вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (212/2282/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг
про визнання банкрутом
03.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 07.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
20.06.2025 через систему "Електронний суд" до Покровського районного суду міста Кривого Рогу від Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
05.08.2025 через систему "Електронний суд" до Покровського районного суду міста Кривого Рогу від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 05.08.2025 постановлено передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 904/2684/25, відносно Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про банкрутство.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.09.2025 матеріали справи №212/2282/25 передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (215/2282/25).
Ухвалою господарського суду від 25.09.2025 прийнято до свого провадження справу №904/2684/25 (212/2282/25) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
07.10.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач працював на підприємстві відповідача протягом 42 років. 18.06.1996 Криворізьким НДІ ГП та ПЗ позивачу встановлено діагноз сидеросилікоз І стадії, емфізема легень І стадії, ЛН 1-2 стадії. Захворювання професійні, що підтверджується повідомленням про хронічне професійне захворювання (отруєння). Після проходження первинного МСЕК в 1996 році позивачу встановлено 25% втрати працездатності. Відповідно до огляду МСЕК (втретє) 05.12.2019 позивачу визначено ступень втрати працездатності в розмірі 85%. Більше 25 років повивач відчуває страждання пов'язані з його фізичним станом. У зв'язку з отриманим професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, а також постійно бути під наглядом лікаря, проходити медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії. Відновлювальні процедури і лікування.
Тривалий процес лікування захворювання, пов'язаного з виробництвом, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль. В наслідок отриманого ушкодження здоров'я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в житті позивача є незворотними, усвідомлення чого, завдає останньому душевного болю та страждань.
На підставі викладеного позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення 400 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.
Позиція відповідача
Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно наданої довідки МСЕК від 05.12.2019 позивачу встановлено 85% втрати працездатності (65%-сидеросилікоз та 20% туговухість), проте позивач не надає довідку МСЕК про первинне встановлення працездатності. З доданих до позову матеріалів вбачається, що позивач не працював на підприємствах, правонаступником яких є АТ "Кривбасзалізрудком". Актами розслідування хронічних професійних захворювань від 03.07.1996 та від 30.10.1997 встановлено, що професійні захворювання виникли під час роботи позивача на шахті "Гігант" ВО "Кривбасруда", в свою чергу АТ "Кривбасзалізрудком" не є відповідачем за зобов'язаннями перед колишніми працівниками "Гігант".
У даній справі відсутні належні докази на підтвердження причинного зв'язку між діями відповідача та заподіяною позивачеві шкодою, оскільки на час виникнення професійного захворювання робота. Заявлений розмір моральної шкоди є необґрунтованим, оскільки не підтверджений жодними доказами щодо характеру, глибини та тривалості страждань.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
18.06.1996 позивачу було встановлено діагноз: сидеросилікоз І стадії, емфізема легень І стадії, ЛН 1-2 стадії. Захворювання професійне. Найменування підприємства: м. Кривий Ріг, ш. "Гігант", що підтверджується повідомленням про хронічне професійне захворювання (отруєння) (а.с. 34-35).
Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03.07.1996 ОСОБА_1 , маючи загальний стаж роботи 43 роки та 37 років два місяці в умовах дії шкідливих факторів виникло професійне захворювання - силеросилікоз, причиною якого є тривалий (більше 37 років) стаж роботи в умовах запиленості повітря робочої зони, які перевищували ПДУ віл 0.8 до 25.3 мг/м3 (а.с. 20-21).
23.10.1997 позивачу було встановлено діагноз: Двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху. Туговухість 1 стадії. Захворювання професійне (23.10.1997). Найменування підприємства: м. Кривий Ріг ВО "Кривбасруда" ш. "Гігант", що підтверджується повідомленням про хронічне професійне і захворювання (отруєння) (а.с. 36-37).
Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 30.10.1997 причиною професійного захворювання позивача є тривалий стаж роботи (більше 35 років) в умовах впливу дії виробничого шуму, які перевищували нормативні параметри. Недосконалість гірничої техніки та обладнання, які використовувались при виконанні технологічного циклу підземного видобування руди по шумовим характеристикам, перевищуючих в процесі її експлуатації. Основний діагноз - Двосторонній кохлеарний неврит з легким ступенем зниженням слуху. Супроводжуючий діагноз - силеросилікоз І - ІІ ступеню (1996 рік) (а.с. 22-23).
Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 05.11.2019 №1848 (а.с.29) Мартіненко Антону Антоновичу з роблено висновок про професійне захворювання сидеросилікоз другої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень другої-третьої стадії, група С, загострення ступеня важкості. ЛН третього ступеня (18.06.1996). Нейросенсорна приглухуватість четвертого ступеня (з різким зниженням слуху) (23.10.1997).
Згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 12 ААБ №017671 від 05.12.2019 (а.с. 24-25) до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачу внаслідок професійного захворювання встановлено другу групу інвалідності безстроково.
Також згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 12 ААА №078591 від 05.12.2019 (а.с. 24-25) про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, за результатами первинного огляду позивача визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 85% безстроково.
Позивачем долучено до матеріалів справи Індивідуальну програму реабілітації інваліда №766 (а.с. 26-28) згідно якої відповідно до наявного професійного захворювання (інвалідності) позивач проходить реабілітацію.
Позивач зазначає, що тривалий процес лікування захворювання, пов'язаного з виробництвом, позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль. В наслідок отриманого ушкодження здоров'я, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в житті позивача є незворотними, усвідомлення чого, завдає останньому душевного болю та страждань.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України “Про охорону праці», передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.
Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності в ступені 85% (безстроково), тому суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (“Шевченко проти України», “Харук та інші проти України», “Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не спростовують встановлених судом обставин щодо наявності у позивача моральної шкоди та підстав її відшкодування. Професійне захворювання стало наслідком тривалого впливу шкідливих виробничих факторів на робочому місці позивача, що є достатньою правовою підставою для виникнення у нього моральної шкоди.
Слід також зазначити, що повідомлення про хронічні професійні захворювання 1996 та 1997 років, акти їх розслідування, медичний висновок високоспеціалізованого профпатологічного закладу від 05.11.2019, довідки МОЗ про встановлення інвалідності ІІ групи та втрату професійної працездатності у розмірі 85% безстроково, а також індивідуальна програма реабілітації, у своїй сукупності є належними і достатніми доказами наявності у позивача професійного захворювання та спричиненого ним стійкого ушкодження здоров'я, у зв'язку з чим господарський суд відхиляє заперечення відповідача щодо неннадання довідок про проходження первинного МСЕК позивачем, оскільки чинне законодавство не пов'язує підтвердження факту професійного захворювання виключно з даним документом, а встановлює можливість підтвердження цього факту будь-якими належними медичними доказами, які у своїй сукупності достовірно відображають діагноз, причинний зв'язок із умовами праці та ступінь втрати працездатності.
Посилання відповідача на відсутність причинного зв'язку між його діями та заподіяною позивачеві шкодою є необґрунтованими, оскільки подані до справи акти розслідування хронічних професійних захворювань 1996 та 1997 років прямо встановлюють, що професійні хвороби позивача виникли саме внаслідок тривалої роботи у шкідливих та небезпечних умовах. Наявність перевищення ПДУ у 0,8-25,3 мг/мі зафіксована компетентними органами, а недосконалість обладнання, яке створювало шумові навантаження понад норматив, прямо визначена як причина професійного захворювання. У матеріалах справи також міститься висновок високоспеціалізованого профпатологічного закладу та довідки МОЗ, що підтверджують стійкий характер ушкоджень та їх причинний зв'язок із умовами праці. Ушкодження здоров'я (професійне захворювання), заподіяні під час виконання трудових обов'язків вже свідчить про порушення роботодавцем обов'язку забезпечити безпечні умови праці та не звільняє роботодавця від відповідальності й не спростовує встановленого причинного зв'язку.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати професійної працездатності, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 400 000,00 грн, що буде помірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
Слід також зазначити, що Верховним Судом встановлено факт правонаступництва ш. Гігант ПАТ «Кривбасзалізрудком» (справа №212/6925/16 від 13.06.2019 року), у зв'язку АТ "Криворізький залізорудний комбінат" є належним відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Звертаючись з даним позовом до Покровського (Жовтневого) районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позивачем заявлено майнову вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, належний розмір судового збору за подання даного позову (розмір майнових вимог складає 400 000,00 грн) складає 4000,00 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 4 000,00 грн з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду заподіяну ушкодженням здоров'я на виробництві (професійним захворюванням) у розмірі 400 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 4000,00 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.В. Мартинюк