вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025 Справа № 904/5008/25
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС"
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київтранслогістик" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстра карс", в якій просить суд стягнути надлишково сплачені кошти за попереднім (основним) договором купівлі-продажу транспортних засобів № ЕК/09/2023-1 від 26.09.2023 у розмірі 781 615, 34 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору за подачу позовної заяви через електронний суд в розмірі 8 623, 38 грн.
09.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5008/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України, ухвалою суду від 10.11.2025 залишено позовну заяву без руху з підстав її подачі без додержання вимог п.3 ч.3 ст. 162 ГПК України.
17.11.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.11.2025 продовжено розгляд справи.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 10.09.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 10.09.25 13:34 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу транспортних засобів № ЕК/09/2023-1 від 26.09.2023, на підставі виставлених продавцем рахунків, позивачем внесена оплата на загальну суму 6 224 248, 49 (з урахуванням грн, а відповідачем здійснена поставка 13 автомобілів на суму 5 442 633,15 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами прийому-передачі. Позивач зазначає, що відповідачем повернуто позивачу суму у розмірі 300 000 грн, як помилково сплачену. За результатами проведеної сторонами звірки взаємних розрахунків за період: 2024 рік та складено акт звірки, яким підтверджено наявність перед ТОВ "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК" заборгованості у розмірі 781 615, 34 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
26.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС" (продавець) укладено попередній договорів купівлі-продажу транспортних засобів № ЕК/09/2023-1.
Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується протягом 120 календарних днів з моменту купівлі автомобіля в Південній Кореї на користь клієнта, укласти з покупцем основний договір купівлі-продажу транспортного засобу та передати у власність покупцю, а покупець, зобов'язується прийняти від продавця транспортні засоби наступних марок: Volkswagen моделі Passat (B7) у кількості 5 одиниць, та оплатити їх на умовах, викладених в даному попередньому договорі.
На кожний транспортний засіб повинен бути укладений окремий основний договір купівлі-продажу транспортного засобу. Всі транспортні засоби повинні відповідати вимогам погодженим сторонами вказаним договором.
Основний договір укладається між сторонами шляхом прийняття пропозиції продавця покупцем по кожному транспортному засобу окремо на підставі та на умовах, зазначених цьому договорі (п.1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1.1 договору, протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору, покупець сплачує продавцеві першу частину вартості транспортних засобів у розмірі 300 000 гривень, що складає 8 000 доларів США на день укладання договору за курсом НБУ, в день підписання цього договору, із розрахунку 60 000 гривень, що і еквіваленті становить 1 600 доларів США, за кожний транспортний засіб, придбаний покупцем у в майбутньому.
Залишок вартості транспортних засобів буде сплачений покупцем на користь продавця на умовах, викладених в основному договорі купівлі-продажу транспортного засобу по кожному транспортному засобу та повинні включати в себе наступні етапи оплати:
- Перший етап - у розмірі 60 000 гривень, що і еквіваленті становить 1 600 доларів США, сплачена на підставі попереднього договору;
- Другий етап - у розмірі вартості транспортного засобу, яка була погоджена з покупцем під час придбання транспортного засобу на аукціоні в Південній Кореї. Крім того до даного стану включається вартість усіх послуг, та витрат, наданих продавцем на доставку до пункту митного оформлення на території України, що буде зазначений в основному договорі купівлі-продажу, транспортного засобу. Дана сума сплачується покупцем протягом 3 календарних днів, в моменту надання продавцем рахунку на оплату.
- Третій етап - у розмірі вартості обов'язкових митних платежів та послуг за митне оформлення транспортного засобу, не пізніше 14 календарних днів до моменту прибуття транспортного засобу до пункту митного оформлення на території України.
Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку.
- Четвертий (остаточний) етап буде сплачений покупцем протягом 14 календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі транспортного засобу до основного договору, після проведення продавцем послуг, які будуть виконані продавцем.
1. Проходження сертифікації та сплата необхідних платежів за її проведення;
2. Первинної постановки транспортного засобу на облік в територіальних органах з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі зі сплатою обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України.
Підписання цього договору продавцем є підтвердженням факту одержання продавцем від покупця грошових коштів в якості авансового платежу за транспортні засоби.
