752, 92 грн з ПДВ», а також внесені зміни до п.1.3 договору: «Ціна цього договору становить 125 752, 92 грн, в т.ч. 20 958, 82 грн».
На виконання умов договору відповідачем надано позивачу видаткову накладну №0001/0002914 від 13.12.2024, на підставі якої позивачем здійснено оплату поставленого товару на суму 125 752, 92 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 169 від 24.12.2024.
Згідно з видатковою накладною №0001/0002914 від 13.12.2024 позивачем отримано талони на отримання паливно-мастильних матеріалів, а саме: Бензин А-95 (Євро - 5) - 1440 літрів на суму 77 742, 77 грн, Дизельне паливо (Євро -5) - 980 літрів на суму 48 010 грн.
Як зазначає позивач, він неодноразово намагався здійснити заправку своїх транспортних засобів, проте АЗС не працювали, працівники заправок були відсутні на територіях АЗС. Позивачу не вдалося використати талони на бензин та дизпаливо та заправити свої транспортні засоби. У позивача залишилися наявні, непогашені талони (бензин А95 - 1440 л на суму 77 742, 77 грн та дизельне паливо - 980 л на суму 48 010 грн.)
Таким чином, відповідачем належним чином зобов'язання щодо поставки оплаченого товару не виконанні та не здійснено своєчасної поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача на час розгляду справи складає у розмірі 125 752, 92 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача листи-вимоги про повернення коштів № 20 від 15.07.2025, згідно з якою позивач просив повернути кошти у розмірі 125 752, 92 грн за товар. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без виконання.
Доказів поставки відповідачем оплаченого товару або повернення грошових коштів за оплачений товар у загальному розмірі 125 752 грн суду не надано.
Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо суми попередньої оплати
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до положень вказаної вище Інструкції відповідачем були передані позивачу талони відповідних номіналів, що підтверджують право на отримання товару.
Згідно з ч. 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, на виконання умов договору № 2914 про закупівлю талонів на пальне від 11.12.2024 позивачем перерахувало відповідачу попередню оплату в розмірі 125 752, 92 грн
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо поставки товару.
Отже, строк поставки товару є таким, що настав.
Доказів поставки спірного товару відповідач суду не надав.
Зі змісту ч.2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
Тому вимога про стягнення попередньої оплати у розмірі 125 752, 92 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 028 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Комунального підприємства "Добробуд" Селищенської сільської ради (19434, Черкаська область, Звенигородський район, с. Петрушки, вул. Перемоги, 68, код ЄДРПОУ 44279670) попередню оплату у розмірі 125 752, 92 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко