вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
19.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4762/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, Київська область, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9; ідентифікаційний код 20113829)
до відповідача Військової частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
про відшкодування шкоди у розмірі 144 313,02 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Богдан МАЗ 63172", державний номерний знак НОМЕР_3 , який перебував у володінні та експлуатації Військової частини НОМЕР_1 , та транспортного засобу "Man", державний номерний знак НОМЕР_4 , з напівпричепом "Schmitz", реєстраційний номер НОМЕР_5 , застрахованого за договором добровільного страхування в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Універсальна".
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області у справі №678/197/22 про адміністративне правопорушення встановлено вину водія транспортного засобу "Богдан МАЗ 63172" - військовослужбовця частини НОМЕР_1 - у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого майна.
Позивач здійснив страхову виплату в розмірі 144 313,02 грн, у зв'язку із чим відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України "Про страхування" до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки військова частина є володільцем транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки) та несе відповідальність за шкоду, завдану її військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач заперечує проти позову, вказуючи, що позов поданий після спливу трирічного строку позовної давності, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулася 09.02.2022, а позовну заяву подано 26.08.2025. На думку відповідача, норми щодо зупинення перебігу позовної давності під час воєнного стану не підлягають застосуванню, у зв'язку із чим позов має бути відхилений саме через пропуск строку звернення із вимогою.
Також відповідач стверджує, що позивач не довів належним чином факт того, що транспортний засіб "Богдан МАЗ 63172" державний номерний знак НОМЕР_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у володінні військової частини, та не надав належних доказів, які б підтверджували зв'язок між військовою частиною та водієм, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач вважає недоведеним також і факт виконання водієм службових обов'язків у момент дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач не довів належними доказами розмір завданої шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями водія і шкодою, а також факт переходу до страховика права вимоги саме до військової частини.
У зв'язку з наведеним відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
26.08.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" надійшла позовна заява до Військової частина НОМЕР_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 144 313,02 грн, відповідно до якої позивач просить суд:
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" завдані збитки у розмірі 144 313,02 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн;
- витребувати у Міністерства оборони України відомості щодо статусу Військової частини НОМЕР_1 як юридичної особи (або відомості про правонаступника Військової частини НОМЕР_1 ). У разі створення Військової частини НОМЕР_1 без статусу юридичної особи - повідомити про це позивача;
- витребувати у Міністерства оборони України відомості про володільця транспортного засобу "Богдан (МАЗ)", реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 09.02.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 справу №904/4762/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
01.09.2025 ухвалою господарського суду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Військової частина НОМЕР_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 144 313,02 грн залишено без руху.
02.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №38003/25 від 02.09.2025) про усунення недоліків.
08.09.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано у Міністерства оборони України відомості про володільця транспортного засобу "Богдан МАЗ 63172" на дату дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 09.02.2022.
19.09.2025 до господарського суду від Міністерства оборони України, на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2025 надійшов лист (вх. суду №40924/25 від 19.09.2025).
19.09.2025 ухвалою господарського суду витребувано у Генерального штабу Збройних Сил України відомості про володільця транспортного засобу "Богдан МАЗ 63172" на дату дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 09.02.2022, в тому числі докази такого володіння.
23.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду № 41532/25 від 23.09.2025) на позовну заяву.
Разом із вказаним відзивом до господарського суду від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності.
23.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь (вх. суду №41629/25 від 23.09.2025) на відзив на позовну заяву.
30.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №42787/25 від 30.09.2025) про долучення документів до матеріалів справи, а саме: технічного талону на транспортний засіб та паспорту формуляру машини.
03.10.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 43390/25від 03.10.2025) про надання інформації.
03.10.2025 до господарського суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою засобів поштового зв'язку, на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2025, надійшов лист-відповідь (вх. суду №43371/25 від 03.10.2025).
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди 09.02.2022, унаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб, застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Універсальна". Наслідком цієї події стало здійснення страхової виплати позивачем та набуття ним права вимоги до відповідача, як особи відповідальної за заподіяну шкоду, що й обумовило звернення до господарського суду з цим позовом.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та наявність вини водія відповідача у її спричиненні.
(2) Факт володіння відповідачем транспортним засобом, який був учасником дорожньо-транспортної пригоди.
(3) Факт здійснення позивачем страхової виплати та її розмір.
(4) Перехід до позивача права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
1. Настання дорожньо-транспортної пригоди та наявність вини водія відповідача у її спричиненні.
