вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6618/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Комарова Вячеслава Вячеславовича, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзапчасть», Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 477 400,00 грн
Суддя Мілєва І.В.
Фізична особа-підприємець Комаров Вячеслав Вячеславович звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзапчасть» про стягнення477 400,00 грн, з яких: 387 000,00 грн - кошти за сплачений товар, 13 000,00 грн - витрати на перевезення товару, 77 400,00 грн - штраф.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №06/25 від 25.06.2025.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Промзапчасть», що обліковуються на його рахунках в банках та/або інших фінансових установах, та на рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Промзапчасть» в межах ціни позову 477 400,00 грн.
Свою заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним. Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а саме, поставка ним товару неналежної якості, відсутність у відповідача наміру щодо повернення заявнику сплачених за товар коштів є підтвердженням існування ризиків того, що у будь-який момент після подання позову про стягнення з відповідача грошових коштів, останній зможе як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, у зв'язку з чим така можливість відповідача щодо розпорядження майном або коштами є беззаперечною, що у майбутньому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалено на користь позивача. Виконання в майбутньому рішення суду у цій справі (у разі задоволення позову) залежатиме від тієї обставини чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову. Отже, враховуючи можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів на час ухвалення рішення суду (у разі задоволення позову), існує необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах ціни позову в розмірі 477 400,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та наслідків вжиття заходів до забезпечення позову.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як на підставу для забезпечення даного позову заявник вказує на те, що виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. У випадку задоволення позову, можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Господарський суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Суд зазначає, що в поданій заяві міститься лише посилання на порушення прав позивачів, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Комарова Вячеслава Вячеславовича про забезпечення позову - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили 24.11.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Мілєва