вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4658/25
За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", м. Дніпро
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг - Дніпро", смт. Васильківка Дніпропетровської області
третя особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання припиненими повноваження директора та виключення відомостей з реєстру
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- визнати припиненими повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" - ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України з дня набрання рішенням суду законної сили;
- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи" відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ "Айті Серебрум".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було виконано вимоги трудового законодавства. Загальні збори учасників товариства не ухвалили рішення про звільнення позивача з посади директора товариства за власним бажанням, чим порушили право останнього бути звільненим з роботи. Крім того позивач зазначає, що звільнення директора із займаної посади має супроводжуватися внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 справу №904/4658/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 26.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.09.2025; залучено до участі у справі в якості третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг - Дніпро", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради; запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 ГПК України і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
18 вересня 2025 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою суду від 22.09.2025 оголошено перерву до 13.10.2025.
24 вересня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2025 закрито підготовче провадження у справі №904/4658/25 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 10.11.2025.
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкладено розгляд справи у судове засідання на 24.11.2025.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Володимира Великого князя, буд. 7А, м. Дніпро, 49000 (а.с.31).
Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 77-80).
Направлені судом на адресу відповідача ухвали: від 26.08.2025 повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 40-42), ухвала суду від 22.09.2025 повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 90-92), ухвала господарського суду від 13.10.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 114-116), ухвала суду від 22.09.2025 повернута підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 131-133)
Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України).
Направлені судом на адресу третьої особи-1 ухвали суду від 26.08.2025, 22.09.2025, 13.10.2025 повернуті підприємством зв'язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с 46-48, 96-98, 117-119).
Згідно витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №R067037190192, ухвала господарського суду від 10.11.2025 не вручена відповідачу.
Ухвали суду від 26.08.2025, від 22.09.2025, 13.10.2025, 10.11.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету третьої особи-2 27.08.2025 (о 15:22год), 23.09.2025 (о 16:24), 13.10.2025 (о 17:51год), що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 39, 83, 113, 126).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Сторони у судове засідання не з'явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Водночас, 07 листопада 2025 року від представника позивача до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.
Положення статей 202, 226 ГПК України не передбачають обов'язок позивача при призначенні кожного окремого судового засідання у справі повідомляти про розгляд справи за його відсутності (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 290/1046/15-ц). Позивач належним чином повідомив суд про розгляд справи за його відсутності, що виключило можливість застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.
Суд зазначає, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 905/2371/21 зазначено, що процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) про розгляд справи без участі представника позивача або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 24.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
25.08.2020 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №1002241020000095167, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Володимира Великого князя, будинок 7А. Керівник Кутовой Дмитро Валерійович; засновники: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Дніпро", кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 31-33) .
25 серпня 2020 року протоколом №1 установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ " Айті Серебрум ".
Установчими зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю " Айті Серебрум" (протокол №1 від 25.08.2020) (а.с. 8-20).
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" створене відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - за текстом Закон), "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законодавчих актів України.
Засновниками (учасниками) товариства с:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Серебрум" (ідентифікаційний код юридичної особи 43751323, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Великого Князя, будинок 7-А);
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг Дніпро" (ідентифікаційний код юридичної особи 42820652, місцезнаходження: 52600, Дніпропетровська обл., Васильківський район, селище міського типу Васильківка, вулиця Історична, будинок 1), надалі "Учасники" (п. 1.2 Статуту).
Метою створення та діяльності товариства є здійснення підприємницької діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі (в тому числі комп'ютерними програмами), комп'ютерного програмування, консультування та пов'язаної з ними діяльності, а саме: дослідження, розроблення, модифікації, тестування і технічної підтримки програмного забезпечення, дослідження, планування та проектування інтегрованих комп'ютерних систем, які поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології; керування й обслуговування комп'ютерних систем клієнтів та/або оброблення даних, іншу професійну діяльність у сфері інформаційних технологій, консультування з питань комерційної діяльності й керування, діяльність головних управлінь (хед-офісів), ремонт комп'ютерів і обладнання зв'язку, а також здійснення іншої підприємницької діяльності з метою одержання прибутку (п. 2.1 Статуту).
Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (п. 15.1 Статуту).
Вищий орган Товариства - Загальні збори учасників. Кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників (п. 15.2.1 - 15.2.2 Статуту).
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства (п.15.3.1 Статуту).
До компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників (п. 15.3.2 Статуту).
Питання, передбачені п. 15.3.2, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього закону (п. 15.3.3 Статуту).
Загальні збори учасників скликаються:1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір (п. 15.4.1- 15.4.2 Статуту).
Відповідно до п. 15.5.1 Статуту, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства (п. 15.5.2 Статуту).
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж- за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (п. 15.5.3 Статуту).
Повідомлення, передбачене п. 15.5.3, надсилається шляхом використання засобів зв'язку (поштовий, телеграфний (у т. ч. телексний), телефонний (у т. ч. факсимільний і факс модемний), електронний) (п. 15.5.4 Статуту).
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 15.5.5 Статуту).
Виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства (п. 15.11.1 Статуту).
Директор товариства призначається (обирається) та звільняється загальними зборами учасників товариства, якщо інше не зазначено в рішенні загальних зборів учасників товариства (п. 15.11.5 Статуту).
Загальні збори учасників товариства мають право в будь-який час прийняти рішення про дострокове звільнення директора товариства (п. 5.11.6 Статуту).
16 червня 2025 року ОСОБА_1 направив на адресу засновника ТОВ "Оберіг-Дніпро" (а.с. 21-22):
- повідомлення №13/06/25-2 від 13.06.2025 про скликання загальних зборів учасників товариства, з наступним порядком денним:
- Звільнення (відкликання) ОСОБА_1 з посади та припинення його повноважень директора товариства.
Дата проведення позачергових загальних зборів учасників 21 липня 2025 року о 10:00год. Місце проведення загальних зборів учасників: АДРЕСА_1 .
До матеріалів справи долучено власноручно написану заяву про звільнення ОСОБА_1 (а.с. 87).
Позивачем долучено до матеріалів справи поштову накладну АТ "Укрпошта", в якості доказів направлення вищенаведених документів (а.с 22).
У зв'язку з неявкою учасників (представників учасників) товариства, загальні збори товариства, призначені на 21.07.2025, не відбулись, про що складено Акт від 21.07.2025 (а.с. 23).
Позивач стверджує, що відповідачем не здійснено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", чим було порушено охоронювані законом права позивача.
Наведене стало підставою для звернення з цим позовом.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка на її думку порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
За загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників або в окремих випадках - наглядової ради товариства. Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв'язку з укладенням в установленому порядку з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).
Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
З матеріалів справи вбачається, що установчими зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", які відбулися 25.08.2020, створено одноособовий виконавчий орган Товариства в особі директора. На посаду одноособового виконавчого органу Товариства (директора) призначено ОСОБА_1 (протокол № 1 від 25.08.2020, рішення з питання шостого порядку денного) (а.с. 5-7).
Відомості щодо укладання трудового договору у формі контракту в порядку, передбаченому ч.12 ст.39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в матеріалах справи відсутні. Одночасно суд зауважує, що позивач у тексті позовної заяви наполягає на виникненні трудових відносин, а відповідачем такі твердження ОСОБА_1 жодним чином не спростовано.
Суд враховує, що у вирішенні цього спору не є визначальним питання укладання письмового договору з директором, а основним є дотримання директором процедури скликання загальних зборів товариства з метою припинення своїх повноважень та обрання нового директора.
За приписами частини першої статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства, прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників (ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.
Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (ч. 1-3 ст. 99 ЦК України).
Частиною 13 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (ч. 2-5, 11 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
У постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону № 2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків (частина тринадцята статті 39 Закону № 2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII, підпункт "є" пункту 8.5 Статуту). При цьому директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону № 2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.