09.02.2022 об 11:10 год по вулиці Богдана Хмельницького селища Летичів Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Богдан МАЗ 63172", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Man", державний номерний знак НОМЕР_4 , з напівпричепом марки "Schmitz", державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 , а саме у задню частину, який зупинився попереду, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення учасниками дорожнього руху прави дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №165421 від 09.02.2022 (а.с. 9-11) та постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 09.03.2022 у справі №678/197/22 (а.с. 8).
Вказаною постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 09.03.2022 у справі №678/197/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 грн.
2. Володіння відповідачем транспортним засобом, який був учасником дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №120892/С від 24.09.2025 (а.с.99) вбачається, що станом на 09.02.2022 за базами даних Уніфікованого електронно-облікової системи зареєстрованих транспортних засобів Збройних сил України спеціального призначення за військовою частиною НОМЕР_1 зареєстрований автомобіль Богдан, державний номерний знак НОМЕР_3 . Вказане також підтверджується технічним талоном транспортного засобу (а.с. 97-98).
3. Здійснення позивачем страхової виплати та її розмір.
Відповідно до наявного в матеріалах справи страхового акту №113575/1 від 25.10.2022 (а.с. 48) вбачається, що пошкодження застрахованого автомобіля напівпричепу "Schmitz", державний номерний знак НОМЕР_5 , на підставі наданих документів, відповідно до діючих правил страхування Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" та до умов договору страхування, визнано страховим випадком, а збитки, яких зазнав страхувальник, підлягають відшкодуванню в сумі 144 313,02 грн.
На підтвердження виконання умов договору та здійснення страхового відшкодування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" - надано платіжну інструкцію №24705 від 26.10.2022 на суму 144 313,02 грн (а.с.49).
4. Перехід до позивача права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України "Про страхування" у разі здійснення страхової виплати до страховика переходить право вимоги до особи, яка завдала збитків, у межах фактичних витрат. Матеріалами справи підтверджено, що позивач, як страховик, здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 144 313,02 грн, після чого набув право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тобто відповідача.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд. Позиції Верховного Суду щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхова виплата (страхове відшкодування) - це грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Приписами частини 1 статті 979 Цивільного кодексу України визначено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Приписами статті 993 Цивільного кодексу України регламентовано, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Окрім цього, зазначене кореспондується зі статтею 108 Закону України "Про страхування", зокрема страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Зазначене викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Тобто, стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Суд зауважує, що для стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частина 2 статті 623 Цивільного кодексу України).
Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Приписами частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц зазначила, що у випадку, якщо роботодавець являється власником автомобіля (чи орендарем) та передав у користування своєму водієві (який має трудовий чи інших договір з роботодавцем) транспортний засіб для виконання останнім своїх трудових обов'язків, то за шкоду, завдану потерпілому, повинен відповідати саме роботодавець. Аналогічний правовий висновок також закріплений у постановах Верховного Суду у справах №462/970/18 від 16.12.2020; №760/28302/18 від 25.11.2020; №133/1238/17 від 02.11.2020; №213/994/16-п від 16.04.2020.
Окрім цього, суд бере до уваги, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника. Зазначене відображено у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №914/820/17, від 21.02.2019 у справі №355/1394-16-ц.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за шкоду і збитки, заподіяні правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.
Тобто, враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, вони несуть відповідальність згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України.
Верховний Суд у постанові по справі №243/10982/15 від 05.06.2018 наголосив на тому, що вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні з'ясувати, який суб'єкт і на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а також зазначив, що шкода заподіяна об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і який був закріплений Міністерством оборони України на праві оперативного управління за військовою частиною, що має статус юридичної особи, відшкодовується цією військовою частиною.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юрія-Фарм", як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №3000/284/000072 (далі - договір; а.с.25-35), щодо страхування транспортного засобу транспортного засобу "Man", державний номерний знак НОМЕР_4 , з напівпричепом "Schmitz", державний номерний знак НОМЕР_5 (а.с. 33).
09.02.2022 об 11:10 год по вулиці Богдана Хмельницького селища Летичів Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "Богдан МАЗ 63172", реєстраційний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Man", державний номерний знак НОМЕР_4 , з напівпричепом марки "Schmitz", державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 , а саме у задню частину, який зупинився попереду, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив пункту 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення учасниками дорожнього руху прави дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.
Вказане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №165421 від 09.02.2022 (а.с. 9-11) та постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 09.03.2022 у справі №678/197/22 (а.с. 8).