Сплачена на користь продавця грошова сума вважається авансом на основним договором, що буде укладений між сторонами, та зараховується до його вартості у повному обсязі (п. 2.2 договору).
Пунктом 4.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, а саме « 26» вересня 2023 року, і діє протягом одного календарного року, а в частині виконання грошового зобов'язання - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання вищевказаного договору сторонами укладено договори купівлі-продажу транспортних засобів, по кожному транспортному засобу окремо, а саме: №302022024 від 02.02.2024, №120022024 від 13.02.2024, №205022024 від 05.02.2024 №112032024 від 12.03.2024, №212032024 від 12.03.2024, №312032024 від 12.03.2024, №112042024 від 12.03.2024, №212042024 від 12.03.2024, №126062024 від 26.06.2024, №226062024 від 26.06.2024, №326062024 від 26.06.2024, №228082024 від 28.08.2024, №128082024 від 28.08.2024.
Відповідачем на виконання укладених договорів виставлено позивачу для здійснення оплати наступні рахунки: № SV-20236002263 від 21.09.2023 на суму 300 000 грн; № SV-20236002683 від 28.09.2023 на суму 700 000 грн; № BL-202335033353 від 12.10.2023 на суму 300 000 грн; № BL-202335033353 від 12.10.2023 на суму 300 000 грн; № BL-20235036813 від 09.11.2023 на суму 288 826,08 грн; № BL-20235036813 від 09.11.2023 на суму 402 027,84 грн; № BL-20235036813 від 09.11.2023 на суму 108 826,08 грн; № BL-20235036820 від 20.12.2023 на суму 691 173,92 грн; № BL-20235036820 від 20.12.2023 на суму 76 216,77 грн; № SV-20246000453 від 12.01.2024 на суму 143 628,00 грн; № SV-20246000523 від 12.01.2024 на суму 149 916 грн; № SV-20246000402 від 12.01.2024 на суму 151 157 грн; № SV-20246000531 від 24.01.2024 на суму 62 476,80 грн; № SV-20246000552 від 31.01.2024 на суму 350 000 грн; № SV-20246000561 від 07.02.2024 на суму 500 000 грн; № SV-20246000572 від 14.02.2024 на суму 500 000 грн; № SV-20246000581 від 21.02.2024 на суму 500 000 грн; № SV-20246000588 від 28.02.2024 на суму 500 000 грн; № SV-20246000700 від 08.05.2024 на суму 200 000 грн; № SV-20246000785 від 18.06.2024 на суму 28 679 грн; № SV-20246008974 від 16.06.2024 на суму 151 321 грн; № SV-20246000796 від 03.07.2024 на суму 110 000 грн; № 256 від 22.07.2024 на суму 10 000 грн.
Позивачем на підставі вказаних рахунків внесена оплата на загальну суму 6 524 248, 49 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 4876 від 29.09.2023 на суму 300 000 грн; №5161 від 12.10.2023 на суму 700 000 грн; № 5298 від 19.10.2023 на суму 300 000 грн; № 5656 від 09.11.2023 на суму 300 000 грн; № 6323 від 14.12.2023 на суму 288 826,08 грн; № 6322 від 14.12.2023 на суму 402 027, 84 грн; № 6449 від 21.12.2023 на суму 108 826,08 грн; № 6448 від 21.12.2023 на суму 691 173,92 грн; № 6631 від 04.01.2024 на суму 76 216,77 грн; № 6901 від 18.01.2024 на суму 143 628 грн; № 6900 від 18.01.2024 на суму 149 916 грн; № 6899 від 18.01.2024 на суму 151 157 грн; № 7045 від 25.01.2024 на суму 62 476,80 грн; № 7158 від 01.02.2024 на суму 350 000 грн; № 7281 від 08.02.2024 на суму 500 000 грн; № 7450 від 15.02.2024 на суму 500 000 грн; № 7562 від 22.02.2024 на суму 500 000 грн; № 7672 від 04.03.2024 на суму 500 000 грн; № 9452 від 16.05.2024 на суму 200 000 грн; № 10123 від 20.06.2024 на суму 28 679 грн; № 10122 від 20.06.2024 на суму 151 321 грн; № 10427 від 11.07.2024 на суму 110 000 грн; № 10658 від 30.07.2024 на суму 10 000 грн.
На виконання укладених договорів купівлі-продажу транспортних засобів відповідачем передано позивачу транспортні засоби на загальну суму 5 442 633, 14 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі транспортних засобів: № 302022024 від 02.02.2024 на суму 408 404,68 грн; № 120022024 від 13.02.2024 на суму 409 016,86 грн; № 205022024 від 05.02.2024 на суму 392 204,23 грн; № 112032024 від 12.03.2024 на суму 394 083,06 грн; № 212032024 від 12.03.2024 на суму 419 593,41 грн; № 312032024 від 12.03.2024 на суму 416 662, 05 грн; № 112042024А від 12.04.2024 на суму 402 801,44 грн; № 212042024 від 12.03.2024 на суму 463 122,82 грн; № 126062024 від 26.06.2024 на суму 434 149,60 10 грн; № 226062024 від 26.06.2024 на суму 461 142,12 грн; № 326062024 від 26.06.2024 на суму 411735,09 грн; № 228082024 від 28.08.2024 на суму 411 665,93 грн; №1 28082024 від 28.08.2024 на суму 418 051,85 грн.
Як зазначає позивач, відповідачем здійснено повернення помилково перерахованих позивачем за попереднім договором коштів у розмірі 300 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 50 від 08.11.2023.
Сторонам проведено звірку взаємних розрахунків за період: 2024 рік та складено акт звірки підписаний сторонами, яким підтверджено наявність перед ТОВ "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК" заборгованості у розмірі 781 615, 34 грн.
Позивачем на адресу відповідач надіслано вимогу № 1/73 від 20.06.2025 щодо повернення надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 781 615, 34 грн. вказана вимога залишена відповідачем без виконання.
На час розгляду справи доказів повернення вказаних грошових коштів суду не надано.
Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 781 615, 34 грн в порядку ст. 1212 ЦК України.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо повернення грошових коштів
Згідно з ч. 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків за попереднього договору купівлі-продажу транспортних засобів № ЕК/09/2023-1 від 26.09.2023 внесена попередня оплата у загальному розмірі 6 524 248, 49 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.
Однак, в матеріалах справи наявні докази отримання позивачем транспортних засобів на суму 5 442 633, 14 грн, що підтверджується підписаними сторонами та наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі транспортних засобів.
Крім того, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція № 50 від 08.11.2023 про повернення відповідачем на адресу позивача помилково перерахованих коштів у розмірі 300 000 грн.
Таким чином, на підставі укладених договорів позивачем надлишково сплачені грошові кошти у розмірі 781 615, 34 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом взаємних розрахунків за період: 2024 рік.
Доказів поставки товару на вказану суму або повернення надмірно сплачених грошових коштів відповідачем суду не надано.
Зі змісту ч.2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
Тому вимога про стягнення попередньої оплати у розмірі 781 815, 34 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо підстав застосування до спірних правовідносин норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.
З огляду на правову позицію позивача та обраний ним спосіб захисту, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, необхідним є набуття або збереження майна; по-друге, набуття або збереження має здійснюватися за рахунок іншої особи; по-третє, мають бути відсутні правові підстави для набуття або збереження майна.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ст. 11 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що, загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
За встановлених обставин, господарський суд не погоджується з обраним позивачем способом захисту з посиланням на норми ст. 1212 ЦК України, оскільки дії сторін (оплата товару покупцем, прийняття оплати постачальником, часткова поставка товару) свідчать про наявність між ними правовідносин поставки товару.
У разі виникнення спору щодо набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернення попередньої оплати.
Ухвалюючи дане рішення, суд посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, згідно з якою господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
У постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Встановивши, що позивач в обґрунтування своїх вимог посилається не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд не позбавлений права самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини. При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 379, 38 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТРА КАРС" (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21Г, офіс 545, код ЄДРПОУ 45332347) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАНСЛОГІСТИК" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 62 В, код ЄДРПОУ 40264854) попередню оплату у розмірі 781 615, 34 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 379, 38 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко