вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6195/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпродо Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл Сервіс», м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 5 164 525,99 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" і просить суд стягнути заборгованість за несплату орендної плати у розмірі 5 164 525,99 грн та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.11.2025.
Разом із позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 43449235) та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ: 43449235), в межах суми стягнення в розмірі 5 164 525,99 грн, до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовлено.
14.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 визнано необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" про відвід судді Золотарьової Я.С. Матеріали справи №904/6195/25 передано для вирішення питання про відвід судді Золотарьової Я.С. у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 № 453 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Золотарьової Я.С.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025, справу № 904/6195/25 передано судді Фещенко Ю.В. для вирішення питання про відвід.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" про відвід судді Золотарьової Я.С. від розгляду справи № 904/6195/25. В ухвалі зазначено, що жодних відомостей про наявність реальних та фактичних дій судді Золотарьової Я.С. під час розгляду справи № 904/6195/25, які заявник міг би кваліфікувати як прояв упередженості, або внаслідок вчинення яких міг поставити під сумнів безсторонність судді Золотарьової Я.С., в заяві не наведено. Більше того, аргументи заявника не стосуються дій судді під час розгляду справи № 904/6195/25, а зводяться до висловлення припущення щодо існування упередженого ставлення до засновників підприємства відповідача.
24.11.2025 від судді Золотарьової Я.С. надійшла заява про самовідвід, в якій суддя просить відвести її від розгляду вказаної справи. Самовідвід заявлений для уникнення сумнівів в неупередженості судді.
Розглянувши заяву про самовідвід, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
При цьому ст.15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Також суд наголошує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб'єктивному і об'єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб'єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об'єктивним тестом, тобто з'ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Статтею 2 Закону України 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ("Piersac vs Belgium") ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
Відтак необхідно проводити розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland"), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" ("Ferrantelli and Santangelo v. Italy"), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Водночас, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
Такі саме висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" та у рішенні від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" Судом зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
В ухвалі від 17.11.2025 визнаючи необґрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Сервіс" про відвід судді Золотарьової Я.С. судом було встановлено, що суддя є суб'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи.
До аналогічних висновків дійшов суд (у іншому складі) в ухвалі від 18.11.2025.
Водночас, щодо об'єктивного критерію слід зазначити таке.
У своїй заяві про відвід відповідач вказав таке:
"13.11.2025 представником ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС» одержано інформацію, з якої можна дійти висновку, що суддя Золотарьова Я.С. має особисте упереджене ставлення до засновників підприємства. Означений факт підтверджується особистими письмовими поясненнями судді Золотарьової Я.С. , поданими нею дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Н. Дробчак , в яких суддя Золотарьова Я.С. виражає своє припущення, що усі скарги та заяві відносно неї, які надійшли на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя пов'язані із розглядом справи № 904/3376/22.
У поясненнях суддя зазначає, що із власного розслідування нею встановлено, що представник Громадської організації, яка є скаржником, має зв'язки із Партією «Громадська сила». Як зазначає суддя у своїх поясненнях - засновником та лідером Партії «Громадська сила» є ОСОБА_3 . Протягом 2020-2021 років у місті Дніпрі відбувалися події щодо знесення міською радою бігбордів ряду компаній, зокрема і позивачів у справі № 904/3376/22. Вказані компанії журналісти також пов'язують з ОСОБА_3 .
Так, позивачами у справі № 904/3376/22 виступали підприємства ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ» та ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», в яких тривалий проміжок часу дійсно засновником та одним із кінцевих бенефіціарних власників був син ОСОБА_3 - ОСОБА_6 . При цьому, співзасновником цих підприємств був та залишається ОСОБА_7 , який також є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС».
З яких причин у своїх поясненнях суддя Золотарьова Я.С. дійшла висновків, що підприємства, які мають перелічених вище власників здійснюють тиск на її будь-яку діяльність, в тому числі, її участь у конкурсних відборах - незрозуміло. Але, оскільки суддя Золотарьова Я.С. припускає подібне, заявляючи це офіційно в своїх офіційних поясненнях до Вищої ради правосуддя - це є свідченням її особистої упередженості до підприємств де засновниками виступають вищевказані особи."
Дослідивши вказану заяву відповідача у цій справі суд звенув увагу на те, що до заяви про відвід відповідачем було додано повну копію письмових пояснень судді, які були надані нею дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя відносно дисциплінарної скарги ГО "Захист Дніпра".
Тобто у розпорядженні відповідача, який не є особою, яка подала дисциплінарну скаргу, опинилися матеріали дисциплінарного провадження, які вочевидь є документами з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 8 ст 49 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов'язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
Тобто доступ до матеріалів дисциплінарного провадження скаржник отримує лише після відкриття дисциплінарної справи. До відкриття дисциплінарної справи Закон взагалі не передбачає можливість скаржника ознайомитися з матеріалами справи й відповідно з поясненнями судді.
Наразі, дисциплінарну справу за дисциплінарною скаргою ГО "Захист Дніпра" не відкрито.
Зважаючи на вимоги Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Закону України "Про інформацію", Закону України "Про захист персональних даних" ГО "Захист Дніпра" розповсюдила інформацію з обмеженим доступом, яка міститься в письмових поясненнях судді, які були подані на дисциплінарну скаргу, а відповідач, який не є особою, яка подала дисциплінарну скаргу, скористався цією інформацією, долучивши вказані пояснення до заяви про відвід.
Такі дії ГО "Захист Дніпра" та ТОВ "Сілл Сервіс" є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а також свідчать про існування певних відносин між ними. До того ж, сам відповідач у своїй заяві про відвід вказує про те, що деякий час одним із кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ» та ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» (позивачів у справі №904/3376/22) був син ОСОБА_3 - ОСОБА_6 . При цьому, співзасновником підприємств ТОВ «АЛЕСАН», ТОВ «СІЛЛ» та ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7» був та залишається ОСОБА_7 , який також є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СІЛЛ СЕРВІС».
Під час проведення конкурсу на посаду судді апеляційного господарського суду в якому суддя Золотарьова Я.С. приймала участь, ГО "Захист Дніпра" неодноразово подавала до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя заяви а також дисциплінарні скарги, зміст яких зводиться до того, що суддя Золотарьова Я.С. є недоброчесною та не сумлінно виконує свої обов'язки, зокрема й при розгляді справи №904/3376/22, стороною в якій були компанії, пов'язані з ТОВ "Сілл Сервіс". Так, відповідно до доповіді члена Вищої ради правосуддя під час розгляду матеріалів щодо внесення Президентові України подання про призначення судді Золотарьової Я.С. на посаду судді апеляційного госопдарського суду, загалом ГО "Захист Дніпра" було подано близько 30 заяв, звернень та скарг щодо судді.
Враховуючи вищевикладене та, у зв'язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Золотарьової Я.С. при розгляді справи, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України, на підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд вбачає підстави для задоволення заяви про самовідвід судді від розгляду справи № 904/6195/25.
У відповідності до частини 1 статті 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
З огляду на викладене, матеріали вказаної справи необхідно передати уповноваженому працівнику Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Керуючись статтями 35-40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити заяву судді Золотарьової Я.С. про самовідвід від розгляду справи №904/6195/25.
2. Справу № 904/6195/25 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала набирає законної сили - 24.11.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.С. Золотарьова