Вказаною постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 09.03.2022 у справі №678/197/22 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 850 грн.
Відповідно до наявного в матеріалах справи страхового акту №113575/1 від 25.10.2022 (а.с. 48) вбачається, що пошкодження застрахованого автомобіля напівпричепу "Schmitz", державний номерний знак НОМЕР_5 , на підставі наданих документів, відповідно до діючих правил страхування Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" та до умов договору страхування, визнано страховим випадком, а збитки, яких зазнав страхувальник, підлягають відшкодуванню в сумі 144 313,02 грн.
На підтвердження виконання умов договору, здійснення страхового відшкодування, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" надано платіжну інструкцію №24705 від 26.10.2022 на суму 144 313,02 грн (а.с.49).
Як зазначено, приписами статті 993 Цивільного кодексу України унормовано, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Окрім цього, зазначене кореспондується зі статтею 108 Закону України "Про страхування", зокрема страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 №120892/С від 24.09.2025 (а.с.99), вбачається що станом на 09.02.2022 за базами даних Уніфікованого електронно-облікової системи зареєстрованих транспортних засобів Збройних сил України спеціального призначення за військовою частиною НОМЕР_1 зареєстрований автомобіль Богдан, державний номерний знак НОМЕР_3 . Вказане також підтверджується технічним талоном транспортного засобу (а.с. 97-98).
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що керування зазначеним транспортним засобом у момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди здійснював військовослужбовець ОСОБА_1 , який на той час перебував у складі особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Зазначена обставина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №165421 від 09.02.2022 (а.с. 9- 11), постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 09.03.2022 у справі №678/197/22 (а.с. 8), а також не заперечується відповідачем.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа (у даному випадку - військова частина) відшкодовує шкоду, завдану її працівником або військовослужбовцем під час виконання ним службових обов'язків.
Посилання відповідача на пропуск позовної давності не приймаються судом з огляду на наступне.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України "Про страхування", право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, переходить до страховика після здійснення ним страхової виплати.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією, яка не змінює порядку перебігу позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до частини першої статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. За приписами статті 253 цього ж Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 Цивільного кодексу України). Таким чином, якщо днем настання події є день вчинення ДТП, то загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг з дня, наступного за днем вчинення ДТП, і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події.
Поряд із цим суд вважає за необхідне зазначити, що в Прикінцевих та перехідних положеннях Цивільного кодексу України містився пункт 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. При цьому пункт 19 був виключений з Прикінцевих та перехідних положеннях Цивільного кодексу України з 04.09.2025.
Таким чином, з 24.02.2022 по 03.09.2025 перебіг позовної давності був зупинений у зв'язку із дією правового режиму воєнного стану - на підставі пункту 19 Прикінцевих та перехідних положеннях Цивільного кодексу України.
Отже, позовна давність для звернення із даним позовом до суду станом на 26.08.2025 не сплинула. Таким чином, твердження відповідача про сплив позовної давності щодо виниклих правовідносин є безпідставними.
Суд звертає увагу, що заперечень по суті заявлених вимог, зокрема щодо недоведеності розміру завданої шкоди, неправильності її визначення, відсутності причинного зв'язку між діями водія та пошкодженням транспортного засобу, а також заперечень стосовно характеру та обсягу цивільно-правової відповідальності військової частини чи військовослужбовця, відповідачем не наведено.
Відповідач не спростував факт настання страхового випадку, реальність виплати страхового відшкодування та розмір понесених позивачем витрат, не поставив під сумнів доказову базу позивача та не зазначив обставин, які б впливали на наявність чи обсяг заявленої до стягнення суми.
Враховуючи встановлені у справі обставини, належні та допустимі докази, подані позивачем, відсутність спростування цих доказів з боку відповідача, а також безпідставність заявленого відповідачем заперечення щодо спливу позовної давності, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Позивач належними доказами підтвердив факт настання страхового випадку, здійснення страхової виплати та перехід до нього права вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тоді як відповідач не надав жодних аргументів чи доказів, які б спростовували як сам факт завдання шкоди, так і розмір заявленої до стягнення суми.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків у розмірі 144 313,02 грн.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Військової частина НОМЕР_1 про відшкодування шкоди у розмірі 144 313,02 грн - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Військової частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, Київська область, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9; ідентифікаційний код 20113829) завданих збитків у розмірі 144 313,02 грн (сто сорок чотири тисячі триста тринадцять гривень нуль дві копійки) та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.11.2025
Суддя Т.В. Іванова