Пунктом 15.2.2 - 15.2.5 Статуту передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж- за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене п. 15.5.3, надсилається шляхом використання засобів зв'язку (поштовий, телеграфний (у т. ч. телексний), телефонний (у т. ч. факсимільний і факс модемний), електронний).
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Як встановлено судом, 16 червня 2025 року ОСОБА_1 направив засобами поштового зв'язку на адресу засновника ТОВ "Оберіг-Дніпро" повідомлення №13/06/25-2 від 13.06.2025 про скликання загальних зборів учасників товариства.
Докази направлення наявні в матеріалах справи.
Таким чином, позивачем були вчинені всі необхідні, передбачені законодавством та статутом залежні від нього дії для звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум".
Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.
Отже, директор товариства користується такими ж правами як і будь-який інший працівник.
Разом з тим, особливість звільнення директора із займаної посади полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників Товариства.
Системний аналіз положень статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Суд зазначає, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем дотримано приписи законодавства щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, що передбачено статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статутом, а також порядку звільнення з посади за власним бажанням, що передбачений статтею 38 Кодексу законів про працю України.
Однак, до цього часу заява позивача про звільнення зборами учасників відповідача у встановленому порядку не розглянута, рішення про звільнення не прийнято.
Позивач просить визнати припиненими трудові відносини з дня набрання рішенням суду законної сили.
У даній справі позовні вимоги спрямовані, насамперед, на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Оскільки, матеріали справи не містять укладеного трудового договору (контракту) між позивачем та товариством, спір не виник стосовно припинення такого правочину. Відтак у спірних правовідносинах судом не застосовуються норми статті 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №127/27466/20 від 06.09.2023.
За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.
З огляду на те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу Законів про працю, скликав загальні збори учасників Товариства, однак Товариство не вчинило жодних дій на припинення трудових відносин, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом припинення трудових відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" та ОСОБА_1 з дати набрання законної сили рішенням суду у справі, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Державний реєстратор при здійсненні будь-яких реєстраційних дій керується Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який є спеціальним Законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб-підприємців.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У частині першій статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Заявлена позивачем вимога про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомостей про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" є похідною від вимоги про визнання припиненими трудових відносин між директором (керівником) ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Суд вважає, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про те, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженої відповідальності "Айті Серебрум" порушує її права, оскільки дана інформація є у вільному доступі та використовується користувачами реєстру.
Позивач позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника відповідача у встановлений Законом спосіб та порядок, шляхом надання державному реєстратору документів визначених статтею 17 Закону про реєстрацію, при цьому уповноважений на звільнення керівника орган підприємства не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладені на нього обов'язки, тим самим допустив порушення трудових прав позивача.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення трудових відносин позивача з відповідачем та з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, суд дійшов висновку про те, що із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" підлягають виключенню відомості про ОСОБА_1 , як про директора (керівника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум".
Щодо розподілу судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з частиною третьою статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 3028 гривень.
Подана позовна заява містить дві немайнові вимоги. Відповідно за подання позовної заяви у цій справі судовий збір становить 4844,80 грн (3028,00х0,8х2).
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 844,80грн, що підтверджується платіжними інструкціями №230689414 від 21.08.2025 (на суму 2422,40грн) та №241220484 від 11.11.2025 (на суму 2422,40грн). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 34, 130).
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в розмірі 4 844,80грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг - Дніпро", Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання припиненими повноваження директора та виключення відомостей з реєстру - задовольнити.
Припинити трудові відносини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" (ідентифікаційний код 43768075; вул. вулиця Володимира Великого князя, будинок 7А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000) з дня набрання рішенням законної сили, у зв'язку зі звільненням із займаної посади за власним бажанням на підставі ч. 1 ст.38 Кодексу законів про працю України.
Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо" відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" (ідентифікаційний код 43768075; вул. вулиця Володимира Великого князя, будинок 7А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айті Серебрум" (ідентифікаційний код 43768075; вул. вулиця Володимира Великого князя, будинок 7А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4 844,80грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80коп.), видати наказ.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва